Підтекстовий викривальний пафос роману-притчі Валерія Шевчука “На полі смиренному… ” – розкриття сутності тоталітарного суспільства
Підтекстовий викривальний пафос роману-притчі Валерія Шевчука “На полі смиренному… ” – розкриття сутності тоталітарного суспільства
Закони існування людського суспільства настільки складні та суперечливі, що часто здаються нам абсурдними. Загострене відчуття цієї абсурдності буття лягло в основу цілого модерністського літературного напряму – екзистенціоналізму, що базувався на концепціях однойменної філософії, найвідомішими представниками якого були Камю та Сартр. Екзистенціоналізм висвітлював роль людини, як метафізичної,
Не випадково головним різновидом літературних творів цього напряму стала сучасна притча. До цього жанру звертається й український письменник Валерій Шевчук. Але його роман-притча “На полі смиренному… ” попри близкість до екзистенціоналістської прози, має свої відмінності: автор намагається дати й раціональне пояснення абсурдним подіям, природі та витокам тоталітаризму.
Сюжетно роман присвячений життю монастиря. У Шевчука були причини обрати його
Це й досліджується в романі В. Шевчука.
Отже, теоретично будь-який монастир – це місце перебування і життя людей, що вирішили присвятити себе, своє життя служінню Богові. Головний герой Шевчука (від імені якого йдеться розповідь) пояснює свій прихід туди тим, що він “Не міг знайти в світі доброго місця, надто боліли мені болі світові і надто переймався я ними”. За його твердженням, таких людей було чимало: при душевному неспокої й конфлікті з дійсністю, багато хто шукає виходу в служінні певній ідеї.
Але саме тут і починається суперечка між ідейно задекларованим і реальним: автор наводить кілька прикладів доль людей, що знайшли замість втіхи дещо протилежне. Втрачає усе майно ошуканий Василем Федот, зраджує своє кохання Іоанн. Та найгірше для них не самі втрати – усвідомлення хибності обраного шляху й марності своїх жертв.
Федоту про необхідність доброчинності твердив весь час майже ма-ніакальний користолюбець і заздрісник Василь. “З малих літ мені пекло, що один у молоці купається, а інший лікті кусає”, – зізнається він Федоту, й трохи далі уточнює: “Яка це втіха, подумав, зробити цього багатого голим”. Пізніше, коли Федір-Федот знаходить клад, Василь із заздрощів нацьковує на нього князя. На що схожа ця логіка?
На більшовицьке тлумачення рівності: хай і собі не отримати, але не дозволити комусь жити краще за себе.
Ще відвертіше викривають протилежність “офіційної ідеології” справжній вірі два інших епізоди: історія Іоана, якого підбурили зріктися кохання під виглядом необхідності боротьби із пристрастями, та історія Ісакія. У них прямо протиставляється Бог і офіційні уявлення про Бога. “Хто ж бо життя творить, той неодмінно любов сіє, відтак і багословенний стає, а хто ненависть сіє, у шаті він князівській, чи чернечій – диявол у ньому”. Ісакій дістає унікальну можливість поспілкуватися з самим Господом, та саме від нього чує: “Заради сліпої облудивіддав ти свою силу”. Далі виявляється, що Боже Одкровення зовсім не потрібне “служителям Бога” у особі ігумена та інших керівників. Не язичники чи турки змушують Ісакія зректися своєї віри – ті, хто теоретично мав би слідкувати саме за її дотриманням, бо для них “Святою правдою може вважатися те, що служить славі нашого монастиря. Коли ж заради неслави воно пишеться, то лихі вигадки це і наклеп”. то ж навіть і слова Бога, на їхню думку, теж свого роду “наклеп”, і Лаврентій з бичем (невипадковий тезка Берії) вибиває з Ісакія брехливе зречення.
Не вистачило сил у Ісакія протистояти тиску, лише під виглядом юродивого продовжує він нишком казати правду. Майже так само зрікається свого покликання і головний герой, сумно зізнаючись: “Кожен із нас занадто улягає обставинам, через що легко може зрадити і спаплюжити брата задля тимчасового спасіння”. Він вирішує просто тихо чинити добрі справи, але не повставати проти існуючої сили в світі, де “вимагається тільки одне: податися, пригнутися і розм’якшіти – всі поспівчувають тобі”.
Але ж, як доводила історія, це для більшості теж не було рятунком: за часів сталінщини тих, хто каявся, розстрілювали так само, як і тих, хто намагався опиратися й зберігати власну гідність.
Саме після цього епізоду він пояснює своє рішення світоглядною концепцією можливої природності прагнення людей до такого існування: “Уподіблення – ось що збиває людей у громади Через це однакову одежу вдягають і однакові намагаються висловлювати думки”.
З цим можна погоджуватися або не погоджуватися, але важко не оцінити необхідність знайти відповідь на питання: чому саме виник тоталітаризм як явище. Хоча б для того, щоб знати, як протистояти йому. Це й робить роман-притчу Шевчука таким актуальним і цікавим.
Related posts:
- “Душевна роздвоєність людини у романі-притчі Валерія Шевчука “Дім на горі” Валерій Шевчук є одним із українських письменників, творчий старт якого відбувся в середині минулого століття, а ось його творче змужніння перепало на застійні роки, період панування в радянській літературі соціалістичного реалізму. Письменник дуже швидко зрозумів, як за абсурдних умов того часу можна було зберегти не тільки своє істинне обличчя, але й внутрішню свободу, створивши “власний […]...
- “Кличе мене зелене сонце серед неба – до його поклику я завжди прислухаюся” (за романом “На полі смиренному”) В історичному романі-притчі Валерія Шевчука “На полі смиренному” автор вийшов далеко за межі опису буття ченців Києво-Печерського монастиря. У кожному з дванадцяти розділів цього твору ми дізнаємося про життя одного з ченців Києво-Печерського монастиря. Нас захоплює розповідь автора про ченця Лаврентія, який “утихомирював біснуватих”, про Єремію Прозорливого, який постійно стежив за усіма і вмів помічати […]...
- Твір на тему: “Дійсний і уявний світ у творі Валерія Шевчука “Дім на горі” Дійсний і уявний світ у романі-баладі Валерія Шевчука “Ді М на горі” За словами В. Шевчука, він – “типовий зразок маргінального письменника… , для вузького читача й обмеженої аудиторії… Мої книжки – це розмова із самим собою про людей і їхній світ… “. Отже, готика є для письменника ознакою серйозності, а містика, притчі, химери допомагають […]...
- Життя та твочість Валерія Шевчука ВАЛЕРІЙ ШЕВЧУК (рік народження 1939) Шевчук Валерій Олександрович народився 20 серпня 1939 р. у родині шевця в Житомирі. Після закінчення в 1956р. школи хотів стати геологом, але, розчарувавшись у геології, поїхав до Львова вступати в Лісотехнічний інститут. Не вступив і повернувся додому. Працював при ремонті Житомирського сільськогосподарського інституту будівельним підсобником. У цей період захоплювався вивченням […]...
- Твір на тему: “Жіноча доля у творі Валерія Шевчука “Дім на горі” Жіноча доля у творі Валерія Шевчука “Дім на горі” У романі “Дім на горі” потяг до мандрів, незбагненні поривання у незвідане відчувають молоді хлопці, а владарюють у цьому загадковому домі самотні жінки. Жіночу долю у “Домі на горі” чітко визначає бабуся Галини Іванівни, яка розповідає легенди свого роду: “Ми тут тим, Галочко, й визначились у […]...
- Твір на тему: “Образи демонологічних істот у творі Валерія Шевчука “Дім на горі” Образи демонологічних істот у творі Валерія Шевчука “Дім на горі” Використання містично-міфологічних ремінісценцій у творчості українських та зарубіжних письменників відбувається вже не одне століття. Демонологічна образність роману-балади “Дім на горі” зумовлена впливами бароко. Раїса Мовчан розглядає цей твір в контексті бароко, наводячи ряд доказів на підтвердження цієї точку зору. Роман побудований з двох частин: повісті-преамбули […]...
- Біографія Валерія Шевчука Валерій Шевчук народився 20 серпня 1939 року в м. Житомирі. Прозаїк, драматург, літературознавець, історик. Автор збірок оповідань: “Серед тижня” (1967), “Вечір святої осені” (1969), “Долина джерел” (1981), “Панна квітів”(казки для дітей, 1990), “У череві апокаліптичного звіра” (1995); збірок повістей: “Набережна, 12. Середохрестя” (1968), “Крик півня на світанку” (1979), “Маленьке вечірнє інтермеццо” (1984), “Камінна луна” (1987), […]...
- Викривальний пафос пісні Г. Сковороди “Всякому місту – звичай і права” Народився у с. Чорнухи на Полтавщині у бідній козацькій родині. Навчався у Києво-Могилянській академії. Три роки (1741-1744) співав у придворній хоровій капелі цариці Єлизавети (деякий час був регентом – керівником хору), це дало змогу побувати за кордоном: в Австрії, Італії, Німеччині, Польщі, Угорщині. Там Сковорода збагачував знання, відвідував лекції відомих учених. Протягом 1753 р. працював […]...
- Викривальний пафос пісні Г. Сковороди “Всякому городу – звичай і права” Творчість видатного українського мислителя-гуманіста, письменника, просвітителя Г. Сковороди є яскравою сторінкою у житті нашого народу. У його творах відобразилися світогляд, спосіб мислення, жива душа українців. Сковорода цікавий не лише як філософ, але як педагог, практик, теоретик, просто людина. Так, у вірші “Всякому городу – звичай і права” письменник виступає проти соціальної несправедливості, існуючої бюрократичної системи, […]...
- Розкриття сутності самодержавного ладу в поемі “Сон” – І варіант – ТАРАС ШЕВЧЕНКО 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ І варіант Під час своєї першої подорожі в Україну Тарас Шевченко був глибоко вражений пригнобленим становищем покріпаченого українського селянства. Переживання і гіркі роздуми поета над долею рідного народу знайшли відображення у більшості творів, написаних ним у наступні роки. Вже в 1844 році, під впливом подорожі, Тарас Шевченко написав сатирично-політичну […]...
- Розкриття сутності самодержавного ладу в поемі “Сон” – ІІ варіант – ТАРАС ШЕВЧЕНКО 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ІІ варіант Бодай кати їх постинали, Отих царів, катів людських. Т. Шевченко. Царі Україна – це Шевченко, Шевченко – це Україна. Вірного сина України ніколи не залишала туга за рідним краєм, який він любив палко і ніжно, постійно думав про нього, рвався до нього всією душею. І ось у […]...
- Розкриття сутності злободенних проблем суспільно-політичного життя у драмі “Володимир” – ФЕОФАН ПР0К0П0ВИЧ 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Феофан Прокопович у 1705 році створив драму, що наводить на роздуми і сучасного читача, а крім цього, він був справжнім новатором в давній українській літературі, бо поєднав в одному творі комічне і трагічне, суворі принципи класицизму та традиції народних інтермедій, створивши драму нового жанру – трагікомедію. Драма повертає нас […]...
- Відповіді до теми: творчість В. Шевчука 1. Що пробудило в дитинстві В. Шевчука інтерес до української літератури? Народився письменник у місті Житомирі 20 серпня 1939 року у родині шевця Олександра Івановича. Про свого батька в автобіографії він скаже так: “Був великий трудівник, і я ніколи не пам’ятаю його при безділлі – і після роботи сидів на своєму пасастому стільці і шив […]...
- Печорін і “водяне суспільство” для розкриття ідейного сенсу роману Якщо у повістях “Бела” і “Тамань” Печорін виступав в оточенні простих і “природних” людей, то в повісті “Княжна Мері” він показаний в типовій для нього дворянській середовищі. Зображення дворянського суспільства, з яким ріднить Печоріна походження і класова приналежність, має в романі істотне значення. У сусідстві з “столичними франтами”, “московськими панянками” і провінційної “знаттю” яскравіше виступає […]...
- Гуманістичний пафос роману О. Гончара “Прапороносці” Українська культура має міцні гуманістичні традиції. Корені цього гуманізму – у світогляді нашого народу, у тих морально-етичних засадах, якими він керується протягом століть і які обстоює як найбільші свої духовні святині. Потужний гуманістичний струмінь пронизує творчість Григорія Сковороди і Тараса Шевченка, Лесі Українки та Івана Франка, Павла Тичини й Олександра Довженка. Серед українських письменників, чия […]...
- Чіпка, головний герой роману Панаса Мирного – злочинець чи жертва суспільства? Ось і прочитана остання сторінка роману. Багато питань виникає у мене щодо подій, описаних у книзі. Я розумію, що автор намагається розв’язати багато проблем, як соціальних, так і психологічних. Але мене цікавить психологічна: хто ж Чіпка – злочинець чи жертва суспільства? Якщо почати розгляд життєвої історії Василя Гридки, то можна простежити, хто і як потрапляє […]...
- У полі береза, у полі кудрява – пісні-балади У полі береза, у полі кудрява, А на тій березі зозуля кувала. Ой то ж не зозуля, – то рідная мати, Вона виряджала сина у солдати. – Ой іди, синочку, довго не барися, – Через два годочки додому вернися. – – Минає годочок, минає другенький, – На третій годочок приходить синочок. Приходить синочок, на поріг […]...
- Синтез готичних та фольклорно-фантастичних елементів у романі-баладі В. Шевчука “Дім на горі” Роман-балада В. Шевчука – незвичайний твір як за змістом, так і за формою. Тут можна знайти елементи естетики бароко й романтизму, образи – символи, сторінки, писані реалістично та імпресіоністично. Все це у Шевчука працює заради пошуків душевної гармонії, пошуків любові у широкому розумінні цього слова. Герой естетики бароко – постать загадкова, дивакувата. Він любить усе […]...
- Дійсний і уявний світу романі-баладі В. Шевчука “Дій на горі” За словами В. Шевчука, він – “типовий зразок маргінального письменника… , для вузького читача й обмеженої аудиторії… Мої книжки – це розмова із самим собою про людей і їхній світ… “. Отже, готика є для письменника ознакою серйозності, а містика, притчі, химери допомагають побачити і зрозуміти найістотніші проблеми сучасності. В оповіданнях і повістях В. Шевчук […]...
- Біографія Василя Шевчука Василь Шевчук (1932 р. нар.) Шевчук Василь Андрійович народився 30 квітня 1932 року в селі Бараші Ємільчинського району Житомирської області в сім’ї селянина. Закінчивши середню школу, 1950 року вступає на відділення української мови й літератури філологічного факультету Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка. З 1955 року працював у редакції журналу “Піонерія”, на кіностудії ім. […]...
- ГУМАНІСТИЧНИЙ ПАФОС РОМАНУ О. ГОНЧАРА “ПРАПОРОНОСЦІ” Українська культура має міцні гуманістичні традиції. Корені цього гуманізму – у світогляді нашого народу, у тих морально-етичних засадах, якими він керується протягом століть і які обстоює як найбільші свої духовні святині. Потужний гуманістичний струмінь пронизує творчість Григорія Сковороди і Тараса Шевченка, Лесі Українки та Івана Франка, Павла Тичини й Олександра Довженка. Серед українських письменників, чия […]...
- Розкриття характеру Печоріна через композицію роману (“Герой нашого часу” М. Ю. Лермонтова) Розкриття характеру Печоріна через композицію роману (“Герой нашого часу” М. Ю. Лермонтова) “Герой нашого часу” – одна з перших спроб створення в російській літературі психологічного реалістичного роману. Основна задача, що стояла перед М. Ю. Лєрмонтовим при створенні цього роману – намалювати образ свого сучасника, “яким він його розуміє і… часто зустрічав”. Людина ця мисляча, талановита, […]...
- Переможний пафос роману Жуля Верна “Діти капітана Гранта” Відомий французький письменник Жуль Верн увійшов у світову літературу як перший класик науково-фантастичного роману та чудовий майстер роману пригод. Протягом сорока років він створював серію “Незвичайних пригод”, що включала в себе шістдесят чотири романи та дві збірки повістей та оповідань. Яскравим прикладом цього є найвідоміший Твір письменника “Діти капітана Гранта”. Герої роману вирушають на пошуки […]...
- Тема твору Визвольний пафос роману Ю. Яновсьного “Чотири шаблі” 1930 року вийшов друком найбільш “багатостраждальний” роман Юрія Янов-ського “Чотири шаблі”. Задум написати роман виник у письменника, коли він працював головним редактором Одеської кінофабрики. В цей час він познайомився і потоваришував із легендарним військовим діячем українського партизанського руху під час визвольної боротьби 1917-1920 років Юрієм Тютюнником. Саме він розповів письменнику чимало цікавого з тих героїчних […]...
- Взаємини головного героя роману й суспільства у романі О. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін” 1. Загальний задум роману. 2. Образ Євгенія Онєгіна 3. Образ Тетяни Ларіній 4. Порівняльна характеристика героїв. 5. Авторське відношення до вищого суспільства. Роман “Євгеній Онєгін” О. С. Пушкіна – перший віршований добуток, що відповідає реалістичної спрямованості У ньому автор добутку, блискучий поет і прозаїк світової популярності представив широку панораму громадського життя вищого суспільства Москви й […]...
- Драматичні долі особистості в умовах тоталітарного суспільного устрою (по романі Е. С. амятіна “Ми”) Людині властиво заглядати в майбутнє, намагатися розпізнати його обрису. Скільки пісателей різних історичних епох намагалися відкрити завісу, за якої ховається будущее, угадати те, що не дано знати нікому (Кампанелла в “Місті Сонця”, Жуль Верн у своїх романах, Оруелл в “1984&;#8243;, Н. Г. Чорнішевский в “Що робити?” идр. ). Таким письменником-фантастом був і Е. Замятин. Незадоволеність […]...
- Пригодницький роман І. Багряного “Тигролови” і духовна перевага його позитивних героїв над виконавцями і стражами тоталітарного режиму “Нашого цвіту – по всьому світу”,- говорить народне прислів’я. Це про українців. Є їх і по Канадах, і по Австраліях, і по Кубанях та по Сибірах. У пошуках кращої долі їхали вони й на Далекий Схід, на край землі. А найчастіше потрапляли українці туди не по своїй волі. І все з однієї причини – великої […]...
- Гнівний осуд тоталітарного режиму в романі “Тигролови” Тоталітарний режим, сталінщина, радянська імперія. Для молодого покоління ці слова вже належать до архаїзмів, історичного минулого. Декому ж не дають спокою страхітливі спогади, а ще інші – жалкують за тією системою, бо вона будувала комунізм “для окремо взятих осіб”, серед яких були й вони, а для мільйонів – те, що закінчувалося на “лаг”. Бамлаг, Сєвлаг, […]...
- Осмислення сутності людського буття в повісті О. Кобилянської “Земля” Для чого людина живе на землі? Це питання виникає у кожного, хто прочитав повість О. Кобилянської “Земля”, в основу якої покладений достовірний факт братовбивства, яке сталося на Буковині в 1894 р. в с. Димка. У чому при чина цієї трагедії? Повість глибоко соціально-психологічна, дії і вчинки героїв її вмотивовані. 1 в цьому ми бачимо велику […]...
- Жіноча доля в романі-баладі В. Шевчука “Дім на горі” У романі “Дім на горі” потяг до мандрів, незбагненні поривання у незвідане відчувають молоді хлопці, а владарюють у цьому загадковому домі самотні жінки. Жіночу долю у “Домі на горі” чітко визначає бабуся Галини Іванівни, яка розповідає легенди свого роду: “Ми тут тим, Галочко, й визначились у цьому домі, що жили спокійно й вміли чекати. Чекати, […]...
- Життєвий сюжет повісті-притчі Е. Хемінгуея “Старий і море” НОТАЦІЇ ДО КОЖНОГО ЗАПИТАННЯ 1. Розкрити сюжет повісті. Розповісти про старого рибалку, про його боротьбу з величезною рибою-мечем. Двобій закінчується трагічно: акули з’їли рибу і знесилений рибалка повертається до берега зі скелетом від здобичі. Розповісти, як життя старого Сантьяго пов’язане із морем, як він ставиться до його мешканців. 2. Розповісти про життя старого рибалки Сантьяго. […]...
- Осмислення сутності людського буття в повісті “Земля” М. Коцюбинський писав про повість “Земля”: “…Все: і природа, і люди, і психологія їх – все це робить сильне враження, все це виявляє свіжість і силу таланту… ” У центрі повісті – трагедія селянської родини у той час, коли не тільки земля, а й душі людей ділилися межею. Письменниця хотіла нам показати, до якого трагічного […]...
- Вплив тоталітарного режиму на людину в повісті “Один день Івана Денисовича” У сучасній літературі його добутку займають особливе місце. У них автор відкриває “залізну завісу”, розповідаючи правду про період сталінських репресій у країні. Одним з таких добутків є повість “Один день Івана Денисовича”, написана в тисяча дев’ятсот п’ятдесят дев’ятому року. Спочатку повість повинна була називатися “Щ-854 (Один день одного зека)”. Уперше надрукована вона була в тисяча […]...
- Сліпий сіяч іде по зораному полі… (роздуми над творчою спадщиною В. Поліщука) Творчі здобутки Валер’яна Поліщука не віддільні від епохи, на долю якої випало немало випробувань: Друга світова війна, революція 1917, громадянська війна… У 20-30-х роках двадцятого століття його ім’я було популярним, його часто можна було зустріти на сторінках газет та журналів. Що надавало популярності В. Поліщуку? Перш за все він уславив себе людиною невгамовної вдачі, кипучих […]...
- Відображення людської сутності у творах Оноре де Бальзака РЕФЕРАТ На тему: “Відображення людської сутності У творах Оноре де Бальзака” Всі твори Оноре де Бальзака, особливо його зрілі творіння, – це постійне відображення людської сутності. Соціум є дослідженим в романах Бальзака настільки детально, що, навіть, сучасні економісти та соціологи вивчають стан суспільства за його романами. Бальзак показував взаємодію між людьми не на фоні Бога, […]...
- Розкриття образа: Ставрогин У Достоєвського образ гордія-грішника розпався на кілька різновидів, здійснених головним чином в особистостях Ставрогина, Івана Карамазова й Раскольникова. Ставрогин – горда людина, багато обдарований духовно, що задалася метою розвити в собі безмежну силу, здатну перебороти всяку перешкоду, і зовнішнє й внутрішнє. Гордовите самозвеличення відокремлює його від Бога й від всіх людей. Від Бога він вийшов […]...
- АЛЕГОРИЧНІ УРОКИ ЖИТТЄВОЇ МУДРОСТІ В БІБЛІЇ – Біблійні притчі Уроки зарубіжної літератури 6 клас Урок 58 АЛЕГОРИЧНІ УРОКИ ЖИТТЄВОЇ МУДРОСТІ В БІБЛІЇ Тема: Біблійні притчі. Що є істина? Новий Завіт Вся справа в соусі, важливо як подати. В. Шекспір Мета: розширити кругозір стосовно Біблії, поглибити уявлення про своєрідність жанру притчі, з’ясувати алегоричний підтекст Біблійних притч; розвивати усне мовлення, асоціативне та аналітичне мислення, дослідницькі здібності, […]...
- ПРИТЧІ – Рудольф КАСНЕР Рудольф КАСНЕРПРИТЧІ З німецької переклав Олег КУЗЬМЕНКО СЕРЕДИНА УЧЕНЬ. Коли роздягаєш артишок або цибулину, то завжди залишається артишок або цибулина, тільки трохи менші. Ось я й подумав, що коли роздягти світ, аби дізнатись, який він, то знову вийде світ, світ у світі. Що ж містить у собі світ і який його остаточний стан,- скажи, якщо […]...
- Життєпис Валерія Марченка Валерій Марченко (1947 – 1984) Марченко Валерій Веніамінович – український літературознавець, публіцист, перекладач. Онук М. І. Марченка. Народився 16 вересня 1947 року в Києві. Закінчив 1970 року Київський університет. У 1967 – 1970 рр. стажувався в Азербайджанському університеті (Баку). Працював у редакції газети “Літературна Україна”. Зазнав політичних репресій за так звану антирадянську діяльність: двічі був […]...
- Розкриття проблеми громадянської відповідальності поводиря нації у поемі Івана Франка “Мойсей” Розкриття проблеми громадянської відповідальності поводиря нації у поемі Івана Франка “Мойсей” Поема “Мойсей” написана великим Каменярем майже сто років тому. Та сьогодні, коли Україна стала на шлях незалежності і вже десять років ним крокує, цей твір має гостру актуальність як ніколи. Країна налічує величезну кількість різних партій та об’єднань, які висувають своїх лідерів з їх […]...