ПЕТРЕНКО МИХАЙЛО
ПЕТРЕНКО МИХАЙЛО (1817, м. Слов’янськ, тепер Донецької обл. – 25.12.1862, м. Лебедин, тепер Сумської обл.) – поет харківської школи романтиків.
Походив із дворян. У 1836 – 1841 рр. навчався в Харківському університеті. На основі нових пошуків дослідники висунули гіпотезу про причину раптового припинення літературної діяльності М. Петренка і репресії царату у зв’язку з доносом про близькість його до діячів Кирило-Мефодіївського братства. 1849 р. був призначений на посаду судового стряпчого (прокурора) у Лебедин.
Учасник Кримської війни
Літературна спадщина М. Петренка складається з 19 віршів та п’єси “Панська любов” (втрачена). За життя поета його твори друкувалися в альманахах “Сніп” (1841), “Молодик” (1843) та “Южном русском сборнике” (1848), де були подані лаконічні біографічні відомості про автора.
З ім’ям М. Петренка – автора перших зразків медитативної лірики, яка тоді активно культивувалася в поезії європейських народів, пов’язана нова фаза в розвитку українського романтизму (А. Шамрай). Його вірші – рефлексії мають
Чимало поезій містять філософські роздуми над сенсом людського життя, гармонією і красою в універсальному значенні, сутністю всесвіту в контексті самозаглиблення, самопізнання людини.
М. Петренко одним із перших вдався до циклізації лірики. Цикл “Небо” містить три поезії, об’єднані космічною темою: з одного боку, ліричний герой тамує свій душевний біль чарами “небесної музики”, а з іншого – безконечність і таємничість всесвіту викликає у нього почуття смутку, а то й безсилля. Цикл “Слов’янськ”, куди входить чотири поезії, позначений мажорними настроями.
Вірші містять пейзажні атрибути рідних місць, підносять ідею краси земного життя. М. Петренко – майстер романсової лірики. Звертаючись до поетики й ритмомелодики народної пісні, він творчо переосмислює її: вносить своє світорозуміння, впроваджує силабо-тонічні розміри.
Завдяки високій культурі поетичного слова, музичній організації вірша окремі твори стали народними піснями (“Дивлюсь я на небо…”, “Туди мої очі…” тощо). Поетові належать також розроблений на народній основі вірш історичної тематики “Іван Кучерявий”, єдиний зразок баладного вірша “Гей, Іване, пора нам сідлати коня”. У вірші “Думи мої, думи мої”, перші рядки якого взяті з поезії – маніфесту Т. Шевченка, поет переосмислює її мотив: не драма національної субстанції в конкретних історичних обставинах, а через внутрішній конфлікт людської душі відбито світ універсальної людини.
Своєю літературною діяльністю М. Петренко сприяв піднесенню української ліричної поезії до рівня поетичних здобутків європейського романтизму.
Літ.: Шамрай А. Харківська школа романтиків: У 3 т. Х.,1930. Т. 1; Нудьга Г. Два поети – романтики 11 Віктор Забіла. Михайло Петренко. Поезії. К., 1960; Шептій К. Його книжки ходили по руках// Вітчизна.
1989. № 6; Шерех Ю. Інший романтик, інший романтизм // Шерех Ю. Третя сторожа. К.. 1993; Крижанівський С. Михайло Петренко: вчора, сьогодні, завтра 11 Слово і час. 1993.
Ч. 11.
Ж. Ляхова
Related posts:
- Михайло Миколайович Петренко – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС (кінця XVIII – перших десятиліть XIX ст. (1798-1840 pp.) Михайло Миколайович Петренко (1817-?) Творча спадщина Михайла Миколайовича Петренка, що дійшла до нашого часу, налічує лише 19 поетичних творів. Вони були надруковані в альманасі “Сніп” (1841 р.), у збірнику “Молодик” (1843 р.) та окремою добіркою “Думи та співи” в “Южном русском сборнике” (1848 p.). Творчість М. Петренка жанрово різноманітна: у його доробку є вірші про […]...
- МИХАЙЛО ПЕТРЕНКО УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ХРЕСТОМАТІЯ для 9 класу Література українського романтизму Михайло Миколайович Петренко народився в м. Слов’янську Харківської губернії (тепер Донецька область). Біографічні дані про нього дуже скупі. Закінчив юридичний факультет Харківського університету. Із спадщини М. Петренка збереглося майже двадцять поезій. Перші його твори були надруковані в альманасі “Сніп” (1841) під назвою “Думки”. Основну ж частину […]...
- Михайло Миколайович Петренко Михайло Миколайович Петренко – Поет і службовець. Багато хто знає Михайла Петренка як поета-романтика першої половини ХІХ століття, але зовсім мало кому відомо, що він мав юридичну освіту й служив у відомствах, підпорядкованих Міністерству юстиції. Поетична спадщина Михайла Петренка невелика, але його вірші пам’ятають і сьогодні. Деякі з них з часом стали народними піснями. Перші […]...
- Небо (скорочено) – Петренко Михайло В минуту жизни трудную, Теснится ль в сердце грусть. (М. Ю. Лєрмонтов) Дивлюся на небо та й думку гадаю. Чому я не сокіл, чому не літаю. Чому мені, Боже, ти крилець не дав? Я б землю покинув і в небо злітав! Далеко, за хмари, подальше од світу, Шукать собі долі, на горе привіту, І ласки […]...
- Небо – МИХАЙЛО ПЕТРЕНКО Скорочено В минуту жизни трудную, Теснится ль в сердце грусть. М. Ю. Лєрмонтов Дивлюся на небо та й думку гадаю. Чому я не сокіл, чому не літаю. Чому мені, Боже, ти крилець не дав? Я б землю покинув і в небо злітав! Далеко, за хмари, подальше од світу, Шукать собі долі, на горе привіту, І ласки […]...
- Петренко Микола Петренко Микола Євгенович народився у 1925 році в м. Лохвиця Полтавської області в сім’ї робітника. Першокласником пережив страшний Голодомор 1933 року, кілька років родина жила без репресованого батька, засланого на будови п’ятирічки. Під час німецької окупації був вивезений на примусові роботи до Німеччини, за спробу втечі відбував покарання в концтаборах. Після повернення на Батьківщину пройшов […]...
- НЕБО – МИХАЙЛО ПЕТРЕНКО УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ХРЕСТОМАТІЯ для 9 класу Література українського романтизму В минуту жизни трудную, Теснится ль в сердце грусть. М. Ю. Лермонтов Дивлюся на небо та й думку гадаю, Чому я не сокіл, чому не літаю, Чому мені, Боже, ти крилець не дав? Я б землю покинув і в небо злітав! Далеко, за хмари, подальше од […]...
- ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ. В. ЗАБІЛА “СОЛОВЕЙ”, М. ПЕТРЕНКО “НЕБО”. М. ШАШКЕВИЧ – ЗАЧИНАТЕЛЬ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ НА ЗАХІДНИХ ЗЕМЛЯХ. “ВЕСНІВКА” Тема. ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ. В. ЗАБІЛА “СОЛОВЕЙ”, М. ПЕТРЕНКО “НЕБО”. М. ШАШКЕВИЧ – ЗАЧИНАТЕЛЬ НОВОЇ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ НА ЗАХІДНИХ ЗЕМЛЯХ. “ВЕСНІВКА” Варіант 1 1. Ліричний герой поезії В. Забіли “Соловей” звертається до солов’я з проханням, щоб птах… А Підбадьорив його. Б Не додав жалю. В Оспівав красу земну. Г Ощасливлював тих, кому не поталанило в […]...
- Михайло Петренко – Небо НЕБО Дивлюсь я на небо та й думку гадаю: Чому я не сокіл, чому не літаю, Чому мені, Боже, ти крилець не дав? Я б землю покинув і в небо злітав. Далеко за хмари, подальше од світу, Шукать собі долі, на горе привіту І ласки у зірок, у сонця просить, У світлі їх яснім все […]...
- Скорочено – НЕБО – МИХАЙЛО ПЕТРЕНКО Дивлюсь я на небо та й думку гадаю; Чому я не сокіл, чому не літаю, Чому мені, боже, ти криллів не дав? Я б землю покинув і в небо злітав! Далеко за хмари, подальше од світу, Шукать собі долі, на горе привіту, І ласки у зірок, у сонця просить, У світі їх яснім все горе […]...
- Поети-романтики (П. Гулак-Артемовський. “Рибалка”, Є. Гребінка. “Українська мелодія”, М. Костомаров. “Соловейко”, В. Забіла. “Соловей”, М. Петренко. “Небо”) Наприкінці XVIII – початку XIX століття в європейських літературах на зміну Просвітництву приходить новий мистецький напрям – романтизм. Раціоналізм, що був основою Просвітництва, заперечував інтуїтивне пізнання, рівність заперечувала існування індивідуальності. Натомість у романтичних творах утверджується ідея про те, що кожна людина – це неповторний самостійний світ. Романтичний герой – особистість, що принципово відрізняється від маси, […]...
- Михайло Петренко – Дивлюсь я на небо та думку гадаю Дивлюсь я на небо та й думку гадаю: Чому я не сокіл, чому не літаю, Чому мені, Боже, ти крилець не дав? Я б землю покинув і в небо злітав. Далеко за хмари, подальше од світу, Шукать собі долі, на горе привіту І ласки у зірок, у сонця просить, У світлі їх яснім все горе […]...
- Цілий світ однієї пісні (за віршем М. Петренка “Дивлюся на небо”) Пісню на слова Михайла Петренка “Дивлюся на небо” знаю з дитинства. Інколи здається, що вона увійшла у мою свідомість разом з маминими колисковими. Тож зацікавився її автором та історією написання. Цикл віршів “Небо” Михайло Петренко написав у середині позаминулого століття, саме за бурхливого розквіту українського романтизму. Тоді відбувався поступовий відхід від міфології у сферу реальних […]...
- Петренко Микола – Біографія Микола Євгенович Петренко – український письменник. Член Спілки письменників України з 1960 р. Народився у 1925 році в м. Лохвиця Полтавської області в сім’ї робітника. Під час другої Світової війни був вивезений на примусові роботи до Німеччини. За спробу втечі відбував покарання вконцтаборах. Після закінчення війни пройшов фільтраційні та трудові табори в СРСР. У 1951 […]...
- “Аналіз вірша М. Петренка “Небо” І по сію пору ми мало знаємо про життя і творчість Михайла Петренка. Не збереглося його зображення і зовсім недавно краєзнавцями-земляками поета встановлена дата його смерті. Але незважаючи ні на що, Михайла Петренка можна по праву вважати одним із найталановитіших українських поетів-романтиків. Його творчість, починаючи з відомого усім вірша “Дивлюсь я на небо…”, який став […]...
- Твір на тему: “Аналіз вірша М. Петренка “Небо” І по сію пору ми мало знаємо про життя і творчість Михайла Петренка. Не збереглося його зображення і зовсім недавно краєзнавцями-земляками поета встановлена дата його смерті. Але незважаючи ні на що, Михайла Петренка можна по праву вважати одним із найталановитіших українських поетів-романтиків. Його творчість, починаючи з відомого усім вірша “Дивлюсь я на небо…”, який став […]...
- Михайло Петренко – Чого ти, козаче, чого ти, бурлаче Чого ти, козаче, чого ти, бурлаче, Як вітер осінній в діброві заплаче, Головоньку схилиш, слізьми обіллєшся, Від думки, від горя у поле плетешся? Хіба ж ти, козаче, із вітром здружився, Що вітер заплакав, а ти й зажурився; Хіба тобі ні з ким ділитися горем, Як тільки що з вітром, як тільки що з полем? Чого […]...
- Михайло Петренко – Цитьте, вітри! Цитьте, буйні! Цитьте, вітри! Цитьте, буйні! В лузі не гудіте! Моє горе лягло спати, Так не побудіте. Ох, заснуло воно в серці, Як в норі гадюка; Наче легше мені стало, Наче менше мука. Цитьте, вітри! Цитьте буйні! Горя не будіте! Дайте мені, молодому, Хоч на час спочити! Бо те горе нескінченне, Боже, надоїло; Чую, серденько від його […]...
- Михайло Петренко – Туди мої очі, туди моя думка Туди мої очі, туди моя думка, Де ти живеш, Галю, сердешна голубка; Од раннього ранку до пізньої ночі Я плачу без тебе і виплакав очі; А ти мого горя не чуєш, не знаєш. О, як болить серце, як тебе згадаєш! Дарма топлю очі далеко за гори: Я Галі не бачу. Зате ж люте горе, Мов […]...
- Пронько Михайло Пронько Михайло Григорович родом із Дніпропетровщини. Народився в місті Новомосковську 10 січня 1922 року. Після закінчення педагогічного училища деякий час вчителював у Покровському районі Дніпропетровської області. З 1940 року – військовослужбовець. Рядовим розвідником, керівником полкової розвідки пройшов дорогами Другої світової війни від Полтавщини до Закарпаття. Нагороджений орденами та медалями. По війні служив у військових частинах […]...
- Пронько Михайло – Біографія Пронько Михайло Григорович родом із дніпропетровщини. Народився в місті Новомосковську 10 січня 1922 року. Після закінчення педагогічного училища деякий час вчителював у Покровському районі дніпропетровської області. З 1940 року – військовослужбовець. Рядовим розвідником, керівником полкової розвідки пройшов дорогами другої світової війни від Полтавщини до Закарпаття. Нагороджений орденами та медалями. По війні служив у військових частинах […]...
- ЛУЧКАЙ МИХАЙЛО ЛУЧКАЙ МИХАЙЛО (спр. прізв. – Поп; 19.11.1789, с. Великі Лучки, тепер Мукачівського р-ну Закарпатської обл. – 03.12.1843, Ужгород) – мовознавець, історик, просвітник, церковний діяч, фольклорист. Народився в сім’ї дяка. Початкову освіту здобув у рідному селі та в Ужгородській початковій школі. Потім закінчив два класи Ужгородської реальної гімназії, навчався у Великоварадинській гімназії (тепер м. Орадя в […]...
- Михайло Аркадійович Светлов представник героїко-романтичної поезії М. А. Светлов (1903-1964). Михайло Аркадійович Светлов – один із представників героїко-романтичної поезії, що зародилася в 1920-і роки. Як і Э. Багрицкий, Н. Тихонов і інші поети, Светлов був учасником громадянської війни. Мрії про всесвітнє щастя, що нібито несе із собою російська революція, сприяли народженню знаменитої светловской “Гренади” (1926). В 1930-і роки був створений інший […]...
- Южно-русский сборник “Южно-русский сборник” – український альманах, виданий 1848 А. Метлинським у Харкові. Після передмови і статті про український правопис подано твори А. Метлинського – “Бандура”, “Козачі поминки”, “Сирітка” та “Козацька смерть” (за Ф. Челаковським); М. Петренка – “Думи мої, думи мої, де ви подівались…”, “Дивлюсь я на небо…”, “Весна”, “Слов’янськ”, “Тебе не стане в сих містах…”, […]...
- СТАРИЦЬКИЙ МИХАЙЛО СТАРИЦЬКИЙ МИХАЙЛО (псевд. і крипт. М. С; С.; Ст. М.; Гетьманець, Карпівець, Подолянин; 14.12.1840, с. Клітинці, тепер Чорнобаївського району Черкаської обл. – 27.04.1904, Київ) – письменник (поет, драматург, прозаїк, перекладач), театральний і культурно-громадський діяч. Походив з дворянської дрібномаєтної родини. Рано втративши батьків (1853), жив і виховувався в родині дядька по матері В. Лисенка, де особливо […]...
- Біографія Михайла Петренка Михайло Миколайович Петренко – Поет і службовець. Перш за все, Михайло Миколайович Петренко – поет Харківської школи романтиків першої половини ХІХ століття. Поетична спадщина Михайла Петренка невелика, але деякі його вірші стали народними піснями, які пам’ятають і сьогодні. Вперше біографічні дані поета з’являються в літературі в 1848 році в “Южном русском зборнике”, де видавець А. […]...
- Михайло Коцюбинський – великий майстер української літератури МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Видатний український письменник Михайло Коцюбинський ввійшов в історію національної літератури насамперед як знавець життя народу, особливо селян, його проблем, складної боротьби за соціальні і національні права. Внесок письменника дуже значний, і не останнє місце посідає своєрідний стиль, майстерне стерне володіння художнім словом, багата і повнозвучна українська мова, якою писав […]...
- “Жага на світі жити…” (Михайло Старицький) – Михайло Старицький Підручник Українська література 10 клас Михайло Старицький (1840-1904) З перших кроків самопізнання на полі народнім я загорівся душею і думкою послужить рідному слову, огранувати його, окрилити красою і дужістю, щоб воно стало здатним висловити культурну освічену річ, виспівати найтонші краси високих поезій. (Михайло Старицький) Михайло Старицький – багатогранна особистість: поет, драматург, прозаїк, перекладач, видавець, актор, […]...
- “Душу боронить жменя левів” (Михайло Старицький) – Михайло Старицький Підручник Українська література 10 клас Михайло Старицький (1840-1904) “Душу боронить жменя левів” (Михайло Старицький) Художня проза Михайла Старицького становить значну частину його мистецької літературної спадщини, розмаїту як жанрово, так і тематично. Автор блискучих оповідань і повістей про сучасне письменникові життя, Старицький все ж найбільше відомий своєю історичною прозою. Цей пласт його творчості представлений жанрами повісті […]...
- АНДРЕЛЛА МИХАЙЛО АНДРЕЛЛА МИХАЙЛО (псевд. – Оросвиговський; 1637, с. Росвигове, тепер передмістя Мукачева Закарпатської обл. – 1710, с. Іза, тепер Хустського р-ну Закарпатської обл.) – письменник, автор полемічних трактатів проти унії та католицизму. Освіту здобував у навчальних закладах Відня, Братислави, Тернави. Спочатку був уніатським священиком, одночасно знайомився з православними книжками, творами українських полемістів. 1699 р. прийняв православну […]...
- МАКАРОВСЬКИЙ МИХАЙЛО МАКАРОВСЬКИЙ МИХАЙЛО (1773 – 20.09.1846, м. Гадяч, тепер Полтавської обл.) – поет. Походив з родини флотського священика. Закінчив Полтавську, духовну семінарію. Працював учителем Гадяцької повітової школи. У 40-х роках написав поеми “Наталя, або Дві долі разом” і “Гарасько, або Талан і в неволі”. Першу з них дослідники вважають своєрідним українським варіантом “Германа і Доротеї” Й. […]...
- Перший президент незалежної України – Михайло Грушевський Кожна історична постать нерозривно пов’язана зі своєю епохою. Михайло Сергійович Грушевський – перший президент України, найвидатніший історик і вчений, інтелектуал зі світовим ім’ям – жив і діяв на Україні. Народився він 17 вересня 1866 р. в м. Холм у сім’ї педагога-славіста. Походив із давньої (відомої з XVIII ст.) родини священиків Грушів. Доля відвела йому 34 […]...
- Зображення картин природи у творах “Ялинка” “Ранок у лісі” – IІ варіант – МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ IІ варіант Відомий український письменник Михайло Коцюбинський дуже майстерно змальовує картини природи у своїх творах. Складається враження, ніби природа – жива істота, яка має власні думки та почуття. Взяти хоча б опис ялинки, що росте в садочку родини Василька. “Струнке, зелене, веселе, воно маяло гілочками, наче раділо гостям…” Ялинка […]...
- Думка (дума) Думка (дума) – жанр (вид) невеликої медитативно-елегійної (журливої) поезії, іноді баладного змісту, який був поширений у творчості українських письменників-романтиків першої половини XIX ст. та використовувався ними на означення народних пісень такого ж змісту у тогочасних фольклорних збірниках, наприклад, розділ І у “Русалці Дністровій” – “Думи і думки”, у Т. Шевченка – “Тече вода в синє […]...
- Старицький Михайло – Біографія Михайло Петрович Старицький (2 (14) грудня 1840, Кліщинці – 14 (27) квітня 1904, Київ) – український письменник (поет, драматург, прозаїк), театральний і культурний діяч. Михайло Петрович Старицький народився 2 грудня (14 грудня за новим стилем) 1840 року в селі Кліщинці Золотоніського повіту на Полтавщині (тепер – Черкаська область). Походив зі шляхетського роду. Батько, Петро Іванович, […]...
- Михайло Васильович Исаковский Народився Михайло Васильович Исаковский у січні 1900 року на Смоленщині в селі Глотовке Ельнинского повіту в бідній селянській сім’ї. Грамоту здолав самоучкою ніякої школи в нашій місцевості не було, коли ж, нарешті, вона відкрилася, я закінчив її за дві зими й навесні 1913 року здав випускні іспити, одержавши по всіх предметах “5”. На цих іспитах, […]...
- “Мій улюблений письменник – Михайло Шолохов” Кожен письменник цікавий чимось своїм. Навряд чи серед літературних діячів є люди невеликого розуму або відверто аморальні особистості. Найчастіше письменник бажає поділитися корисною інформацією, чимось цікавим для своїх читачів, щоб зробити їх розумнішими і ерудованішими. Звичайно, винятком з цього цікавого правила не є і Михайло Шолохов. Втім, цей автор не просто хоче поділитися інформацією і […]...
- КОМАРОВ МИХАЙЛО КОМАРОВ МИХАЙЛО (псевд. і крипт. – М. К., М. У., Мих., К, М. Комар, М. Неїжмак, М. Уманець та ін.; 23.01.1884, с. Дмитрівка, тепер Петропавлівського р-ну Дніпропетровської обл. – 19.08.1913, Одеса) – бібліограф, критик, фольклорист, лексикограф, перекладач, громадський діяч. Народився в російській родині, що оселилася в Україні і сприйняла українську культуру. По закінченні юридичного факультету […]...
- Михайло Орест Михайло Костянтинович Зеров (Орест-псевдонім, яким підписував свої твори) народився 1901 р. у Зіньковї на Полтавщині, в родині педагога. Був на одинадцять років молодшим від свого брата Миколи Зерова. Крім двох відомих у майбутньому поетів, у сім’ї було ще три сини (двоє стали вченими в галузі природничих наук) і три дочки. М. Орест закінчив Київський інститут […]...
- Михайло Гайворонський Народився Михайло Орест Гайворонський 15 вересня (за інш. дан. 1 вересня) 1892 р. в Заліщиках на Поділлі. Після закінчення Заліщицької семінарії (1912) він їде до Львова і навчається у Вищому музичному інституті імені М. В. Лисенка. З вибухом першої світової війни 1914 р. та розпадом Австро-Угорської імперії починається великий національно-визвольний рух Галичини. М. Гайворонський вступає […]...