Порівняння

Related posts:

1. ТРОП ЕПІТЕТ ПОРІВНЯННЯ ПЕРСОНІФІКАЦІЯ МЕТАФОРА Тропи Слова, вжиті у переносному, образному значенні для уточненої характеристики явища. Тропи дають можливість влучно і лаконічно розкрити сутність будь-чого: “зіниці твої виткані із подиву” (Г. Чубай) – про очі дівчини. Виділяють тропи прості – епітет і порівняння та складні – метафора, алегорія, іронія, гіпербола, літота, синекдоха. Епітет Простий троп, художнє означення, прикметник, вжитий у […]...
2. Порівняння й метафора: що у них спільного? Порівняння – один із видів тропів, який пояснює особливості явища, предмета, людини через зіставлення їх з іншими на основі схожості: Над сизим смутком ранньої зими Принишкли хмари, мов копиці сіна. В. Симоненко Порівняння складається з двох елементів: те, що порівнюється (у нашому прикладі – хмари), і те, з чим порівнюється (копиці сіна, які нагадують хмари […]...
3. Заперечне порівняння Заперечне порівняння – одна з форм порівняння, коли предмети чи явища не уподібнюються, а протиставляються (часто при вживанні заперечної частки “не”), пояснюючи одне одного. Поширене в народній пісні: Ой з-за гори чорна хмара, Мов хвиля, іде. То ж не хмара – Запорожців Богуня веде. Широко застосовується З. п. і в художній літературі, зокрема в ліриці, […]...
4. Тропи в українській літературі У зображенні дійсності, яке дають твори літератури, важливу роль відіграють спеціальні засоби образності мови. Вони допомагають письменникові втілити в словесну форму конкретні уявлення про предмети і явища, своє ставлення до них. Це завдання виконують не тільки слова і словосполучення, вжиті у прямому значенні, а також слова і вислови, вжиті у переносному значенні, які називають тропами. […]...
5. “Порівняння висловів Черчилля та Чемберлена щодо миру та війни на Мюнхенській конференції” Багато політиків сучасності та минулого вживали досить цікаві і важливі висловлювання щодо подій як в своїх країнах, так і в світі в цілому. Останнім часом ми дуже часто чуємо цитування Вінстона Черчилля, який, перебуваючи на Мюнхенській конференції в 1938 році, сказав, що у виборі між ганьбою і війною була обрана ганьба, що призвело до отримання […]...
6. Порівняння романів “Егоїст” і “Ганна Каренина” Треба визнати, що в порівнянні з попередніми добутками Мередита, події, що становлять основу цього роману разюче подрібнювали. Виллоуби зовсім не показаний у своїх соціальних зв’язках (крім хіба відношення до кучерів). Усе вертиться винятково навколо сім’ї й шлюбу Такий, здавався б, сугубо сімейний роман, як “Ганна Каренина” (між датами виходу у світло “Егоїста” і “Ганни Карениной” […]...
7. Порівняння персонажів: Обломів і Захар У романіі І. А. Гончарова “Обломівів” оголюєтьється складнийий взаємозв’язок рабстваа й барства; ідеде оповіданння про дв протилежні типи людей, що відрізняються поняттями про світі: для один мир – відвернений, ідеальний, для інш – матеріальний і практичний. Ці два типи автор описав в Обломове й Захарі. Обломів утворений, не дурний, але йому лінь що-небудь зробити для […]...
8. ПОРІВНЯННЯ. ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ “ЛІС ВОСЕНИ” II семестр З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ (продовження) ПОЕТИЧНА ЗБІРКА 2 Урок 59. ПОРІВНЯННЯ. ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ “ЛІС ВОСЕНИ” Мета: продовжити ознайомлення учнів з творчістю Олександра Олеся; удосконалювати навички виразного читання віршованих творів; формувати вміння аналізувати, узагальнювати, знаходити порівняння, робити висновки з прочитаного; розвивати зв’язне мовлення учнів, образне мислення; виховувати любов до прекрасного. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ […]...
9. Порівняння “Пісні над піснями” та “Суламіфі” О. Купріна “Пісня над піснями” – Невичерпне творче джерело. (Порівняння “Пісні над піснями” Та “Суламіфі” О. Купріна) Поклади ти мене, як печатку на серце своє, Як печать на рамено своє, то сильне кохання, Як смерть, заздрощі непереможні, немов той огонь, Його жар – жар огню, воно полум’я Господа! Пісня над піснями У Біблії чудові сторінки присвячено не […]...
10. Порівняння образів Софії й пушкінської Тетяни Любов Софії до Молчалину, як і пушкінської Тетяни до Онєгіна, – один із прикладів теперішнього почуття, високий зразок любові. Обидві героїні свято переконані, що саме Провидіння послало їм більшу любов. “Я не намагалася, Бог нас звів”, – з якимось навіть жертовним фаталізмом говорить Софія про свою любов. Їй вторить пушкінська Тетяна: Те у вищому призначено […]...
11. Порівняння персонажів: Соня Мармеладова й Розкольників Центральне місце в романі Ф. М. Достоєвського займає образ Соні Мармеладовой, героїні, чия доля викликає в нас співчуття й повага. Чим більше ми про неї довідаємося, тим більше переконуємося в її чистоті й шляхетності, тим більше починаємо замислюватися над щирими людськими цінностями. Образ, судження Соні змушують заглянути вглиб себе, допомагають оцінити те, що відбувається навколо […]...
12. Порівняння двох героїнь – сестер Тетяни й Ольги Пушкін уводить у роман двох героїнь – сестер Тетяну й Ольгу. Але цей невловимий образ тоненької дівчинки, що виникає в уяві читача – немов антипод молодшої сестри Ольги, риси якого можна виявити в будь-якому романі того часу. Фривольність вірша, у якому описується Ольга, раптом переміняється серйозною інтонацією: Дозвольте мені, читач мій, Зайнятися старшею сестрою. И […]...
13. Сенс порівняння долі автора і хмар у вірші М. Ю. Лєрмонтова “Хмари” … Квітень 1840 року. Петербург. Будинок Карамзіних. У вітальні, як завжди, розмови, сміх, лунає музика. Невисокий темноволосий офіцер стоїть біля вікна, що виходить до Літнього саду, відгородившись від усіх зеленою завісою портьєри. Його чорні очі гнівно блищать, чоло прорізала глибока зморшка. Пальці нервово крутять якийсь папірець, губи щось шепочуть. Ось і все. Столиця, знайомі, бесіди-сперечання […]...
14. Порівняння образів Орисі Петрівни й Иудушки в романі “Добродії Головлеви” Роман “Добродії Головлеви” – зла сатира на дворянський стан. З невблаганною правдивістю малює Щедрін картину руйнування дворянської сім’ї, що відбиває занепад, розкладання, приреченість кріпосників. Весь сенс життя Головлевих полягає в корисливості, нагромадженні багатства й боротьбі за це багатство. Вражають підозрілість, бездушна жорстокість, лицемірство, взаємна ненависть, що панують у цій сім’ї. Приобретательская діяльність Орисі Петрівни, заснована […]...
15. “Дві долі – схожі і несхожі” (порівняння доль Селкірка і Робінзона) Як відомо, Даніель Дефо створив образ Робінзона Крузо за допомогою шотландця Александра Селкірка. Незнаюча людина скаже, що ці дві людини однакові, але давайте перш ніж наклеїти дві етикетки на дві пляшки, придивімось до їхнього змісту. Історія Селкірка, з якої усе почалось, зовсім не схожа на історію Робінзона Крузо: через непокору капітану корабля, боцмана Александра висаджують […]...
16. Порівняння української і світової літератури періоду Великої Вітчизняної Війни З української та зарубіжної культури План 1. Українська культура довоєного періоду. Посилення партійного контролю над духовим життям суспільства в другій половині 40-х років. 2. Літературне оновлення 60-х р. р. Творчість: Л. Костенко, Павличка, Драга, Стуса, Вінграновського. 3. Утвердження загальнолюдських цінностей у світовій культурі в післявоєнний період. 4. Сучасна зарубіжна культура: Моріан, Солженіцин, Арагон, Селинджер, Фолкнер. […]...
17. Сенс порівняння долі автора і хмар у вірші М. Ю. Лермонтова “Хмари” … Квітень 1840 року. Петербург. Будинок Карамзіних. У вітальні, як завжди, розмови, сміх, лунає музика. Невисокий темноволосий офіцер стоїть біля вікна, що виходить до Літнього саду, відгородившись від усіх зеленою завісою портьєри. Його чорні очі гнівно блищать, чоло прорізала глибока зморшка. Пальці нервово крутять якийсь папірець, губи щось шепочуть. Ось і все. Столиця, знайомі, бесіди-сперечання […]...
18. Аналіз-порівняння оповідань Л. Андрєєва “Безодня” і М. Горького “Страсті-мордасті” Декадентство Л. Андрєєва та романтизм М. Горького &;#8216;зробили погляди письменників на взаємини чоловіка і жінки, на виникнення тваринних інстинктів в людині полярними. Сюжети обох оповідань розвиваються в діаметрально протилежних напрямках. На початку “Безодні” Л. Андрєєва ми бачимо закохану пару. Зіночка і Немовецкій сповнені надій на майбутнє, мріють про жертовної любові і, може бути, вважають, що […]...
19. Твір-опис картини В. Климика “Туман на Поліссі” в художньому стилі. Використати порівняння, епітети План. 1. де ви бачили цей краєвид. 2. яке повітря, небо, сонце. 3. який грунт (земля, пісок, каміння). 4. яка трава, квіти. 5. які дерева. 6. які кущі. 7. чи зображені на ньому живі істоти. 8. чим вразив(запам’ятався пейзаж). Одного разу, прогулюючись по парку, я натрапила на пересувну художню виставку робіт відомого сучасного художника Василя […]...
20. Складіть роздум на тему: “Книга і комп’ютер. За чим майбутнє?” Необхідність висловлювати і передавати інфор­мацію спричинилася до появи мови, писемності, мис­тецтва, книгодрукування, телебачення, обчислюваль­ної техніки. Завдяки технічному прогресу виникли певні засоби комунікації, а разом з ними – й цінності. Першим проривом у цьому напрямі стала книга, яку споконвіку любили і поважали. Недаремно Народ каже: “Книга вчить, як на світі жить”, “Книга – джерело життя”, “З […]...
21. “Книга і комп’ютер. За чим майбутнє?” Необхідність висловлювати і передавати інфор­мацію спричинилася до появи мови, писемності, мис­тецтва, книгодрукування, телебачення, обчислюваль­ної техніки. Завдяки технічному прогресу виникли певні засоби комунікації, а разом з ними – й цінності. Першим проривом у цьому напрямі стала книга, яку споконвіку любили і поважали. Недаремно народ каже: “Книга вчить, як на світі жить”, “Книга – джерело життя”, “З […]...
22. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗВУКОВОГО ЗНАЧЕННЯ БУКВИ Щщ. ОПРАЦЮВАННЯ ВІРША Г. МАЛИК “ЩО ДЛЯ ЧОГО ТРЕБА?”. ПОРІВНЯННЯ ВІРШІВ Мета: закріпити знання учнів про звукове значення букви Щщ; формувати навички виразного читання; розвивати увагу, мислення, мовлення; виховувати працьовитість. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ІІ. ПОВТОРЕННЯ ТА ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ 1. Мовленнєва розминка 1) Розучування скоромовки. Ящірка від дощику В щілинку під ліщинку Швидко шмигнула. Йди іще, дощику! 2) Складання чистомовки. Ча-ча-ча – звірі граються […]...
23. Книги – найкращі друзі 5 клас КАЗКИ НАРОДІВ СВІТУ Книги – найкращі друзі Книга – найбільше досягнення людської мудрості. На папірусі, вощаних табличках, пергаменті з давніх-давен люди прагнули записати свій досвід, знання, побажання та послання нащадкам. Приємно, коли книга стає найкращим товаришем і жаданим гостем, незмінним порадником і домочадцем. Вона підкаже, як вчинити розумно, заспокоїть серце, допоможе краще зрозуміти […]...
24. Аналіз листа Тетяни й листа Онєгіна (порівняння) * Я к вам пишу – чого ж боле? Що я можу ще сказати? * Тепер, я знаю, від вас залежить * Мене презреньем покарати… Уже в цих рядках – вся Тетяна. Гордість, її поняття про пристойності страждають тому, що їй доводиться першої визнаватися в любові чоловікові. У глибині душі Тетяна напевно була впевнена у […]...
25. Книга – морська глибина Книга живе поряд з людиною усе життя. Незважаючи на те, що зараз з’явилися телевізори та комп’ютери, вони не можуть замінити книжку. Коли я читаю книгу, занурююсь в її глибину, то розумію, скільки всього вона може у собі вмістити. Вона пробуджує мою уяву, кличе її до дії. Саме через читання книг у мене з’явилась мрія, навіть […]...
26. Асиндетон Асиндетон (грецьк. asyndeton – безсполучниковість) – будова переважно поетичного мовлення, з якого усунені сполучники задля увиразнення та стислості виразу. Прикладів цього стилістичного прийому в українській ліриці достатньо: “Зимовий вечір. Тиша. Ми” (П. Тичина); “Зима. На фронт, на фронт!… а на пероні люди… ” (В. Сосюра); “Зціпив зуби. Блідий-блідий! / За байраком село палало. / Хтось […]...
27. Обрамлена повість, або Обрамлення Обрамлена повість, або Обрамлення – літературний жанр, якому властиве об’єднання за допомогою зв’язувальної рамки різнорідних сюжетів новелістичного, казкового чи байкового гатунку. Розважальна настанова вставних сюжетів сполучається із дидактичним завданням “рамкової” історії, сприяючи художній та логічній цілісності твору. О. п. зародилася в античну добу та в давніх літературах Сходу, зокрема у санскритській “Великій сповіді” Гунадхьї та […]...
28. Маринізм Маринізм (лат. marinus – морський) – морська тематика в художній літературі, позначена не тільки естетичним переживанням морських краєвидів та життя моряків, а й часто поривом у незвіданий простір, жагою відкриття нового. Представниками поетичної мариністики в українській літературі можна вважати Т. Шевченка (“Гамалія”), Лесю Українку (цикл “Кримські спогади”, “З подорожньої книжки”), П. Карманського (вірші із збірки […]...
29. Що дало мені вивчення української літератури в школі “Книга – морська глибина”, – сказав І. Я. Франко. Справді, вона – надійний і мудрий учитель, невичерпне джерело знань, великого натхнення і краси. Глибину життя, почуттів осягне людина, коли читатиме гарні вірші, оповідання, романи. Замислюючись над власним життям, я доходжу висновку, що література стала джерелом всього найкращого в моєму жимі. Звичайно, не всі книги стають […]...
30. Датування твору Датування твору – часове визначення етапів роботи письменника над певним твором від задуму до остаточного завершення тексту (чистовий рукопис або машинопис), яким виявлено останню волю автора. Задля підтвердження Д. т. використовуються різні джерела: нотатки, щоденникові записи, листи, свідчення сучасників, відомості з періодики тощо. Для історії літератури часове визначення етапів роботи письменника над твором допомагає з’ясувати […]...
31. Дієреза Дієреза (грецьк. diairesis – рсзмежованість, роздільність) – в античній версифікації – заміна довгого складу в стопі двома короткими. В силабо-тоніці Д. вживається за вимогами метроструктури (“Убогії ниви, убогії села” – Б. Грінченко), коли додається зайвий голосний у слові; також – коли він опускається (подеколи замість слова “Україна” вживається “Вкраїна” чи “Украйна”): Ідіте на Вкраїну, Заходьте […]...
32. Твір на тему: Розум без книги – це птах без крил (твір-роздум) Розум без книги – це птах без крил (твір-роздун) Здавалося б, банальний вислів. Але яку ж величезну роль відіграли книги для всього людства і для України зокрема! Раніше не було ані радіо, ані телебачення, ані комп’ютерів. Значить, будь-яка передача інформації велась “із вуст у вуста”, тобто від однієї людини до іншої. Величезна кількість інформації втрачалась, […]...
33. Іллітерат Іллітерат (лат. illitera – не буква, не літера) – запис певних звуків української мови, для яких не існує відповідних графічних знаків (“гм”, “тпру”, “угу” “хр-р-р” та ін.) або які силоміць вилучені із мовного обігу, як-от “г”: Ввійшла фігура. “Як зветесь ви?” – “Франко”. “Гм, Станко?” – “Франко!” – “Станко, запишіть. Давно тут?” – “Місяць”. – […]...
34. І. Драч. “Балада про соняшник”. Поєднання реального і фантастичного, “олюднення” предметів природи, відображення її краси. Символічність вірша, особливості мови. “Етюд про хліб”. Поетизація буденного процесу випікання хліба в селянській печі. Незвичайні порівняння, персоніфікований образ свіжого короваю, надання йому символічного значення УРОК 61 Тема. І. Драч. “Балада про соняшник”. Поєднання реального і фантастичного, “олюднення” предметів природи, відображення її краси. Символічність вірша, особливості мови. “Етюд про хліб”. Поетизація буденного процесу випікання хліба в селянській печі. Незвичайні порівняння, персоніфікований образ свіжого короваю, надання йому символічного значення. Мета: ознайомити учнів з поетичним доробком митця; розкрити самобутність, індивідуальну неповторність таланту […]...
35. Окситонна рима Окситонна рима, (грецьк. oxytonos – слово з наголосом на останньому складі) – співзвуччя слів у вірші, в яких наголос падає на останній склад. Термін увів І. Качуровський, посилаючись на органічну властивість української мови замість вживаної у віршознавстві “чоловічої рими” (оскільки нерідко слова жіночого роду – вода, біда, орда і т. п. або середнього – чоло, […]...
36. “Авеста” “Авеста” – зібрання священних книг (всього – 21), кодифікованих за династії Сасанідів (III-VII ст. н. е.), в яких викладена суть зороастризму, власне вірування, розповсюдженого на теренах давнього Ірану, Афганістану, Середньої Азії, Азербайджану. Нині використовується персами, котрі мешкають в Індії. Збереглася лише чверть священного тексту, що вражає високою культурою мислення його творців, сприймається водночас і як […]...
37. АНТОНОМАЗІЯ Антономазією (грец. &;#940;&;#957;&;#964;&;#959;&;#957;&;#959;&;#956;&;#945;&;#963;&;#943;&;#945;, від &;#940;&;#957;&;#964;&;#959;&;#957;&;#959;&;#956;&;#940;&;#958;ω – називаю по-іншому) називається різновид метонімії, побудованої на вживанні власного імені замість загального. Сутність антономазії грунтується на тому, що “власне ім’я, найчастіше ім’я особи, що вирізняється якоюсь характерною ознакою або сталою належністю до певного явища, стає прикметою цієї ознаки або цього явища. Багато міфо-логізмів, літературних персонажів, історичних діячів стали традиційними: […]...
38. Метафора Метафора (грецьк. metаphora – перенесення) – один із основних тропів поетичного мовлення. В М. певні слова та словосполучення розкривають сутність одних явищ та предметів через інші за схожістю чи контрастністю. Вона не може бути “скороченим” порівнянням, тому посідає синтаксичне місце, призначене для предиката (“пакіл неба цвіте глечиками хмар” – В. Голобородько). Це – перехід інтуїтивного […]...
39. Римування Римування – особливість розташування рим у вірші, інтервал між ними. Трапляються випадки, коли відстань між римованими словами відсутня, якщо вони вживаються або побіч одне одного (“Є незмінна земля, і усе на ній зміна невпинна”. – О. Ольжич), або розмежовані цезурою (“Виходимо босі // і коси ми точим”. – Я. Савченко) чи віршовою паузою, коли вірш […]...
40. Метонімія Метонімія (грецьк. metonimia – перейменовувати) – різновид тропа, близького до метафори, в якому переноситься значення слів з певних явищ та предметів на інші за суміжністю. Читаючи у В. Сосюри “Місто взяло в ромби і квадрати / всі думки, всі пориви мої… “, читач уявляє не тільки кострубаті контури урбанізованого міста, а й психологічний стан людини, […]...