“Поет – насамперед людина, повна добра і любові”
Перш ніж почнемо говорити про поезію Василя Стуса з точки зору її людяної інтелектуальності, безмежної любові поета до людей, згадаємо слова самого митця: “І думка така: поет повинен бути людиною. Такою, що повна любові, долає природне почуття зненависті, звільнюється від неї, як од скверни. Поет – це людина. Насамперед. А людина – це, насамперед, добродій.
Якби було краще жити, я б віршів не писав, а робив би коло землі”.
Людяність кожної людини перш за все визначається її ставленням до матері. Образ матері, а також образи дружини
Образ цей виростає з народної стихії, оскільки мати була її носієм та творцем, виросла з неї і прищепила любов до народної пісні синові. Тому, створюючи образ матері, поет по-своєму інтерпретує народнопоетичні образи, що збагачує глибину його поетичного слова:
Ти перепілка, що в житах співала, а я
Лежав поміж колгоспних кіп,
А ти перевесло вив’язуєш і кличеш,
Сумний, солодкий голос подаєш.
І
Переступає, як малий ведмедик…
Уже в перших автобіографічних віршах поета мати постає як оберіг родини, перший вчитель і порадник дитини. Не маючи сама освіти, мати вчила дітей відчувати красу слова через пісні, яких знала велику кількість, через родинні перекази та легенди:
А мати нам пісень співала –
Їх більше, мабуть, не почуть,
Як хлопця дівчина кохала,
Котру той хлопець встиг забуть.
Або тієї, що пізніше
Я прочитав у “Кобзарі”,
Що батько синові миліший,
Ніж мати…
З великою тугою згадує поет матір із сибірських далей, з табірного “смертеіснування”. Він знаходить такі деталі й такі слова, які нікого не залишать байдужим. Мати приходить до сина у сні, бентежачи його душу, змушуючи страждати, але й заспокоює, виліковує своєю любов’ю душевні рани:
Цілую в сні сумне твоє обличчя,
Моя скорботна матере! Прости!
Моя біда тебе до себе кличе
На чорні і осмолені хрести.
Моя журавко сиза! Зозулице,
Як холодно в обмерлих цих світах!
З любов’ю до матері співзвучна для поета любов до Батьківщини. Як і для більшості українських поетів, Україна для Стуса різна: вона може бути омріяним прекрасним краєм, і може бути чужа, окупована “людожерами”. Лише у сні приходить вона до нього міфологічним Шевченковим раєм:
Без калин, без соняхів, без сонць,
А в сутінках. Як удова, із клунком
Заходить Україна в рідний дім:
Напитися, спитати про здоров’я
І чорний, як чорнозем, піт з чола
Рукою стерти.
Чим далі віддаляється поет від Батьківщини в край чужий, тим яскравішою стає для нього мрія про повернення “на тихі води, на ясні зорі”, та образ втраченої Вітчизни часто стає страшним:
Довкола – зрубані хрести
На рідній Батьківщині.
Моя тополе, краю мій,
Вигойдуйся на волі,
Притьмом пильнуючи з-під вій
Синів на видноколі.
З яким стражданням і вірою пише поет про кохання до жінки, єдиної, далекої, яка залишилася на рідній Батьківщині і стала такою ж недосяжною мрією, як і Україна. Теплом сповнені рядки, присвячені коханій дружині, освяченій силою почуття:
Вона і я поділені навпіл
Містами, кілометрами, віками…
Або:
Моя кохана! Ластівко! Жоно!
Люблю тебе – палкіше, ніж донині
Тебе кохав. Щоночі і щогодини
Ввижається притьмарене вікно,
В якому ти бриниш, немов бджола –
Прижурена, олітнена, пахуча.
Та чи не найбільше чується голос люблячої людини – батька – у листах поета до сина: “Бач, сину, я дуже хочу, щоб Ти (поет так і звертається до сина – з великої літери!) виріс чесним, мужнім, мудрим чоловіком. Бо людина буває тільки така… “
Так, поет перш за все намагався бути Людиною. Що він розумів під цим? Бути собою, залишатися вірним своїм принципам, не зраджувати найвірніших сердець, що люблять тебе і вірять тобі. Таким лишався він зажди, бо до поезії ставився, як до життя, не прагнучи слави, визнання, премій…
Прагнув дати слову животворну силу, цілющість і правдивість.
Чи міг поет обрати собі інших шлях? Чи то просто “радянська дійсність”, так би мовити, зруйнувала йому життя? Так, міг, як і багато інших, піти легким шляхом, який проторувало уже багато поетів до нього, міг би все життя оспівувати ТЄ; що було йому противне…
Міг би? Ні, не міг. Мабуть, тому так цікавився Стус постаттю Тичини – творця, зламаного тиском НКВД, пісня якого, долетівши до неба, впала долі і з того часу ходила на милицях… Хотів зрозуміти, що спонукало такого генія до самознищення.
А для себе такого шляху не допускав…
Поет дуже любив життя, і тому не міг бачити, як воно перетворюється на пригнічене тиском існування “німої лялечки”, нелюдини. Він умів ненавидіти тільки тому, що умів любити; зневірявся, бо умів вірити, страждав, бо хотів радіти вільному життю вільного народу.
Спасибі тобі, поете, що ти був!
Related posts:
- Тютчев поет любові! По вірші Ф. И. Тютчева “Є в осені первісної…” Поетичний добуток, як відомо, по своєму змісті набагато складніше прозаїчного: тут і величезний тематичний матеріал, утиснутий у досить обмежену форму, і збільшення змістів, що вислизають від неуважного погляду, і маса недоговореного, виникаючого в уяві проникливого читача. Кожне слово в ліричному добутку, навіть самому невеликому, може розповісти омногом. У віршах Тютчева, неперевершеного майстра пейзажної лірики, слово […]...
- Виклад п’єси Брехта “Добра людина із Сичуані” На початку 30-х рр.. Брехт створив п’єсу “Мати” за мотивами однойменної повісті Горького, продовживши дію до 1917 р. і ввівши ряд моментів, актуальних для політичного життя Німеччини. У творчості Брехта це була перша п’єса, що показує визвольну боротьбу простих трудівників. Під впливом Горького у твори Брехта міцно увійшла тема материнства-вона трактується в п’єсах “Добрий людина […]...
- Федеріко Гарсіа Лорка – людина і поет Хоч минаються тополі, Та сліди по собі світять. Ф. Г. Лорка Федеріко Гарсіа Лорка. Петенера. Романсеро. Канте хондо. Сигірія. Які незвичайні, милозвучні, музичні й поетичні слова. Здається, все, що пов’язане з Федеріко Гарсіа Лоркою, є таким, бо вже й саме ім’я звучить, як музика, ніби струни гітари перебирають пальцями, і вона відгукується музикою й словом […]...
- “Світ добра, любові, взаємоповаги й турботи” за оповіданням В. Васильченка “Свекор” У всі часи серед українців найбільш усього цінувалися такі риси, як життєрадісність, розум, порядність, чесність і повага до оточуючих. Саме це робить людей по-справжньому гідними поваги та любові, саме ці риси притаманні героям українського письменника В. Васильченка. Для них, як і для інших наших співвітчизників, одна з найбільших цінностей – родина. Саме поради батьків та […]...
- Атмосфера добра і любові в українській родині Твір за твором С. Васильченка “Свекор”. Споконвіку у житті українців найбільше цінувалися повага до оточуючих, чесність, порядність, розум, життєрадісність. Саме такі риси роблять людей по-справжньому гідними любові та поваги, такі риси притаманні героям С. Васильченка. Одна з найбільших цінностей в людському житті – родина. Саме стосунки у родині, любов та поради батьків формують вдачу та […]...
- Хай оживає істина стара людина починається з добра Наразі ніхто вже не сумнівається в народній мудрості: роби добро – і воно до тебе повернеться сторицею. Людина приходить у цей світ доброю, бо, як сказано в Біблії, – “Бог створив людину за образом і подобою своєю”. А що таке Бог? Далі читаємо: “Бог є любов”. То як же від любові може бути щось недобре, […]...
- “Світ добра, любові, взаємоповаги й турботи в оповіданні “Свекор” Добро, любов, взаємоповага і турбота – це те, чого потребує кожна людина. Досить поглянути на того, хто позбавлений усього цього, щоб зрозуміти, наскільки важко живеться цій людині і яке непросте у неї життя. Але в особливості у всього цього потребують не просто звичайні люди, але діти. Причина тому проста: у молодому віці дитина ще багато […]...
- Гуманістичний пафос, етика добра і любові до людей у романі “Злочин і кара” Пошуки добра і справедливості… Вони бентежать уми, розпалюють пристрасті. У зіткненні різних ідей і переконань митці намагаються знайти найвищу правду, ту єдино правильну ідею, яка може стати спільною для всіх людей. Пошуки справедливості інколи заводили Федора Михайловича Достоєвського в скруту, змушували виступати проти власних більш ранніх переконань. Але в найбільш складні для письменника і всього […]...
- Гуманістичний пафос, етика добра і любові до людей у романі Ф. М. Достоєвського “Злочин і кара” Пошуки добра і справедливості..-. Вони бентежать уми, розпалюють пристрасті. У зіткненні різних ідей і переконань митці намагаються знайти найвищу правду, ту єдино правильну ідею, яка може стати спільною для всіх людей. Пошуки справедливості інколи заводили Федора Михайловича Достоєвського в скруту, змушували виступати проти власних більш ранніх переконань. Але в найбільш складні для письменника і всього […]...
- Героїня драми Б. Брехта “Добра людина із Сезуана” П’єса являє собою притчу, драму-мораль із простій і чітку колізію. Брехта в цьому випадку цікавить, що таке добро в сучасному світі. Ш. Т.- добра, любляча жінка, змушена заробляти собі на життя проституцією. Але щастя один раз посміхнулося їй, Ш. Т. одержала нагороду від трьох богів за наданий їм нічліг. Вона стає власницею тютюнової крамниці, сподіваючись […]...
- У нашій батьківщині роль письменника є насамперед ролье заступника за безмовних і принижених. Н. А. Некрасов ЕВ нашій батьківщині роль письменника є насамперед ролье заступника за безмовних і принижених. Н. А. Некрасов. У Творчості Н. А. Некрасова праця зайняла одне з почетнейших місць. Поет у своїх віршах правдиво розповів про те, як живе й працює російський народ, показав його як справді-го будівельника й творця життя, “сівача й хоронителя” багатств країни, “чиї […]...
- Григорій Сковорода – Повна академічна збірка творів За редакцією проф. Леоніда Ушкалова. – Харків-Едмонтон-Торонто: Майдан; Видавництво Канадського Інституту Українських Студій, 2011. – 1400 с. ISBN 978-966-372-330-3 Ця книга – перше видання творів великого українського поета й філософа Григорія Сковороди (1722-1794), здійснене в належному академічному форматі. Воно стане цінним джерелом для філософів, літературознавців, мовознавців, культурологів, педагогів, богословів та інших фахівців, які вивчають творчість […]...
- Пісня про рушник А. Малишка – гімн материнській любові Пісня про рушник А. Малишка – гімн материнській любові Поезія А. Малишка завжди була і, сподіваюсь, буде дуже популярною в народі, бо простота і прозорість її форми, тематика, мова близькі як сучасникам поета, так і нам, його нащадкам. Це, мабуть, тому, що у своїх творах митець порушував морально-етичні та загальнолюдські проблеми сучасності. Гімном материнства називають […]...
- Міні-твір на тему “Добра людина” Дуже доброю людиною я вважаю свою дорогу бабусю Олю. Вона мало думає про себе, але завжди піклується про нас, своїх рідних. Я часто приходжу до неї в гості. Тоді бабусечка пече мої улюблені духмяні пиріжки з картоплею або з вишневим варенням. Бабуся хвилюється, чи тепло я вдягнений. Коли я хворію, вона готує для мене гарячий […]...
- Найрідніша людина Для кожної людини найріднішою людиною є мати. Жінка, яка дала тобі життя, пестила, годувала, ночей не досипала. Мати віддасть здоров’я своє і навіть життя, аби дитині було краще. Стати матір’ю – це найсвятіший дар і обов’язок жінки. Є легенда про безмежну любов матері. Вона називається “Серце матері”. В ній розповідається історія матері та сина. Кохана […]...
- УРОК ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ. ЛЮДИНА ПОЧИНАЄТЬСЯ З ДОБРА (ЗА ТВОРАМИ В. О. СУХОМЛИНСЬКОГО) І семестр З НАРОДНОГО ДЖЕРЕЛА НАРОДНІ КАЗКИ Урок 42. УРОК ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ. ЛЮДИНА ПОЧИНАЄТЬСЯ З ДОБРА (ЗА ТВОРАМИ В. О. СУХОМЛИНСЬКОГО) Мета: продовжувати ознайомлення учнів з творами В. О. Сухомлинського; формувати у дітей доброту, чуйність, повагу до старих і немічних, доброзичливе ставлення до рідних і друзів; навчати учнів оцінювати вчинки головних героїв оповідань, наслідувати їх […]...
- “Достоєвський – це найбільший реаліст, що виміряв безодні людського страждання, божевілля й пороку, разом з тим найбільший поет євангельської любові” (Д. С. Мережковский) Роман Ф. М. Достоєвського був опублікований в 1866 році. Фабула добутку – убивство, доконане колишнім студентом Родіоном Раскольниковым, і розслідування цього злочину. Описуючи життя того часу, Достоєвський піднімає різні проблеми. Одна з них – людина й суспільство. Багато героїв Достоєвського одержимі ідеєю пошуку сенсу життя й намагаються вирватися з кола протиріч життя Одержимо бажанням змінити […]...
- Гуси-лебеді летять (більш повна версія) скорочено – Стельмах Михайло Розділ перший Прямо над нашою хатою пролітають лебеді. Я дивлюся на них, і так мені хочеться, щоб вони повернулися. Птахи ніби послухалися мене й повернулися. А може, це був новий ключ. Дідусь говорить, що лебеді приносять на крилах весну, а сонце своїми ключами відмикає землю. Я уявив собі, що буде, коли сонце, як це часто […]...
- Екологічна катастрофа – це ще не повна загибель (У чому я вбачаю власний внесок у поліпшення екологічної ситуації) Нарешті настала весна. Я радісно зустрічаю першу траву, що, мов курчатко, продзьобується крізь ще холодну землю. Очі мимоволі вихоплюють у небі пташиний політ, наче танок, і довго-довго стежать за ними. Я знаю: ще трохи – і навколишній світ буквально вибухне буянням весни! Трепетно й ніжно […]...
- Найрідніша людина – ІІ варіант II варіант Для кожної людини найріднішою людиною є мати. Жінка, яка дала тобі життя, пестила, годувала, ночей не досипала. Мати віддасть здоров’я своє і навіть життя, аби дитині було краще. Стати матір’ю – це найсвятіший дар і обов’язок жінки. Є легенда про безмежну любов матері. Вона називається “Серце матері”. В ній розповідається історія матері та […]...
- Поет А. Малишко: родом із дитинства Я з тих країв, де за Дніпром кургани І ворохобна тисяч літ хода, Де бунчуки татарські без пошани Земля покрила чорна і руда. Так писав про свою малу батьківщину видатний український поет Андрій Самійлович Малишко. Народився Малишко 14 листопада 1912 року в селищі Обухів, яке розкинулось на косогорах по обидва боки автостради Київ-Дніпропетровськ. Батько Самійло […]...
- Твір на тему “Дружба – це насамперед віра в людину” Цікаве словосполучення – віра в людину, адже прийнято вірити в Бога. Ну, або у власні сили. А тут – вірити в іншого. Як же в нього вірити, адже він просто людина? Ніхто ж не ідеальний. До голови ж йому не залізеш, може, він щось там собі думає погане, щось проти тебе замишляє. Я так думаю, […]...
- “Дивосвіт материнської любові” за творчістю А. Малишко “Бувало, мати, Ївга Базилиха… В зимовий вечір заспіває стиха І доведе малого до плачу”. Саме так відомий український поет А. Малишко писав, коли згадував своє дитинство. Любов до пісні була привита у поета ще від матері – Ївги Остапівни. Ніхто у середовищі сучасників поета не знав стільки народних пісень, скільки знав їх Андрій Малишко. Мабуть, […]...
- Прекрасна симфонія святої любові до жінки у творчості Б. Олійника Мати з її воістину божественною місією продовжувати людський рід возвеличена й оспівана багатьма українськими поетами. За останні два століття нової української літератури ми не знаємо жодного більш-менш помітного художника слова, у якого б не було віршів про матір. Українські поети створили величезну і прекрасну симфонію святої любові до жінки-матері – берегині роду і народу. По […]...
- Протистояння добра і зла в новелі М. Хвильового “Я (Романтика)” Світ поділений на дві частини – Добро і Зло, між якими точиться запекла боротьба. Добра більше, адже, якби це було не так, світ уже загинув би. У новелі Миколи Хвильового “Я (Романтика)” добро уособлюється в образі матері з біблійним ім’ям Марія, котра є “втілений прообраз тієї надзвичайної Марії”, яка стоїть на грані невідомих віків – […]...
- Найрідніша у світі людина – мати І. Велике щастя для жінки – народження і виховання дітей. ІІ. Найдорожча у світі людина – мати, 1. Образ матері у творчості українських митців (оспівування жінки-матері письменниками і поетами – Т. Шевченко, А. Малишко, В. Сосюра, О. Довженко та інші; показ у художніх творах духовної краси жінки-матері; багатогранність материнського образу: мати-учитель, мати-оберіг, мати-Україна; мати – […]...
- Я – людина, і це мене багато до чого зобов’язує! (за поезією В. Симоненка “Ти знаєш, що ти – людина?”) Мабуть, немає людини, яка б не замислювалася над питаннями: чи так вона живе? Чи гідна називатися людиною? Що залишить після себе нащадкам? Замислююся над цим і я… Думаю, що людина відрізняється від інших створінь природи духовністю, здатністю до розуміння і всепрощення. Звісно, що кожна особистість – неповторна! Але вважаю, що завдання кожного – робити світ […]...
- Тодось Осмачка – поет “розстріляного Відродження” Література української діаспори стала відомою для широкого кола українського читача в період розбудови незалежності нашої країни. В українську літературу повернулись імена письменників, яких в 20-30-ті роки доля закинула кого в табори, кого в інші країни. До таких митців належить і поет Тодось Осмачка. Народившись в кінці XIX століття, Тодось Осмачка став свідком нашої буремної історії. […]...
- “Поет-це слово. Це його життя” (поезія М. Вінграновського) Уже перша збірка поезій М. Вінграновського засвідчила його непересічний талант і викликала відверте захоплення читачів. Поет охопив своєю увагою Космос, людство, землю, народ, добу, Україну. Саме в цих глобальних вимірах жив його ліричний герой. Поет був непересічною особистістю. Усе, до чого він прикладав свою творчу силу й енергію, розцвітало, розкривалося новими гранями людських можливостей. Результатом […]...
- Мотиви любові до рідного краю в поезії В. Стуса (1 варіант) Україна, її доля, її майбуття – головна тема творчості видатного українського поета В. Стуса. Про що б поет не писав, чи то про матір, чи то про сина, дружину, самотність свою у чужих краях – він пише про рідну землю, згадуючи її з ностальгією. В одному з листів до Андрія Малишка він писав: “Я визнаю, […]...
- Поет – друг і захисник народу (за поемою Лесі Українки “Давня казка”) Поему “Давня казка” Леся Українка написала у 1893 році. У цей час вона вже була відомим поетом. Про роль поета і його творів у суспільному житті Леся Українка і написала в поемі “Давня казка”. Саме тому головний герой твору – поет. В юності він славив красу природи, красу кохання. Його поезія була “і дзвінкою, і […]...
- Мотиви любові до рідного краю в поезії В. Стуса (2 варіант) Багато гучних і ніжно-тихих слів про рідну землю було сказано і написано в різні часи. Поети присвячували їй найпалкіші рядки, які часто ставали піснями чи гаслами. А ось Василь Стус, життя якого стало освідченням у любові до України і дорогою до неї, як це не дивно, пише: ” А я не можу й слова проронити… […]...
- Аналіз вірша Лермонтова “Поет” Цілісний аналіз вірша “Смерть поета”, як уже говорилося, вводиться в біографію Лермонтова. Але цей вірш для аналізу поезії “Поет” залучається двічі. Так як воно включає дві теми: тему поета і поезії і тему викриття вищого дворянського суспільства – його необхідно використовувати у творі, де аналізується вірш “Поет”, і на уроці, присвяченому розбору “Думи”. Тема поета […]...
- Тема любові в поезії Блоку А. А. Блок – поет-символіст “срібного століття” русявийской літератури. Складність, неоднозначність, подавляющая масштабність соціальних потрясінь революционной епохи породила багату, складну, таємничу символіку творчості Блоку. Поет сприймає происходящее скоріше не свідомістю, а почуттями. Звідси мистицизм, загадковість і незмінна привабливість його поезії, що проникає в серце, минаючи розум. Своя поетична майстерність Блок у досконалості передал у любовній […]...
- “Не поет, хто забуває про страшні народні рани… ” (за поємою Лесі Українки “Давня казка”) Роль митця в історії людства завжди була знаковою. Звичайно, за умови, якщо це був справжній митець, захисник інтересів народу. Здавна вважалося, якщо тобі Бог дав хист, уміння творити – ти належиш людям. Ти є взірцем мудрості, гідності, чесного служіння справедливості, прикладом для наслідування. Якщо ти схибиш на цьому шляху обраних, порушиш споконвічні закони моралі, ти […]...
- Поет і час (громадянська позиція лірики Павла Тичини) Поет і час (громадянська позиція лірики Павла Тичини) У бурхливе море революційних подій П. Тичина увійшов справжнім поетичним шедевром – історико-філософською поемою “Золотий гомін”, що сповнена пафосом національного відродження. Її назва закарбувалась у свідомість України символом волі й пробудження нації. Мені вона здається своєрідною ораторією, яка проголошує ідею вічності українського народу, його духовної міці. У […]...
- Протистояння Добра й Зла в новелі М. Хвильового “Я (Романтика)” Тема протистояння добра й зла не нова в літературі. Але всі добутки тьмяніють перед українською трагедією в новелі Миколи Хвильового “Я (Романтика)”. Микола Хвильової починає свій Твір з ліричного зачину, у якому виникає образ матері: “З далекого туману, з тихих озер загірної комуни шелестить шелест те йде Марія”. Цей образ приходить до стомленого від крові […]...
- Протистояння Добра і зла в новелі М. Хвильового “Я (Романтика)” Тема протистояння добра і зла не нова в літературі. Але всі Твори тьмяніють перед українською трагедією в новелі Миколи Хвильового “Я (Романтика)”. Микола Хвильовий починає свій твір із ліричного зачину, в якому постає образ матері: “З далекого туману, з тихих озер загірної комуни шелестить шелест то йде Марія”. Цей образ приходить до стомленого від крові […]...
- Станіслав Чернілевський: поет, кіносценарист, особистість (народився 1950 року) Народився в с. Жваніна Вінниччині у багатодітній родимі. Рано втратив батька. Середню освіту здобував у школах-інтернатах. Закінчив Вінницький педагогічний інститут і деякий час працював учителем. Потім вступив на факультет кінорежисури Київського театрального інституту імені І. Карпенка-Карого, оскільки з дитинства мріяв займатися кіномистецтвом. Працював на Київській кіностудії художніх фільмів імені О. Довженка. Поет, […]...
- Він людина була – людина у всьому; йому подібних мені вже не зустріти (за трагедією Шекспіра Гамлет) Трагедія Гамлет стала першою з великих трагедій У. Шекспіра. Основною ідеєю твору є думка про те, що людство втратило свій найвищий сенс, слово людина перестало бути позначенням вищої цінності, вищої похвали. Своє прагнення врятувати світ, відновити велич людини автор втілив в образі свого героя – принца Гамлета. Великий драматург ставить перед читачами питання – чи […]...