ПОПОВИЧ-БОЯРСЬКА КЛИМЕНТИНА
ПОПОВИЧ-БОЯРСЬКА КЛИМЕНТИНА (03.02.1863, с. Велдіж, тепер Шевенкове Долинського р-ну Івано-Франківської обл. – 07.05.1945, с. Новосілка-Костюкова Борщівського р-ну Тернопільської обл.) – педагог і письменниця.
Народилася в сім’ї вчителя. Середню освіту здобула у Львові. Вчителюючи в Галичині й на Буковині, приєдналася до руху за жіночі права. Була кореспонденткою І. Франка, який сприяв уходженню її в літературу, формував світоглядно і творчо.
З 1884 р. почала друкуватися в журналі “Зоря”, альманасі “Перший вінок”, календарі “Просвіти”
Ліричний набуток К. Попович-Боярської представлено в антологіях “Акорди” та “Українська муза”. Писати вона розпочала в дусі фольклорної лірики кохання (вірш “Мусиш любити!”). Лірика поєднувала романтичне світовідчуття з реалістично – “народницьким” уболіванням над долею “невільного брата, сіроми” (“Де Бог мій?”), над “народним гнітом” (“Покинь”), який не дає думці летіти в надхмарний простір. їй властиві й лірико-філософські нотки в осмисленні життя й смерті (“Ілюзії”, “Стоїть умерти!”).
К. Попович-Боярська працювала й на епічному полі
Київ).
Літ.: Тридцять українських поетес. Антологія. К., 1968; Українська муза.
К., 1994.
В. Погребенник
Related posts:
- ПОПОВИЧ-ГУЧЕНСЬКИЙ ПЕТРО ПОПОВИЧ-ГУЧЕНСЬКИЙ ПЕТРО (друга половина XVII ст.) – давньоукраїнський поет. Походив, очевидно, з с. Гучкова на Поділлі. Судячи з його віршів, можна напевне стверджувати, що був учителем у сільській школі. Один із майстрів так званого нищинського вірша. Його поезія – це своєрідне поєднання трагічного і комічного, вона уреальнює суто барокове замилування несталістю, мінливістю навколишнього світу. Мова […]...
- Unusual Notice Mr. Robinson had to travel somewhere on business, and as he was in a hurry, he decided to go by air. He liked sitting beside a window when he was flying, so when he got on to the plane, he looked for a window seat. He found that all of them had already been taken […]...
- РУСЬКА БЕСІДА “РУСЬКА БЕСІДА” – українська громадська культурно-освітня організація на Буковині. Заснована 26 січня 1869 р. з метою представництва та охорони прав українців під румунською владою. Перший голова – О. В. Продан, найвизначніші діячі – С. Воробкевич, О. Калужняцький, Є. Пігуляк, О. Поповичі, М. Івашко. Мала друкований орган – журнал “Буковинська Зоря” (1870-1871). З 1880 р. філії […]...
- Товариш “Товариш” – літературно-художній, науковий журнал, виданий українською студентською молоддю у Львові 1888 заходами І. Франка, М. Павлика, В. Будзиновського та С. Козловського. У першому номері вміщено оповідання І. Франка “Домашній промисел”, його переклад двох епіграм К. Гавлічка-Боровського, єврейської народної поезії, статтю “Наша публіка”, а також вірші М. Старицького “На Вкраїні” (під псевдонімом Гетьманець), К. Попович […]...
- Молот “Молот” – “галицько-українська збірка”, видана 1878 у Львові М. Павликом за активною допомогою І. Франка як неперіодичне продовження забороненого цензурою журналу “Громадський друг”. Тут було продовжено друкування деяких творів, розпочатих у збірці “Дзвін” (повість І. Франка “Boa constrictor”, оповідання М. Павлика “Пропащий чоловік”, стаття Т. Василевського “Війна слов’ян з турками”), вміщено нові твори, серед яких […]...
- М. СТАРИЦЬКИЙ. ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ. “НЕ СУДИЛОСЬ” Варіант 1 1. Михайло Петрович Старицький народився 14 грудня 1840 р. в с. Кліщинцях… А На Полтавщині. Б Київщині. В Харківщині. Г Херсонщині. 2. Початкову освіту М. Старицький отримав… А У Миргородській початковій школі. Б У Полтавській початковій школі. В Удома. Г У Сумській духовній семінарії. 3. П ‘єса І. Нечуя-Левицького “На Кожум’яках” перероблена М. […]...
- Скорочено “Boa constrictor” Франка 1884 р. повість вийшла окремим виданням під назвою: Boa constrictor. Повість Івана Франка. Накладом редакції “Зорі”. Львів, 1884. І. Франко у цей час співробітничав у редакції журналу “Зоря”, і видання повісті здійснювалось за безпосередньою участю письменника. Готуючи твір до друку окремим виданням, І. Франко провів велику роботу по редагуванню журнального тексту: крім стилістичних виправлень та […]...
- Твір з англіської мови The House of My Dream Кожна людина має своє уявлення про ідеальний будинок. З незапам’ятних часів люди завжди хотіли, щоб будинком було місце, де можна почувати себе зручно і затишно, куди завжди хочеться повертатися. Житло моєї мрії – це не будинок, а двоповерховий особняк. І як справжня господарка, я хочу облаштувати усе на свій смак. Тепер давайте я розповім вам […]...
- Зарубіжна сатира і гумор “Зарубіжна сатира і гумор” – серія художніх творів, реалізована видавництвом “Дніпро” (1969-86). Всього з’явилася 21 книжка зарубіжного гумору та сатири (М. Лассіла, К. Воннегут, А. Доде, С. Брант, А.-Р. Лесаж, Н. Сосекі, К. Варналіс та ін.) у Перекладі українською мовою (І. Дзюб, Ю. Лісняк, Є. Попович, С. Сакидон та ін.). Видання забезпечені передмовами, бібліографічними довідками, […]...
- Вершини світового письменства “Вершини світового письменства” – серія книг, друкована у видавництві “Дніпро” (Київ), починаючи з 1969. Тут з’явилися найвидатніші твори вітчизняної (Т. Шевченко, Леся Українка) та світової класики (романи Апулея, Г. Гессе, Е. Золя, Сельми Лагерлеф, А. Мандзоні, В. Теккерея, Е.-Т.-А. Гофмана, Е. Хемінгуея, Г. та Т. Маннів, Р. Роллана, Я. Гашека, С. Айні та ін). Над […]...
- Українська муза, Поетична антологія од початку до наших днів “Українська муза”. Поетична антологія од початку до наших днів” – антологія української поезії, що вийшла 1908 у Києві заходами і за редакцією О. Коваленка. Охоплювала надбання української поезії на поч. XX ст., різні художні напрями (романтизм, реалізм, імпресіонізм), школи, містила чимало творів, які раніше на Наддніпрянській Україні через цензурні заборони не могли бути надруковані. Виходила […]...
- Життєпис Ігоря Калинця До 1980-х років Ігоря Калинця як поета мало хто знав в Україні. Суворі пермські концтабори та забайкальське заслання надовго відірвали його од рідної землі. Ігор Миронович Калинець народився 9 липня 1939 р. в м. Ходорові на Львівщині в сім’ї службовця. У 1956 р. закінчив середню школу й вступив до Львівського університету ім. І. Франка. 1962 […]...
- ІГОР КАЛИНЕЦЬ До 1980-х років Ігоря Калинця як поета мало хто знав в Україні. Суворі пермські концтабори та забайкальське заслання надовго відірвали його од рідної землі. Ігор Миронович Калинець народився 9 липня 1939 р. в м. Ходорові на Львівщині в сім’ї службовця. У 1956 р. закінчив середню школу й вступив до Львівського університету ім. І. Франка. 1962 […]...
- Мое путешествие в США – My trip to the United States of America I went to the US when I was 15 years old. I and my mom met with my dad in the Germany. We spent there a week. It was the first time when I went abroad. When we got out of airplane we saw beautiful building of Frankfurt Airport. It was impressing. People there didn’t […]...
- Біографія Романа Горака Народився 17 січня 1942 р. у селі Городок Львівської області. Директор Львівського літературно-меморіального музею Івана Франка. Активний і непересічний діяч у справі вивчення, збереження і використання з науковою і освітньою метою спадщини І. Франка. Його перу належить понад 300 досліджень і статей про І. Франка та багатьох письменників. Окремими виданнями вийшли його твори: “Тричі мені […]...
- Молода Україна “Молода Україна” – громадсько-політичний рух у Галичині 1870-90, ініційований І. Франком. Протистояв “москвофільству” та “народовству”. Представники “М. У.” репрезентували свої радикальні погляди на сторінках часописів “Друг”, “Громадський друг”, “Молот”, “Світ”, “Житє і слово”, “Народ”, прагнули європеїзації української культури, дотримувалися позитивістських поглядів на мистецтво, обстоювали міметичні принципи художньої творчості. Під такою назвою впродовж 1900-26 виходили періодичні […]...
- Збірник історично-філологічного відділу “Збірник історично-філологічного відділу” – книжкове видання з історії, літературознавства, мовознавства, етнографії, митецтвознавства, фольклористики, що виходило у Києві (1921-31, ВУАН) у вигляді окремих монографій, Всього з’явилося 106 чисел. Серед наукових студій, що стосувалися історії української літератури, були дослідження В. Перетца “Слова про Ігорів похід”, М. Зерова, В. Петрова, П. Филиповича, М. Марковського – творчості Т. Шевченка, […]...
- 3бірннк філологічної секції наукового товариства ім. Шевченка “3бірннк філологічної секції наукового товариства ім. Шевченка” – видання Наукового товариства імені Шевченка…у Львові (1898-1937), з’явилося 12 назв, 23 томи. Серед них: “Тарас Шевченко-Грушівський. Хроніка його життя” О. Кониського, “Розвідки Михайла Драгоманова про українську народну словесність і письменство” в упорядкуванні М. Пав-лика, “До історії культурного й політичного життя в Галичині у 60-х pp. XIX ст.” […]...
- Вибрані твори українських письменників “Вибрані твори українських письменників” – серія літературно-критичних і художніх збірок, виданих А. Крушельницьким протягом 1910-12 в Коломиї заходом “Філії учительської громади” для “шкільної й домашньої лектури молодіжі середніх шкіл”. Серію склали збірка поезій і новел І. Франка, добірка новел В. Стефаника, Леся Мартовича, Марка Черемшини та ін. До 2-3 випуску увійшли стаття А. Крушельницького “Про […]...
- Житє і слово “Житє і слово” – літературно-художній та громадсько-політичний часопис, що виходив у Львові (1894-97) за редакцією І. Франка, спочатку раз на два місяці, а з липня 1896 – щомісяця, перетворившись із “Вісника літератури, історії і фольклору” на осердя громадського життя Галичини. Мав розділи: “Белетристика”, “Статті наукові та етнографічні”, “Критика і бібліографія”, “Хроніка”. Авторський колектив “Ж. і […]...
- Нова українська література Нова українська література – українська література XIX ст., що базувалася на іманентній національній основі – народній мові. Започаткована виданням “Енеїди” І. Котляревського (1788), яка підсумовувала ідейно-естетичні пошуки давньої української літератури та виводила національне письменство на нову творчу перспективу, мала великий вплив на сучасників (так звана “Котляревщина”). Н. у. л. пережила тимчасовий спалах сентименталізму (І. Котляревський, […]...
- Дністрянка “Дністрянка” – літературно-художній альманах з календарем на 1887, виданий накладом студентського товариства “Академический кружок” у Львові з ініціативи І. Белея, І. Франка, А. Дольницького та В. Левицького. Складається з двох частин – календарної та художньої. Під псевдонімом Джеджалик та під власним прізвищем тут вперше надруковані вірш І. Франка “Хрест Чигиринський” та оповідання з народного життя […]...
- Молода муза “Молода муза” – літературне угруповання українських письменників, діяло у Львові протягом 1906-09 як клуб літераторів. До “М. м.” належали В. Бирчак, П. Карманський, Б. Лепкий, О. Луцький, В. Пачовський, С. Твердохліб, С. Чарнецький, М. Яцків. Близькими до цієї групи були письменники: Ф. Коковський, М. Рудницький, О. Туринський, композитор С. Людкевич, скульптор М. Паращук, маляр І. […]...
- Лиш боротись – значить жить! – крилаті вирази Лиш боротись – значить жить! Цитата з поезії І. Я. Франка “VIVERE MEMENTO!” (1883): Люди, люди! Я ваш брат, Я для вас рад жити( Серця свого кров’ю рад Ваше горе змити. ,; ;; А що кров не зможе змить, Спалимо огнем то! Лиш боротись – значить жить! VIVERE MEMENTOо! Вислів походить з 96-го листа до […]...
- Образ полковника Шрама в романі “Чорна рада. Хроніка 1663 року” П. Куліша Вірним сподвижником Сомка зображено паволоцького полковника й попа Шрама. Йому відведено в романі багато місця, й саме через образ Шрама Пантелеймон Куліш найповніше розкриває свої погляди на добу Руїни. Історичним прототипом полковника Шрама, ймовірно, був паволоцький полковник Попович, зображений у літописах Самовидця і Грабянки патріотом Лівобережної України, який шукав шляхів звільнення від польського гніту Правобережної […]...
- Наша пісня “Наша пісня” – збірка популярних українських пісень, видана 1916 у Вецлярі заходом “Союзу визволення України” за участю Б. Лепкого. Відкривається гімном “Ще не вмерла Україна”, далі друкуються історично-маршова пісня “Гей, не дивуйте!” (музика М. Лисенка), “Січова пісня” І. Франка, “Марш гайдамаків” (під цією назвою вміщено вірш 0. Маковея, приписаний М. Бачинському), “Ми гайдамаки”, “Січовий марш” […]...
- Зерна “Зерна” – літературно-наукові збірники, виходили у Чернівцях як додатки до газети “Буковина” (1887-88). Містили художні твори, популярні статті з історії Буковини, на громадсько-культурні теми. Літературну вартість збірників визначають насамперед Франкові переклади болгарських народних пісень, твори Ю. Федьковича (вірш “Вже двадцять рік…”, балада “Шипітські берези”, оповідання “Максим Чудатий” та ін.), Євгенії Ярошинської (“Вірна любов”, “Борба і […]...
- Твір на тему: Краса і багатство української мови Українська мова вважається наймилозвучнішою у світі. Вона дивує й захоплює багатством словника, безмежністю форм, плинністю. Цією мовою були написані неперевершені твори Шевченка, Франка, Лесі Українки, Коцюбинського. Українське слово живе в піснях мого народу, чаруючи світ поетичністю, мінливістю настроїв. Воно вводить нас у чарівний світ народних вірувань, у народну творчість, вчить любити рідний край, велику Батьківщину. […]...
- Буковина “Буковина” – українська громадсько-культурна газета, орган буковинських народовців. Виходила в Чернівцях заходом товариства “Руська бесіда” протягом 1885-1910 спочатку двічі на місяць, 1892-95 – як тижневик, 1895-97 – чотири рази на тиждень, згодом – тричі на тиждень. Протягом 1911-12 не виходила. Два роки (1913-14) функціонувала під назвою “Нова Буковина”. 1915-18 під відновленою назвою виходила у Відні. […]...
- ЧУБИНСЬКИЙ ПАВЛО ЧУБИНСЬКИЙ ПАВЛО (псевд. – Павлусь; 27.01.1839, х. Чубинського, тепер с. Нова Олександрівка Київської обл. – 26.01.1884, Київ) – фольклорист і етнограф, поет, громадсько-культурний і освітній діяч, автор слів Державного гімну. Син дідича, навчався в Київській гімназії й на юридичному факультеті Петербурзького університету. Член Київської Старої громади. Під виливом Т. Шевченка почав писати вірші, друкувався в […]...
- Вибір декламацій для руських селян і міщан “Вибір декламацій для руських селян і міщан” – антологічна збірка поезій, укладена І. Франком і видана товариством “Просвіта” у Львові 1902. Містить твори Т. Шевченка (“Гамалія”), І. Франка (“Вічне життя”, “Великдень 1848р.” – уривок з поеми “Панські жарти”), Ю. Федьковича (“Пречиста Діво, радуйся, Маріє”), К. Устияновича (“Великдень”), Б. Грінченка (“Хлібороб”), М. Старицького (“До молодіжи”), М. […]...
- ВІК “ВІК” – тритомна антологія української літератури, приурочена до 100-річчя виходу в світ “Енеїди” І. Котляревського. Упорядкована В. Доманицьким та С. Єфремовим. Виходила в 1900 – 1902 рр. Перший том умістив поезію Т. Шевченка, Ю. Федьковича, І. Франка, Лесі Українки, Є. Гребінки, Я. Щоголева, П. Куліша, М. Петренка та ін. Наступні томи складалися з оповідань, новел, […]...
- Ватра “Ватра” – літературно-художній, науково-публіцистичний збірник, виданий 1887 В. Лукичем у Стрию до 25-ї річниці від дня смерті Т. Шевченка і 25-річчя літературної діяльності Ю. Федьковича. “В.” мала засвідчити єдність і взаємодоповнюваність літературного процесу на українських землях, розділених кордонами. Літературу й наукову думку Наддніпрянської України представляють оповідання “Два брати” І. Нечуя-Левицького, “А все пречиста!” Д. Мордовця, […]...
- Дактилічна рима Дактилічна рима – співголосся слів у вірші, в яких наголос падає на третій склад від краю, нагадуючи за побудовою стопу дактиля. І. Качуровський називає Д. р. пропарокситонною), вважаючи її генетично позаукраїнською, хоча вітчизняні фольклорні джерела (фрагменти дум) спростовують такі припущення (“Плач невольників”: “Там багато війська понаджено: По два, по три укупу посковано, / По два […]...
- АНДРІЄВИЧ ДАВИД АНДРІЄВИЧ ДАВИД (рр. нар. і см. невід.) – давньоукраїнський поет першої половини XVII ст. Належав до Луцького братства. Був ченцем монастиря Василія Великого і, ймовірно, вчителем Луцької братської школи. 1628 р. видрукував у Луцьку “Лямент по святобливо вмерлім… Іоанну Василевичу, презвитерю…”, який призначався для декламації під час похорону Іоанна Василевича. Твір є типовою пам’яткою українського […]...
- Некрасов про призначення поета в суспільному житті Некрасов до питання про призначення поета і його місце в суспільній боротьбі. Цій темі він присвячує в 70-ті роки кілька ліричних віршів, серед яких найбільш значна “Елегія” (“Нехай нам говорить мінлива мода…”). Некрасов виступає проти тих, хто з “моди” виявляв співчуття народу, але відвернувся від нього в роки реакції, заперечує прихильникам “чистого мистецтва”, стверджуючи, що […]...
- Краса і багатство української мови Краса і багатство української мови Українська мова вважається наймилозвучнішою у світі. Вона дивує й захоплює багатством словника, безмежністю форм, плинністю. Цією мовою були написані неперевершені твори Шевченка, Франка, Лесі Українки, Коцюбинського. Українське слово живе в піснях мого народу, чаруючи світ поетичністю, мінливістю настроїв. Воно вводить нас у чарівний світ народних вірувань, у народну творчість, вчить […]...
- Діло “Діло” – газета, орган “народовців”, виходила 1880-1939 з різною періодичністю, іноді – під різними назвами (“Громадська думка”, “Громадський вісник”, “Українська думка”, “Український вісник”, “Свобода”). Обов’язки редакторів виконували В. Барвінський, Д. Гладилович, Ю. Романчук, І. Белей та ін. Свого часу (1880 та 1883-85) тут працював І. Франко. Попри те, що газета широко висвітлювала громадсько-політичне та національне […]...
- Драч Іван Федорович Балада золотої Цибулі Драч І. Ф. Крила: Поезії / Худож.-оформлювач Л. Д. Киркач. – Харків: Фоліо, 2001. – 75 с. – (Українська поезія XX ст.). Звичайна цибулина – Зоря нужденних. Пабло Неруда Вона – золотощока богиня продажних ринків – Маятником погойдується в гроні вінка, Обнявши за шию горбату тітку Горпину. Вона – заплетена німфа в зів’ялі коси подруг, […]...
- ДРІБНА БІБЛІОТЕКА “ДРІБНА БІБЛІОТЕКА” – одне з перших серійних віщань просвітницького спрямування. Виходило у Львові в 1878- 1879 рр. під егідою І. Франка, якому активно допомагали М. Павлик, І. Белей, Є. Озаркевич та ін. Усього вийшло 14 випусків. Видання відіграло певну роль у пропаганді тогочасного реалістичного мистецтва, естетики, наукової природничої і суспільствознавчої думки. У цій серії вийшли […]...