Поетичні світи Тодося Осьмачки
Серед провідних митців епохи розстріляного відродження Тодось Осьмачка – один із найталановитіших і найоригінальніших. У центрі його поетичних інтересів – любов до українського народу, який попав у криваву заметіль тридцятих років.
У душі митця поселилися біль і смертельний сум. Розпач, розлад, руйнування, загальне зубожіння селян – усе це ознаки життя України за тих часів. Проникливо сумні вірші належать перу Тодося Осьмачки:
Скрізь полатані лежать
Сухі поля,
І села викотили жаль
На давній шлях.
“Вози з мертвими
“Тріумфальний”, себто насильницький хід колективізації в Україні обернувся страшним лихом. Поет бачив це на власні очі. Безглузді рішення зверху нищили сотні тисяч невинних людей.
Осьмачка писав, що саму працю в селян було забрано, але не так, як це роблять злочинці, а білим днем, не криючись. Молода радянська влада привласнювала те, що споконвіку належало хліборобам, тим, хто працював на землі. А найкращі господарі мали відтепер один шлях – на Соловки чи в Сибір:
А твоє тіло, наче пса
Ми витягнемо догнивать
Із бруду геть до духу степового,
Де ріллі трупами лежать.
Поет задихається від гніву, звертаючись безпосередньо до кремлівських володарів. Тодось Осьмачка наголошує, що на бій із ними “виступить однині душа знеможена моя”. Після такого відвертого зневажання влади поет зробився легкою мішенню для апарату тотального насильництва.
Звичайно, Тодося Осьмачку охрестили “класовим ворогом”, “захисником куркулів” і таке інше. Але влада не вбила поета одразу. Почалися обшуки, ув’язнення, психіатричні лікарні, арешти рідних та близьких людей. Незважаючи на всі тортури, поет продовжував таврувати беззаконня та тих, хто вигадав такі порядки, за яких калічиться людське життя, з коренем виривається духовна сутність народу:
Іде конвой, і стогне камінь.
Спиня трамваї голосні.
Ідуть оточені селяни
Густими жалами заліз.
Важко збагнути, що всі ці нещастя відбуваються на дорогій серцю українській землі, прекрасний образ якої поет створив у вірші “Україна”:
… птахи мої незлякані,
Діти мої незлічені,
Щастя для них незламане…
Опинившись в еміграції, поет згадує про Україну. Наприклад, у вірші “Незмінність” Тодось Осьмачка милується розкішними краєвидами Німеччини, але все ж таки не може втриматися від порівняння з красою рідної Черкащини. Саме туди лине думка поета.
Саме там єдине місце, куди він не може повернутися.
Життя Тодося Осмачки в еміграції було теж тяжким. Поет зазнавав постійної матеріальної скрути й був дуже самотній.
Перу Тодося Осьмачки належать не тільки вірші, а й прозові твори. Взагалі ця людина була всебічно обдарованою. Творчість Тодося Осьмачки ще недостатньо вивчена, але, на думку науковців, його вже сьогодні можна вважати лідером антинеокласичного напрямку в українській літературі. Його слово надзвичайно живе. Воно не перенасичене фальшивим патріотизмом, не вражене віспою ідеології.
Слово Тодося Осьмачки – це ковток опоетизованої правди в тоталітарному суспільстві.
Related posts:
- Поетичні світи Тодося Осьмачки ТОДОСЬ ОСЬМАЧКА 8 клас Серед провідних митців епохи “розстріляного Відродження” Тодось Осьмачка – самий талановитий і оригінальний. У центрі його поетичних інтересів – любов до українського народу, який потрапив у криваву заметіль тридцятих років. У душі митця поселилися біль і смертельний сум. Розпач, розлад, руйнування, загальне зубожіння селян – усе це ознаки життя України тих часів. Проникливо […]...
- Поетичні обрії Тодося Осьмачки Постать Теодося Осьмачки – одна із найоригінальніших і найталановитіших серед українських митців епохи Розстріляного Відродження. В основі його поезій – любов до рідного народу, який потрапив у криваву круговерть 30-х років. Зубожіння селян, розлад, руйнування, людський розпач викликають у душі митця сум і біль, які потім виллються в чудову сумну поезію. Народ гине від злиднів, […]...
- Твір Шлях до вершин визнання (за біографією Тодося Осьмачки) Шлях до вершин визнання (за біографією Тодося Осьмачки) Через терни еміграції, душевний розпач, невисловлену любов до Батьківщини, торування власного поетичного шляху повернувся в Україну Тодось Осьмачка. Його творчість у 20-х роках XX століття зазвучала оригінально й несподівано переконливо. Збірки “Кручі”, “Скитські вогні”, “Клекіт” зустріли шалений опір пробільшовицької критики. Бо в поезіях струменіло критичне ставлення до […]...
- Оригінальність світосприймання Тодося Осьмачки (за повістю “Старший боярин”) Тодось Осьмачка – досить оригінальний письменник доби Розстріляного Відродження. Його дивовижна доля вражає сучасного читача. Блискуча літературна кар’єра… Арешти… Допити… Психічний злам… Божевілля… Еміграція… Поневіряння… Гнаний чорним демоном страху, Осьмачка не знав спокою ні вдень, ні вночі. На мою думку, цей нетиповий психічний стан автора сприяв створенню повісті “Старший боярин”. Читаючи повість Т. Осьмачки, іноді […]...
- Штрихи до розуміння постаті Тодося Осьмачки Чи довго ще, о Господи, чи довго Ми будемо блукати і шукати Рідного краю на своїй землі? Леся Українка Тодось Осьмачка – один з тих українських письменників, життя і творчість яких глибоко та всебічно не досліджена. Зазвучавши віршами на початку 20-х років, він почав друкуватися у 1922 (збірка “Круча”), після чого в довоєнні роки побачили […]...
- Образ поета як символ нескореності, духовної незламності всієї нації (за поезією Є. Маланюка “Пам’яті Тодося Осьмачки”) (1 варіант) Євген Маланюк – один з найпомітніших українських поетів XX століття. Все його життя було присвячене боротьбі за незалежність українського народу: спочатку брав активну участь у побудові Української Народної Республіки (від відомий як учасник визвольної боротьби 1917-1921 років), а далі, після її поразки, почав писати вірші. Євген Маланюк розумів нищівну силу слова, тому взявся за перо […]...
- Образ поета як символ нескореності, духовної незламності всієї нації (за поезією Є. Маланюка “Пам’яті Тодося Осьмачки”) (3 варіант) Більшу частину свого життя Євген Маланюк прожив на чужині, але він, у силу своїх можливостей, спостерігав за життям українського народу, за розвитком його культури, а особливо літератури. Поета цікавило все, що відбувалося в українській літературі, і про все він мав власну думку. Євген Маланюк добре знав творчість видатних українських письменників. Перед деякими з них він […]...
- “Блукав, мов тінь, поет забутий” (життя і творчість Тодося Осьмачки) “У всякого своя доля, свій шлях широкий”, – сказав Великий Кобзар. Ці мудрі слова особливо часто згадуються, коли знайомишся із життєвим і творчим шляхом Тодося Осьмачки. У церковній книзі села Кунцівка, що на Київщині, записано: “16 травня 1895 року з’явився на світ Божий другий син Осьмачків Феодосій”. У побуті хлопчика називали Тодосем. Батько Степан Юхимович […]...
- Образ поета як символ нескореності, духовної незламності всієї нації (за поезією Є. Маланюка “Пам’яті Тодося Осьмачки”) (2 варіант) Поезія Євгена Маланюка ще чекає, мабуть, свого читача, оскільки наші сучасники не дуже добре її знають. І читач цей повинен бути мислячим, вдумливим, інтелектуальним, оскільки образність поетових творінь складна, наскрізь символічна, кількашарова. Тут багато ремінісценцій з Біблії, народних пісень, пісень літературного походження, поезії української, російської, польської, французької. Складна і багата також метафорика, як запозичена, так […]...
- Біографія (2) Тодося Осьмачки Народився Тодось Осьмачка 4 травня 1895 року в селі Куцівка на Черкащині в родині сільського робітника Степана, який працював у маєтку поміщика Терещенка, а потім самотужки здобув фах і славу хорошого ветеринара. З великого гурту своїх дітей батько спромігся дати середню освіту лише найстаршому синові – Тодосю. Вищу Осьмачка здобував уже самотужки. Замолоду Осьмачка вчителював […]...
- Біографічна довідка Тодося Осьмачки Тодось Осьмачка свою особисту трагедію виводив із драматичної долі України й беззастережно пов’язував свої муки й страждання із фатальною залежністю митця від історичної долі його народу. У першій книжці поезій “Круча”, яка з’явилася друком 1922р., молодий поет здобувається окремими віршами, хоча їх було у збірочці всього десять, на розкуте, підсилене символістською поетикою самовираження. Він – […]...
- Біографія Тодося Осьмачки Тодось Осьмачка (1895 – 1962) Тодось Осьмачка свою особисту трагедію виводив із драматичної долі України й беззастережно пов’язував свої муки й страждання із фатальною залежністю митця від історичної долі його народу. У першій книжці поезій “Круча”, яка з’явилася друком 1922р., молодий поет здобувається окремими віршами, хоча їх було у збірочці всього десять, на розкуте, підсилене […]...
- Життя і творчість Тодося Осьмачки Реферат на тему: Життя і творчість Тодося Осьмачки (1895 – 1962) Тодось Осьмачка свою особисту трагедію виводив із драматичної долі України й беззастережно пов’язував свої муки й страждання із фатальною залежністю митця від історичної долі його народу. У першій книжці поезій “Круча”, яка з’явилася друком 1922р., молодий поет здобувається окремими віршами, хоча їх було у […]...
- Біографія Тодося Осьмачки Феодосій Степанович Осьмачка народився 16 травня 1895 р. в с. Куцівці тодішнього Черкаського повіту Київської губернії в родині селянина. Після закінчення місцевої школи працював писарем, 1915 р. екстерном склав іспит при Київський 1-й гімназії на звання земського вчителя. 1916 р. Т. Осьмачка був мобілізований до армії, але захворів і невдовзі після Лютневої революції був звільнений, […]...
- Життя та творчість Тодося Осьмачки ТОДОСЬ ОСЬМАЧКА (1895-1962) Тодось Степанович Осьмачка народився 3 травня 1895р. в с. Куцівка на Черкащині. Тут же здобув середню освіту. Писати поем розпочав ще в школі. У 20-х pp. закінчив Київський інститут народної освіти, працював учителем у київських школах, увійшов до літературного угрупування “Ланка”. Видав три збірки – поезій: “Круча” (1922), “Скитські вогні” (1925), “Клекіт” […]...
- Повість Тодося Осьмачки “Старший боярин” – роздуми про Україну та українців Ми чесно йшли, У нас нема зерна неправди за собою. Тарас Шевченко Тодось Осьмачка заявив про себе як поет-символіст у бурхливу пору розвитку української літератури початку XX ст. “З усієї групи поетів, причетних до символізму, чи не найцікавіший либонь наймолодший з них Тодосій Осьмачка” (С. Єфремов). Особливо яскраво засвідчили це перші збірки поезій Осьмачки “Круча”, […]...
- Художня історіософія творчого доробку Тодося Осьмачки У статті Розглянуто Вплив Національної Історіософії На Специфіку художнього Мислення Тодося Осьмачки, зроблено спробу розкрити глибинні зв’язки художньої історіософії митця з історією України ХХ ст.. Проаналізовано ліричні твори поета в їх історіософському вияві. Автором доведено, що художня історіософія письменника має національну основу, оскільки через осмислення історичного вкорінення вона зорієнтована на збереження української ідентичності, має потужний […]...
- Штрихи до розуміння постаті Осьмачки Тодось Осьмачка – один з тих українських письменників, життя і творчість яких глибоко та всебічно не досліджена. Зазвучавши віршами на початку 20-х років, він почав друкуватися у 1922 (збірка “Круча”), після чого в довоєнні роки побачили світ ще декілька збірок автора: “Скитські вогні” (1925), “Клекіт” (1929), “Сучасникам” (1943), “Китиці часу” (1953), “Із-під світу” (1954). Всього […]...
- Образ України в поезії Т. Осьмачки Нелегкою й трагічною була доля українського письменника Т. Осьмачки. Він змушений був жити на чужині, де ніколи не міг позбутися почуття туги за рідним краєм, який любив понад усе. Образ рідної землі змальований у багатьох творах талановитого майстра слова. Вірш “Україна” займає особливе місце в творчому доробку майстра. “Синьонебая” вітчизна має “незлежане щастя”. Ліричний герой […]...
- Оригінальність світосприймання Осьмачки (За повістю “Старший боярин”) Тодось Осьмачка – досить оригінальний письменник доби Розстріляного Відродження. Його дивовижна доля вражає сучасного читача. Блискуча літературна кар’єра… Арешти… Допити… Психічний злам… Божевілля… Еміграція… Поневіряння… Гнаний чорним демоном страху, Осьмачка не знав спокою ні вдень, ні вночі. На мою думку, цей нетиповий психічний стан автора сприяв створенню повісті “Старший боярин”. Читаючи повість Т. Осьмачки, іноді […]...
- Тодось Осьмачка: життя і творчість (1895-1962) Народився в с Куцівці (нині Черкащина) в багатодітній селянській родині. Служив в економії писарчуком, займався самоосвітою, вчителював, згодом вступив до Київського інституту народної освіти. Входив до складу літературної групи “Ланка”-МАРС. З початком репресій симулював психічний розлад, щоб урятуватися від арешту. Під час війни емігрував до Німеччини, потім – до США. Мандрував по світу. Помер […]...
- Тодось Осмачка: життя і творчість Тодось Осмачка Народився в с. Куцівці (нині Черкащина) в багатодітній селянській родині. Служив в економії писарчуком, займався самоосвітою, вчителював, згодом вступив до Київського інституту народної освіти. Входив до складу літературної групи “Ланка”-МАРС. З початком репресій симулював психічний розлад, щоб урятуватися від арешту. Під час війни емігрував до Німеччини, потім – до США. Мандрував по світу. […]...
- РОДИННО-ПОБУТОВІ ПІСНІ “ЗА ГОРОДОМ КАЧКИ ПЛИВУТЬ”, “СВІТИ, СВІТИ, МІСЯЧЕНЬКУ”, “ЛУГОМ ІДУ, КОНЯ ВЕДУ” Тема. РОДИННО-ПОБУТОВІ ПІСНІ “ЗА ГОРОДОМ КАЧКИ ПЛИВУТЬ”, “СВІТИ, СВІТИ, МІСЯЧЕНЬКУ”, “ЛУГОМ ІДУ, КОНЯ ВЕДУ” 1. Прохання, з яким звернулася дівчина до козака? (“Лугом іду, коня веду, розвивайся, луже”) А “Проведи мене до бору”. Б “Подаруй смарагдове намисто”. В “Сватай мене”. Г “Запроси мене на свято”. 2. Негативна риса козака (“Лугом іду, коня веду, розвивайся, луже”), […]...
- СВІТИ, СВІТИ, МІСЯЧЕНЬКУ – Родинно-побутові пісні УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ХРЕСТОМАТІЯ для 9 класу УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ -Чому всі трави повсихали, Що так рано пріли? Що то, милий, за причина, Що ми ся розійшлися? Світи, світи, місяченьку, Та й на мій перелаз, Прийди, прийди, мій миленький, До мене ще хоч раз. Я до тебе більше не прийду, Нехай хтось інший йде, Єсть у […]...
- Тема. Родинно-побутові пісні “за городом КАЧКИ ПЛИВУТЬ”, “СВІТИ, СВІТИ, МІСЯЧЕНЬКУ”, “лугом іду, коня веду” 1. Прохання, з яким звернулася дівчина до козака? (“Лугом іду, коня веду, розвивайся, луже”) А “Проведи мене до бору”. Б “Подаруй смарагдове намисто”. В “Сватай мене”. Г “Запроси мене на свято”. 2. Негативна риса козака (“Лугом іду, коня веду, розвивайся, луже”), за яку дорікає йому дівчина. А Брехливість. Б Улесливість. В Ненажерливість. Г Ледачість. 3. […]...
- Світи, світи, місяченьку, та й на мій перелаз Скорочено “Світи, світи, місяченьку, та й на мій перелаз, (2) Прийди, прийди, мій миленький, до мене ще хоть раз”. “Я до тебе більш не прийду, нехай хтось інший іде, (2) Єсть у мене друга дівчина, вона на мене жде”. “Ой коли б я крила мала ще й солов’я очі, (2) Я б до тебе прилетіла серед […]...
- Образ Вітчизни в поезії “Україна” – I варіант ТОДОСЬ ОСЬМАЧКА 8 клас I варіант Моя Україно, недоле моя, Була ж ти мені дорогою, А нині тебе вже лишаюся я. Ох, що ж ти зробила зі мною! Ці слова написав Тодось Осьмачка, нещасний син України, якому випала трагічна доля: арешти, допити, ув’язнення, переховування, психіатрична лікарня. Свої дні, пройняті страхом переслідування, поет закінчив в Америці. Йому так […]...
- Є. МАЛАНЮК. ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ. “СУЧАСНИКИ”, “ШЕВЧЕНКО”, “ОДНА ПІСНЯ”, “ПАМ’ЯТІ Т. ОСЬМАЧКИ” Варіант 1 1. Є. Маланюк – нащадок… А Кобзарів. Б Запорожців. В Куркулів. Г Заробітчан. 2. Особливе місце у формуванні інтелекту Є. Маланюка відіграло… А Його спілкування з простим людом. Б Систематичне відвідування міської бібліотеки. В Прагнення митця самоствердитися у літературному гуртку. Г Єлисаветградське реальне училище. 3. Під час навчання найповніше здібності Євгена Филимоновича розкрились […]...
- Шлях до вершин визнання Через терни еміграції, душевний розпач, невисловлену любов до Батьківщини, торування власного поетичного шляху повернувся в Україну Тодось Осьмачка. Його творчість у 20-х роках XX століття зазвучала оригінально й несподівано переконливо. Збірки “Кручі”, “Скитські вогні”, “Клекіт” зустріли шалений опір пробільшовицької критики. Бо в поезіях струменіло критичне ставлення до соціалістичного режиму. Наприклад, у вірші “Деспотам” письменник звертається […]...
- Поетичні образи циклу “Україно моя!” Поетичні образи циклу “Україно моя!” Поезія А. Малишка періоду Другої світової війни – це різноманітні за змістом і художніми образами поезії, у яких і заклик до боротьби з фашизмом, і розповіді про подвиги та трудові будні, картини боїв та гіркота відступу. Ці твори сприймаються як сповідь поета-воїна, що жив одним життям із мільйонами інших людей […]...
- Поетичні картини рідної природи у творах (за віршами “Хор лісових дзвіночків”, “Дощ”, “Пробіг зайчик”, “Де тополя росте”) (3 варіант) Поезія Павла Тичини – образна, лірична. Здається, що розмовляєш з автором один на один, що він промовляє тільки до тебе. Коли читаєш його вірш “Хор лісових дзвіночків”, так і чуєш ті дзвіночки, бо в кінці кожної строфи є слова, співзвучні дзвону маленьких дзвіночків: “День, день! Тінь, тінь!” В цьому вірші, такому коротенькому, ми встигаємо побачити […]...
- Поетичні картини рідної природи у творах (за віршами “Хор лісових дзвіночків”, “Дощ”, “Пробіг зайчик”, “Де тополя росте”) (1 варіант) Де знаходять митці барви, щоб змалювати поетичний образ землі?.. Справді, адже описувати природу брався кожен художник, композитор, письменник!.. І всі вони знаходили щось особливе, надзвичайне. Так і Павло Тичина не зміг залишити поза увагою чудові картини рідної природи. Поет був музично обдарованою людиною, він тонко відчував різні звуки в природі й умів відтворити їх у […]...
- Поетичні мотиви ранньої лірики Ліни Костенко Поетичні мотиви ранньої лірики Ліни Костенко Ліна Костенко і як ніжний лірик, і як глибокий філософ привернула увагу своїх сучасників ще у п’ятдесятих роках. У книзі “Першовірш”, що вийшла 1984 року, поети різних поколінь розповідали про початок своєї творчості і представляли на суд читачів свій перший вірш. Ліна Костенко у цій книзі говорить про свою […]...
- Поетичні описи природи у віршах Лесі Українки “Зоряне небо” та “Вечірня година” Поетичні описи природи у віршах Лесі Українки “Зоряне небо” та “Вечірня година” Леся Українка була надзвичайно чутливою людиною. Свої почуття вона намагалася передати через поетичні твори. Так у вірші “Зоряне небо” поетеса розповідає про красу весняного нічного неба. Зорі бачать усе, що вночі ми не можемо побачити. Вони світять лагідним, теплим, але водночас величним сяйвом: […]...
- Поетичні ідеали П. Грабовського ПАВЛО ГРАБОВСЬКИЙ 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Кажуть, скільки людей, стільки й думок, стільки точок зору. Кожна людина формує протягом життя свої ідеали, якими живе, до яких прагне. Що таке ідеал у розумінні різних людей? Дехто думає, що ідеал – це та мета, яку людина ставить собі один раз у житті і потім намагається її досягти. […]...
- Поетичні роздуми про сутність людського життя в поемі “Минають дні, минають ночі” ТАРАС ШЕВЧЕНКО 8 клас І” По закінченні Академії мистецтв у Петербурзі Т. Шевченко повернувся в Україну. Свої почуття і настрої, які виникли у зв’язку з цією подією, він висловив у вірші “Минають дні, минають ночі…”. Поет знаходить Батьківщину такою самою, якою вона була і до його від’їзду. Безрадісна картина виникає перед його очима: Минають дні, минають ночі, […]...
- Бережний Василь Павлович В зоряні світи Бережний В. П. В зоряні світи: Науково-фантастична повість. – К.: Видавництво ЦК ЛКСМУ “Молодь”, 1958. “Людство не залишиться вічно на Землі, а, в гонитві за світлом і простором, спочатку несміливо сягне за межі атмосфери, а потім завоює собі весь простір навколо сонця”. К. Е. ЦІОЛКОВСЬКИЙ. Напередодні вильоту Іван Макаровим Плугар – чоловік середній на зріст […]...
- Два світи у казці-феєрії Лесі Українки “Лісова пісня” Два світи у казці-феєрії Лесі Українки “Лісова пісня” Враження від прочитання драми-феєрії Лесі Українки “Лісова пісня” дуже сильні. Твір неперевершений. Це одно із чудес не лише української, а й світової літератури. Це Лесина лебедина пісня. Незвичайний твір і незвичайна історія його написання. Драма – вияв туги за Батьківщиною, потяг до високого, красивого. Твір надзвичайно глибокий […]...
- Загул Дмитро Юрійович Два світи – Розкажи мені, сивий діду, Про свої парубоцькі дні, Чи ганяв ти по білому світу, Як ось довелося мені? Я бачив далекі країни (Ганяли мене по фронтах) – У вихрах війни і руїни Забув я свій рідний дах. Палали вогні повстання – Поїхав і я на панів… А потім – воля настала (Діду! чого посумнів?). […]...
- Поетичні рядки Пушкіна Сходження на трон пануючи Миколи І і реакційний період життя держави Російського не могли не знайти відбиття у творчості О. С. Пушкіна. Адже саме зараз деспотизм, що придушував найменші прояви волі, зміцнів як ніколи раніше: поліцейську державу, тотальна контроль не тільки за діями, але й за помислами підданих. В 1828 році Пушкін пише вірш “Анчар”. […]...