Головна ⇒ 📌Шкільні твори ⇒ Петруччо – герой комедії У. Шекспіра “Приборкання норовливої”
Петруччо – герой комедії У. Шекспіра “Приборкання норовливої”
Заповзятливий веронец П. – гідний син свого авантюрного часу. Судячи з окремих реплік, він багато побачив в житті і звик у всьому покладатися на себе. Він не пасує перед труднощами і тільки сміється, коли його лякають нестерпним характером нареченої Катаріни. Йому приспіла пора одружитися, і його майбутня дружина повинна бути молода, красива, багата – всім цим вимогам Катаріна відповідає, а решта залежить від чоловіка. Нехай женихи молодшої сестри в жаху сахаються від старшої – у П. є власна методу приручення строптівіци.
Він привселюдно
Ця обставина спонукала сучасника Шекспіра Джона
Related posts:
- Вільям Шекспір Приборкання норовливої Вільям Шекспір Приборкання норовливої (Переклад Юрія Лісняка) ДІЙОВІ ОСОБИ У ВСТУПІ: Крістофер Пройд, лудильник. Шинкарка в сільському шинку. Лорд. Лордів паж, перевдягнений на даму. Перший ловчий Другий ловчий Перший слуга при лорді. Другий слуга Третій слуга Перший актор із трупи мандрівних акторів. Другий актор Інші ловчі, слуги та актори. Прислуга при пажі. В “ПРИБОРКАННІ НОРОВЛИВОЇ”: […]...
- Герой комедії Шекспіра “Венеціанський купець” По сюжеті п’єси Ш.- єврей-лихвар, що позичає гроші купцеві Антонио під стан фунта м’яса з його власних грудей і вперто домагається по суду виконання ув’язненого між ними договору. На думку деяких дослідників, прототипом Ш. міг послужити венеціанський купець-єврей Алонсо Нуньес де Херейра, захоплений у полон герцогом Эссексом під час походу на Кадис в 1596 р. […]...
- Герой трагедії У. Шекспіра “Ричард III” Історичним прототипом є герцог Глостер (1452-1485), англійський король Ричард III (з 1483 по 1485) з династії Иорков. Історія Ричарда Глостера – одна із самих драматичних у що тривала 40 років боротьбі за англійський престол, що ввійшов в історію як Війна Червоної й Білої троянди, династій Ланкастеров і Иорков – послужила ще до Шекспіра матеріалом для […]...
- Сюжет комедії Шекспіра “Сон у літню ніч” Дія відбувається в Афінах. Правитель Афін має ім’я Тесея, одного з популярнейших героїв античних переказів про скорення греками войовничого племені жінок – амазонок. На цариці цього племені, Іполитові, і жениться Тесей. П’єса, видимо, була створена для спектаклю з нагоди весілля якихось високопоставлених осіб Ідуть готування до весілля герцога Тесея й цариці амазонок Ипполити, що повинна […]...
- Гамлет – ідеальний герой свого часу (за однойменною трагедією В. Шекспіра) І. Гамлет – головний герой трагедії В. Шекспіра (відтворена епоха Відродження; в XVІ ст. народжується новий ідеал людини – за стосунками, за поглядами, за моральними якостями). ІІ. Гамлет – людина свого часу, людина на всі часи. 1. Життя Гамлета до зображення подій (Гамлет – спадкоємець королівського трону, навчався у Віттенберзькому університеті, де панувало вільнодумство; мав […]...
- Героїня романтичної комедії Шекспіра “Сон у літню ніч” Ім’я Титания драматург запозичив у свого улюбленого поета Овідія. У чарівному лісі, населеному парфумами, киплять такі ж страсті, як і у світі людей. Т. дорікає чоловіка, Оберона, за любов до Іполитові. При цьому вона не бажає розставатися із чарівним мальчиком-пажом, хоча прекрасно знає ревниву натуру чоловіка. У свою чергу Оберон пригадує Титания всієї її зради […]...
- Шлях Шекспіра від “Комедії помилок” до “Сну в літню ніч” “Сон у літню ніч” – найбільш романтична із всіх комедій Шекспіра. Це чарівна феєрія, і ще Бєлінський відзначив, що поряд з “Бурою” “Сон у літню ніч” являє собою “зовсім інший світ Творчості Шекспіра, ніж його інші драматичні добутки – мир фантастичний”. У цій комедії великий реаліст віддався на волю своєї уяви Він наповнив п’єсу вигаданими, […]...
- Віола – героїня комедії У. Шекспіра “Дванадцята ніч, або Що завгодно” Образ, максимально повно виражає уявлення про людину епохи Ренесансу. Діяльна, сміливий, заповзятлива, щедра В. до того ж гарна, добре освічена і виховання. Вона – господиня свого життя і, навіть опинившись у незвичній обстановці, у невідомому оточенні, може швидко осмислити, що до чого, і розмістити всіх до себе. Діючи і зачаровуючи, В. не кривить душею, чим […]...
- Unusual Notice Mr. Robinson had to travel somewhere on business, and as he was in a hurry, he decided to go by air. He liked sitting beside a window when he was flying, so when he got on to the plane, he looked for a window seat. He found that all of them had already been taken […]...
- Глумов – герой комедії А. Н. Островського “На всякого мудреця досить простоти” Глумов – єдиний персонаж у драматургії Островського, свідомо обрав своїм життєвим кредо філософію цинізму. Г. – значуща прізвище, в якій укладені зерно образу і його характеристика. Глумитися – означає скоморошничати, знущатися, “глум творити”. “Матінка, я розумний, злий і заздрісний”, – каже Г., приступаючи до здійснення своїх планів. Ці “вихідні” людські дані виявляються “необхідні і достатні” […]...
- Герой трагедії У. Шекспіра “Отелло” Являючи собою досить точне перекладання новели Джиральди Чинтио “Венеціанський Мавр” з його збірника “Сто оповідань” (1566), що стала відомої Шекспірові, як видно, у чиїм те переказі або в не англійському перекладі, що дійшов до нас (італійської мови Шекспір не знав), трагедія Шекспіра проте в головному кардинально відрізняється від свого першоджерела И це головне – характер […]...
- Герой трагедії Шекспіра “Тит Андроник” Тит Андроник на відміну від героїв інших “римських трагедій” Шекспіра, не має прямого історичного прототипу. Швидше за все драматург взяв це ім’я з історичних хронік Східної Римської імперії. Ім’я Андроник носили кілька візантійських імператорів. В 533 р. константинопольський імператор Юстиніан почав війну з готами за Рим. Війну успішно вів полководець Велизарий, що потім був відкликаний, […]...
- Лір герой трагедії У. Шекспіра “Король Лір” Сказання про короля Ліра та його дочок належать до числа найдавніших переказів-легенд Британії. Вперше їх літературна обробка зроблена англійською літописцем Джеффрі Монмутского в його латинської “Історії Британії” (1135). Згодом переказ легенди, вже по-англійськи, зустрічається в багатьох віршованих хроніках: від поеми Лайамона “Брут” (бл. 1200) до знаменитих “Хронік” Р. Холін-шеда (1577), що з’явилися джерелом багатьох шекспірівських […]...
- Герой трагедії У. Шекспіра “Антоній і Клеопатра” Антоній фігурував серед персонажів першої “римської” трагедії Шекспіра “Юлій Цезар”, але спритний демагог, що мистецьки грав на страстях юрби, не має майже нічого загального з безтурботним і великодушним полководцем другої п’єси, хоча в обох випадках джерелом послужили “Порівняльні життєписи” Плутарха. Деякі деталі свідомо змінені: так, у Плутарха “гульвісу й п’яницю” Антоній залишає бог Вакх-Дионис, а […]...
- Стрепсіад – герой комедії Арістофана “Хмари” Стрепсіад – герой комедії Арістофана “Хмари” (423 до н. е.), багатий землевласник, що оселився в місті після шлюбу з афінської аристократкою. Він і в старості залишився грубим, жадібним і хитрим селянином, не позбавленим, однак, здорового глузду. Комедія починається скаргами старого на свого сина Фідаппіда, протринькав великий статок багато заборгував з-за своєї пристрасті до коней. Селянська […]...
- Герой трагедії У. Шекспіра “Тимон Афінський” Історичним прототипом Тимон Афінський з’явився Тимон, що жив в Афінах у період Пелопонесских війн (431-404 р. до н. е.), про яке згадує Плутарх в “Порівняльних життєписах” у біографіях Марка Антонія й Алкивиада. За свідченням Плутарха, Т. не був багатою людиною; відчуваючи потребу, вона звернувся до друзів по допомогу, одержав відмову й зненавидів не тільки їх, […]...
- Журден – головний герой класицистичної комедії “Міщанин-шляхтич” Історія створення комедії така. У 1670 році Мольєр отримав від короля завдання показати в комедії турецькі танці, які в той час у Франції набули величезної популярності. Це було поштовхом до створення комедії-балету “Міщанин-шляхтич”. Король і не здогадувався, що східна буфонада стане лише зовнішнім орнаментом, який аніскільки не зменшить основного змісту сатиричної п’єси. Всі вчинки головного […]...
- Історичний Генріх VIII, як герой однойменної п’єси Шекспіра Дослідниками відзначено, що в “Генріху VIII” текстуальвые збігу з Холиншедом зустрічаються частіше, ніж в інших п’єсах цього жанран. Але в той же час тут неважко виявити численні розбіжності із хронікою, перегрупування й переосмислення цілого ряду фактів. Аналіз цих різночитань показує, що найбільш істотні з них підпорядковані – прямо або побічно – однієї мети: характеристиці короля, […]...
- Амфітріoн герой комедії Плавта “Амфітріон” Міф про те, як Зевс (Юпітер), закохавшись у дружину фіванського полководця Амфітріона Алкмену, з’явився до неї в образі чоловіка, провів з нею ніч і став батьком одного з народжених нею близнюків, Геракла, не раз ставав у греків сюжетом драматичних творів. До цього міфу зверталися Есхіл, Софокл, Єв-Рипідами та інші, але ці твори були втрачені. Вважається, […]...
- Герой комедії Мольера “Плутня Скалена” Скален один із существеннейших персонажів мольеровского театру, по структурній і концептуальній складності порівнянний з Дон Жуаном і Альцестом. Гадана елементарність образа приховує його багатомірність і парадоксальну серйозність, непомічені вченими-сучасниками Мольера. Характерна репліка Буало: “И крізь мішок, куди Скален заліз ганебно, Того, ким “Мізантроп” був створений, мені не видно”. С.- один з багатьох слуг, що діють […]...
- Герой комедії Мольера “Міщанин у дворянстві” Пан Журден один із самих забавних персонажів великого комедіографа. Потішаються над ним рівною мірою й діючі особи п’єси, і читачі, і глядачі. Справді, що може бути безглуздіше для навколишніх, чим літній торговець, зненацька помешавшийся на світському обходженні й несамовито прагнучий походити на аристократа. Спрага “зміни участи” до того сильна в Ж., що, перемагаючи природну немузикальність […]...
- Чацький – герой комедії А. С. Грибоєдова “Лихо з розуму” Чацький – герой комедії А. С. Грибоєдова “Лихо з розуму” (1824; в першій редакції написання прізвища – чадський). Ймовірні прототипи образу – П. Я. Чаадаєв (1796-1856) і В. К. Кюхельбекер (1797-1846). Характер дій героя, його висловлювання та взаємини з іншими особами комедії дають великий матеріал для розкриття теми, заявленої в назві. Олександр Андрійович Ч. – […]...
- Генріх VI – герой хроніки В. Шекспіра “Генріх VI” Генріх VI – “Хроніки” Холла (1548) і Холіншеда (1577). Г. постає перед нами зовсім безпорадною королем перед обличчям воєн і внутрішніх чвар. Його відрізняє виняткова побожність. Історичний Г. почав царювання малолітнім, і в цей час влада була в руках дядька короля – герцога Бедфорда. У хроніці ми бачимо вже дорослого короля, нездатного правити країною. Центральні […]...
- Журден – герой комедії Мольєра “Міщанин у дворянстві” Пан Ж. – один з найсмішніших персонажів великого комедіографа. Потішаються над ним в рівній мірі і дійові особи п’єси, і читачі, і глядачі. Справді, що може бути безглуздіше для оточуючих, ніж літній торговець, несподівано збожеволів на світському обходженні й несамовито прагне бути схожим на аристократа. Жага “зміни долі” до того сильна в Ж., що, долаючи […]...
- Герой комедії Мольера “Тартюф, або Ошуканець” Тартюф без перебільшення саме знамените створення Мольера. Саме завдяки цьому образу комедіограф придбав славу великого творця літературних типів, риси яких представлені на вищому щаблі їхнього розвитку, у граничному вираженні, що окреслює одночасно вищу крапку й границі людського явища. На відміну від Дон Жуана й Мізантропа (Алъцеста), що як би розчинилися у вигляді образів численних бунтарів-спокусників […]...
- Правила “трьох єдностей” у комедії – КОМЕДІЯ МОЛЬЄРА “МІЩАНИН-ШЛЯХТИЧ”. ВТІЛЕННЯ У ТВОРІ РИС КЛАСИЦИСТИЧНОЇ КОМЕДІЇ ЛІТЕРАТУРА XVII СТОЛІТТЯ: МІЖ ВІДРОДЖЕННЯМ І ПРОСВІТНИЦТВОМ § 7. КОМЕДІЯ МОЛЬЄРА “МІЩАНИН-ШЛЯХТИЧ”. ВТІЛЕННЯ У ТВОРІ РИС КЛАСИЦИСТИЧНОЇ КОМЕДІЇ Правила “трьох єдностей” у комедії У теоретичних працях класицистів щодо драматичних творів обстоювалися правила “трьох єдностей”: дії, місця, часу. Вважалося, що дотримання цих правил допомагає зробити твір більш правдоподібним, або, як сказали б ми сьогодні – реалістичним. […]...
- Герой комедії Н. В. Гоголя “Одруження” Образ Подколесина продовжує ланцюг “незвичайних” героїв письменника. Розвиваючи “ідею нісенітниці, укладену в самому акті шлюбу, з’єднання навічно двох людей” (И. П. Золотусский), письменник показує на перший погляд звичайної нерішучої людини, досить великого чиновника, що вирішив знайти щастя в узах Гименея. Парадоксальність образа в тім, що Гоголь намалював не звичайного закоренілого холостяка із традиційного водевілю. Подколесин […]...
- Герой комедії Голдсмита “Ніч помилок” Тоні Ламкин один з варіантів образа “дикого сквайра”, настільки популярного в англійській літературі XVIII в. Неосвічений юнак, розпещений своєї маменькой, упевненої в тім, що її “синові не прийде заробляти на життя якимись заняттями”, тому що “свої півтори тисячі в рік він зуміє витратити й без особливих знань”, “суміш усяких витівок і бешкетництва”, як характеризує його […]...
- Герой “феєричної комедії” В. В. Маяковського “Клоп” Образ Присипкина являє собою модифікацію розповсюдженого комедійного типу. Серед його театральних попередників можна назвати, наприклад, Журдена. Якщо герой Мольера виявляв собою міщанина у дворянстві, то Присипкин демонструє пролетаря в міщанстві. Обоє персонажа, виражаючись идеологемами 20-х років, переродженці, що змінили своєму стану, але не здатні розстатися з його поняттями й життєвими поданнями. Подібно Журдену, Присипкин постійно […]...
- Хлестаков – головний герой комедії “Ревізор” Відомо, що Микола Васильович Гоголь, як би важливі не представлялася йому боротьба йз усякого роду хабарниками, казнокрадами й іншими пройдисвітами, головною особою сваєї п’єси вважав саме пройдисвіта й шахрая Хлестакова. Можна тільки ворожити, що це означає: геніальний хід великого художника, бажання подразнити суспільства або який-небудь тонкий натяк. Іван Олександрович Хлестаков, дрібний чиновник з Петербурга, сам […]...
- Треплев герой комедії А. П. Чехова “Чайку” В образі Треплева Чехов розкриває світовідчування людини “рубежного” часу, що веде ідеєю якого стає ідея “духовного избранничества”. Ця ідея хвилює уяву Треплева визначає його характер відчувань, “фарбування переживань” (А. Білий). Слова Треплева про “жерців святого мистецтва”, “деяких вибраних” можна порахувати “застереженням по Фрейдові”, що видає пекуче бажання Т. стати одним з них: “У мене в […]...
- Герой комедії О. С. Грибоєдова “Лихо з розуму” Прізвище Павла Опанасовича Фамусова виробляють від лат. fama – чутка, слух, громадську думку. У фамусовском будинку відбувається дія комедії, і сам цей будинок набуває в сюжеті важливе значення. Події починаються рано, коли “день трохи брежжітся”, і закінчуються, коли “остання лампа гасне”. З того самого моменту, як бій недоречно заведених годин порушує сонний спокій ранку, Ф. […]...
- Герой і антигерой комедії А. С. Грибоєдова “Горе від розуму” Комедія А. С. Грибоєдова “Горе від розуму” – видатний добуток росіянці літіратури XIX століття. На жаль, нам не звестно, коли точно почалася робота над комедією. Дослідники називають і 1816, і 1813, і 1821 роки. Документально відомо лише час, коли робота над добутком була закінчена: це 1824 рік Але точне датування п’єси важливе тільки вченим, а […]...
- Коріолан – герой трагедії У. Шекспіра “Коріолан” Історичним прототипом є Кай Марцій Коріолан – римський полководець, про життя якого збереглися напівлегендарні перекази. У 493 р. до н. е. він, ще будучи юнаків, відзначився при взятті Коріол ®, після чого і став називатися К. У 491 р. був вигнаний з Риму за те, що запропонував під час голоду підвищити ціни на казенний хліб. […]...
- Жадов – герой комедії А. Н. Островського “Прибуткове місце” Молода людина, недавній випускник університету, Ж. є до дядечка, високопоставленому чиновникові, палким докоряти чиновницьких моралі. Нетерпимість Ж., його різкість і іепочтітель-ність обурюють дядечка, тому він відмовляє Ж. у “ваканціі” і в спорідненої підтримки. Ж. палко закоханий у недалеку, але чисту серцем Поліньку. Без засобів, без стану, з одними надіями на майбутнє, Ж. все-таки сватається до […]...
- Мелузов – герой комедії О. М. Островського “Таланти і шанувальники” Мелузов – тип молодого різночинця, недавнього випускника університету, твердо вірить в те, що “жорстокі звичаї” пом’якшуються “освітою”, а поліпшення людини відбувається внаслідок засвоєння їм “правильних понять” про життя. Ідейно та соціально споріднені М.: Жадов і Микін (“Прибуткове місце”), погуляти (“Безодня”), Грунцов (“Трудовий хліб”), Платон Зиб-кін (“Правда – добре, а щастя краще”). З цього ряду М. […]...
- ЧОМУ ХЛЕСТАКОВ – ГОЛОВНИЙ ГЕРОЙ КОМЕДІЇ Н. В. ГОГОЛЯ “РЕВІЗОР”? Відомо, що Микола Васильович Гоголь, як би важливої не представлялася йому боротьба із усякого роду хабарниками, казнокрадами й іншими пройдисвітами, що послабляють держава, все-таки головним особою своєї п’єси вважав саме пройдисвіта й шахрая Хлестакова. Що це? Геніальний хід великого художника? Бажання подразнити суспільство? Може бути, який-небудь тонкий натяк? Іван Олександрович Хлестаков, дрібний чиновник з Петербурга, […]...
- Любим Торцов герой комедії А. Н. Островського “Бідність не порок” Духовний вигляд Л. Т. став центром критико-публіцистичної полеміки навколо п’єси. Слов’янофіли розцінили його поява як “нове слово” в мистецтві, пов’язане з розкриттям національного ідеалу. Вигук героя “Ширше дорогу – Любимо Торців йде!” стало для них символом перемоги національних почав у мистецтві. “Демократична” критика поставилася скептично і до надмірної захопленості слов’янофілів, і до морального пафосу образу […]...
- Альдемар – герой комедії Лопе де Вега “Учитель танців” В образі А. драматург зробив спробу розв’язати конфлікт любові і честі. Зубожілий аристократ бере собі інше ім’я і наймається вчителем танців в багатий будинок, оскільки не бачить іншого способу побачитися з прекрасною Фл орел ий. Двоюрідний брат А., Рікар-до, приходить в жах від цього задуму і марно намагається довести, що подібне ремесло принижує старовинний рід. […]...
- Загальна характеристика першого періоду творчості Шекспіра. Любовно-авантюрна комедія Шекспіра: особливості поетики та тематики 23. Загальна характеристика першого періоду творчості Шекспіра. Любовно-авантюрна комедія Шекспіра: особливості поетики та тематики. Комедии Шекспира принадлежат к числу самых замечательных образцов европейской комедиографии эпохи Возрождения. Шекспир прежде всего обращался к древнеримской комедиографии и к испытавшей значительное влияние ее итальянской “ученой комедии” 16 в. “Сон в летнюю ночь” (романтична комедія): здесь земной мир тесно переплетен […]...