Поспішайте творити добро
Альберта Швейцера швидше знали як відомого філософа, проповідника, викладача університету, письменника, музиканта, художника, директора фонду Святого Фоми. Але він закінчив медичний факультет і ще в студентські роки встановив собі межу віку, після якої мусив присвятити своє життя людям, що потребують допомоги. Залишивши викладання в Страсбурзькому університеті, гру на органі та літературну працю, він поїхав до Африки.
Там він допомагав людям подолати сонну хворобу, проказу тощо.
Лікар помер у 90 років, залишивши світові свою філософію:
Це – суспільно-етичні організації, створені для допомоги людям у внутрішньому вдосконаленні, допомоги хворим і, таким чином, розповсюдження думок та справи А. Швейцера, заохочування людей до їх наслідування.
Благодійне товариство Швейцера є і в Україні. Воно займається підтримкою та розвитком міжнародної діяльності по розповсюдженню гуманістичних принципів взаєморозуміння, миру. При підтримці світового руху А. Швейцера товариство також
За допомогою західних товариств А. Швейцера надаються стипендії українським студентам-медикам, фармацевтам, фармакологам для навчання за кордоном.
В Одесі з грудня 1987 р. діє фонд соціальної допомоги імені доктора Гааза.
Серед лікарів, які залишили помітний слід у серцях людей своїми добрими справами, своїм гуманізмом, можна назвати ім’я московського лікаря, німця за походженням, Федора Петровича Гааза. Талановитий спеціаліст-медик, він відмовився від кар’єри головного лікаря Москви і став безкоштовно допомагати знесиленим від голоду чи хвороб біднякам. Головною справою його життя стало створення лікарні для безпритульних.
Ця лікарня стала попередницею нинішніх лікарень швидкої допомоги.
Головними ліками у Гааза були турбота, увага, тепле, сердечне слово. Навіть безнадійні хворі після бесід з ним починали вірити у своє одужання, а коли, одужавши, йшли з його лікарні, він був по-справжньому щасливим. “Найвірніший шлях до щастя полягає не у прагненні до особистого благополуччя, а в тому, щоб зробити щасливими інших”, – писав він в одному з своїх листів.
Усі свої кошти Гааз витратив на хворих. Коли лікар помер, у його клініці не знайшли нічого, крім старого фрака, дірявих черевиків та підзорної труби, у яку він ночами любив дивитися на зоряне небо. На простому камені, що лежить на могилі Ф. П. Гааза, написано його духовний заповіт – усього три слова: “Поспішайте робити добро”.
Ці ж слова вдячні москвичі написали і на пам’ятнику Гаазу, збудованому на зібрані ними кошти.
Професія лікаря, як ніяка інша, потребує гармонії розуму і серця. Ось чому в давні часи практикувати дозволялося лише тому, хто мав, крім медичної, ще й гуманітарну освіту. Лікар повинен бути не лише тонким психологом, а й володіти мистецтвом слова, дуже важливим засобом оздоровлення людини. Адже у будь-якому випадку хворий повинен залишити лікаря з надією.
Не випадково серед письменників багато таких, які мали медичну освіту: А. Чехов, М. Булгаков, В. Вересаєв, С. Руданський, Остап Вишня. Серед наших сучасників – видатний кардіохірург М. А. Амосов, епідеміолог Ю. Щербак, В. Коротич та багато інших.
Степан Руданський народився 7 січня 1834 р. в с Хомутинці на Поділлі (Вінниччина). У 7 років він пішов до Миргородської бурси, де навчався протягом 8 років, а потім продовжив навчання у Кам’янець-Подільській духовній семінарії. Ще навчаючись там, Степан Руданський захопився збиранням українських народних пісень, історичних дум, переказів, приказок і прислів’їв. Із сімнадцяти літ він почав віршувати, і до кінця життя в його творчості завжди панувала невичерпна народна мудрість, яка слугувала поетові джерелом натхнення.
Незважаючи на ранній поетичний хист та успіхи в засвоєнні богослов’я, Руданський потай виношував мрію стати лікарем. Запевнивши батька, що йому необхідно продовжити вивчення богослов’я у Санкт-Петербурзі, юнак 1855 р. їде до російської столиці і вступає до Медико-хірургічної академії, що досягла на ту пору свого особливого розквіту. Тут працювали такі славетні вчені, як М. Пирогов, І. Сєченов, С. Боткін, М. Зінін.
Вважалося за честь бути студентом такого визначного навчального закладу.
Дізнавшись про рішення Руданського стати лікарем, засуджуючи його прагнення писати рідною мовою, батько позбавляє сина і матеріальної, і моральної підтримки. Але це не зупинило юнака. Страшенно бідуючи, він наполегливо продовжує навчання і покладає великі надії на майбутнє. Та на останніх курсах сталося лихо – Степан захворів на сухоти. І все ж таки, незважаючи на всі перешкоди, С. Руданський успішно закінчує курс навчання в академії, йому пророкували велике майбутнє в медицині, але через хворобу здібний випускник змушений був залишити місто із суворим кліматом.
За клопотанням Руданського його направляють на південь, в Ялту.
Молодий лікар самовіддано поринає в роботу. Він поєднує обов’язки міського лікаря, завідуючого лікарнею, карантинного лікаря в порту і лікаря Ялтинського повіту. Згодом він стає відомим фахівцем, про нього йде слава за межами Ялти, і його більше знають як визначного лікаря, аніж літератора.
Про нього пишуть у періодичних виданнях.
Руданський ніколи не розмежовував свої громадські й службові обов’язки. Міську бідноту він лікував безплатно. Ялтинці любили молодого лікаря за веселу вдачу, безкорисливість і доброту.
Про громадський авторитет лікаря свідчило й обрання його 1869 р. почесним мировим суддею ялтинської округи.
Влітку 1872 р. у Криму спалахнула епідемія холери, і Руданський як карантинний лікар і член санітарної комісії міста взявся винищувати джерела інфекції. Під час боротьби він сам захворів на холеру. Загальне ослаблення організму викликало загострення сухот. І З травня 1873 р. на 39 році життя поета не стало.
Поховали Руданського на одному з кладовищ Ялти. Можливо, й забули б із часом ім’я скромного лікаря-гуманіста, якби він не залишив по собі поетичну спадщину. Ось один із його віршів, напевно, в чомусь автобіографічний.
Студент
В славнім місті Петербурзі,
Недалеко від Неви,
Із болота виглядає
Хата бідної вдови.
Стара хата зо вдовою
Разом вік свій віджила,
Почорніла, похилилась
І в болото увійшла.
Увійшли по самі вікна…
В ганку сходи до сіней;
В сінях набік похилились
Двоє скривлених дверей…
І направо старій бабі
Смерть підписує патент,
А наліво без копійки
Б’ється з нуждою студент…
Зима люта. Вітер свище.
Сніг по вікнах брязкотить.
Мороз душу обіймає.
Мороз тіло каменить,
А у хаті на постелі
У сурдуті і плащу
Сидить студент медицини
Другий місяць без борщу.
Якось на зустрічі із студентами та викладачами медінституту Остап Вишня сказав: “Між іншим, я ваш колега”. Павло Михайлович розповів, як він навчався у фельдшерській школі. І прочитав фейлетона “Ох і лікували нас” про пасічанську шептуху Палажку, яка нагадує багатьох знахарок. Товариш Вишні, лікар, підкреслює, що після читання фейлетону все менше людей стало ходити до “чудотворідів-зцілителів”, все більше хворих почали звертатися до лікарні
У військовофельдшерській школі Павло Михайлович Губенко навчався на круглі “дванадцять” (у школі була дванадцятибальна система). Потім працював фельдшером у Київській залізничній лікарні. Товариш по роботі писав, як у березні 1913 р. вони разом з П. Губенком, обидва фельдшери, не дочекавшись хірурга, робили юнаку операцію, адже не можна було гаяти часу: “Павлове обличчя було зосередженим.
Тільки по тому, як здригалися брови, по маленьких краплинах поту, що з’являлися на чолі, та ще по набухлій жилці на скроні, що швидко-швидко пульсувала, можна було помітити, що він дуже хвилювався…
Уперше тоді веселий жартівник, гострий на слово Павло Губенко постав переді мною зовсім іншим: серйозним і вдумливим, цілеспрямованим і наполегливим. Та головною якістю, яку я в ньому відкрив, була його глибока людяність, його справжня велика любов до того, хто страждав”.
У вірші Т. Масенка “Легенда про Остапа Вишню” є такі рядки:
Його спитали в дні колишні:
“Чом зло ти словом не добив?”
– Та я ж назвався цвітом вишні,
Я світ любив, людей любив.
Питала Північ під вітрами,
Де років десять – з таборами:
“Чом не писав ти довгих драм?”
– Було життя, як довга драма.
Але я твердо йшов життям.
За правду – й смерті не боявся,
І не писав тріскучих од.
І все життя з біди сміявся,
Як запорізький мій народ.
Очевидці перебування Остапа Вишні у таборах згадували: “Медичних знань у нього було обмаль”. Та на практиці, в умовах амбулаторії, гострий розум і зірке око великою мірою компенсували брак спеціальних знань. Павло Михайлович безпомилково виділяв справді хворого, що потребував лікування чи перепочинку від роботи.
Постійним його порадником був фельдшерський довідник, з яким не розлучався. У сумнівних ситуаціях радився з лікарями, наполегливо добивався госпіталізації того чи іншого хворого.
Працювало в амбулаторії ще кілька фельдшерів, кваліфікованіших за Павла Михайловича, але люди прагнули потрапити саме до нього. Йому вірили більше. Від нього виходили з усмішкою”.
Лікар завжди повинен пам’ятати, що знання його відносні, їх слід постійно поновлювати. М. Булгаков у “Записках юного врача” (оповідання “Пропавший глаз”) писав: “Ні. Ніколи, навіть засинаючи, не буду з гордістю бормотати про те, що мене нічим не здивуєш.
Ні І рік минув, минає і другий рік, і буде він також багатий на сюрпризи, як і перший. Значить, треба покірно вчитися”.
Поет, прозаїк, публіцист, редактор, лікар за освітою В. Коротич в одному із своїх віршів наполягав:
Повільно обертається земля.
Проносячи мене крізь небосхили.
І місяць розхвильований дрижить,
І сосна нахиляє тремтячу руку…
Я вчуся жить.
Про складний шлях пізнання, коли людина йде “через тернії до зірок”, поет пише у вірші “Олександр Богомолець народжується в Лук’янівській тюрмі”:
Народжується в київській тюрмі
Для відкриттів, досліджень та полемік…
О парадокси часу! Академік
Народжується в київській тюрмі!…
Звертаючись до молодих, поет пише про найважливіші цінності:
Чиста совість і добре здоров’я:
Цілком достатньо,
Коли твоя доля
В путь крізь дні вируша.
Хай вона засвітиться
З таких честі й достатку,
Бо в тобі не болять
Ні тіло, ані душа.
М. Г. Ессен у роки війни працював лікарем Павлоградського концтабору. Він провокував у в’язнів ознаки хвороби, і тоді їх вивозили з табору. Таким чином до партизан переправили понад тисячу чоловік, і майже п’ять тисяч було порятовано від роботи в Німеччині.
Про це написав вірші поет А. Вознесенський.
1986 р. рухові “Лікарі світу за попередження ядерної війни” було присуджено Нобелівську премію миру. Два чинники вплинули на те, що цей рух за п’ять років досяг такого успіху. По-перше, лікар – найгуманніша професія.
Клятвою Гіппократа він покликаний захищати життя на Землі. В усі часи лікар жив заради щастя і здоров’я людей. По-друге, ця організація не політична, а професійна; вона намагається показати, що станеться з людством, якщо виникне ядерна війна.
Нині зруйновані ілюзії про те, що ядерна війна – це звичайна війна, тільки з більшими руйнуваннями, що можна вести обмежену ядерну війну, що в ній можна перемогти.
Той, хто робить добро іншим, довше живе. Так принаймні стверджує вчений Дуглас Лоунсон у своїй книжці “Давати, щоб жити”. Впродовж 10-літніх спостережень він з’ясував, що смертність тих, хто регулярно займався корисно-творчою діяльністю, знизилася на 2,5 року порівняно з тими, у кого соціально-громадську активність було обмежено.
Related posts:
- Поспішайте робити добро! Як ви думаєте, що таке добро? А що таке зло? Упродовж всієї своєї історії людство намагається відповісти на ці вічні питання. Давайте поміркуємо разом. Мені здається, що добро в першу чергу пов’язане з умінням радіти і співчувати, співпереживати, відгукуватися на відчуття інших і тримати свою душу відкритою. Коли ми говоримо про людину “добрий”, то маємо […]...
- Поспішаймо творити добро Важко орієнтуватися в складному сучасному світі й важко інколи зрозуміти, де біле, а де чорне. Молода людина сьогодні нагадує човен, який розгойдується, пливучи, і на який впливають усі течії, а особливо підводні. Людина поступово втрачає себе, намагаючись бути на ти зі світом, а втративши, забуває про власну людську природу. І як результат, така людина відмовляється […]...
- Твір на тему: Поспішайте робити добро Говорять: “Краса врятує світ!” Я б додав: “Краса і доброта врятують світ!” Етимологія слова “добрий” мінялася. Були часи, коли слов’яни цим словом оцінювали зовнішність і красу людини. Тому краса і доброта – це слова дуже близькі: добра людина завжди красива. Добрі справи людей високо оцінювалися за всіх часів. Коли ми говоримо про добрі справи, згадується […]...
- Твір на тему: “Творити добро” У наш час не прийнято робити добрі вчинки. Я сам був свідком подій коли люди були рівнодушні до інших. Не всі звичайно ж, але більшість. Ми стали егоцентричними: концентуємся лише на своїх егоїстичних потребах. Абстрагуємся від інших і ще й знаходимо виправдяння усім нашим діям. Ми, люди, завжди мислимо позитивно. Як би аморально ми себе […]...
- Твір-роздум на тему “Як важливо творити добро” Люди дуже часто говорять про те, що потрібно творити добро, і тоді світ стане кращим. “За добро добром відплачують” – говорить народна мудрість. Але з екранів телебачення часто демонструють зовсім протилежне: от зробиш комусь добро, а він тобі злом віддячить. І знайомі з цим згодні: невдячні люди дуже часто трапляються навколо нас. Можливо, злом вони […]...
- Поспішайте робити добрі справи Відомо кожному, що добро, в його високому і істинному понятті – це саме той орієнтир, до якого слід прагнути людству, це маяк, що дарує своє світло заблукалим в нашому непростому світі подорожнім, це справжня мораль, мир і гармонія. Людина, чиї помисли і вчинки спрямовані на добро, живе по – справжньому повним життям. Він, поміщаючи свій […]...
- Твір на тему: “Поспішайте робити добрі справи” Кожному з нас відомо, що добро – це орієнтир, до якого все людство просто зобов’язане прагнути. Добро – це маяк, який дарує світло подорожнім, які заблукали в нашому складному сучасному світі. Добро – це гармонія, умиротворення, справжня мораль, яка допомагає жити, роблячи наше існування на планеті більш приємним і піднесеним над усіма проблемами і неприємностями, […]...
- “Майбутнє треба не передбачати, а творити” Людей можна поділити відразу на кілька категорій. Деякі з нас хотіли б знати, що їх чекає в майбутньому, інші ж воліють приймати все таким, яким воно є, тобто, поступово, вони керуються приказкою “всьому свій час”. Втім, жодна з цих категорій не може дізнатися, що її чекає у майбутньому, з точністю. Залишається лише передбачати і намагатися […]...
- “Найважче творити самого себе” Зізнаюся, я багато думав над фразою “Усяка людина є творець своєї долі”. Чи може людина сама вибрати життя і побудувати його за власним бажанням або все вже заздалегідь вирішено наперед? Хто або що впливає і визначає життя людини? Чи справді, всяка людина творець своєї долі, чи це просто красива фраза? Я думав, читав, спостерігав, жив. […]...
- Твір на тему: “Майбутнє треба не передбачати, а творити” Людей можна поділити відразу на кілька категорій. Деякі з нас хотіли б знати, що їх чекає в майбутньому, інші ж воліють приймати все таким, яким воно є, тобто, поступово, вони керуються приказкою “всьому свій час”. Втім, жодна з цих категорій не може дізнатися, що її чекає у майбутньому, з точністю. Залишається лише передбачати і намагатися […]...
- “Найважче творити самого себе, але повністю” І “Хто я? Який я?” – таке питання час від часу задає собі кожна людина. Ми дбаємо про себе, догоджаємо собі. Але чи вміємо ми себе створювати? Я думаю, що творити самого себе дуже важка щоденна робота, бо з тим, кого ти із себе зробиш, виховаєш, належить прожити усе життя. Багато рис вдачі ми маємо […]...
- Твір на тему: “Найважче творити самого себе” Зізнаюся, я багато думав над фразою “Усяка людина є творець своєї долі”. Чи може людина сама вибрати життя і побудувати його за власним бажанням або все вже заздалегідь вирішено наперед? Хто або що впливає і визначає життя людини? Чи справді, всяка людина творець своєї долі, чи це просто красива фраза? Я думав, читав, спостерігав, жив. […]...
- Жити й творити для Вітчизни (за віршем “Хто в рідному краї ) З думою та піснею про Вітчизну пройшов Володимир Сосюра свою життєву дорогу, її сухе груддя й вибоїни, круті спуски та натхненні підйоми. У вірші “Хто в рідному краї…” поет-патріот замислювався над долею людей праці, які, не шкодуючи сил, намагалися зробити Україну багатшою, щасливішою у поступі до майбуття. Перед нами – металурги й хлібороби, вчителі й […]...
- Твір на тему “чи є можливе компроміс між добро і злом” Я вважаю, що компромісу між добром і злом, а також правдою та брехнею не може бути. Адже все що ти не робиш відгуковується, як на тобі так і на інших. Перед тим як щось робити треба добренько подумати, бо кожний твій вчинок просто так не залишається непомітним. Але у житті є різні ситуації і інколи […]...
- О. Генрі (1862-1910) “Останній листок”. Взаєморозуміння та прагнення зробити добро іншому як засіб подолання життєвих негараздів УСІ УРОКИ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ 7 КЛАС II семестр КРАСА ЧИСТИХ ЛЮДСЬКИХ ВЗАЄМИН УРОК 50 Тема. О. Генрі (1862-1910) “Останній листок”. Взаєморозуміння та прагнення зробити добро іншому як засіб подолання життєвих негараздів Мета: познайомити зі змістом твору і дати відчути його гуманістичне спрямування, теплоту взаєморозуміння героїв; вдосконалювати навички роботи з текстологічним аналізом твору (роль деталі); вдосконалювати […]...
- Добро і зло. Людина та її віра 15 травня 1891 р. у Києві на Воздвиженській вул., що на Подолі, в родині викладача Київської духовної академії Панаса Булгакова народився первісток, якого охрестили ім’ям діда по матері й покровителя Києва архистратига Михаїла. У родині Булгакових, у якій було семеро дітей, панувала атмосфера ласки й доброзичливості. Одним з найкращих дитячих спогадів письменника був “образ лампы […]...
- Добро і зло в оповіданні А. Лотоцького “Михайло-семиліток” Про минуле нашого народу, про героїчну боротьбу проти Іноземних загарбників, про незвичайну силу і мужність руських воїнів, князів дізнаємося ми з історії України, літописів, творів на історичну тематику. Про напад печенігів на Київ розповідається в оповіданні А. Лотоцького “Михайло-семиліток”. Михайлик – син князя Володимира, Молоденький ше був князенко, а вже вмів добре стріляти з лука, […]...
- Добро і зло (за оповіданням “Лось” Є. Гуцала) Охороняти ліси, гаї, сади – зелене багатство нашої країни заклинає нас відомий український письменник Євген Гуцало. Багато творів він присвятив природі. Його оповідання “Лось” наштовхує на роздуми про добро і зло. В лісі живе могутній лось. У нього багато ворогів: ведмідь, рись, вовк, а іноді й люди. Такою людиною в оповіданні зображений дядько Шпичак. Авторський […]...
- Добро і зло в комедії Вольтера “Простак” Проблема добра і зла, природи і суті добра і зла – вічна проблема, яка завжди хвилювала поетів і мислителів, серед яких був і Вольтер – видатний французький мислитель і майстер слова. Комедія “Простак”- один з найдраматичніших творів письменника, в якому він зобразив конфлікт між “сином природи” та “цивілізованим суспільством” і одночасно вирішує питання про те, […]...
- Я обираю професію лікаря І. Вибір професії – важливий крок у житті людини (велика кількість професій; необхідність обрати ту професію, що відповідає нашим нахилам і здібностям). ІІ. Шляхетна професія лікаря. 1. Здоров’я – найцінніший скарб людини (лікар – професія, що допомагає зберегти цей скарб; прекрасна благородна мета – лікувати, рятувати людей; з глибокої давнини шанування і цінування тих, хто […]...
- Марія – це вічне добро (за однойменним романом У. Самчука) Марія – звичайне слов’янське ім’я. Мою бабусю теж звали Марією, вона була селянською жінкою, мала п’ятьох дітей, яких виховувала та “виводила” в люди сама. Мій дідусь не повернувся з війни, пропав безвісти. Кожного літа я приїздила до бабусі в село, бачила, як вона поралася на городі, дуже любила доглядати городину, а яка у неї була […]...
- Добро і Зло – не просто абстракція (Деякі думки за повістю Марка Вовчка “Інститутка”) Добро і Зло – не просто абстракція (Деякі думки за повістю Марка Вовчка “Інститутка”) Можна, звичайно, розглядати образи твору традиційно, даючи їм вичерпну характеристику і поділяючи на позитивних і негативних. А я б хотіла розглянути образи з твору “Інститутка” Марка Вовчка як проблему боротьби Добра і Зла в людському житті. Звернімо увагу на такий факт: […]...
- Ким я хотів би стати у майбутньому – ІІІ варіант III варіант Я мрію стати лікарем. Мені ця професія подобається з раннього дитинства. Я пам’ятаю, як лікувала своїх ляльок, як із подругами гралася у “лікарню”. А зараз, коли я подорослішала, то напевно знаю, що кращої професії немає. Адже головне в житті людини – це здоров’я, а лікар повертає хворому втрачене здоров’я. Люди у білих халатах […]...
- “Тіні забутих предків” Михайла Коцюбинського – дума про добро і зло, любов і ненависть Людську любов, і радості, і жалі, І совість, що губилась на землі, – У серце взяв, у світ поніс з собою. А. Малишко. “Коцюбинський” Любов звеличує, надихає, примножує красу всього живого на землі. Від неї розквітає навесні природа, вона “водить сонце і світила”. Де любов, там добро. А разом вони несуть прекрасне, роблять світ казковим, […]...
- Фолькльорні джерела повісті про добро і зло, любов і ненависть (Михайло Коцюбинський “Тіні забутих предків”) Фолькльорні джерела повісті про добро і зло, любов і ненависть (Михайло Коцюбинський “Тіні забутих предків”) Тут в небі тихо. Ані шум потічка, Ні вітру шум, ні пташка лісова. І тільки десь Іванова Марічка Із того світу кличе його: Йва-а-а! Влітку 1910 року М. Коцюбинський відвідав Криворівню. Цей гуцульський край настільки вразив його (“Тут так гарно, […]...
- Добро і зло у романі М. Булгакова “Майстер і Маргарита” Поки молоді, сильні, бадьорі, не утомлюйтеся робити добро… Якщо в житті є зміст і ціль, то зміст цей і ціль зовсім не в нашому щасті, а в чомусь більше розумному і великому. Робіть добро. А. П. Чехов. Тема добра і зла хвилювала багатьох чудових письменників за всіх часів. Ф. М. Достоєвський писав у романі “Злочин […]...
- ДОБРО Й ЗЛО В РОМАНІ М. БУЛГАКОВА “МАЙСТЕР І МАРГАРИТА” ДОБРО Й ЗЛО В РОМАНІ М. БУЛГАКОВА ” МАЙСТЕР І МАРГАРИТА ” Поки молоді, сильні, бадьорі, не утомлюйтеся робити добро… Якщо в житті є зміст і ціль, то зміст цей і ціль Зовсім не в нашім щасті, а в чомусь, більше розумному й великому. Робіть добро А. П. Чехов Тема добра й зла хвилювала багатьох […]...
- “Чи можливе добро без зла, а зло без добра?” Добро і зло, як брати-близнюки, не можуть існувати одне без іншого. Якби не було зла, людина ніколи б не дізналася, що таке добро, і навпаки. Добро і зло – це міра, якою міряється людське життя. Про одну людину кажуть – це добра людина. А про іншу – вона зла. З поняттям добра і зла ми […]...
- “Добро і зло телебачення” Роль телебачення в сучасному світі стала досить великою. Не можна дати однозначної відповіді на питання, чи є телебачення добром чи злом. Як мені здається, найбільш раціонально було б сказати, що телебачення є одночасно і добром, і злом. Для розуміння особливостей цього необхідно проаналізувати конкретні ситуації й аспекти. Безумовно, телебачення не позбавлене позитиву для великої кількості […]...
- “Робіть людям добро” Є такий вислів: “Краса врятує світ”. А я б хотіла його змінити: “Доброта врятує світ”. Мені здається, що найголовніша якість в людині – це доброта. Ще в садку я грала з подружками, які ділилися своїми іграшками і я ділилася з ними. Нам було цікаво разом. А були й такі хлопчики, які забирали іграшки, ламали їх. […]...
- “Чи можливо добро без зла, а зло без добра?” Питання співвідношення добра і зла було у всі часи актуальним для людства і суспільства. У багатьох літературних творах, та й у власній уяві люди нерідко намагалися намалювати ідеальне суспільство, яке б було повністю позбавлено будь-якого зла. Але мені складно пригадати хоча б один твір, де б не було жодного конфлікту між умовними добром і злом. […]...
- Жорстокість і віра в добро Розпочинається ця чарівна казка розповіддю про злого троля, який зі своїми поплічниками створив страшне дзеркало, що потім зруйнувало не одне людське життя. А потім читач дізнається про хлопчика Кая і дівчинку Герду, яким через їхню бідність не було місця на землі погратися, але їхнім садком був невеличкий ящик із трояндами на даху. Вони граються, товаришують, […]...
- Роздуму про Добро й Зло На мою думку, людина – самий доконаний Божий утвір, тому що створено людину по образі й подобі Божому. Господь створив людину вільним, давши йому волю, тим самим наділивши його правом вибору. І ми маємо право вибирати добро або зло Україна сотні років жила надією на краще Майбутнє. Наші предки, натхненною й ведені цією надією, жертвували […]...
- Добро Добро – одне з найбільш загальних понять моральної свідомості, одна з основних категорій етики. Разом зі своєю протилежністю – злом – Д. є найбільш узагальненою формою розмежування моральних, аморальних вчинків, якостей тощо, які відповідають чи не відповідають в даній культурно-історичній ситуації усталеним вимогам моральності. З допомогою категорії Д. здійснюється етична оцінка як явищ соціальної практики, […]...
- Твір на тему: “Добро” Всі ми повинні чудово розуміти, що життя насправді складається далеко не з одних радощів і приємних життєвих моментів. Іноді нам доводиться зіштовхуватися з проблемами, зрадою, негідною поведінкою інших людей. Кожен раз це викликає в нас неприємні відчуття і переживання. Іноді кількість таких неприємних подій в певний час просто зашкалює, а тому потрібно щось з цим […]...
- Добро і зло в нашому житті “Чини так, як би ти хотів, щоб чинили з тобою”, – сказано в Біблії, і це є виміром людських стосунків сьогодні й заповіт на багато віків для майбутнього людства. Та чи переймаємося ми цим заповітом щодень? Адже одні скажуть, що Біблію не читають, інгді скажуть, що вони нікого не чіпають, нехай і їх не чіпають. […]...
- “Добро повертається добром” Насправді, що таке доброта? І як вона проявляється? Якщо це поняття віднести до природи, то в сонячному промені напевно є доброта, тому що він дарує нам тепло сонця. Добро – це і криниця, яка дає нам змогу вгамувати спрагу в спекотний сонячний день. А якщо міркувати з точки зору людей, доброта – це відкрите серце […]...
- Добро і зло – одвічна боротьба 11 клас Добро і зло – одвічна боротьба У душі кожної людини завжди живуть дві несумісні речі – добро і зло. Хто з них переможе, такою і буде людина. Дуже важливо, щоб душі більшості з нас були чистими, щедрими, щоб зло не мало змоги оселитися там і перемогти. Інакше наша планета перетвориться на розсадник злої […]...
- Добро і зло в п’єсі С. Маршака “Дванадцять місяців” Добро і зло в п’єсі С. Маршака “Дванадцять місяців” Самуїл Маршак, відомий російський письменник, написав багато віршів і казок для дітей. Його перу належить обробка казки видатної чеської письменниці Божени Нємцової “Дванадцять місяців”. У цьому творі, як і в будь-якій казці, ведуть боротьбу добро і зло. Втіленням добра є образ пасербиці, зла – образи мачухи […]...
- Добро й зло у романі “Війна й мир” Якщо порушити питання про те, у чому полягає головна ідея творчості Лева Толстого, те, видимо, самою точною відповіддю буде наступний: твердження спілкування і єднання людей і заперечення роз’єднання й роз’єднання. Такі дві сторони єдиної й постійної думки письменника. В епопеї різко протипоставленими два табори тодішньої Росії – народний і антинародний. У підсумку розвитку роману протягом […]...