Пісні Марусі Чурай – Віють вітри (АНАЛІЗ)

Аналіз твору

Марусі Чурай “Віють вітри”

У пісні “Віють вітри, віють буйні” передано почуття самотньої дівчини, яка порівнює себе з билинкою в полі, що росте на піску – без роси й на спеці. Вона страждає в розлуці з “милим-чорнобривим”. Глибоким ліризмом сповнені рядки з художнім паралелізмом (“дерева гнуться” – “сльози не ллються”), з них починається твір, а фінал емоційно підсилюють риторичні звертання й оклики (“Де ти, милий, чорнобривий? Де ти? Озовися!”).

Пісня має струнку будову, надзвичайно мелодійна. Іван Котляревський використав її як вступну арію Наталки Полтавки в однойменній опері.

    Пісні Марусі Чурай – Віють вітри (Характеристика твору) Пісні Марусі Чурай – Віють вітри (СКОРОЧЕНО) Пісні Марусі Чурай – Віють вітри



Пісні Марусі Чурай – Віють вітри (АНАЛІЗ)