Помічники (Твір-роздум)

П’ятикласники взяли шефство над ветеранами Великої Вітчизняної війни, їх залишилося уже зовсім мало.

Ці старенькі воїни колишніх битв зараз мають особливу потребу в турботливому ставленні до себе, в постійному піклуванні, бо уже ні ноги не носять, ні руки не тримають.

Колись вони були молодими, сильними, сміливими і захищали нашу країну від грізного ворога – фашизму. Зараз же ці люди хворі, немічні, часом безпорадні бабусі і дідусі, яким дуже потрібна увага та допомога.

Хлопчики допомагають впоратися по господарству, десь щось

приладнати, налагодити, переставити, сходити в магазин.

Дівчата допомагають навести порядок в оселі, помити посуд, читають газети та книжки, втішають.

Старенькі ветерани дуже вдячні дітлахам за турботу, за щиру дружбу, співчуття. Вони (ветерани) розповідають цікаві історії з воєнного та повоєнного життя, показують фотографії, військові нагороди. Багато про що з минулого у житті наших предків ми дізнаємося.

Це історія нашої країни, нашого народу.

А коли настають свята, школярі влаштовують концерти художньої самодіяльності. Вони танцюють, співають, виразно розповідають вірші напам’ять. І тоді гарно всім.

Потрібну і корисну роботу проводять наші п’ятикласники. З них слід усім брати приклад, проявляти чуйність і людяність до тих, кому вона найбільше потрібна.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Помічники (Твір-роздум)