Погані діти – велике нещастя матері (за романом П. Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”) (2 варіант)
Немає більшого на світі горя, коли батьки втрачають своїх дорослих дітей. Іноді нагла смерть наздоганяє людину, що стає страшною трагедією для всіх оточуючих, у першу чергу, матері й батька. Проте не меншого болю завдають батькам катастрофічні помилки дітей, які призводять до руйнації особистості, перекручення й зневажання всіх людських моральних принципів. Із циклу поезій Анни Ахматової ми знаємо, як важко було матері взимку стояти в черзі, щоб побачити засудженого сина або передати йому подарунок. Це було важко, але зігрівала надія, що все
Син-злочинець, син-вбивця – це страшний хрест для ніжного материнського серця.
Якщо образ Чіпки у романі П. Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” подано у розвитку, то образ матері подано статично. Вона не може вплинути на ситуацію, їй відводиться роль хоч і не стороннього, але спостерігача. Як колись у молодості вона стала заручницею чужого злочину, так і в старості не мала надійного плеча, щоб прихилити голову.
Вона супроводжує
Колись у село Піски забрів Остап Хрущ. Оселившись тут, він одружився з бідною дівчиною Мотрею. Через два роки Остап пішов на заробітки, а згодом прийшли відомості, що справжнє прізвище захожого чоловіка – Вареник і що він має жінку та дітей на Донщині. За двоєженство віддали. вареника в солдати, а Мотря жила в селі, бідувала.
Вона народила сина, якого назвала Нечипором. З цього часу кожен її день перетворюється на виснажливу боротьбу за виживання: “Не судилося Мотрі щастя. Не зазнала вона його змалку, не бачила дівкою, жінкою, не сподівалася заміжньою вдовою… “.
До цього додається зневага сусідів, люди починають цуратися і її, і її стару матір, і сина. Невеселим оком дивилася Мотря на свою зубожілу хату: стріха місцями повигнивала, покрівля де-не-де провалилася, вікна побиті, замість шибок – ганчірки світять. Всередині задушливий запах пустки.
Влітку Мотря важко працювала. У Пісках її ніхто не приймав, доводилося йти у сусіднє село. Проте все, що заробляла бідна жінка за літо, швидко проїдалося. Іноді взимку в хаті не залишалося ні дрібки солі, ні пилини борошна.
Нема що вже говорити про одяг. І на свято, і в будні – одна й та сама юпка, спідниця. Коли треба кудись піти Мотрі – мати залишалася вдома, і навпаки, коли треба було кудись піти матері – вдома залишається Мотря. Працювала Мотря і вдень, і вночі, і взимку, і влітку, але нужда не покидала їхню хату. Іноді прийде Мотря з роботи, малий не слухається. Тут уже не до розмов: “Мотря била Чіпку – і добре била! Синяки іноді по місяцю не сходили”.
Усі ці синці на тілі малого – то втома, незадоволення, страждання материнське. Але чи міг тоді усвідомлювати малий Чіпка, що то була не материнська ненависть, а безпорадність, безсилість щось змінити? Навряд чи. Так поступово зло починало укріплювати свої позиції в серці малого.
Він зазнавав образ від чужих людей, та мати у страшні моменти теж не жаліла його. А Чіпці потрібно було добро у всіх його проявах. Поступово він звик до бійки і став уже лютитися: “Ой, злий же він був тоді!
Ой, лютий! Він би зміг, – матері очі видрав або сам собі що заподіяв, якби не баба… “
Не можна було сказати, що Мотря не любила сина. Любила дуже, іноді, коли Чіпка занедужає, сиділа над ним, плакала і молилася: “Тільки ж втіхи й надії! Все-таки виросте своя дитина, стане хоч на старість у помочі…
Може, хоч на старість не прийдеться до кривавого поту робити, терпіти од холоду й голоду та од літньої спеки палючої!” Через деякий час Мотря починає втілювати свої мрії у реальність. Вона довго шукала Чіпці хазяїна. Тільки-но знаходила, як він робив щось таке й одразу втрачав роботу. Тільки у діда Уласа затримався надовго, бо, по-перше, дід був добрий, а по-друге, для Чіпки настала свобода.
Ніхто не наказував, ніхто не карав. Невдовзі щастя посміхнулося родині: далекий Мотрин родич залишив поле. Громада цю землю Мотрі й присудила.
Це несподіване щастя підбадьорило жінку, помолодшала Мотря, стала веселою. Якби вона тільки могла уявити, що через деякий час саме ця земля стане причиною її найстрашнішого горя.
Землю відібрали. Тільки-но мати почула цю новину, серце її заплакало у передчутті неминучої біди. Тільки вона не могла передбачити всієї повноти того страшного лиха, що сталося. В її голові промайнули спогади про минулі роки, наповнені виснажливою працею, голодом, холодом: “покотилися з очей сльози – як горох, аж закапали на долівку… “. Син почав пити, познайомився з трьома злодіями.
Поступово Чіпка пропиває все, що було в господарстві. Бере участь у крадіжках, розбійних нападах. Тепер, як раніше у дитинстві мати, Чіпка зриває своє зло на Мотрі. Розлючений був страшенно, а ще коли теща починала на Мотрю клепати, він взагалі скаженів. Чіпці хотілося волі, але в хаті на нього чекали тільки сварки.
Раніше Мотря мріяла, щоб син одружився. Тепер він одружився, в домі з’явилася теща Явдоха. Жінки-матері, як це часто трапляється, не змогли помиритися. Кожен перевертав господарство на свій лад, більше того, Явдоха почала верховодити Мотрею.
Не було того дня, щоб вони між собою не лаялись. Знову горілка почала бути господинею, дружиною і порадницею Чіпки. Цей час Мотрею володіє відчай, проте невдовзі ці почуття йдуть під натиском тваринного страху.
Серце Мотрі наче ножем хтось шпортнув, коли вона вранці побачила закривавленого Чіпку: “Мотря виглянула з-за комина – і затрусилася… Мотрі зробилося страшно, холодно. Вона забилась у самий куток печі, трусилася, як в лихоманці… “.
Вона боялася, щоб не скрикнути, щоб не вимовити жодного слова, щоб не зітхнути – тільки міцніше й щільніше стискувала зуби й тулилася в куток.
Уявімо, як сприйняла налякана Мотря появу на дворі маленької дівчинки років десяти, в одній сорочці, об’юшеній кров’ю, що стояла й трусилась. Такого удару долі Мотря вже витримати не могла. Вона не з’явилася, коли сина вели етапом.
Не знаємо, чи передав Грицько їй слова сина, щоб дожидала в гості.”Не знаємо, які думки панували у той лихий момент в її голові. Мабуть, того кривавого дня вона й померла разом із жертвами злочину її сина. Фізична оболонка залишилася, але душа була мертвою.
Чи був поганим сином Чіпка? Чи винна мати в тому, що він обрав собі таку долю? Безперечно, що незадоволення матері, яке синцями проявлялося на тілі сина у дитинстві, відіграло чи не найголовнішу роль. Як доводять сучасні психологи, всі проблеми дорослої людини беруть початок саме у дитинстві.
Можливо, тоді необхідно було звернутися до Чіпки добрим словом, пожаліти, сказати, що він найкращий у світі, що вона любить його. Тоді б хлопець повірив, що у світі ще є добро і правда, що він потрібен близькій людині. Він би поважав матір, прислухався б до її порад і ніколи б не заподіяв їй лиха. Хто знає?
У всякому разі, якщо Мотря й була винна в тому, що син став убивцею, вона спокутувала цей гріх: вона померла в чужій хаті. Це страшна мука – спостерігати чуже щастя, щастя в родині Грицька, і знати, що твій син – пропаща людина.
Related posts:
- Трагедія жінки (за романом П. Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”) Образ жінки, як відомо, є в центрі більшості творів української літератури, бо саме її становище найточніше характеризує суспільство. Письменники XIX століття розповіли про численні трагедії дівчат, жінок-матерів, принижених панами-кріпосниками, москаля-ми-офіцерами, сільськими багатїями-куркулями. Т. Шевченко і Марко Вовчок, І. Нечуй-Левицький і П. Грабовський створили образи страдниць, до ряду яких слід додати ще й персонажів роману Панаса […]...
- Шлях Чіпки до злодійства (за романом П. Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”) (2 варіант) Роман Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” це перший зразок соціально-психологічного роману в українській літературі, в якому розкрито соціальну дійсність в усіх її суперечностях, показано, як соціально-економічні умови, конкретне життєве середовище формували характер особистості, зумовлювали, визначали її поведінку. Головна сюжетна лінія роману пов’язана з долею Чіпки Вареника. Вже на перших сторінках твору ми […]...
- Шлях Чіпки до злодійства (за романом П. Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”) (1 варіант) Твір П. Мирного та І. Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” є першим українським соціально-психологічним романом. А цей жанр передбачає глибокий аналіз дій та вчинків персонажів, причому у двох площинах: об’єктивній, яка не залежить від людини, і суб’єктивній, пов’язаній з характером героя. Роман подає історію життя сільського парубка Чіпки Вареника – його шлях до […]...
- Образ Мотрі в романі “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” П. Мирного Мотря – одна з найтрагічніщих постатей в українській літературі. Безталання Мотрі не може не вражати. Що повинна відчувати мати, яка бачить повільну загибель своєї дитини! Із психологічною переконливістю вмотивовано останній крок жінки. Вона була готова віддати заради сина все. Та, не витримавши страшних випробувань, які впали на її сиву голову, не знісши кривавого розбійництва Чіпки, […]...
- Життєва філософія Мотрі та Явдохи (за романом Панаса Мирного та Івана Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”) ПАНАС МИРНИЙ, Б. ГРІНЧЕНКО 10 КЛАС УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 70-90 PP. XIX СТ. ПАНАС МИРНИЙ, Б. ГРІНЧЕНКО Життєва філософія Мотрі та Явдохи (за романом Панаса Мирного та Івана Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”) У романі Панаса Мирного та Івана Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” діє понад чотириста персонажів, але жоден із них не загубився у великій […]...
- Твір на тему – “Жіноче щастя” в романі П. Мирного та І. Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Усе своє життя людина прагне бути щасливою. Особливий потяг до щастя – у жінки, їй хочеться створити свій дім, родину, кохати й бути коханою. Та не судилося стати щасливими жінкам у романі П. Мирного та І. Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Найтрагічніше склалася доля Мотрі, матері Чіпки. Нестерпно тяжко жилось їй: одне – […]...
- Трагедія особистості (За романом Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”) Твір “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” є класичним прикладом українського психологічного роману. Його автор підняв складні й багатопланові проблеми, продовжуючи давню традицію європейської прози. У чому полягає сенс людського життя? Чому так нерозривно пов’язані життя і смерть? Прочитавши роман, розумієш, що найстрашнішою трагедією є трагедія людини, яка не пішла в житті власною дорогою, а, […]...
- Не допустіть до влади “страшного” чоловіка! (за романом Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”) Хочеться згадати одну українську народну мудрість: “Життя прожити – не поле перейти”. Справді, прокласти рівну стежку через поле – і то нелегко, хоч межі його можна осягнути зором. А життя – річ складніша: не знаєш, де натрапиш на камінь, а де – не вибоїну, зустрінеш в дорозі добро чи зло… Тільки сильна і добра людина […]...
- Твір за романом Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Зачитувались ви коли-небудь літературою про розбійників? Так, так, про тих, що грабують на великих шляхах вночі, а може, й серед білого дня; про тих, що вбивають, вирізають цілі сім’ї. Я не закликаю вас на шлях розбійництва, тому не шукайте, де можна дістати зброю. Просто ми з вами зараз будемо говорити про один пригодницький роман, правда, […]...
- Жіноча доля в романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Багато хто з українських прозаїків і поетів (Т. Шевченко, Марко Вовчок, І. Нечуй-Левицький та ін.) присвятили свої твори показу жіночої долі. Усі героїні творів знають, що таке важка виснажлива праця, безправ’я, жебрацьке існування та злидні, і дуже рідко – що таке щастя. Яскраво представлена ця тема в романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла […]...
- Нелюд чи безталанний? Образ Чіпки за романом Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” У людину від народження закладено все – і добро, і зло. Якщо життя не закладені духовні цінності – переможе зло. Коли душа занедбана – настає трагедія. Хто допоміг Чіпці уникнути цієї страшної трагедії? З довірливими очима входить він у людський світ і одразу наштовхується глузливо-образливе: “байстрюк”. Народна мораль, своєрідний природний і чистоти суспільства фільтр. Перенесла […]...
- Жіночі образи у романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Жінка у творчості Панаса Мирного майже завжди уособлює внутрішню красу людини, благородство, працьовитість та злагоду. Навіть тоді, коли йдеться про жінок, яких змарнувала їхня лиха недоля, письменник із непідробним болем і співчуттям розбирається у причинах, що знівечили жіночу душу. Соціально-психологічний роман Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” розкриває широку панораму життя українського села. […]...
- Чіпка – пристрасний шукач правди (за романом Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”) Роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” мав ще й інший авторський заголовок – “Пропаща сила”. Хоч постав він із цензурних міркувань, але цілком виражав авторську ідею. “У ній ключ до розуміння і художнього задуму загалом і зокрема центрального персонажа твору, якого письменник змалював у всій суперечливості характеру, у всій складності його бентежної долі. У […]...
- Чіпка – не бунтар, а злодій? (за романом Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”) Я різав все… Т. Г. Шевченко Багато сучасних вчених усе більше й більше схиляються до думки, що характер людини, її нахили, таланти закладаються ще до народження дитини. А умови життя, соціальний стан людини дають можливість їй або реалізувати свій талант, або занедбати його. На жаль, Чіпка Варениченко, головний герой роману Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, […]...
- Порівняльна характеристика Мотрі та Явдохи – Хіба ревуть воли, як ясла повні Яскраво змальовані в романі “Хіба ревуть воли, як ясла повні” жіночі образи, зокрема образи Мотрі та Явдохи. Мотря – бідна трудівниця. У словах: “Не судилося Мотрі щастя. Не знала вона його змалку, не бачила дівкою, жінкою; не сподівалася замужнюю вдовою”, – уся її нелегка доля. Вийшла заміж, щоб мати хоча б притулок. Явдоха ще в […]...
- “Проблема життєвого вибору за романом П. Мирного “Хіба ревуть воли як ясла повні?” Художня спадщина Панаса Мирного відображає цілу епоху – від скасування кріпосного права до жовтневого перевороту 1917 року. Письменник-новатор запропонував нові жанри. Першим психологічним романом став його роман “Хіба ревуть воли як ясла повні?”. У ньому розповідається по життя селян у пореформенний період. По-різному складалися долі простих людей. Одні своєю працею піднімалися, досягали чогось у своєму […]...
- Соціальні передумови обрання Чіпкою негідного життєвого шляху в романі П. Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” (2 варіант) Роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”, який в одній з перших редакцій мав назву “Пропаща сила”, – твір однієї ідеї. На цю думку наводить уже назва твору. Що це за пропаща сила? Чому воли не ревуть, коли ясла повні? Роман – спільна праця Панаса Мирного (Панаса Рудченка) та його брата Івана Білика (Івана Рудченка). […]...
- “Чіпка – бунтар, правдошукач чи злочинець” за романом Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Працю над романом “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Панас Мирний закінчив у 1875 році. Цей багатоплановий соціально-психологічний твір він створив разом із своїм братом письменником Іваном Біликом. В основу роману було покладено реальне життя селянства з його кривдами і радощами, соціальною нерівністю і злиденністю, а також жорстокими заходами так званих “захисників народу”. Одним з […]...
- Художня роль жіночих образів у романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Художня роль жіночих образів у романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” У багатьох творах українських письменників змальовується трагічна, скалічена доля жінок в умовах кріпосницького суспільства. Після його скасування їхнє життя в умовах гнобительського ладу не покращилося. Панас Мирний доводить це у своєму романі “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”, доповнюючи галерею жіночих […]...
- Жіночі образи в романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Роман Панаса Мирного ” Хіба ревуть воли, як ясла повні?” став видатною подією в літературі XIX сторіччя. З більшою майстерністю автор зображує картини селянського життя в післяреформений період. Це життя без прикрас, із сумами й радістю. Зі сторінок роману виникають образи селян. Серед них і жіночі образи, начебто живі сходять зі сторінок роману. Найбільше мені […]...
- Ідейна навантаженість жіночих образів у романі “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” – ІІ варіант ПАНАС МИРНИЙ 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ II варіант Змальовані Панасом Мирним у романі “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” жіночі образи втілюють прагнення до щастя, до миру, до затишку, до чесного життя. Але в несправедливому класовому суспільстві неможливе здійснення їх мрій і прагнень. Ніхто з українських письменників після Шевченка не змалював так яскраво трагедії матері, […]...
- Чи варто виправдовувати Чіпку? (за романом Панаса Мирного та Івана Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”) Мабуть, так зумовлено природою, що людина перш за все думає про себе і своїх близьких. Але якби так жили всі, то напевне не були б створені складні механізми, людина б не побувала у космосі, не підкорила б земні надра, не поборола хвороби. Добре, що завжди були і є люди, котрі громадські інтереси ставлять вище власних, […]...
- Чи варто виправдовувати Чіпку? (за романом “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”) (1 варіант) Мабуть, так зумовлено природою, що людина перш за все думає про себе і своїх близьких. Але якби так жили всі, то, напевне, не були б створені складні механізми, людина б не побувала у космосі, не підкорила б земні надра, не поборола би хвороби. Добре, що завжди були і є люди, котрі громадські інтереси ставлять вище […]...
- Чи варто виправдовувати Чіпку? (за романом “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”) (2 варіант) Письменники всього світу споконвіку порушували питання сенсу людського існування, намагалися визначити філософські категорії життя і смерті. Чи однозначні відповіді на них дають самі автори? Чи завжди вони пропонують читачеві готову відповідь на складні питання буття? Ні, справді талановитий автор змушує своїх читачів замислюватися і самим робити висновки, знаходити пояснення. Починаючи із життєвої історії Василя Гнидки, […]...
- Двобій добра і зла у романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Двобій добра і зла у романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” З давніх-давен люди замислюються над одвічним питанням: що є добро, а що – зло? Чого у світі більше, і що, врешті-решт, перемагає? За душу людини протягом усього її життя сходяться у смертельному поєдинку сили добра і зла. І тільки людина здатна […]...
- Твір на тему – Роман із народного життя (за романом П. Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”) Роман П. Мирного та І. Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” був написаний наприкінці XIX ст., коли Україна, здавалося, вже назавжди втратила свою незалежність і волю. Безземелля, напівголодне існування, непомірні побори, утиски з боку панів і чиновників дошкуляли селянинові, перетворювали його буття на щоденне пекло. Після реформи 1861 року селяни надіялися отримати землю без […]...
- Ідейно-смислове навантаження образу Галі (за романом Панаса Мирного та Івана Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”) У шлюбі розбійника і повії народилась дівчинка – чиста, незаймана. Як втілення народних уявлень про красу, душевне здоров’я, моральну чистоту змальована Галя в романі. “Польовою царівною” названо її в романі, і читач одразу уявляє всю чарівність дівчини. Письменник її порівнює з перепілкою, білочкою, причудою, що заворожила парубка. Щира, весела усмішка на устах, добрі оксамитові очі, […]...
- Твір на тему – Чіпка – не бунтар, а злодій? (за романом П. Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”) Багато сучасних учених схиляється до думки, що вдача людини, її нахили, таланти закладаються ще до її народження, а умови життя, соціальний стан дають можливість людині або реалізувати свій талант, або занедбати його. На жаль, Чіпка Варениченко – головний герой роману П. Мирного та І. Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” – занедбав талант хлібороба, […]...
- Пани Польські й доля села Піски – типової часточки України (за романом “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” П. Мирного) Роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” – великий багатоплановий твір. У ньому широко змальовано життя українського селянства до і після реформи 1861 року, Показано протест і боротьбу трудящих проти своїх гнобителів. Історичні рамки роману охоплюють понад півтораста років, починаючи з першої половини XVIII і закінчуючи другою половиною XIX століття. Події, змальовані в романі, відбуваються […]...
- Жіночі образи в романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Панас Мирний добре знав життя народу, вірив у його здоровий глузд, намагався правдиво розповісти про болі та радощі людей – працьовитих, щирих, добрих. Таким постає перед нами соціально-психологічний роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”. Твір багатоплановий, багатий на колоритні постаті. Та особливо зворушливо змалював письменник образи жінок: Мотрі, Галі, Христі, Явдохи. Всі дійові особи […]...
- Порівняльна характеристика Мотрі та Явдохи (за романом Панаса Мирного “Хіба pевуть воли, як ясла повні?”) В творі відомого українського автора Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні” яскраво висвітлені різні жіночі образи. Найбільший контраст представляють Мотря та Явдоха. Обидві вони виконують важливу роль у розкритті головних героїв – Чіпки та Галі. Порівняємо ці образи. Умови життя Мотря – матір Чіпки Вариниченка. Вона змалку жила в злиднях, в таких же […]...
- Соціальні передумови обрання Чіпкою негідного життєвого шляху в романі П. Мирного ” Хіба ревуть воли, як ясла повні?” (1 варіант) Панас Мирний – видатний український письменник – залишив свій помітний слід у реалістичній українській літературі, збагативши її чудовими творами, в яких розглядаються актуальні проблеми українського села кінця XIX ст. Одним із таких творів є соціально-психологічний роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”, написаний П. Мирним у співавторстві з братом І. Біликом. У центрі роману образ […]...
- Характеристика ідеалів у романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Олесь Гончар, аналізуючи творчу спадщину автора першого в українській літерарі соціально-психологічного роману, писав про те, що з появою романів Панаса Мирного в “українську художню прозу ринула повінь народного зізнання я з усім розмаїттям людських характерів”. Так, Панас Мирний своє житгя порівнював з життям народу, зосередив увагу на основній проблемі часу – пошукові, суперечливому суспільстві. Го […]...
- Занепад моральних принципів Чіпки Вареника (за романом “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”) I. Безрадісне дитинство Чіпки. (Ще з дитинства Чіпка був ображений на долю, “що поділила людей на хазяїна і робітника”. Коли він наймитував, то нічого не хотів робити, не слухав свого хазяїна Бородая.) II. Чутки по селу. (По селу ходили чутки, що-Чіпка – чортеня і що в нього на коліні родимка – знак диявола. Діти ображали […]...
- Над чим змусив мене замислитися роман Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Над чим змусив мене замислитися роман Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Нещодавно прочитала роман відомого українського письменника Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”. Серйозний, цікавий і, як на сьогодні, досить-таки актуальний твір. Роман підштовхує до серйозних роздумів, переосмислення цінностей, підштовхує з’ясувати для себе, що є добро, а що – зло, […]...
- Ідейна завантаженість жіночих образів у романі “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” (3 варіант) Твір Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” належить до жанру роману. І як будь-який роман, він відображає події великого проміжку часу, крім зображення життя головного героя, охоплює історичні події двох століть та має велику кількість персонажів, кожний з яких виконує свою функцію і бере участь у розкритті авторського задуму. Нас цікавлять насамперед жіночі. […]...
- “Пропаща сила” у романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Селянин Чіпка Варениченко міцно цементує доволі складний сюжет роману “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”. Його образ подається в еволюції. Автор розповідає нам не тільки його біографію, але й його родовід. Ми бачимо, що історія народження Чіпки незвичайна. Це дитина гріха. Його батько був байстрюком сина шляхетного генерала Володимира Семеновича й кріпачки Уляни, одружився з […]...
- Слизький шлях головного героя роману (за романом Панаса Мирного та Івана Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”) На терені трагічної антинаціональної історії України, яка потягла за собою народження затаєної в душі майже кожного українця злоби на свою ущербну долю, еволюція образу Чіпки від селянина до злодія бачиться закономірною. Життєвий шлях Чіпки сповнений крутих поворотів, підйомів і падінь. Природно, що й внутрішній світ цієї людини складний, суперечливий: добре, гуманне в ньому сплітається з […]...
- Посієш характер пожнеш долю (неоднозначність оцінки образу Чіпки за романом Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”) “Посієш характер – пожнеш долю” (неоднозначність оцінки образу Чіпки за романом Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”) Олесь Гончар так сказав про особистість Панаса Мирного: “Ціле-спрямована, зігріта глибокою любов’ю до народу, творчість письменника найвірогідніше від усього засвідчує, чим жила ця людина – суворий літописець епохи”. Дійсно, великий митець прагнув до останку бути корисним […]...
- Суперечливість образу головного героя роману Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Людина народжується для щастя. Та не судилося щастя Чіпці, головному героєві роману Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” Доля була жорстокою до Чіпки від самого народження, хоч з нього “дитина… вийшла – на славу! Повновиде, чорняве, головате, розумне… ” Син обдуреної, зневаженої селянки-біднячки, хлопець змалку відчув, що це таке – людська несправедливість. У […]...