Головна ⇒ 📌Твори з української літератури ⇒ Повести Белкина характеристика образа Ліза Муромська (Бетси, Килина)
Повести Белкина характеристика образа Ліза Муромська (Бетси, Килина)
ПОВЕСТИ ПОКІЙНОГО ІВАНА ПЕТРОВИЧА БЕЛКИНА (1830; опубл. 1831) ПАНЯНКА-СЕЛЯНКА Ліза Муромська (Бетси, Килина) – сімнадцятилітня дочка російського пана-англомана ГриГорея Івановича, що промотався й живе на відстані від столиць, у маєтку Прилучи-Але. Створивши образ Тетяни Ларіній, Пушкін увів у російську літературу тип повітової панянки. Л. М. належить до цього типу. Вона теж черпає знання про світське життя (та й про життя взагалі) із книжок, але зате почуття її свіжі, переживання – гострі, а характер – ясний і сильний.
Батько кличе її Бетси;
При цьому вони убудовані в рамку “шекспірівського” сюжету – батьки молодих людей ворогують, як сімейства Ромео й Джульети. А виходить, Л. М. заздалегідь відділена від Олексія, що тільки що приїхало в батьківський маєток, двома “границями”. Правила пристойності не дозволяють знайомитися зі стороннім юнаком; конфлікт батьків виключає можливість
Виручає гра; довідавшись, що її служниця Настя запросто ходить у берестів-ское Тугилово (“добродії у сварці, а слуги один одного пригощають”), Л. М. відразу придумує хід, що дозволяє їй вислизнути з меж “шекспірівського” сюжету в простір сюжету пасторального. Те, що цей “хід”, у свою чергу, повторює традиційне комедійне перевдягання панянки в селянку (найближче джерело – комедія Мариво “Гра любові й случаючи” і скроєна по її сюжетному лекалу повість г-жи Монтолье “Урок любові”), справи не міняє; по чужій “канві” Пушкін вишиває свої “візерунки” – як саме життя щораз вишиває нові “візерунки” людських почуттів по канві звичних обставин.
Переодягшись селянкою, Л. М. є в тугиловскую гай, де гуляє із собакою молодий пан; її природна смаглявість те саме що простонародна засмага; Олексій вірить, що перед ним – Килина, дочка ” Василья-Коваля”. (Ім’я Килина не тільки пародійно протипоставлена домашньому прізвиську “Бетси”, але й натякає на таємничу “Килину Петрівну Курочкину”, що пише “романічні” листи Олексій. ) Л. М. легко справляється з роллю (вона навіть змушує Берестова “вивчити” її грамоті) – тому що при всій умовності, всієї театральності перевдягань ця роль їй те саме що. Різниця між російською селянкою й росіянці повітовою панянкою – чисто станова; і ту й іншу харчують соки національного життя Сама по собі роль “переодягненої дворянки” має чисто європейське походження (про джерела див. вище).
Але це не важливо; Пушкін не випадково маскує “іноземні” джерела, указуючи читачеві на найближчі російські паралелі. Уже саме ім’я героїні припускає “селянський” поворот сюжету: “і селянки любити вміють” (Н. М. Карамзин. “Бідна Ліза”).
Цього мало; письменник змушує мниму селянку Л. М. читати Олексію по складах ще одну повість Н. М. Карамзина, “Наталя, боярська дочка”; він тихо посміюється над виникаючою двозначністю. Але недарма повести поданий епіграф з поеми “Душенька” И. Ф. Богдановича: “В усіх ти, Душенька, убраннях гарна”. Обставини (батьки молодих людей раптово примирилися; старший Берестів із сином є в Прилучино з візитом; Олексій не повинен довідатися Л. М. – інакше інтрига самознищиться) змушують неї розіграти зовсім іншу роль. “Селянка” Л. М. приймає “іноземний” вигляд у смаку французького XVIII в. (смаглявість схована білилом; локони збиті, як перука Людовика XIV, рукава – як фижми мадам Помпадур). Її ціль – залишитися з і не сподобатися Олексію, і ціль ця досягнута цілком.
Однак авторові (і читачеві! ) вона як і раніше подобається; будь-які перевдягання, будь-які ігрові маски лише оттеняют незмінну красу її душі. Душі росіянці, простий, радісної, відкритої й сильної Сюжет швидко рухається до щасливої розв’язки: батьки ведуть справу до весілля; наляканий Олексій готовий зневажити становою різницею й женитися на “селянці”.
В останній сцені він уривається в кімнату “панянки” Л. М., щоб пояснити їй, чому він не може, не повинен ставати її чоловіком. Уривається – і застає “свою” Килину, “переодягнену” у дворянське плаття й читаючу його ж лист. Границі гри й життя зміщаються, усе заплутується, повторюється ситуація повести “Заметіль”: герой повинен оголосити героїні про причини, що роблять їхній шлюб неможливим – і виявляється в ніг своєї нареченої (Помітно, що обидві історії розказані Белкину “дівицею К. И. Т. ) Епіграф, поданий до всього циклу (“…Митрофан по мені”) і спочатку зв’язаний лише з образом простодушного оповідача Івана Петровича Белкина, остаточно поширюється на всіх персонажів “болдинских баєчок”, – крім Сильвио з “Пострілу”.
Related posts:
- Повести Белкина характеристика образу Ліза Муромська(Бетсі, Килина) Ліза Муромська(Бетсі, Килина) – сімнадцятилітня дочка російського пана-англомана Григорія Івановича, що марнотратиться і живе на віддалі від столиць, в маєтку Прилучи-но. Створивши образ Тетяни Лариной, Пушкін ввів в російську літературу тип повітової панночки. Л. М. належить до цього типу. Вона теж черпає знання про світське життя(та і про життя взагалі) з книжок, та зате почуття […]...
- Повести Белкина характеристика образа Берестів Олексій Іванович ПОВЕСТИ ПОКІЙНОГО ІВАНА ПЕТРОВИЧА БЕЛКИНА (1830; опубл. 1831) ПАНЯНКА-СЕЛЯНКА Берестів Олексій Іванович – молодий герой повести, по закінченні університету не одержав батьківського благословення на військову службу, а до статської не має полювання й приїжджаючий у рідне віддалене Тугилово – де закохується в сусідку Лізу Муромську. Відкрившись оповіданням про “байронічний” герої Сильвио (“Постріл”), “Повести Белкина” завершуються […]...
- Повести Белкина характеристика образа Марья Гаврилівна ПОВЕСТИ ПОКІЙНОГО ІВАНА ПЕТРОВИЧА БЕЛКИНА (1830; опубл. 1831) ЗАМЕТІЛЬ Марья Гаврилівна – героїня повести, сюжет якої (так само як ” Панянки-Селянки”) розказаний Белкину дівицею К. И. Т. Марья Гаврилівна – “струнка, бліда й сімнадцятилітня” дочка найдобрішого поміщика Гаврила Гавриловича Р*** із села Ненарадова; має романічну уяву (подібно оповідачеві й героєві “Пострілу”, героям ” Панянки-Селянки”, самому […]...
- Повести Белкина характеристика образа Белкин Іван Петрович ПОВЕСТИ ПОКІЙНОГО ІВАНА ПЕТРОВИЧА БЕЛКИНА (1830; опубл. 1831) Белкин Іван Петрович – вигаданий персонаж-оповідач, поміщик села Горюхина, породжений в 1798 р. від “чесних і шляхетних батьків” (батько – секунд-майор); виучений сільським дячком і пристрастився до творчості; в 1815-1823 гг. служивший у піхотному єгерському полицю; не пила; имевший надзвичайну слабість до жіновий статі, але обладавший “дівоцькою […]...
- Повести Белкина характеристика образа Сильвио ПОВЕСТИ ПОКІЙНОГО ІВАНА ПЕТРОВИЧА БЕЛКИНА (1830; опубл. 1831) ПОСТРІЛ Сильвио – тридцатипятилетний офіцер-дуелянт, одержимий ідеєю мести. Історія про нього повідана И. П. Белкину якимось полковником И. Л. П., в ініціалах якого легко прочитується натяк на знаменитого бретера тої пори И. П. Липранди; оповідання ведеться від імені И. Л. П. Полковник-Оповідач, у свою чергу, спочатку описує […]...
- Характеристика героїв Повести Белкина Пушкіна А. С ***. Так що образ С. послідовно відбитий у самих різних дзеркалах, як би пропущений крізь складну систему незбіжних точок зору – і при цьому нітрохи не міняється. Незмінність героя різко підкреслена, – точно так само, як підкреслене його прагнення здаватися двоїстим, дивним. *** із села Ненарадова; має романічна уява (подібно оповідачеві й героєві “Пострілу”, героям […]...
- Бідна Ліза характеристика образа Ліза (бідна Ліза) БІДНА ЛІЗА (Повість, 1792) Ліза (бідна Ліза) – головна героїня повести, що зробила повний переворот у суспільній свідомості XVIII в. Карамзин уперше в історії російської прози звернувся до героїні, наділеної підкреслено повсякденними рисами. Його слова “і селянки любити вміють” сталі крилатими. Бідна селянська дівчина Л. рано залишається сиротою. Вона живе в одній з підмосковних сіл […]...
- Повести Белкина характеристика образів Самсон Вирин ПОВЕСТИ ПОКІЙНОГО ІВАНА ПЕТРОВИЧА БЕЛКИНА (1830; опубл. 1831) СТАНЦІЙНИЙ ДОГЛЯДАЧ Самсон Вирин – станційний доглядач, нещасний чиновник 14-го (останнього) класу, “сущий мученик” посади, батько дочки Дуни, повезеної гусаром у Петербург. Повість, розказана Белкину титулярним радником А. Г. Н. , поміщена в циклі четвертої, але у виносці до листа “одного поважного чоловіка” вона поставлена на перше […]...
- Повести Белкина характеристика образу Берестів Олексій Іванович Берестів Олексій Іванович – молодий герой повісті, після закінчення університету що не отримав батьківського благословення на військову службу, а до статської що не має полювання і приїжджає в рідне віддалене Тугилово – де закохується в сусідку Лізу Муромську. Відкрившись розповіддю про героя “Байрона” Сильвио(“Постріл”), “Повести Белкина” завершуються новелою, один з двох головних героїв якої намагається […]...
- Повести Белкина характеристика образу Белкин Іван Петрович Белкин Іван Петрович – вигаданий персонаж-оповідач, поміщик села Горюхина, народжений в 1798 р. від “чесних і благородних батьків”(батько – секунд-майор); вивчений сільським дячком і такий, що приохотився до письменництва; у 1815-1823 рр. що служив в піхотному єгерському полку; що не пив; що мав надзвичайну слабкість до жіночої статі, але що мав “девической соромливість”; осінню 1828 […]...
- Повести Белкина характеристика образів Адриян Прохоров ПОВЕСТИ ПОКІЙНОГО ІВАНА ПЕТРОВИЧА БЕЛКИНА (1830; опубл. 1831) ТРУНАР Адриян Прохоров – головний і практично єдиний самостійний герой повести, московський трунар. Історію про Адрияне Белкину розповів прикажчик Б. В.; але не тільки голос прикажчика – голос самого Белкина із працею пробивається крізь авторську інтонацію Пушкіна. Він указує на те, що світова література дотепер знала образ […]...
- Повести Белкина – художній аналіз Повести широко охоплюють сучасну Пушкіну дійсність. У них дані картини суспільних відносин і побуту й помісного дворянства (“Заметіль”, ” Панянка-Селянка”), і армійських офіцерів (“Постріл”), і міських ремісників (“Трунар”), і дрібних чиновників (“Станційний доглядач”), і кріпосного селянства (” Історія села Горюхина”). Пушкін випустив повести анонімно, приписавши авторство вигаданій особі – Іванові Петровичу Белкину. Найбільш значної є […]...
- Переказ повести Бідна Ліза Карамзина М. Н План переказу 1. Життя Лізи в будинку її матері. 2. Ліза зустрічає ераста. 3. Молодий, людина приходить у будинок Лізи. 4. Переживання героїв. 5. Герої починають зустрічатися щодня. 6. ераст позбавляє Лізу безвинності, і його відношення до неї міняється. 7. Ліза зустрічає ераста в Москві й довідається, що він повинен женитися на багатій удові. 8. […]...
- Художні особливості повести H. М. Карамзина “Бідна Ліза” 1. Перші кроки в психологічній прозі. 2. Художні особливості повести. 3. Нові прийоми, використовувані Карамзиним. Н. М. Карамзин, основоположник сентиментально-реалістичної літератури, був визнаним майстром створення чудових повістей, що розповідають про долі своїх сучасників. Саме в цьому жанрі як не можна повно розкрився його талант письменника-сентименталіста Повести Карамзина: “Фрол Силин”, “Бідна Ліза”, “Наталя, боярська дочка”, “Юлія”, […]...
- Перші досвіди Пушкіна в області художньої прози (“Повести Белкина”) Улітку 1827 р. Пушкін починає писати історичний роман “Арап Петра Великого”, а в 1829 р. приступає до прозаїчного роману про сучасність – “Романові в листах”. Обоє добутки залишилися незавершеними. Разом з тим Пушкін одним з перших відзначив успіх і необхідність розвитку в російській літературі й понести. В 1827 р. Пушкін прямо вказує Погодину, одному з […]...
- Характеристика образа Гринева в повести А. С. Пушкина “Капитанская дочка” Петр Гринев – один из главных героев повести Пушкина “Капитанская дочка”. Он выступает в роли мудрого и уже зрелого рассказчика, который повествует о годах своей юности. Но мемуары Гринева касаются не только его лично, но и важного исторического события – крестьянского восстания. Зная его предводителя Емельяна Пугачева, Гринев решил составить правдивый портрет этого человека. Автор […]...
- Характеристика образа Пугачева в повести А. С. Пушкина “Капитанская дочка” Александр Пушкин в повести “Капитанская дочка” обратился к настоящему историческому факту – крестьянскому восстанию конца XVIII столетия. О его предводителе – Емельяне Пугачеве – написано немало исторических статей. Большинство историков изображают его кровожадным преступником. Образ Пугачева, созданный Пушкиным, более многогранен. Читатель видит талантливого народного вождя, чьи выдающиеся способности привлекали многих людей. К нему приходили крестьяне […]...
- “Станційний доглядач” із циклу “Повести покійного Івана Петровича Белкина” З іншого боку, що стоїть одруження, незважаючи на всі прикрості, пов’язані із пристроєм весілля, не могла не радувати поета, не змушувати тріпотіти й хвилюватися його серце. Творчому натхненню сприяла й пора року – улюблена Пушкіним осінь. Лірика цього періоду як не можна глибше відбиває внутрішній стан поета: радісні, грайливі нотки перемежовуються в ній із тривожними […]...
- А. С. Пушкін “Повести Белкина”. Тема й ідейний зміст однієї з них В “Повістях Белкина” Пушкін опирається на традиції оповідальної прози кінця 20-х років XIX століття. В “Пострілі” і “Заметілі” романтичні ситуації й колізії дозволяються просто й щасливо, у реальній обстановці, не залишаючи місця ніяким загадкам і мелодраматичним кінцівкам, які були так популярні в романтичній повісті. В ” Панянці-Селянці” казавшийся романтичним герой, що носив навіть перстень із […]...
- Сюжет повести Карамзіна “Бідна Ліза” У повісті Карамзина “Бідна Ліза” розповідається про любов молодого дворянина ераста й селянки Лізи. Ліза живе разом з матір’ю на околицях Москви. Дівчина продає квіти й тут знайомиться з ерастом. ераст – це людина “з неабияким розумом і добрим серцем, добрим від природи, але слабким і вітряним”. Його любов до Лізи виявилася не міцною. ераст […]...
- Повести Белкина Пушкіна А. С * * *скую губернію, по тракті, нині знищеному. Перебував я в дрібному чині, їхав на перекладних і платив прогони за два коней. Внаслідок цього доглядачі із мною не церемонилися, і часто бирал я з бою те, що, у думці моєму, випливало мені по праву. Будучи молодий і запальний, я обурювався на низькість і малодушність доглядача, […]...
- Капітанська Дочка характеристика образа Швабрин Олексій Іванович КАПІТАНСЬКА ДОЧКА (Повість, 19 окт. 1836) Швабрин Олексій Іванович – дворянин, антагоніст головного героя повести Гринева. Задумавши роман (повість) з епохи пугачевского бунту, зв’язаний жанровою традицією з “шотландськими романами” В. Скотта, де герой виявляється між двома таборами, “заколотників” і “підкорювачів”, Пушкін спочатку коливався, кого поставити в центр оповідання. Чи то, як це було в “Дубровском”, […]...
- Скупий лицар характеристика образа Альбер СКУПИЙ ЛИЦАР (Сцени із Ченстоновой трагікомедії “The covetous Knight”, 1830) Альбер – молодий лицар, син скупого барона, герой трагедії, стилізованої під переклад з неіснуючого твору Ченстона (Шенстона). У центрі сюжету – конфлікт двох героїв, батька (Барона) і сина (А.). Обоє належать до французького лицарства, але до різних епох його історії. А. молодий і честолюбний; для […]...
- Метаморфози характеристика образа Мидаса Мидас – фригийский цар, син Горгия й (відповідно до однієї з версій, прийнятої й в “Метаморфозах”) Кибели. Овідій викладає дві найбільш відомі історії про М. У першій ми бачимо М. гостинним хазяїном. До нього приводять зв’язаним квітковим путом Силена – старий спьяну відбився від звиті Диониса й був пійманий місцевими пустунами. Сильний – товариш М. […]...
- Пікова Дама характеристика образа Томський Павло Олександрович ПІКОВА ДАМА (Повість, 1833; опубл. 1834) Томський Павло Олександрович – молодий князь, онук старої графині; спочатку здається другорядною фігурою, кимсь начебто гравця Нарумова (який “є посередником” між головним героєм, Германном, і миром карткових гравців). Сюжетна роль Т. дійсно незначна й сугубо служеб-на. Він з’являється в першому розділі – тільки для того, щоб розповісти картярському співтовариству […]...
- Характеристика головних героїв повести А. С. Пушкіна “Постріл” Композиція повести “Постріл” цікава й непроста завдяки своєї многоуровневости, що створюють трохи оповідачів і складно побудований сюжет. Сам А. С. Пушкін, що перебуває на верхньому щаблі композиційних сходів, формально передає авторство Іванові Петровичу Белкину. Мниме “авторство” приводить до створення багаторівневого тексту, а це у свою чергу дозволяє глибше й ширше охопити дійсність, описати вдачі, розповісти […]...
- Характеристика образа Петра I И все-таки тема одне, а персонаж – інше. Поки сам П. залишається в сюжетній тіні, розміщення сил у поемі відповідають неписаним правилам лорда Байрона; антагоніст Мазепи – ображений батько Кочубей; основний конфлікт – любовно^-психологічний і т. д. Але в останньої, 3-й частини Пушкін, описуючи Полтавську битву Росії з Карлом XII і Мазепою, уводить П. до […]...
- Сид характеристика образа Сида Сид – героїчне прізвисько, дане поваленими їм маврами донові Родриго й ставшее назвою першої трагедії французького классицистического театру. Арабське слово “сид” означає “пан”. У розвитку сюжету два вчинки Р. є ключовими: помста за батька, ображеного графом Гормасом, і переможний бій з маврами. Вони визначають не тільки характер взаємин героїв трагедії, але і її морально-етичну проблематику. […]...
- Скупий лицар характеристика образа Барон СКУПИЙ ЛИЦАР (Сцени із Ченстоновой трагікомедії “The covetous Knight”, 1830) Барон – батько молодого лицаря Альбера; вихований колишньою епохою, коли належати до лицарства значило насамперед бути сміливим воїном і багатим феодалом, а не служителем культу прекрасної дами й учасником придворних турнірів. Старість звільнила Б. від необхідності надягати панцири (хоча у фінальній сцені він і виражає […]...
- Тристан і Ізольда характеристика образа Марка Марко, король – персонаж сюжету про Тристане й Ізольду, дядько Тристана (брат його матері) і чоловік Ізольди Білявої. М. – правитель Корнуельса (іноді його столицею називається Тинтажель, іноді – Лондон). У Тинтажеле протікає дія ряду лицарських романів. Один раз до берегів королівства, де править Марко, пристає корабель норвезьких купців. Вони висаджують на берег юнака, що […]...
- Характеристика образа Мазепа Композиція “Полтави” многофигурна, що відповідає її двоїстій жанровій природі (і романтична новела, і героїчний епос). Але всі сюжетні лінії сходяться в одну крапку – до образа “похмурого” Мазепи. Після того як батьки Марії відмовляють йому в руці дочки, вона біжить із будинку; Кочубей разом із дружиною замишляє помста; але донос, посланий їм Петру, вертається до […]...
- Характеристика образа Швабрин Олексій Іванович Ш. смаглявий, некрасивий собою, жвавий; служить у Білогірській міцності п’ятий рік; сюди переведений за “смертовбивство” (на дуелі заколов поручика). Сама по собі ця подробиця біографії ні про що не говорить; так само як ні про що не говорить презирливість Ш. (під час першої зустрічі із Гриневым він описує белогорцев досить глумливо). Все це типові риси […]...
- Характеристика образа Керубина в комедіях Бомарше П Керубино – паж Альмавиви, закоханий у графиню, як і у всіх жінок на світі, cherubіno dі amore, як, поддразнивая його, виражається один з персонажів другого плану, хоча К. і справді херувим любові. Особливо обмовляючи, що ця роль должнабить віддана молодій виконавиці, Бомарше посилався на відсутність підходящих акторів у тодішніх трупах, але подібна необхідність викликана й […]...
- Пісня про Нибелунгах характеристика образа Кримхильди Кримхильда – головна героїня “Пісні про Нибелунгах”, саме її доля надає цілісність епічному сказанню. Образ К. перетерплює в міру розвитку подій істотну еволюцію. Спочатку всі вчинки К. носять нормативний характер і грунтуються на збігу бажаного й дійсного. Потім у поводженні ДО. Зненацька проявляється якість цілком конкретне, реальне, властиве аж ніяк не ідеальним натурам. К. марнолюбна, […]...
- Обломів характеристика образа Марьи Михайлівни ОБЛОМІВ (Роман. 1859) Марья Михайлівна – тітка Ольги Іллінською, що виховує племінницю після смерті батьків. Образ подібної наставниці характерний для російської літератури XIX в. Світосприймання Ольги зложилося таким, яким воно з’являється в романі, багато в чому завдяки саме М. М. , що надала своїй вихованці досить волі для прояву щиросердечних схильностей і розвитку розуму. М. […]...
- Одиссея характеристика образа Пенелопи Пенелопа – персонаж “Одиссеи”, дочка Икария й німфи Перибеи, дружина Одиссея й двоюрідна сестра Олени. У світовій культурі ім’я П., що цілих 20 років чекає повернення коханого чоловіка, стало уособленням вірної дружини. Під час відсутності Одиссея П. осаджують численні наречені, юнаки із кращих сімей Итаки й прилеглих островів. Але П. , розуміючи, що сила на […]...
- Пісня про Нибелунгах характеристика образа Хагена Хаген – героїчний лиходій “Пісні про Нибелунгах”. На його рахунку два страшних злочини: убивство чоловіка Кримхильди – Зигфріда й убивство малолітнього сина Кримхильди від другого шлюбу з етцелем – Ортлиба. X. виступає в оповіданні як антипод головної героїні. У боях з датчанами й саксами, а також у ході кривавої звади з гунами від меча X. […]...
- Пікова Дама характеристика образа Стара графиня Ганна Федотівна ПІКОВА ДАМА (Повість, 1833; опубл. 1834) Стара графиня Ганна Федотівна – восьмидесятилітня баба, у будинку якої виховується бідна Чи родичка-Завіту Іванівна; охоронниця таємниці “трьох карт”; уособлення долі. Уперше з’являється перед читачем в образі молодої владної красуні, у димку легендарного “анекдоту” шістдесятирічної давнини, за яким, за свідченням П. В. Нащокина (запис П. И. Бартенєва), коштує легенда […]...
- Метаморфози характеристика образа Ниоба Ниоба – персонаж “Метаморфоз”, фиванская цариця родом з Лідії, дружина Амфиона. Вона образила Латону (Літо) тим, що хвасталася перед нею, матір’ю всього двох дітей (Аполлона й Артеміди) своєю багатодітністю (по різних версіях, у псу було від 3 до 20 дітей, синів і дочок). На кару Аполлон убив її синів, а Артеміда – дочок. Сама Н. […]...
- На дні характеристика образа Луки Лука – літній мандрівник, на якийсь час появляющийся в нічліжці. Л. нагадує члена релігійної секти. Ім’я персонажа асоціюється з євангелістом; Л. говорить: ” Христос-Від усіх жалував і нам так велів”, – однак на пряме запитання, є чи Бог, відповідає: “Коли віриш – є, не віриш – немає… У що віриш, то і є…” Л. доглядає […]...