Пізня поезія Ахматової – відображення трагедії часу
У літературу молода Ахматова увійшла як інтимно-психологічний поет, що може не просто розповісти про найсповідальніше, але й дати можливість читачеві пережити разом із нею ці почуття.
Пізня поезія поетеси зберігає цю рису, але наповнюється новим змістом, усвідомленням тісного зв’язку своєї долі з долею народу, своєї відповідальності перед історією і культурою за все, що відбувається у країні. Це виявилось у поемі “Реквієм”.
За жанром поему можна визначити як ліро-епічну, бо в ній особиста трагедія усвідомлюється як трагедія
Частини поеми були написані протягом 1935-1940 років під впливом страшних подій особистого життя: арешт чоловіка, потім сина. Але очевидно, що склалася поема як цілісний твір набагато пізніше. Про це свідчить і епіграф, датований 1961 роком:
Нет, и не под чуждым небосводом,
И не под защитой чуждых крыл,-
Я была тогда с моим народом,
Там, где мой народ, к несчастью, был.
Цей епіграф розкриває глибоке усвідомлення зв’язку своєї долі з народною, як через роки особисте відступало перед трагедією історії. Назва поеми “Реквієм 1935-1940” сприймається не як жалобна
Не випадкова і частина поеми “Замість передмови”, датована квітнем 1957 р., саме з цього часу починається “відлига”, відмова керівництва країни від крайніх проявів тоталітаризму. На запитання однієї з жінок у черзі біля тюрми, чи зможе Ахматова описати “це”, поетеса відповідає: “Можу”.
Читач сприймає цю відповідь у контексті своєї попередньої інформації: тепер, у 1957 році, “можу” розповісти не тільки про себе, а й про народ, що вистраждав, вистояв, переміг ці роки. Частини поеми “Посвята” і “Вступ” створюють не тільки емоційний настрій для сприйняття тексту поеми. Вони створюють картину всенародного страждання. Поетеса уникає особового займенника “я”, натомість виходить “ми”:
Звезды смерти стояли над нами,
И безвинная корчилась Русь
Под кровавыми сапогами
И под шинами черных марусь.
Далі з першої до десятої частини перед читачем постає трагедія Людини, Жінки, Матері, яку поетеса розкриває через власну, особисту. Безліч вражаючих деталей, відтінків почуття втрати близьких примушують читача пережити разом із героїнею ці страшні події. Частини поеми створювались саме у ці жахливі роки – 1935-1940.
Можливо, саме вірші і допомогли поетесі вистояти, давали надію, бо вірші ці розкривають безмежну самотність героїні.
В останній, десятій частині поеми виникає образ Богоматері, образ вічного материнського страждання. Цей образ не виникає зненацька. Тема безвинно страчених, засуджених є наскрізною:
“На губах твоих холод иконки” (ч. І),
“И звон кадильный, и следы куда-то в никуда” (ч. V),
“О твоем кресте высоком и о смерти говорят” (ч. VI).
Образ Богоматері, епіграф до останньої частини надають поемі не тільки широкого узагальнення. Вони наповнюють поему новим змістом. Епіграф “Не рыдай мне, Мати, во гробе зрящи” допомагає зрозуміти й те, що засуджені, закатовані в сталінських таборах і тюрмах, були і носіями “нової віри”, віри в добро і справедливість, любов і людяність.
Втрата їх – страшна трагедія, але, як і смерть Христа, повинна збудити людську совість, бо зло можна перебороти, бо явиться нове розуміння людини. Ахматова в це вірить. Інакше, як би могли з’явитись рядки епілога:
А если когда-нибудь в этой стране
Воздвигнуть задумают памятник мне…
Її п’ятнадцять років не друкували, заарештували чоловіка і сина, вона мала зламатися, але не тільки не зламалась, але всупереч власній долі вірить в перемогу добра, в торжество справедливості.
Життя і творчість А. Ахматової – приклад великої мужності поета, на долю якого випав страшний час. Поема “Реквієм” – яскравий цьому доказ. Усе життя Ахматова відчувала себе поетом, покликаним розповісти нащадкам про трагічну долю свого народу.
Свій поетичний обов’язок А. Ахматова виконала.
Related posts:
- Пізня поезія Анни Ахматової – відображення трагедії часу У літературу молода Ахматова увійшла як інтимно-психологічний поет, що може не просто розповісти про найсповідальніше, але й дати можливість читачеві пережити разом із нею ці почуття. Пізня поезія поетеси зберігає цю рису, але наповнюється новим змістом, усвідомленням тісного зв’язку своєї долі з долею народу, своєї відповідальності перед історією і культурою за все, що відбувається у […]...
- Відображення трагедії особистості, родини і народу в поемі А. Ахматової “Реквієм” У кожного поета – своя трагедія. Саме вона і цікава сучасникам. Трагедія Анни Ахматової в тому, що ціле покоління не знало свого поета. Для багатьох Ахматова залишалася автором любовних віршів, чарівних, глибоких, але далеких від тривог і жахів сучасного життя. Далеко не всі знали про те, яка величезна праця йде в душі поета, які гнівні […]...
- Поезія Анни Ахматової Я хочу розповісти про Анну Ахматову, мою улюблену російську поетесу. Поезія цієї надзвичайної людини заворожує своєю простотою і свободою. Твори Ахматової не залишають байдужим нікого, хто хоч колись чув або читав їх. Майстерність Ахматової була визнана майже відразу ж після виходу її першої поетичної збірки “Вечір”. А надруковані через два роки після цього “Чотки” ще […]...
- Поезія Анни Ахматової АННА АХМАТОВА 11 клас ТВОРИ З ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ АННА АХМАТОВА Поезія Анни Ахматової Я хочу розповісти про Анну Ахматову, мою улюблену російську поетесу. Поезія цієї надзвичайної людини заворожує своєю простотою і свободою. Твори Ахматової не залишають байдужим нікого, хто хоч колись чув або читав їх. Майстерність Ахматової була визнана майже відразу ж після виходу її першої поетичної […]...
- Відбиття трагедії особистості, сім’ї, народу в поемі А. Ахматовій “Реквієм” Життя Ганни Ахматовій була трагічною. Ця мужественная жінка, на частку якої випали страшні часи, пережила багато горя. В 1921 році розстріляли Миколи Гумилева. Хоча на той час Ахматова була з ним розведена, біль за нього, за інших людей, які безвинно гинули, ранила її серце. Як поет Ахматова теж переживає не кращі часи: її вірші публікуються […]...
- Відповіді до теми: творчість А. Ахматової 1. Розкрийте роль поетичної деталі на прикладі будь-якого вірша А. Ахматової. Поезія Анни Ахматової небагатослівна, але коротка поетична деталь робить її місткою і всеосяжною. Критик Н. Недоброво писав, що сила, глибина і точність ахматовських слів така, “що коли б ми так розмовляли, то, для повної вичерпа – ності людських стосунків, кожному з кожним достатньо було […]...
- Поезія і життя Ганни Ахматової “Інші люди ходять у світі, радіють, падають, забиваються друг об друга, але все це відбувається тут, у середині світового кола, а от Ахматова належить до тих, які дійшли якось до його краю – і що б їм повернутися і піти назад у світ? Але от, вони б’ються, болісно і безнадійно, у замкнутому кордоні, і кричать, […]...
- Чим схожа поезія Пушкіна й Ахматової Геній О. Пушкіна, Чарівність його особистості, гуманістична філософія, відкриття, зроблені в області російського вірша, справили величезний вплив на розвиток російської літератури рубежу XIX-XX століть. А. Ахматова була не тільки уважною читачкою О. Пушкіна, але мала якихось глибинних його розумінням, їх пов’язувала і творча спорідненість. А. Пушкін для А. Ахматової – Перш за все ідеальна перспектива […]...
- Поезія втрат ранньої Анни Ахматової Розмірковуючи над загадкою популярності поезії Анни Ахматової, перш за все думаєш про одну особливість – вміння сказати небагатьма словами про найглибші почуття, про найсокровенніше. Так в одному з віршів “Молюсь окопному лучу”, на перший погляд, лише змалювання гри сонячного промінця “на рукомойнике моем”. Про душевний стан майже нічого не сказано, але “серце пополам” – найвиразніше […]...
- “Поезія втрат” ранньої Анни Ахматової Розмірковуючи над загадкою популярності поезії Анни Ахматової, перш за все думаєш про одну особливість – вміння сказати небагатьма словами про найщиріші почуття, про найсокровенніше. Так в одному з віршів “Молюсь окопному лучу”, на перший погляд, лише (малювання гри сонячного промінця “на рукомойнике моем”. Про душевнийстан майже нічого не сказано, але “серце пополам” – найвиразніше говорить […]...
- Тема необоротності часу в лірику Ахматової Коли я писала вірші, я жила тими ритмами, які звучали в героїчній історії моєї країни. А. Ахматова Хто, як не поет, почуває швидкоплинність часу? Ганна Андріївна Ахматова своєю чуйною душею й незвичайною інтуїцією відчувала час майже матеріально. Спочатку біг його, плавн і мірний, пізніше сприймається нею як неостановимая лавина, що змітає все на своєму шляху. […]...
- “Аналіз поеми “Реквієм” Анни Ахматової” Поема “Реквієм” є одним з основних досягнень спадкоємиці “Срібної доби” Анни Ахматової, де вона різко піддає критиці диктатуру сталінізму як неприйнятну форму державного варварства. Написати цей твір поетесу спонукали події з сімейного життя. Її двох мужчин, чоловіка та сина, заарештували за підозрою членства в антирадянському гуртку. Згодом синові інкримінували участь в терористичній організації антирадянського спрямування […]...
- Я була тоді з моїм народом (за поезією А. А. Ахматової) АННА АХМАТОВА 11 клас ТВОРИ З ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ АННА АХМАТОВА “Я була тоді з моїм народом…” (за поезією А. А. Ахматової) Роки сталінізму озвалися диким болем і нелюдськими стражданнями у долях людей. Багатьох духовно скалічили, винищили, зламали. Вплив сталінізму – цього жахливого монстра – перенесла Анна Ахматова. Сина Ахматової, Льва Гумильова, декілька разів заарештовували. Під впливом цих […]...
- Поема Анни Ахматової “Реквієм” Рану, нанесену батьківщині, кожний з нас відчуває в глибині свого серця. В. Гюго Справжня поезія прекрасна, тому що в ній виражена висока правда душі поета і нещадна правда часу. А. Ахматова розуміла це, розуміють це і читачі, що люблять її поезію і завжди, я впевнена, будуть любити її вірші, що западають у душу. Щоб зрозуміти […]...
- Ліричне “я” Анни Ахматової Меня, как реку, Суровая эпоха повернула… А. Ахматова Великий російський поет Анна Ахматова володіла таємною внутрішньою гармонією. Уній усе було значуще – і карбована, скульптурна зовнішність, і духовний світ. Ахматовій чимало дісталося в житті: розставання, втрати близьких, в’язниці і табори, що випали на долю чоловіка і єдиного сина, наклепи, хвороби. Але висока воля душі допомогла […]...
- Лірика Ахматової, Пастернака, Твардовського (порівняльна характеристика) Коли ми читаємо про долі А. Ахматової, Б. Пастернака, О. Твардовського, ми помічаємо, що у всіх цих людей була в житті прірву: коли починалися цькування, репресії, переставали друкувати вірші. Але це дуже мужні і сильні духом люди, які змогли протистояти усім негараздам. На мій погляд, у А. Ахматової була сама трагічна доля. Втративши чоловіка і […]...
- У чому причина трагедії Печоріна? Твір по роману”Герой нашого часу” Творчості Лєрмонтова притаманні дві основні риси – це сум та іронія. Причому ці дві риси переплітаються, взаємодіють і доповнюють одна одну. Мене вражає, як Лєрмонтов у деяких творах про кохання пише з неповторною іронією, а про світле і ніби позитивне – з невимовним сумом. Ця особливість творчості Лєрмонтова відобразилась і в його романі “Герой нашого […]...
- Образ матері-страдниці в поемі Анни Ахматової “Реквієм” Хотелось би всех поименно назвать да отняли список, и негде узнать. А. Ахматова Роки сталінських репресій були жахливим періодом у житті радянського народу: мільйони кращих людей оголошувалися “ворогами народу, зникали безслідно, потрапляли у в’язниці. Про них можна було говорити лише пошепки, від рідних “ворогів народу” відверталися. Не минула ця гірка чаша і сімю Анни Ахматової. […]...
- Цивільна лірика Ганни Ахматової Г. Ахматова, поет величезного поетичного дарунка, піднесений і трагічний, увійшла у російську літературу насамперед як співак кохання. Однак із часом – часом бур і потрясінь у долі Росії – її лірика, спочатку камерна, сповідальна, знаходить високе цивільне звучання. Вже у роки першої світової війни у її творчість увійшли мотиви громадянськості, самопожертви, любові до Батьківщини. Ахматова […]...
- Як розгортається трагічна тема в поемі А. А. Ахматової “Реквієм”? Сучасники схильні були бачити у віршах Ахматової лише визнання жінки, сповідь люблячого серця. Але вже і тоді багатьох починала бентежити несподівано широка проекція духовного світу, розкривається в цих віршах. Що ж допомогло віршу Ахматової впустити в себе тривоги великого світу? Чому в її любовному романі, переплітаючись з одвічною і традиційною музикою серця, зазвучав незрозумілий їй […]...
- Образ матері в поемі Анни Ахматової “Реквієм” Це було в ті часи, як всміхався Тільки мрець: розквитався – і рад. Анна Ахматова. Я повертаюся поглядом до уроків, присвячених Творчості російського поета Анни Ахматової (саме в чоловічому роді “поета” – а не поетеси, бо Анна Ахматова так любила говорити), і ніби бачу над собою, над моєю школою, над моєю країною тінь матері-птаха, яка […]...
- Громадянська лірика А. Ахматової А. Ахматова, поет величезного поетичного дару, піднесеного й трагічного, увійшла в російську літературу насамперед як співець кохання. Проте з плином часу – часу бур і потрясінь в долі Росії – її лірика, спочатку камерна, інтимно-сповідальна, знаходить висока громадянська звучання. Уже в роки першої світової війни в її творчість увійшли мотиви громадянськості, самопожертви, любові до Батьківщини. […]...
- Доля покоління в поезії Анни Ахматової Я – голос ваш, жар вашего дыханья, Я – отраженье вашего лица. Напрасных крыл напрасны трепетанья Ведь все равно я с вами до конца. А. Ахматова У 1946 році на російську інтелігенцію звалилася Постанова ЦК ВКП(б) “Про журнали “Зірка” і “Ленінград”, де Жданов назвав Анну Ахматову “панянкою”, яка метушиться між альковом і молитовнею. Цим він […]...
- Світ поезії Анни Ахматової Я была, как и ты, свободной, Но я слишком хотела жить. А. Ахматова При нагадуванні імені Анни Ахматової у мене виникає образ царственої дами, хазяйки муз. Ця жінка прожила велике, драматичне й у той же час щасливе життя. Поети “срібного віку” у своїх віршах нерідко признавалися в любові до цієї королеви російської поезії. У бурях […]...
- Роздуми над поемою А. Ахматової “Реквієм” Доля Анни Ахматової навіть для нашого жорстокого століття трагічна. У 1921 році розстріляли її чоловіка, поета Миколи Гумільова, нібито за співучасть у контрреволюційній змові. Що з того, що до цього часу вони були в розлученні! Їх як і раніше пов’язував син Лев. Доля батька повторилася в сина. У тридцяті роки за безпідставним звинуваченням він був […]...
- Такі люди приносять світло (творчість Ганни Ахматової) Ганна Ахматова. Тепер кожна культурна людина вимовляє це ім’я з великою повагою. Але чи завжди так було? Давайте згадаємо початок шляху поетеси. Її перші вірші з’явилися в Росії у 1911 році в журналі “Аполлон”, а вже у наступному році вийшов і поетичний збірник “Вечір”. Майже відразу ж Ахматова була поставлена критиками у ряд самих великих […]...
- “І я молюся не про себе одну” (поема Г. Ахматової “Реквієм”) Доля Ганни Ахматової навіть для нашого жорстокого століття трагічна. У 1921 році розстріляли її чоловіка, поета Миколу Гумільова, нібито за співучасть у контрреволюційній змові. Що з того, що до цього часу вони були у розлученні! Їх як і раніше зв’язував син Лев. Доля батька повторилася в сині. У тридцяті роки по неправдивому обвинуваченню він був […]...
- Доля покоління в поезії Анни Ахматової І. Поети “срібної доби”. (Ахматова належала до покоління поетів, чиї імена асоціюються із “срібною добою” російської поезії. Вона належала до акмеїстів, які намагалися відкрити цінність звичайного предметного світу, цінність слова. І вона, як її товариші по “цеху поетів”, прийшла до літератури з власними переконаннями і талантом любити життя земне, а не містичне. її творчість відображала […]...
- Еволюція Ахматової від “я” до “ми” і трагічна самітність Цветаевой Між ранньою любовною лірикою й пізньою творчістю й Ахматовою й Цветаевой – величезна смуга: отут були смерть, розруха, втрати, зрадництва, перевернений побут, безвихідне відчуття катастрофи, було все, що тільки може випасти на частку людини, захопленого зміною епохи. Але як все живе, їхня лірика продовжувала жити, відмовлялася бути надгробною прикрасою. “Схований двигун” поезії Цветаевой – жадібна […]...
- Відношення Ганни Ахматової до О. С. Пушкіна Доля нагородила Ганну Ахматову щасливим дарунком. Її зовнішній вигляд – “царський профіль” – чітко і красиво виражав особистість. Але Бог обдарив Ахматову не тільки зовнішньою красою, а і щиросердечною. Ганна Ахматова – великий поет і лірик! Ранньої Ахматової не було. Перед читачем з’явився зрілий поет із твердо вибраною позицією. У своїй поезії Ахматова сперечалася з […]...
- Доля у поезії Ганни Ахматової Лірична героїня Ганни Ахматової яскрава і самобутня. Поряд з найбільш широко відомими її віршами про любов поезія Ахматової містить у собі цілий віршований шар, який містить патріотичну тематику. У збірнику “Біла зграя” (1917 р.), що підводить підсумок ранній творчості поетеси, уперше лірична героїня Ганни Ахматової звільняється від постійного любовного переживання. У ньому з’являються біблійні мотиви, […]...
- Трагедія війни в ліриці Анни Ахматової До війни в Ленінграді працювало 345 письменників. В обложеному місті їх залишилося 93. У тому числі Анна Ахматова – жива легенда “срібного віку”, що ніби з’єднала XIX і XX сторіччя, століття пушкінське і своє. Вона не залишила “свой край, глухой и грешный” у 20-ті роки і назавжди залишилася в Росії, де вбили її чоловіка, тричі […]...
- Створення узагальненого портрету та проблеми історичної пам’яті у поемі Анни Ахматової “Реквієм” Створення узагальненого портрету та проблеми історичної пам’яті у поемі Анни Ахматової “Реквієм” Усі часи мають своїх літописців. Добре, якщо їх багато – тоді у читачів їхніх творів виникає можливість поглянути на події з різних боків. А ще краще, коли ці літописці (хай вони навіть не носять цю назву, а вважаються поетами, прозаїками або драматургами) мають […]...
- Поезія Ф. Тютчева поезія думки, філософська поезія, поезія космічної свідомості Найважливіша тема для Тютчева хаос, укладений у світобудові, це незбагненна таємницяя, що природа приховує від людини. Тютчев сприймав мир як древній хаос, як первозданну стихію. А все видиме, суще лише тимчасове породження цього хаосу. Із цим зв’язане звертання поета до нічної тьми. Саме вночі, коли людина залишається один на один перед вічним миром, він гостро […]...
- Подолання німоти і божевілля в “Реквіємі” Ганни Ахматової Ідея “Реквієму” Г. Ахматової може бути виражена у формі повинності і протиріччя. Поет повинен виразити своє особисте горе, інакше – параліч пам’яті і божевілля. Поет повинен виразити народне горе, стати голосом “стомільйонного народу”, інакше – розрив історичної пам’яті і втрата історичного змісту. Але єдина можлива реакція на жах що діється – німота. Звідси трагічне протиріччя […]...
- Тема Батьківщини і громадянської мужності в поезії А. А. Ахматової АННА АХМАТОВА 11 клас ТВОРИ З ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ АННА АХМАТОВА Тема Батьківщини і громадянської мужності в поезії А. А. Ахматової Важким, довгим і дуже складним був шлях Анни Ахматової. Він не міг бути легким для великої трагічної поетеси, яка народилася на рубежі, на зламі епох, двох століть, жила в період найтяжчих суспільних потрясінь: революцій, світових війн, репресій. […]...
- Біографія Ахматової Ганни Андріївни Народилася під Одесою в сім’ї відставного інженера-механіка. Теперішнє прізвище – Горенко. Через рік сім’я переїхала в Царське Село. В 1905 році мати з дітьми переїжджає в Євпаторію, а потім у Київ. Там майбутня поетеса в 1907 році закінчила гімназію й надійшла на юридичний факультет Вищих жіночих курсів у Києві. 1910 рік – заміжжя Переїхавши в […]...
- Вірш А. Ахматової “Рідна земля” Пізня Ганна Андріївна Ахматова виходить з жанру “любовного щоденника”, жанру, в якому вона не знала суперників і який залишила, може бути, навіть з деяким побоюванням і оглядкою, і переходить на роздуми про роль і долю поета, про релігію, про ремесло, про батьківщині. З’являється гостре відчуття історії, Ахматова написала про А. С. Пушкіна: “Він не замикається […]...
- Ліричний світ А. А. Ахматової И все-таки узнают голос мой. И все-таки ему опять поверят. А. Ахматова Ім’я Анни Ахматової за силою свого дарування, майстерності і таланту стоїть поруч з іменами геніальних поетів XX століття. Читачеві імпонує афористична стислість, опукла промовистість лірики Ахматової, які переконливо розкривають в її позбавлених тіні прикрашення віршах великий поетичний талант і сильний ліричний характер. На […]...
- Основні мотиви лірики Ахматової Чим живе людина? Напевне, любов’ю. Любов’ю до людей, вірою в майбутнє, надією на краще. Можливо, саме тому, що всі ці супутники любові Анна Ахматова завжди несла в своєму серці, вона і прожила довге життя, людське і творче. Ця чудова талановита жінка донесла до нас літературні досягнення своєї епохи, що постала на перетині двох століть. Тому […]...