Поетичний синтаксис
ІНВЕРСІЯ (від. лат. inversio – перестановка) – одна з фігур поетичної мови, порушення традиційного порядку слів у реченні з метою виділення найзначущого слова. Наприклад: “Врятував людей, що їх збирались саме вішать фашисти” (П. Тичина).
Підмет фашисти поставлено в кінець речення, щоб підкреслити злочинність їхніх дій.
ТАВТОЛОГІЯ (від гр. tauto – те саме, logos – слово) – повторення тотожних за значенням слів з метою посилення емоційності і ритмічності мови. Часто зустрічається в народній поезії.
Іде багач, іде дукач – п’ян
Котилися вози з гори, а в долині стали, Любилися, кохалися та й вже перестали.
Інколи повторюються однокореневД слова: долом-долиною, рано-пораненьку та ін.
АНТИТЕЗА (від гр. antithesis – протиставлення) – стилістична фігура, у якій протиставляються життєві явища, думки, образи з метою розкриття їх сутності.
У щастя людського два рівних є крила: . Троянди й виноград, красиве і корисне.
(М. Рильський)
Принцип антитези широко використовується в художній літературі. Так, Т. Шевченко протиставляє “райській” сільській природі тяжке життя людей в поезії
АНАФОРА (від гр. anaphora – винесення нагору, вверх) – єдинопочаток, фігура поетичної мови, коли на початку речень або рядків повторюються однакові слова чи синтаксичні конструкції, а також речення на початку строф.
Кожна птиця має свій голос, кожне поле має свій колос, кожна справа – свої почини, кожна казка – свої причини.
(Л. Костенко)
РИТОРИЧНЕ ЗАПИТАННЯ – фігура поетичної мови, що посилює експресивність висловлювання: мовний зворот, сформульований у формі запитання, яке не потребує відповіді.
Так де ж наша зброя?
Де військо в рядах?
Чиєю ж се крів’ю
Политий нам шлях?
(Леся Українка)
РИТОРИЧНЕ ЗВЕРТАННЯ – фігура поетичної мови: зворот мови, сформульований у формі звертання до читача, уявного слухача, предмета чи абстрактного поняття.
Мріє, не зрадь! Я так довго до тебе тужила…
(Леся Українка)
АЛІТЕРАЦІЯ (від лат. ad – до і littera – буква) – фонетичний засіб: повторення приголосних для посилення інтонаційної і смислової виразності. Широко застосовується в поезії.
Наступ потвор. Впертість убивць. Тупіт чобіт. Ближчає.
Дужчає. Глибшає. Тяжчає.
(М. Бажан)
Повторенням приголосних ті, лі, б, ж, ш тут створюється виразний звуковий образ зловісного маршу фашистського війська.
АСОНАНС (від лат. assonare – співзвучати) – 1) Повторення однакових голосних звуків у вірші з метою надання йому милозвучності.
І день іде, і ніч іде.
(Т. Шевченко)
2) Неточна рима, в основі якої співзвучність наголошених голосних звуків.
Отак живу: як мавпа серед мавп. Чолом програшним із тавром зажури все б’юся об тверді камінні мури, як їхній раб, як раб, як ниций раб.
(В. Стус)
ФІГУРИ ПОЕТИЧНОЇ МОВИ (від лат. figura – зовнішній вигляд, образ) – синтаксичні засоби художньої виразності. Функція їх полягає у використанні можливостей синтаксису для посилення виразності й емоційності художньої мови. Найпоширеніші фігури – повторення, градація, риторичні запитання, інверсія, антитеза, безсполучниковість, багатосполучниковість тощо.
ПАРАЛЕЛІЗМ (грецьк. parallelos – той, що рухається поряд) – аналогія, уподібнення, спільність характерних рис або чину. Найчастіше трапляється у синтаксичних ситуаціях, відомих із фольклорної традиції, принаймні за піснями легендарної Марусі Чурай, в яких витворюється психологічний П.:
Як ми кохалися, як зерно в горісі, Тепер розійшлися, як туман по лісі! Як ми кохалися, як голубів пара,
Тепер розійшлися, як чорная хмара!
На відміну від порівняння П. виконує композиційну функцію, пов’язує певні мотиви чи елементи стилю у художньому творі, особливого значення йому надається у ліричному сюжеті, зокрема від доби романтизму, коли пейзаж втратив риси описовості, набувши лірично-емоційної специфіки} Досить поширеним був цей прийом в українській поезії. Так, вірш І. Франка “Червона калино, чого в лузі гнешся… ” побудований на основі прямого тематично-синтаксичного двочленного П., притаманного народним пісням. Водночас розрізняються строфічний П., як у ряді сатиричних поезій В. Самійленка (“Ельдорадо”), ритмічний (“Замість сонетів і октав” П. Тичини, де враховується принцип чергування строфи та антистрофи), звуковий, часто у вигляді панторими. Подеколи поряд із прямим П. вживається і зворотний П., де, попри частку “не”, підкреслюється не відмінність, а збіг основних рис зіставлюваних явищ:
Не милуй мене шовково, Ясносоколово
(П. Тичина).
ЕПІФОРА (грецьк. epiphora – перенесення, повторення) – стилістична фігура, протилежна анафорі, повторення однакових слів, звукосполучень, словосполучень наприкінці віршових рядків, строф у великих поетичних творах (в романі у віршах), фраз – у прозі чи драмі. Вживається задля увиразнення художнього мовлення. Особливого смислового значення Е. набуває у поєднанні з анафорою:
– У тебе задовгі руки, – сказав Прокруст, Відрубаємо – і ти будеш щасливий. – У тебе задовгі ноги, – сказав Прокруст, – Відрубаємо – і ти будеш щасливий. – У тебе задовгі вуха, – сказав Прокруст, – Відрубаємо – і ти будеш щасливий.
– У тебе задовгий язик, – сказав Прокруст, – Відрубаємо – і ти будеш щасливий. – У тебе завелика голова, – сказав Прокруст, – Відрубаємо – і ти будеш щасливий
(Надія Кир’ян).
У поетичному творі Е. часто зливаються з римою, зокрема в ліриці народів Сходу (газель).
Related posts:
- Епіфора Епіфора (грецьк. epiphora – перенесення, повторення) – стилістична фігура, протилежна анафорі, повторення однакових слів, звукосполучень, словосполучень наприкінці віршових рядків, строф у великих поетичних творах (в романі у віршах), фраз – у прозі чи драмі. Вживається задля увиразнення художнього мовлення. Особливого смислового значення Е. набуває у поєднанні з анафорою (див.: Симплока): – У тебе задовгі руки, […]...
- Поетичний синтаксис – ТЕОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ ТЕОРІЯ ЛІТЕРАТУРИ Поетичний синтаксис ІНВЕРСІЯ (від. лат. inversio – перестановка) – одна з фігур поетичної мови, порушення традиційного порядку слів у реченні з метою виділення найзначущого слова. Наприклад: “Врятував людей, що їх збирались саме вішать фашисти” (П. Тичина). Підмет фашисти поставлено в кінець речення, щоб підкреслити злочинність їхніх дій. ТАВТОЛОГІЯ (від гр. tauto – те […]...
- Поетичний синтаксис в українській літературі Одиницею мови в синтаксисі є речення. Існують головні засоби синтаксичної організації мови, що надають їй емоційної виразності: граматичне оформлення речень; порядок слів у реченні; оформлення інтонації речень. Їх прийнято називати Фігурами: Інверсія (лат. “перестановка”) – це незвичайний порядок слів у реченні, необхідний для підкреслення слова або слів, на які падає логічний наголос; Анафора (тр. “віднесення […]...
- Поетичний словник Бориса Олійника І. Мовно-поетична образність творів Бориса Олійника. (Вона тісно пов’язана з народно-розмовними джерелами та писемно-літературними традиціями української мови. Особливостями його ліричної мови є щирість, задушевність, розкутий ритм вірша.) ІІ. Поняття-терміни у творах поета. (Ці художні прийоми набувають символічного звучання і стають джерелом поетичної експресії.) ІІІ. Громадянська лірика Б. Олійника. (їй властиве стилістичне багатство, вона насичена суспільно-філософськими […]...
- Твір на тему “Синтаксис і Пунктуація” У великому місті Синтаксисі жили були головні та другорядні члени речення. Головні члени речення – це підмет і присудок, були дуже великими друзями й вони завжди намагалися бути разом з їхніми родичами – з паном Додатком, Означенням і з панною Обставиною. Тридцятого листопада у пані Обставини був день народження тому вона запросила усіх своїх родичів, […]...
- Поетичний символізм Анненского Інокентій Анненский в 1879 році закінчив історико-філологічний факультет Петербурзького університету за фахом мовознавство. У тому ж році він приступився до педагогічної діяльності, що не припиняв практично до самої смерті. В 80-х роках Анненский виступає в пресі зі статтями по філології й педагогіці, у яких він підкреслює естетико-виховне значення гуманітарних дисциплін, необхідність класичної основи навчання. В […]...
- Епаналепсис Епаналепсис (грецьк. epanalepsis – повторення) – інтонаційно-звукова та лексико-композиційна фігура поетичної мови, що утворюється повторенням у наступному віршовому рядку, переважно на його початку, слів, фраз або їх частин, якими закінчувався попередній рядок. Різновид градації. У такий спосіб наступний рядок вірша ніби підхоплює зміст і звучання попереднього, інтонаційно стикується з ним, що й формує відповідно ритмо-мелодійну […]...
- Поетичний заповіт Пушкіна. Твір за поезією “Я пам ятник себе воздвиг…” Я тисячами душ живу в сердцах Всех любящих, и, значиш, я не прах, И смертное меня не тронет тленье. Макіавеллі. Читаючи вірш О. С. Пушкіна “Я памятник себе воздвиг нерукотворньїй…”, мене найперше вражає дар передбачення, дарований усім великим поетам. Адже вірш написано 1836 року, коли поету залишалося жити менше року. З чого б раптом тридцятисемирічному […]...
- Поетичний доробок Олександра Олеся Поетичний доробок Олександра Олеся займає в історії укр. літ. особливе місце. Він прийшов в літературу, коли ще жили і творили Іван Франко, Леся Українка і Михайло Коцюбинський. Ніжний романтик початку століття, зацікавлений у суспільних подіях лірик 20 – х років, сумуючий і драматичний художник слова, у другій половині життєвого шляху – такі Творчості поета. Своїми […]...
- Поетичний мир Йосипа Бродського Якщо що-небудь співати, то зміну вітру… И. Бродський Йосип Бродський п’ятим з російських письменників удостоївся Нобелівської премії, причому став одним з наймолодших лауреатів в області літератури. Цьому самобутньому поетові, що створив свій власний, максимально вільний від традицій і авторитетів поетичний мир, як і многим іншим талановитим письменникам, була уготована нелегка доля відкинутості, нерозуміння своєю Батьківщиною. […]...
- Поетичний мир Н. М. Рубцова Тридцять із невеликим років пройшло після загибелі Миколи Рубцова. Тепер чітко виявилися властивості, властивим всім найбільшим росіянином поетам: популярність його незмінно зростає, коло цінителів поезії розширюється. Чотири збірники віршів встиг видати поет за своє коротке життя. Уже перший (“Зірка полів”, 1967 рік) виявив людям сформованого поета зі своїм свіжим голосом. Перші вірші Рубцова – про […]...
- Поетичний образ України у поезії Лесі Українки Поетичний образ України у поезії Лесі Українки Леся Українка, письменник-боєць, мала “в серці те, що не вмирає”, тобто палкий прометеївський вогонь любові до трудящих людей, до Батьківщини. Цю велику любов вона пронесла через усе своє життя. Поетеса оспівувала красу України, лила гіркі сльози над долею людей і вкладала у їхні руки слово-меч, кликала до боротьби, […]...
- Поетичний мир поета Я народився й виріс у балтійських болотах, поруч сірих цинкових хвиль, що завжди набігали по двох, і звідси – Всі рими… И. Бродський Йосип Бродський – один з наймолодших нобелівських лауреатів в області літератури (визнаний гідним в 47 років). Його творчість протягом чверті століття користується широкою популярністю. Він був не тільки визнаним лідером російськомовних поетів, […]...
- Поетичний образ України у творах П. Грабовського Серед тих, хто боровся за майбутнє України, П. А. Грабовському належить особливе місце. Його подвижницьке життя, його поезія були віддані Україні, рідному народові – бо задля них він жив, боровся, творив і страждав. Відірваний від рідного краю (а нам відомо, що із тридцяти восьми років життя поет провів двадцять років у тюрмах і на засланні), […]...
- А. Т. Твардовський – яскравий поетичний талант Домінуюча риса його творчості – найвищий рівень цивільного занепокоєння в усіх без винятку життєвих ситуаціях. Щасливий той, хто “відвідав цей мир у його хвилини фатальні”. Чим-чим, а “фатальними хвилинами” наша епоха не обділена. Твардовський переконався в цьому на власному життєвому досвіді. Родом він зі смоленського села, із сім’ї, що пережила драму розкуркулювання й посилання. Про […]...
- Поетичний образ України в поезії “Любіть Україну” Володимира Сосюри Поетичний образ України в поезії “Любіть Україну” Володимира Сосюри “Сосюра був народним улюбленцем, за ним ходили легенди. Кілька поколінь радянських студентів виросло з його лірикою на вустах, численні ентузіасти розносили співуче Сосюрине слово по Україні”, – писав Олесь Гончар. Натура поета у всій її щирості і глибині розкрилася у вірші “Любіть Україну”. Це сердеч-не слово […]...
- Тавтологія Тавтологія (грецьк. tаutos – те саме і logos – слово) – спеціальне або непередбачене повторення тих самих, спільнокореневих або близьких за значенням слів. Т. як стилістичний засіб увиразнення належить до стилістики, як спосіб організації віршованого мовлення – до віршування, як прояв мовленнєвої неохайності – до культури мовлення. Як риторична, стилістична фігура Т. спостерігається в художній […]...
- Поетичний геній Плужника Євген Плужник… Чи багато ми знаємо про цього оригінального і неповторного поета? Гортаю сторінки збірки, читаю вірші, поринаю у світ малознайомого поета-українця. А через вірші поета окреслюється в моїх думах його життя. Виходить, що Плужник “неголосним” був за життя, він був приречений на посмертне забуття, і тільки сьогодні визнаний поетом широкого гуманістичного болю й суму. […]...
- Поетичний переказ індіанських міфів у поемі Г. В. Лонгфелло “Пісня про Гайявату” Поетичний переказ індіанських міфів у поемі Г. В. Лонгфелло “Пісня про Гайявату” “Пісня про Гайявату” – найвизначніший і найзнаменитіший твір американського поета Г. В. Лонгфелло. Дія поеми відбувається на південному березі Верхнього озера, в лісах Північної Америки. Автор переносить читача у фантастичний світ вірувань і легенд індіанських племен дакотів, ірокезів, оджибвеїв. У індіанських міфах та […]...
- Поетичний геній Євгенія Плужника Євгеній Плужник… Чи багато ми знаємо про цього оригінального й неповторного поета? У мене в руках збірник віршів поета, виданий за допомогою Качуровского в далекому Мюнхені. Перегортаю сторінки збірника, читаю вірші, поринаю в мир малознайомого поета-українця. А через вірші поета окреслюється в моїх думах його життя. Виходить, Плужник “неголосним” був за життя, воно був приречений […]...
- Чого нас навчає поетичний твір Д. Павличка “Добрий день” Чого нас навчає поетичний твір Д. Павличка “Добрий день” Перша книжка Д. Павличка “Любов і ненависть” вийшла в світ 1953 року. Не дарма кажуть, що про долю поета можна дізнатися, прочитавши його вірші. Із віршів першої книжки ми дізнаємося, що доля маленького Дмитра така, як і багатьох українських дітей того часу: злидні, низький рівень освіти, […]...
- Поетичний талант Роберта Фроста Уже в 1920-х рр. його визнали живим класиком Америки, творчість якого потрібно вивчати в школі. Протягом свого довгого життя він одержав чимало нагород, почесних звань у багатьох університетах. Фрост чотири рази ставав лауреатом Пулитцеровской премії – унікальний випадок в історії американської літератури. Він міг пишатися найрідшим досягненням: його поезія була популярної не тільки в академічних […]...
- Поетичний образ дівчини з народу (за п’єсою “Наталка Полтавка”) – ІІ варіант – ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ (за п’єсою “Наталка Полтавка”) II варіант “Наталка Полтавка” І. Котляревського – перша класична українська п’єса. Сотні людей переписували і вчили напам’ять пісні з неї, а їх – аж 22. Це був перший твір з народного життя, де показано ідеальний образ української дівчини. І. Котляревський не випадково ввів пісні у […]...
- Поетичний образ Мавки (за драмою-феєрією Лесі Українки “Лісова пісня”) (ІII варіант) “Лісова пісня” є одним з найкращих творів української літератури. У цій драмі-феєрії Леся Українка розкрила конфлікт між прагненням до волі й власницькими звичками людини, що перешкоджають їй стати вільною. У п’єсі відображено постійну боротьбу між світлими і темними силами в житті людей і в природі. Своїм ідейним спрямуванням “Лісова пісня” є засудженням приватно-власницьких відносин у […]...
- Поема “Давня казка’ як поетичний маніфест Лесі Українки З давніх часів література і, зокрема, поезія відігравала важливу роль в житті людей. Змалку дитина чує колискові, народні пісні, вірші, які протягом віків створювали справжні майстри слова. Ми можемо не помічати цього, але поезія супроводжує весь наш життєвий шлях. Саме тому всіх поетів так хвилює тема призначення поета і поезії. Леся Українка, українська поетеса, відома […]...
- Поетичний образ Мавки (за драмою-фєєрією Лесі Українки “Лісова пісня”) (3 варіант) “Лісова пісня” є одним з найкращих творів української літератури. У цій драмі-феєрії Леся Українка розкрила конфлікт між прагненням до волі й власницькими звичками людини, що перешкоджають їй стати вільною. У п’єсі відображено постійну боротьбу між світлими і темними силами в житті людей і и природі. Своїм ідейним спрямуванням “Лісова пісня” є засудженням приватно-власницьких відносин у […]...
- Поетичний геній Євгена Плужника Він був мудрець всім мудрецям на диво, Навчав-бо щастя і навчати вмів… Є. Плужник Євген Плужник… Чи багато ми знаємо про цього оригінального і неповторного поета? У мене в руках збірка віршів поета, видана з допомогою 3. Качуровського в далекому Мюнхені. Гортаю сторінки збірки, читаю вірші, поринаю у світ малознайомого поета-українця. А через вірші поета […]...
- Поема “Давня казка” як поетичний маніфест Лесі Українки Поема “Давня казка” як поетичний маніфест Лесі Українки З давніх часів література і, зокрема, поезія відігравала важливу роль в житті людей. Змалку дитина чує колискові, народні пісні, вірші, які протягом віків створювали справжні майстри слова. Ми можемо не помічати цього, але поезія супроводжує весь наш життєвий шлях. Саме тому всіх поетів так хвилює тема призначення […]...
- Поетичний мир Федерико Гарсия Лорки Іспанія… Країна, залита безжалісним сонцем. Країна, контури якої на карті нагадують розстелену шкіру бика. Країна кориди й пекучих страстей. Тільки в Іспанії, що коштує на грані епох, религий, континентів було можливо народження такого поета як Лорка. Долю поета ми звично розглядаємо крізь призму його долі. Життя й смерть Федерико Гарсия Лорки – це життя й […]...
- Український поетичний авангард кінця ХХ ст Зародився авангард у роки Першої світової війни, набувши бурхливого розвитку в різних видах мистецтва, і відтоді активно заявляє про себе. Авангардизм у літературі – це явище, що виникає періодично як реакція на певні процеси в суспільстві та самій літературі. це течія модернізму, його складова частина. У західноєвропейській літературі авангард після 20-х років активізувався в 60-ті […]...
- Поетичний образ України у поезіях П. Грабовського “Крик болю і туги за рідною Україною” – такими словами охарактеризував поезію Павла Грабовського Іван Франко. Відірваний на довгі роки від рідної землі, від рідної культури, Грабовський пам’ятав свій край, вболівав за його долю. “Коли я опинився в іркутській тюрмі з перспективою каторги або вічного поселення в Сибіру, – згадував Грабовський, – тяжкий сум за […]...
- Поетичний образ України в поезії “Любіть Україну’ Володимира Сосюри “Сосюра був народним улюбленцем, за ним ходили легенди. Кілька поколінь радянських студентів виросло з його лірикою на вустах, численні ентузіасти розносили співуче Сосюрине слово по Україні”, – писав Олесь Гончар. Натура поета у всій її щирості і глибині розкрилася у вірші “Любіть Україну”. Це сердеч-не слово поета-патріота, мовлене в радісну годину визволення української землі, коли […]...
- Ізоколон Ізоколон (від грецьк. isos – рівний та kolon – частина речення, складник періоду) – стилістична фігура, кількаразове повторення на невеликому відтинку віршової площі одних і тих самих слів чи словосполучень (колонів) задля витворення синтаксичного паралелізму з анафоричними та епіфоричними компонентами, задля інтонаційної та смислової увиразненості поетичного мовлення: На горі гора, А на тій горі Піч […]...
- Поетичний мир В. В. Маяковського Всесвіт спить, поклавши на лапу із кліщами зірок величезне вухо. В. Маяковський Юрій Тынянов затверджував: “Маяковський відновив поетичний образ, десь загублений із часів Державіна”. Зіставивши поезію Державіна з поезією Маяковського, я переконався в правоті цього твердження. Державін любив розсовувати обрії почуттів поетичним словом, прагнув Алл С о ч. Р У к масштабності образів. Але я […]...
- Анаколуф Анаколуф (грецьк. anaholuthos – непослідовний, неузгоджений) – синтаксична конструкція, що не відповідає загальноприйнятим нормам, полягає в неузгодженості членів речення. Як стилістична фігура вживається для характеристики мови персонажів, зокрема – задля комічного ефекту, як у комедії М. Куліша “Мина Мазайло”, в якій саморозкривається однойменний персонаж: “Жодна гімназистка не хотіла гуляти МазайлоІ За репетитора не брали – […]...
- АНЕПІФОРА Анепіфорою (грец. &;#940;&;#957;ε&;#960;Ι&;#966;&;#959;&;#961;&;#940; ), або Просаподосісом (грец. &;#960;&;#961;&;#959;&;#963;&;#945;&;#960;&;#959;&;#948;&;#959;-&;#963;Ι&;#950; – буквально надлишок), або Кільцем, називається стилістична фігура, яка зв’язує повтором окремих слів чи словосполучень початок і кінець суміжних мовних одиниць (абзац, строфа) або й однієї одиниці (речення чи віршовий рядок). Пояснюючи назву цієї фігури, В. Домбровський, зокрема, писав: “Повторення початкового слова або фрази на кінці того […]...
- Поетичний образ Марусі Твір за повістю Г. Квітки-Основ’яненка ” Маруся “. Видатний український письменник Григорій Квітка-Основ’яненко створим багато надзвичайно яскравих образів, які є окрасою всієї української літератури Але найбільше вдався авторові, мабуть, саме образ Марусі з однойменної повісті, який зачаровує своєю красою та чистотою. Загалом образ Марусі має фольклорну основу. Починаючи з її зовнішності, закінчуючи рисами характеру, ми […]...
- Поетичний образ Мавки (за драмою-феєрією Лесі Українки “Лісова пісня”) (ІV варіант) “Лісова пісня” – один із найпоетичніших творів у світовій літературі. Здається, всю свою ніжність, все багатство прекрасної душі, любов до рідного краю та його людей перелила Леся Українка у безсмертні рядки. В останній рік життя письменниця згадала дитинство, волинські ліси. З туги за ними й народилася драма-феєрія, що досі чарує і хвилює шанувальників Лесі Українки. […]...
- Твір на тему: “Поема “Давня казка” як поетичний маніфест Лесі Українки” З давніх-давен література і поезія відігравала важливу роль в житті суспільства. З самого раннього віку ми чуємо колискові пісні та народні твори, які протягом віків створювали наші талановиті співвітчизники. Ми можемо навіть не помічати, але поезія супроводжує нас усе життя. Саме тому майже всіх поетів хвилює їх призначення та їх вплив на життя простого народу. […]...
- Поетичний образ Мавки (за драмою-фєєрією Лесі Українки “Лісова пісня”) (4 варіант) “Лісова пісня” – один із найпоетичніших творів у світовій літературі. Здається, всю свою ніжність, все багатство прекрасної душі, любов до рідного краю та його людей перелила Леся Українка у безсмертні рядки. В останній рік життя письменниця згадала дитинство, волинські ліси. З туги за ними й народилася драма-феєрія, що досі чарує і хвилює шанувальників Лесі Українки. […]...