“Потік свідомості” та аналіз психологи людини в творчості Джеймса Джойса
Ірландський англомовний письменник-модерніст. Характерними рисами поетики його творів є елемент пародійності та іронізм, застосування “потоку свідомості”, насиченість запозичень з відомих текстів – Біблії, Шекспіра, Ібсена – тобто, інтергекстуальність. У його творах використана лексика сімдесяти мов світу.
Письменник експериментує з міфом та історією, з простором і часом. Найвідоміші твори: “Дублінці” (1914), “Джакомо Джойс” (1915), “Портрет митця замолоду” (автобіографічний роман, 1916), “Улісс” (1922).
Оповідання
Письменник міг і далі “працювати” в реалізмі, та свідомо обрав шлях модернізму і… вдруге став класиком!
До таких творів Джойса належать психологічне есе “Джакомо Джойс” (1914), романи “Портрет’художника замолоду” (1916), “Улісс” (1922) і “Поминки за Фіннеганом” (1939). Усі вони написані в манері “потоку свідомості”. Це
Думка змінює думку, вони переплітаються, вступають одна з одною у суперечку або, навпаки, доповнюють одна одну тощо.
У Джойса “потік свідомості” стає літературним методом, а увага до внутрішнього світу людини, її психології – його творчим кредо. Перший такий твір – це психологічне есе “Джакомо Джойс”. Понад чверть століття минуло від смерті Джойса, коли відомий американський джойсознавець Річард Еллман перекупив цей шедевр у якогось колекціонера-європейця, котрий не захотів назвати своє ім’я. Сталося це 1968 року. Цей невеличкий твір цікавий передусім тому, що написаний на межі творчості Джойса-реаліста і Джойса-модерніс-та.
А така “прикордонність” цікава вже сама по собі. До того ж, сам Джойс у зрілому віці, після невдалого твору “Поминки за Фіннеганом”, якось зізнався, що хотів би ще написати таку ж елегантну річ, як “Джакомо”. У цьому творі автор апробував багато композиційних елементів різного рівня, які знаходимо у його пізніших модернових творах.
У “Джакомо” автор з непідробною і принадною самоіронією відтворив цікавий момент свого життя, коли він, зрілий мужчина, закохався у свою ученицю, молоду італійську єврейку Амалію Поппер, що брала в нього уроки англійської.
Іронізуючи над великою різницею у віці, він жартома називає ліричного героя есе – Джакомо (натякаючи на ім’я знаменитого “серцеїда” Казанови). Але ж не можна забувати й того, що події розгортаються переважно в Італії, де англійському імені “Джеймс” є італійський відповідник – “Джакомо”. А відтак Джойс у Італії – таки Джакомо…
Цей дрібний епізод приватного життя письменника зробив твір визнаним шедевром всесвітньої літератури передусім тому, що написаний у творчій манері “потоку свідомості”.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)