Головна ⇒ 📌Твори з української літератури ⇒ Побутування “Ф. І. Про.” у російській культурі нової доби
Побутування “Ф. І. Про.” у російській культурі нової доби
Про іменах у сенсі, як і “тройчатке” фамилия-имя-отчество, існує велика наукова література, зокрема і философско-теоретическая (досить назвати видатні праці З. М. Булгакова, П. А. Флоренського, А. Ф. Лосєва). Грандіозний етимологічний словник (11 тисяч прізвищ!) з теоретичними екскурсами створив Б. Про. Унбегаун. До цій книжці прикладена цінна історична стаття Б. А. Успенського: “Соціальна життя російських прізвищ”. Дослідження на тему постійно продовжують з’являтися.
Зазначу хоча дуже змістовний збірник статей: пушкинодомский
Цікавий контрастний “перевертень”: для західного християнства характерні культурні проміжні зони між протилежними областями, наприклад наявність на “тому світі” чистилища між раєм і пеклом, тоді як православ’я існує лише дві контрастні крайності немає і ніякого чистилища з-поміж них: не “тройчатка”, а бинарность. Про це багато писали Ю. М. Лотман і Б. А. Успенський. Проте по батькові як проміжний елемент повного, потрійного називання людини в східних слов’ян виникло далеко ще не відразу, як, втім, та прізвище, по-справжньому вкоренилася у народній середовищі згодом, фактично на ХІХ столітті. Попередниками прізвищ у Росії, а й в усьому світі були такі звані прізвиська, які згодом, від часів середньовіччя, стали перетікати до області прізвищ. Адже давнини людство взагалі називало своїх членів одне слово, одним ім’ям, без будь-яких по батькові, прізвиськ і прізвищ.
Такі найдавніші персонажі Старого Завіту (Адам, Єва, Каїн, Авель, Сиф тощо. буд.), древні греки (Гомер, Есхіл, Сократ, Платон тощо. буд.). Але вже у Біблії виникали одноименцы, наприклад Иисусы (Ісус означає “рятівник”), і тож імені додавався другий елемент, хіба що прізвисько: Ісус Навин, Ісус Сирахов, Ісус Христос (назви Навин і Сирахов походять від імен батьків, а Христос означає “помазаник”, звісно, маючи на увазі Див., наприклад, кілька конспективную статтю: Адоньева З. Б. Ім’я і обіг // Чуже ім’я : рб. – СПб., 2001. ется “Божий”). У в Давньому Римі вже значного розповсюдження отримали прізвиська як особливого елемента найменування (Тарквиний Гордий, Юлій Цезар, Юліан Відступник), як стали існувати нарощення першого імені, т. е. людина отримувала що й друге ім’я (Гай Юлій Цезар, Тіт Флавій Веспасіан), хоча поширеним чинився лише одна, хіба що найголовніше ім’я (Гай це особиста ім’я, а Юлій – родове, т. е. ця людина належить до роду Юлиев, і це виявився більш значним).
Пізніше католицька церква запровадила вже правило: іменувати народжених немовлят двома іменами, які, втім, може бути не пов’язані із конкретними іменами предків; вигадування імен та вибір головного з цих двох імен – справа родичів. Потім дитя отримує що й третє ім’я, церковне, не включаемое до них.
Related posts:
- Період нової хвилі в російській літературі Останні тридцять років минулого сторіччя стали в деякому роді переломними не тільки в політичному житті багатьох країн, але і в літературі. Як не дивно, але був подоланий застій у світовій літературі і умах читачів. Рецензії на книги, написані в той період, свідчать про підйом у літературі, появи багатьох нових напрямів і перспективних авторів. Далі ці […]...
- Троянський цикл у античній та світовій літературі і культурі Поперше, Троянський цикл став висхідною точкою для міфів та міфологічних циклів більш пізньої пори. Так, цикл міфів про Одіссея починається з того, що закінчилась Троянська війна і герої отримали, нарешті, можливість повернутись додому. Як ви думаєте, чому саме повернення Одіссея на батьківщину перетворилось на цілий міфологічний цикл? – Можливо, Одіссей став героєм цілого циклу тому, […]...
- Енеїда І. Котляревського – її місце в українській духовній культурі РЕФЕРАТ НА ТЕМУ: “Енеїда” І. Котляревського – її місце в українській духовній культурі. У XVII-XVIII ст. широкої популярності набуває бурлеск. Спочатку в Західній Європі, а потім і в Росії з’являється бурлескний жанр, пов’язаний з пародіюванням високої, урочистої тематики. Особливо зручною для бурлескно-травестійного пародіювання виявилася Вергілієва “Енеїда”. З’явився цілий ряд “Перелицьованих “Енеїд” (Д. Лаллі, А. Блюмауера, […]...
- Постмодернізм у культурі Заходу й Сходу Типи культурної свідомості ХХ століття – модернізм і постмодернізм – виникають у ситуації світоглядної кризи, коли сумніву піддається позитивістська філософія, із властивим їй культом розуму. Але культура другої половини ХХ століття має таку якість, як постмодерністська чутливість, що являє собою “специфічне бачення миру як хаосу, позбавленого причинно-наслідкових зв’язків і ціннісних орієнтирів, “миру децентрированного”, що представляється […]...
- Можливі варіанти скорочень імен із російській мові Скорочення і усечения часто вживаних слів, як заміна більш довгих слів короткими, відбуваються в всіма мовами. У французів вже у ХІХ столітті pommes de terre (картопля; буквально – яблука з землі, земляні яблука) перетворюється просто pommes (“пом”), американський Gasoline (бензин) – в Gas (є легенда, що російський шпигун викрили, бо в бензоколонці попросив не Gas, […]...
- Роль Стендаля у світовій культурі Стендаль уже з 1816 року завзято боровся за нову літературу, що повинна була відповідати запитам і надобностям: суспільства, що виросло із Французької революції. Ця Література, як думав Стендаль, повинна була стати діючою силою й здійснювати гасла революції. Щоб створити таку сучасну, “романтичну” літературу, потрібно було ближче придивитися до суспільства, заради якого вона повинна бути створена, […]...
- Историзми в російській мові Лексикою називають словниковий склад мови, причому, коли говорять про словниковий склад мови, мають на увазі слова в їх індивідуальні (лексичних – на противагу граматичним) значеннях. Кожне слово є позначенням кок-те реалії, – от ця здатність слів позначати ті або інші предмети, ознаки, явища дійсності й характеризує слова як одиниці лексики. Деякі слова (або значення слів) […]...
- Зав’язка у російській казці “У певному царстві, у певній державі” – оскільки ніби медлительно-эпически починається чарівна казка. Однак це повільність оманлива. Казка сповнена найбільшого напруги. Вона зовсім на статична, їй ніколи не описує і характеризує, хоче до дії. Формула “у певній царстві” свідчить про просторову невизначеність місця дії. Така вступна формула характерна А ЛЯ російських казок. У казках інших […]...
- Співомовки Степана Руданського унікальне явище у світовій культурі Багато поетів зверталися до гумористичного зображення дійсності, адже гумор відіграє величезну роль у житті людини, дозволяє уважніше придивитися до речей, викрити суспільні й людські вади. В окремий жанр співомовки – гумористично-сатиричні віршовані твори – виділилися в творчості Степана Руданського. Твори поета надзвичайно колоритні, бо створені на основі народного гумору, анекдотів, приказок, гуморесок. Автор висміює моральні […]...
- В. А. Жуковський – перший поет-романтик у російській літературі 1. Особливості романтизму. 2. Стихійні сили природи в баладах. 3. Любов і потойбічний мир Романтизм як напрямок у літературі й мистецтві сформувався в Європі наприкінці XVIII – початку XIX століть. Він виник як протест проти принципів раціоналізму. На зміну культу розуму прийшло піднесене відношення до почуттів, до індивідуальних переживань і ірраціонального досвіду особистості. Неприйняття сірої […]...
- Проблема культурного шоку і мистецької гри у Європейській художній культурі XX століття (на матеріалі творчості Редьярда Кіплінга) Реферат на тему: Проблема культурного шоку і мистецької гри У Європейській художній культурі XX століття (на матеріалі творчості Редьярда Кіплінга) Одним з найчастіше цитованих письменників у постмодерністському мистецтві Західної Європи і, особливо. Північної Америки, залишається Джозеф Редьярд Кіплінг – славетний співець Британської імперії, що одним з перших побачив початок її кінця, лауреат Нобелівської премії 1907 […]...
- “Енеїда” І. Котляревського – перший твір нової української літератури “Енеїда” І. Котляревського вийшла друком 1798 року. Але цій події передувала майже тридцятирічна, нехай і з перервами, робота над текстом. І письменник дійсно зміг досягти художньої досконалості тексту. Напевне, через наполегливу працю І. Котляревського і його природний літературний хист, які у поєднанні зазвичай і творять дива, українська література зараз може похвалитися цим прекрасним шедевром гумору […]...
- “Щоденник” О. Довженка – документ доби (2 варіант) Кожна людина має право на свою думку, на її висловлення, на втілення своїх ідей у життя. Але ж що робити, коли душі необхідно висловитись, а голос правди може коштувати життя? Тоді українськими письменниками починали створюватися шухлядні твори. Таким був “Щоденник” Олександра Довженка, який по праву може називатися твором мистецтва. “Щоденник” Довженка – це щоденник у […]...
- Безкомпромісна боротьба у російській журналістиці Так чи інакше, полеміка у російській журналістиці завжди велася межею етичних норм. Та заодно відчувалось у ній що його показна, несправжнє. І, напевно, прав У. У. Стасов, який був непримиренним ворогом Суворіна, пишучи: “Ми, як два війська під час хвилинної перемир’я,.. обмінюються табачком, пригощають одне одного горілкою, кажуть люб’язно, ласкаво та дружньо, всміхаються одна одній […]...
- Тема судьбоносних митей у російській літературі XIX століття (По романі Л. Н. Толстого “Війна й мир”) 1. Мінути, що перевернули життя героїв. 2. Миттєві усвідомлення в житті Андрія Болконского. 3. Важливість скороминущих відкриттів. Часто в добутках російських письменників можна побачити опис тих судьбоносних мінут, у які головний герой переосмислює своє існування, робить переоцінку своїх поглядів і переконань, що у свою чергу повністю перевертає його життя. Досить згадати Родіона Раскольникова з роману […]...
- Визначте, яку роль в історії, культурі та духовності українського народу відіграв Києво-Печерський патерик На ХІ-ХІІІ століття припав активний розвиток житійної, або агіографічної літератури. Житійна література об’єднує розповіді про життя, благочестиві подвиги та страждання людей, визнаних християнською церквою святими. Від біографій житія відрізняються властивою їм релігійною метою уславлення своїх героїв. Поряд із князівськими житіями з’явились агіографічні Твори, присвячені монастирським подвижникам. На основі цілої низки таких житійних оповідань постала найвизначніша […]...
- “Щоденник” О. Довженка – документ доби (1 варіант) Добре, учителю, ти небокраї підняв нам людського стремління, Добре, що ти нас на крила узяв у довір’ї своєму, Добре, що ти нас збентежив красою великого серця, Добре, що ти в наші руки поклав несподівано Землю… М. Вінграновський Письменницькі щоденники – це особливий і своєрідний жанр літератури, в якому перед читачем розкривається неординарна особистість митця, його […]...
- Роман “Сад Гетсиманський” Івана Багряного – страшний документ сталінської доби Восени 1932 року Іван Багряний опинився у слідчому ізоляторі НКВС. Вирок – заслання на три роки до північної частини Далекого Сходу. Серце справжнього українця не витримало розлуки з рідною землею, Іван Багряний рушив на захід, та доїхав лише до Томська. Знову арешт, суд і знову вирок: за втечу – три роки ув’язнення, які письменник провів […]...
- Григорій Квітка-Основ’яненко – перший прозаїк нової української літератури Григорій Квітка-Основ’яненко – перший прозаїк нової української літератури У літературному житті Харківщини, а відтак і всієї України, особливе місце посідає творчість Григорія Квітки-Основ’яненка. Організатор видання перших журналів і альманахів в Україні, видавець першої збірки українських прислів’їв та приказок, Г. Квітка-Основ’яненко – зачинатель і перший класик прози нової української літератури. Історична заслуга Григорія Федоровича Квітки-Основ’яненка в […]...
- І. П. Котляревський – зачинатель нової української літератури Реферат на тему: “І. П. Котляревський – зачинатель нової української літератури.” Вступ 1.Відомості про життя І. П. Котляревського. 2. І. П. Котляревський – засновник нової української літератури. Його поема “Енеїда.” 3. Значення творчості І. П. Котляревського. Висновок. Список використаної літератури. Вступ. В історії нашої культури є діячі, які особливо яскраво й багатогранно відобразили в своїй […]...
- Образ “нової” людини в оповіданні Миколи Хвильового “Я (Романтика)” (3 варіант) Початок двадцятого століття ознаменувався великими перемінами, вслід за якими прийшли нові сподівання, мрії, відчуття наближення нового життя, відродження. Але, на жаль, дуже швидко натомість радості прийшло велике розчарування, спричинене стражданнями людей. Усі ці події визначили основні тенденції і напрямки у розвитку української літератури та суспільно-політичної думки. Рання новелістика Миколи Хвильового відбила захоплення і прийняття письменником […]...
- Стефан Лієвич – образ “нової людини” в українській літературі (за повістю О. Кобилянської “Людина”) Ольга Юліанівна Кобилянська, видатна українська письменниця і громадська діячка, не могла не замислюватися над тим, якою вона хоче бачити людину майбутнього. З жінками тут усе зрозуміло, адже багато її творів присвячено саме цьому питанню (жінка правами і становищем у суспільстві повинна дорівнятися чоловікам), а от яким повинен стати чоловік, як удосконалюватися? На це питання письменниця […]...
- Поезія доби бароко У країнах Європи XVІІ століття поезія переживає бурхливий розквіт, перебуває на гребені літературного життя, породжує неозору кількість талановитих, неабияких творчих особистостей, серед яких Гонгора, Кеведо, Донн і Мільтон, Маріно, Малерб, Реньє, Теофіль де Віо, Лафонтен і Буало, Вондел, Флемінг і Гріфіус. Один уже перелік цих імен свідчить про те, яке принципово важливе місце посідаєXVІІ століття […]...
- Поворот Блоку до нової тематики. “Фабрика” Читачам і шанувальникам “Віршів про Прекрасну Даму” несподіван і дивними могли здаватися рядка про фабрику, про робітників, про експлуатацію. Однак вірш “Фабрика” не було випадковим для творчості Блоку. Воно з’явилося одним з перших ознак повороту до нової тематики, до нового сприйняття дійсності й цим епітет “чорний” викликає подання про похмуру, темну, лиховісну силу У рукописному […]...
- Український театр класичної доби Український театр класичної доби починається з аматорських гуртків середини XIX ст. Такими були гуртки в м. Полтава (під керівництвом учителя В. Лободи) та в м. Чернігові, організований Л. Глібовим (“Товариство, кохаюче рідну мову”). В кінці 50-х років у Бобринці починає свою діяльність М. Кропивницький. Він походив з бідної дворянської родини, мати його була вчителькою музики, […]...
- Постмодернізм у російській літературі Постмодернізм у російській літературі встиг втратити ефект новизни, але для багатьох він як і раніше залишається досить дивним незнайомцем. Мова його незрозуміла, естетические смаки дратують… У постмодернізмі дійсно чимало незвичайного, що шокує, навіть “шизоидного” – і він же ерудит, поліглот, почасти філософ і культуролог. Особливі прикмети: позбавлена традиційного “я” – його “я” множественно, безособово, невиразно, […]...
- Стефан Лієвич – образ нової людини (за повістю Ольги Кобилянської “Людина”) Образ Стефана Лієвича в повісті Ольги Кобилянської “Людина” – це образ нової людини, людини майбутнього. Стефан Лієвич жив і навчався за кордоном, перейнявся там передовими ідеями. Повернувшись на канікули додому, у колі знайомих розповідав про рівність жінок з чоловіками у Швейцарії та інших країнах Європи, про жіночу емансипацію, успішне навчання жінок в університетах і навіть […]...
- Релігійність доби атеїзму: “Сентиментальна історія” Миколи Хвильового, “Людина і зброя” Олеся Гончара Релігійність доби атеїзму: “Сентиментальна історія” Миколи Хвильового, “Людина і зброя” Олеся Гончара Одним із живучих марновірств сучасних людей є фанатична віра в “прогрес” – технологічний, соціальний, моральний. Багато освічених і мислячих людей уперто ігнорує докази всебічної деградації світового співтовариства. Те ж саме стосується й кожної людини. Як сказав Гейне, “людство йде вперед, людина лишається на […]...
- Російське дворянство в російській літературі XIX століття – вік небувалого розквіту російської класичної літератури. Письменники цієї епохи, багатої великими подіями, залишили величезну творчу спадщину. За словами Бєлінського, “Горі від розуму” А. С. Грибоєдова й “Євгеній Онєгін” А. С. Пушкіна заснували наступну літературу. У шістдесятих роках XIX сторіччя з появою роману Л. Н. Толстого ” Війна й мир” російська Література одержала […]...
- “Щоденник” О. Довженка – вражаючий документ трагічної доби Що таке “Щоденник” О. П. Довженка? Це збірка окремих розрізнених записів письменника більше ніж за десятиліття. З точки зору логіки це, мабуть, важко назвати художнім, літературним твором. І все ж це твір, причому мистецький, високохудожній, бо пронизаний наскрізною гуманістичною ідеєю, освітлений любов’ю автора до життя, до людини. Разом із тим проникнутий гострим осудом жорстокої тоталітарної […]...
- Назрівання соціально-політичних конфліктів у самодержавній Російській імперії (за новелою Володимира Винниченка “Суд”) Назрівання соціально-політичних конфліктів у самодержавній Російській імперії (за новелою Володимира Винниченка “Суд”) Розквіт таланту В. Винниченка припав на початок XX століття – бурхливу епоху, коли відбувалися численні селянські заворушення і бунти, переосмислення громадських цінностей усіма верствами народу. Це, кінець кінцем, епоха першої російської революції 1905 року. Письменник прагнув художньо зобразити соціально-політичні й моральні проблем цього […]...
- Образ “нової” жінки у повісті О. Кобилянської “Царівна” У застосуванні контрасту О. Кобилянська не йде шляхом найменшого опору, а намагається однаково чітко висвітлити обидві сторони. Внаслідок цього люди, що оточують Наталку, не зливаються в сіру одноманітну масу. Образ кожного з сім’ї Івановичів, Лордена та інших має своє значення насамперед, для розв’язання однієї з важливих проблем твору – показати те середовище, з якого хоче […]...
- Образ “нової” людини в оповіданні Миколи Хвильового “Я (Романтика)” (1 варіант) Нова доба вимагає нових людей, які й будуть її розбудовувати. Це твердження часто чуємо ми в періоди соціальних зрушень. А чи таке вже воно й правильне? Як розуміти оновлення людини? Думаю, людина, якщо вона відповідає цьому гордому найменню, просто завжди повинна залишатися собою, а якщо й змінюватися, то тільки формуючи в собі нові позитивні риси. […]...
- Образ “нової” людини в оповіданні Миколи Хвильового “Я (Романтика)” (2 варіант) Так споконвіку було. Одні упирались з ганчіркою в руці, А другі тяглися до стяга зорі І йшли за хвостами комет, Горіх розкусивши буття. М. Хвильовий Микола Хвильовий прийшов в українську літературу з новими ідеями романтичної “загірної комуни” – ідеалу прекрасного суспільства, витвореного новою людиною. Із собою письменник приніс також нещадну сатиру стосовно страшної дійсності, невтримну […]...
- Босяк – новий герой в російській літературі Наприкінці XIX століття в російській літературі з’являється новий герой – босяк, людина, відкинутий суспільством, ізгой, доля якого нікого не цікавить. Такий герой змальовується в реалістичних оповіданнях М. Горького. Художник малює образ босяка неоднозначно, він намагається виявити причину, через яку герой опустився на дно суспільства. Письменника цікавить внутрішній світ, почуття, переживання босяка, вплив соціального стану на […]...
- Образ народу в російській літературі У літературних творах ми знаходимо зображення людей, їхнього способу життя, почуттів. ДО XVII-XVIII століть у Росії зложилося два класи: селяни й дворяни – із зовсім несхожою культурою, менталітетом і навіть мовою. Саме тому в добутках одних російських письменників зображення селян є, а в інших – немає. Наприклад, Грибоєдов, Жуковський і деякі інші майстри слова не […]...
- М. Шашкевич – зачинатель нової української літератури на західних землях І. “Русалка Дністрова” Маркіяна Шашкевича. (Романтичний напрям, що широкою хвилею заполонив на початку XIX століття всі європейські літератури, спричинив появу “Русалки Дністрової” – першої ластівки літературного й національного відродження Галицької України. Маркіян Шашкевич поставив собі за мету дати початок новій літературі – народній. Цій високій ідеї відродження українського письменства він вірно служив до кінця свого […]...
- “Пiсня про Буревiсника” Максима Горького – пам’ятка доби росiйських революцiй, її вплив на настрої сучасникiв В iсторiї було чимало переломних моментiв, але початок ХХ сторiччя був особливим навiть серед них. Його можна назвати добою не-однорiдностi розвитку цивiлiзацiї, зiткненням культурних епох, що вже потiм вилилися в полiтичнi катаклiзми. Ламалися традицiї, як звичаєвi в багатьох країнах, так i мистецькi. Моральне сум’яття, загальна невдоволенiсть, розчарованiсть i найрiзноманiтнiшi пошуки панували в душах людей. Передчуттям […]...
- Література перехідної доби Література перехідної доби – умовне визначення української літератури кінця XIX – початку XX ст. У цей час намітився перехід від усталеної, традиційної, витриманої в переважно реалістичному дусі, міметичної (наслідувальної) манери до нових форм і методів художнього зображення, коли українське письменство вписувалося у європейський контекст. Тоді ж продовжувала працювати старша генерація (П. Куліш, Ганна Барвінок, Панас […]...
- БУТТЯ ЛЮДИНИ – ЦЕ БУТТЯ В КУЛЬТУРІ (за творчістю Івана Малковича) 8 КЛАС БУТТЯ ЛЮДИНИ – ЦЕ БУТТЯ В КУЛЬТУРІ (за творчістю Івана Малковича) ПРИКЛАДИ ПЛАНІВ ТВОРІВ Варіант 1 1. Що таке культура. 2. Національне самозбереження – у дбайливому ставленні навіть до маленької літери. 3. Ми – українці, пишаймося цим. Варіант 2 1. Іван Малкович – представник нового покоління митців. 2. Ми – діти нашої культури. […]...