“Потрібно цінувати те, що маєш, а не те, про що мрієш”

Часто ми не замислюємось про те, як нам пощастило в житті. Дивлячись на сусіда, в якого новий смартфон, дорожчий і крутіший, в якого новеньке авто чи кількаповерховий будинок, ми хочемо більше і більше. Ми не цінуємо того, що знаходиться в нас під носом, однак прагнемо того, що є в когось. Чи правильно це?

Та звичайно ні, однак це сувора правда життя. Не стільки нам погано з тим станом речей, що є у нас, як, озирнувшись по сторонах, ми бачимо ще кращі варіанти і починаємо бідкатися на свою неміч і безсилля. І тоді ми, склавши руки, починаємо давати

волю фантазії. “А якби… А якщо б…” – подумки починаємо мріяти. Та не “якби” і не “якщо б”.

Жити то потрібно зараз! Життя дається людині один раз. І лише від неї самої залежить яким воно буде. Хочете марнувати свої дні на те, щоб плекати ілюзії і заздрити як живуть інші, то будь ласка. Але, я переконаний, що це не той варіант, якого варто притримуватися.

Кожна наша хвилина неповторна і безцінна. Втратити хоч один день, це вже великий злочин. А втратити реальність задля того, аби існувати в мріях, – взагалі непоправимий тяжкий гріх.

Ми маємо бути щасливими від того, що Творець посилає нам сили

жити, дихати, переборювати труднощі та поразки, знаходити вихід з будь-яких ситуацій. Є люди, яким повезло менше, ніж нам. Однак, якщо навіть люди з особливими потребами пристосовуються до життя і радіють кожному дню, то, гадаю, треба переглянути своє відношення до нього. Не потрібно витрачати свій дорогоцінний час на ілюзії, живімо зараз, сьогодні, адже життя таке прекрасне.



“Потрібно цінувати те, що маєш, а не те, про що мрієш”