Повести Белкина характеристика образа Марья Гаврилівна
ПОВЕСТИ ПОКІЙНОГО ІВАНА ПЕТРОВИЧА БЕЛКИНА (1830; опубл. 1831) ЗАМЕТІЛЬ Марья Гаврилівна – героїня повести, сюжет якої (так само як ” Панянки-Селянки”) розказаний Белкину дівицею К. И. Т. Марья Гаврилівна – “струнка, бліда й сімнадцятилітня” дочка найдобрішого поміщика Гаврила Гавриловича Р*** із села Ненарадова; має романічну уяву (подібно оповідачеві й героєві “Пострілу”, героям ” Панянки-Селянки”, самому Белкину). Тобто вона мислить літературними формулами, сприймає життя як романну фабулу. Мир провінційної читачки французьких
Г. закохується бідний армійський (тобто не приналежний до гвардійської еліти) прапорщик, а батьки дивляться на нього косо, вона замишляє щось романне.
Планується таємне вінчання, після якого, як покладається, піде спочатку кульмінація – батьківський гнів, а потім розв’язка – прощення й заклик: “діти! прийдіть у наші обійми! ” Усе обставлено відповідним образом – написані
Інсценівка “роману” у житті не вдалася Цілком баладна заметіль, що збила зі шляхи нареченого, Володимира, як якась стихія Провидіння, вторглась у задуманий ними “сюжет”. “Живаючи життя” запропонувала розв’язку настільки літературну, настільки примхливу, що в “сьогоденні” романі вона здалася б надуманої, неправдоподібної. (До пори до часу подробиці не розкриваються.) Переживши звістку про смерть Володимира від поранення на поле Бородіна, а потім і смерть батька, М. Г. переїжджає в інший спадкоємний маєток, стає багатою нареченою, але відкидає всіх наречених, – як Пенелопа, що чекає свого Одиссея.
Натяки на чудність її положення втримуються в порівняннях оповідача; якщо дотепер Володимир порівнював неї з незайманою Лаурою із сонетів Петрарки, те тепер оповідач порівнює неї з давньогрецькою героїнею – “незайманою Артемідою”. Робиться це в надії, що грамотний читач зверне увагу на деяку незгідність (Артеміда була одночасно й незайманою, і вдовою не успели “пізнати” її галикарнасского пануючи Мавзола, якому зберігала вірність) і вловить натяк на непрості обставини. Але – за законами новели – усе роз’ясняється тільки у фіналі. Біля *ского маєтку М. Г. в 1815 р. поселяється поранений полковник Бурмин “з Георгієм у петлиці й із цікавої бледнос-тию”.
Романічне серце М. Г. не витримує; але романічна ж свідомість продовжує працювати в заданому напрямку.
Вона веде справу до рішучого пояснення – не заради можливого шлюбу, а всупереч йому; М. Г. знову заготовила гарну розв’язку. (Звичайно, теж романічну.) Однак дарма вона уявляє себе героїнею роману (ставок, верба, біле плаття, обов’язкова книга в руках, гусар); дарма пригадує перший лист St-Preuex з роману Ж. Ж. Руссо “Юлія, або Нова елоиза” (відповідно, представляючи себе замужньою Юліою, чиїм платонічним іншому після її весілля став колишній коханий Сен-Пре). У момент пояснення виявляється, що Бурмин і є той самий “незваний наречений”, якого баладна заметіль у грудні 1811 г. випадково занесла в жадринскую церква й з яким (як нарешті-те довідається читач) М. Г. була помилково повінчана тією страшною ніччю. В 1815 р. вони не довідалися один одного – тому що бачилися лише одне мгновенье (піднявши ока на людину, що стала їй чоловіком, М. Г. негайно зомліла, а Бурмин виїхав).
Знову розв’язка, що пропонує героям таємничий хід життя, валить всі їхні задуми – і знову виявляється куди більше літературною (“романічної”), чим може собі дозволити “правдоподібна” література. А М. Г. перетворюється в героїню історії, що не могла б і видумати. Сюжетних аналогів у положень, у які попадають герої “Заметілі”, безліч – від повісті В. И. Панаєва “Отеческое покарання (Щира подія)”, 1819 (барчук Калл ист “у жарт” займає місце нареченого в момент вінчання нареченої-селянки; після 5 років відсутності вертається; закохується в “племінницю” сусідки Ейлалию; не може женитися, тому що одружено; зрештою, з’ясовує, що це і є його дружина, вихована батьком як панянка), до комедії Лашоссе “Помилкова антипатія”, 1733. Але самі герої, їхнього переживання, “правда страстей”, аналогів не мають; традиційне сюжетне тло різко оттеняет неповторність образів
Related posts:
- Повесті Белкіна характеристика образу Марья Гаврилівна Марья Гавриловна – героиня повести, сюжет которой (равно как “Барышни-крестьянки”) рассказан Белкину девицей К. І. Т. Марья Гавриловна – “стройная, бледная и семнадцатилетняя” дочь добрейшего помещика Гаврилы Гавриловича Р из села Ненарадова; имеет романическое воображение (подобно рассказчику и герою “Выстрела”, героям “Барышни-крестьянки”, самому Белкину). То есть она мыслит литературными формулами, воспринимает жизнь как романную фабулу. […]...
- Повести Белкина характеристика образа Белкин Іван Петрович ПОВЕСТИ ПОКІЙНОГО ІВАНА ПЕТРОВИЧА БЕЛКИНА (1830; опубл. 1831) Белкин Іван Петрович – вигаданий персонаж-оповідач, поміщик села Горюхина, породжений в 1798 р. від “чесних і шляхетних батьків” (батько – секунд-майор); виучений сільським дячком і пристрастився до творчості; в 1815-1823 гг. служивший у піхотному єгерському полицю; не пила; имевший надзвичайну слабість до жіновий статі, але обладавший “дівоцькою […]...
- Повести Белкина характеристика образа Сильвио ПОВЕСТИ ПОКІЙНОГО ІВАНА ПЕТРОВИЧА БЕЛКИНА (1830; опубл. 1831) ПОСТРІЛ Сильвио – тридцатипятилетний офіцер-дуелянт, одержимий ідеєю мести. Історія про нього повідана И. П. Белкину якимось полковником И. Л. П., в ініціалах якого легко прочитується натяк на знаменитого бретера тої пори И. П. Липранди; оповідання ведеться від імені И. Л. П. Полковник-Оповідач, у свою чергу, спочатку описує […]...
- Повести Белкина характеристика образа Берестів Олексій Іванович ПОВЕСТИ ПОКІЙНОГО ІВАНА ПЕТРОВИЧА БЕЛКИНА (1830; опубл. 1831) ПАНЯНКА-СЕЛЯНКА Берестів Олексій Іванович – молодий герой повести, по закінченні університету не одержав батьківського благословення на військову службу, а до статської не має полювання й приїжджаючий у рідне віддалене Тугилово – де закохується в сусідку Лізу Муромську. Відкрившись оповіданням про “байронічний” герої Сильвио (“Постріл”), “Повести Белкина” завершуються […]...
- Повести Белкина характеристика образа Ліза Муромська (Бетси, Килина) ПОВЕСТИ ПОКІЙНОГО ІВАНА ПЕТРОВИЧА БЕЛКИНА (1830; опубл. 1831) ПАНЯНКА-СЕЛЯНКА Ліза Муромська (Бетси, Килина) – сімнадцятилітня дочка російського пана-англомана ГриГорея Івановича, що промотався й живе на відстані від столиць, у маєтку Прилучи-Але. Створивши образ Тетяни Ларіній, Пушкін увів у російську літературу тип повітової панянки. Л. М. належить до цього типу. Вона теж черпає знання про світське […]...
- Характеристика героїв Повести Белкина Пушкіна А. С ***. Так що образ С. послідовно відбитий у самих різних дзеркалах, як би пропущений крізь складну систему незбіжних точок зору – і при цьому нітрохи не міняється. Незмінність героя різко підкреслена, – точно так само, як підкреслене його прагнення здаватися двоїстим, дивним. *** із села Ненарадова; має романічна уява (подібно оповідачеві й героєві “Пострілу”, героям […]...
- Повести Белкина характеристика образів Адриян Прохоров ПОВЕСТИ ПОКІЙНОГО ІВАНА ПЕТРОВИЧА БЕЛКИНА (1830; опубл. 1831) ТРУНАР Адриян Прохоров – головний і практично єдиний самостійний герой повести, московський трунар. Історію про Адрияне Белкину розповів прикажчик Б. В.; але не тільки голос прикажчика – голос самого Белкина із працею пробивається крізь авторську інтонацію Пушкіна. Він указує на те, що світова література дотепер знала образ […]...
- Повести Белкина характеристика образів Самсон Вирин ПОВЕСТИ ПОКІЙНОГО ІВАНА ПЕТРОВИЧА БЕЛКИНА (1830; опубл. 1831) СТАНЦІЙНИЙ ДОГЛЯДАЧ Самсон Вирин – станційний доглядач, нещасний чиновник 14-го (останнього) класу, “сущий мученик” посади, батько дочки Дуни, повезеної гусаром у Петербург. Повість, розказана Белкину титулярним радником А. Г. Н. , поміщена в циклі четвертої, але у виносці до листа “одного поважного чоловіка” вона поставлена на перше […]...
- Дубровский характеристика образа Маша, Марья Кириловна Троекурова ДУБРОВСКИЙ (Роман, 1832-1833; опубл. 1841) Маша, Марья Кириловна Троекурова – ніжна дочка грізного провінційного самодура; сімнадцятилітня красуня, у яку закоханий двадцатитрехлетний Володимир Дубровский, спадкоємець поміщика, розореного її батьком. Вік; біле плаття повітової панянки; вихователька-француженка (мамзель Мими, що прижила від Кирили Петровича Троекурова Сашка, зведеного брата М.); величезна бібліотека, складена в основному із французьких письменників XVІІІ […]...
- Повести Белкина характеристика образу Ліза Муромська(Бетсі, Килина) Ліза Муромська(Бетсі, Килина) – сімнадцятилітня дочка російського пана-англомана Григорія Івановича, що марнотратиться і живе на віддалі від столиць, в маєтку Прилучи-но. Створивши образ Тетяни Лариной, Пушкін ввів в російську літературу тип повітової панночки. Л. М. належить до цього типу. Вона теж черпає знання про світське життя(та і про життя взагалі) з книжок, та зате почуття […]...
- Повести Белкина характеристика образу Белкин Іван Петрович Белкин Іван Петрович – вигаданий персонаж-оповідач, поміщик села Горюхина, народжений в 1798 р. від “чесних і благородних батьків”(батько – секунд-майор); вивчений сільським дячком і такий, що приохотився до письменництва; у 1815-1823 рр. що служив в піхотному єгерському полку; що не пив; що мав надзвичайну слабкість до жіночої статі, але що мав “девической соромливість”; осінню 1828 […]...
- Повести Белкина характеристика образу Берестів Олексій Іванович Берестів Олексій Іванович – молодий герой повісті, після закінчення університету що не отримав батьківського благословення на військову службу, а до статської що не має полювання і приїжджає в рідне віддалене Тугилово – де закохується в сусідку Лізу Муромську. Відкрившись розповіддю про героя “Байрона” Сильвио(“Постріл”), “Повести Белкина” завершуються новелою, один з двох головних героїв якої намагається […]...
- Повести Белкина – художній аналіз Повести широко охоплюють сучасну Пушкіну дійсність. У них дані картини суспільних відносин і побуту й помісного дворянства (“Заметіль”, ” Панянка-Селянка”), і армійських офіцерів (“Постріл”), і міських ремісників (“Трунар”), і дрібних чиновників (“Станційний доглядач”), і кріпосного селянства (” Історія села Горюхина”). Пушкін випустив повести анонімно, приписавши авторство вигаданій особі – Іванові Петровичу Белкину. Найбільш значної є […]...
- Храктеристика образа Маша, Марья Кириловна Троекурова Без матері (і, по суті, без батька, що ним не займається) росте й Володимир Дубровский, син єдиного із троекуровских сусідів, кому – незважаючи на бідність – “дозволене” не боятися Кирилы Петровича. Це зближає дітей; але дружба їх триває недовго: у віці 8 років Володимира відправляють учитися в Петербург, а коли він вертається, між ним і […]...
- Перші досвіди Пушкіна в області художньої прози (“Повести Белкина”) Улітку 1827 р. Пушкін починає писати історичний роман “Арап Петра Великого”, а в 1829 р. приступає до прозаїчного роману про сучасність – “Романові в листах”. Обоє добутки залишилися незавершеними. Разом з тим Пушкін одним з перших відзначив успіх і необхідність розвитку в російській літературі й понести. В 1827 р. Пушкін прямо вказує Погодину, одному з […]...
- Характеристика образа Пугачева в повести А. С. Пушкина “Капитанская дочка” Александр Пушкин в повести “Капитанская дочка” обратился к настоящему историческому факту – крестьянскому восстанию конца XVIII столетия. О его предводителе – Емельяне Пугачеве – написано немало исторических статей. Большинство историков изображают его кровожадным преступником. Образ Пугачева, созданный Пушкиным, более многогранен. Читатель видит талантливого народного вождя, чьи выдающиеся способности привлекали многих людей. К нему приходили крестьяне […]...
- Характеристика образа Гринева в повести А. С. Пушкина “Капитанская дочка” Петр Гринев – один из главных героев повести Пушкина “Капитанская дочка”. Он выступает в роли мудрого и уже зрелого рассказчика, который повествует о годах своей юности. Но мемуары Гринева касаются не только его лично, но и важного исторического события – крестьянского восстания. Зная его предводителя Емельяна Пугачева, Гринев решил составить правдивый портрет этого человека. Автор […]...
- Скорочено повести Заметіль Пушкіна А. С ЗАМЕТІЛЬ Жив у своєму маєтку Ненарадове гостинний Гаврило Гаврилович Р**. , Була в нього дочка Марья Гаврилівна сімнадцяти років – струнка, бліда, вихована на французьких романах. Вона вважалася багатою нареченою. У селі у відпустці гостював бідний армійський прапорщик Володимир. Між молодими людьми виникло романтичне почуття. Вони листувалися, таємно зустрічалися й вирішили за законами французьких романів […]...
- “Станційний доглядач” із циклу “Повести покійного Івана Петровича Белкина” З іншого боку, що стоїть одруження, незважаючи на всі прикрості, пов’язані із пристроєм весілля, не могла не радувати поета, не змушувати тріпотіти й хвилюватися його серце. Творчому натхненню сприяла й пора року – улюблена Пушкіним осінь. Лірика цього періоду як не можна глибше відбиває внутрішній стан поета: радісні, грайливі нотки перемежовуються в ній із тривожними […]...
- А. С. Пушкін “Повести Белкина”. Тема й ідейний зміст однієї з них В “Повістях Белкина” Пушкін опирається на традиції оповідальної прози кінця 20-х років XIX століття. В “Пострілі” і “Заметілі” романтичні ситуації й колізії дозволяються просто й щасливо, у реальній обстановці, не залишаючи місця ніяким загадкам і мелодраматичним кінцівкам, які були так популярні в романтичній повісті. В ” Панянці-Селянці” казавшийся романтичним герой, що носив навіть перстень із […]...
- Що принесла заметіль героям повести Марья Гаврилівна Р., героїня “Заметілі”, описана Пушкіним як досить пересічна панянка, вихована на французьких романах. Вона виросла в російській глухомані, але мріє про романтичну пристрасть, про пригоди в смаку новітньої (для того часу) літератури. Вона закохується в бідного прапорщика Володимира. Її роман розвивається по задо нам жанру: прогулянки наодинці, таємна переписка з “поштовою скринькою” у […]...
- Котлован характеристика образа Вощева Вощев – головний герой повести. Прізвище персонажа асоціативно зв’язаний зі словами “загальний”, “марний”, “віск”. Повість починається з того, що В. у день тридцятиріччя звільняють із механічного заводу за його “замисленість серед загального темпу праці”: він міркував про “план загального життя” у надії “видумати що-небудь начебто щастя”. Відправившись мандрувати, В. приходить у місто, до вечора бродить […]...
- Дитинство. Отроцтво. Юність характеристика образа Карла Иванича (Мауера) ДИТИНСТВО. ОТРОЦТВО. ЮНІСТЬ (Трилогія, 1851 – 1855) Карл Иванич (Мауер) – німець, учитель, гувернер. З’являється на самому початку повести “Дитинство” головою, що ляскає мух над, що спить Николеньки Иртеньева, чим викликає невдоволення розбудженого вихованця. Товстої підкреслює чудакуватість К. І. і його доброту, однак і різницю між поводженням героя в дитячій і в класної, де той […]...
- Пікова Дама характеристика образа Стара графиня Ганна Федотівна ПІКОВА ДАМА (Повість, 1833; опубл. 1834) Стара графиня Ганна Федотівна – восьмидесятилітня баба, у будинку якої виховується бідна Чи родичка-Завіту Іванівна; охоронниця таємниці “трьох карт”; уособлення долі. Уперше з’являється перед читачем в образі молодої владної красуні, у димку легендарного “анекдоту” шістдесятирічної давнини, за яким, за свідченням П. В. Нащокина (запис П. И. Бартенєва), коштує легенда […]...
- Мотив відходу-повернення в сюжеті Повістей Белкина Пушкіна А. С “Повести Белкина” були створені Пушкіним восени 1830 року. Критика прийняла їх “зі здивуванням”, уважаючи ці “анекдоти” і “баєчки” невартими пушкінського таланта. Однак незабаром думка дослідників змінилося. У повістях була відкрита якийсь значеннєва єдність. М. Гершензон, В. С. Узин уважали, що єдність добутків визначається їх внутрішнім, глибинним змістом, єдиною ідеєю новел про особливу мудрість, непередбачуваності життя […]...
- Пікова Дама характеристика образа Томський Павло Олександрович ПІКОВА ДАМА (Повість, 1833; опубл. 1834) Томський Павло Олександрович – молодий князь, онук старої графині; спочатку здається другорядною фігурою, кимсь начебто гравця Нарумова (який “є посередником” між головним героєм, Германном, і миром карткових гравців). Сюжетна роль Т. дійсно незначна й сугубо служеб-на. Він з’являється в першому розділі – тільки для того, щоб розповісти картярському співтовариству […]...
- Обломів характеристика образа Обломова Іллі Ілліча ОБЛОМІВ (Роман. 1859) Обломів Ілля Ілліч – головний герой роману, парубок “років тридцяти двох – трьох від роду, середнього росту, приємної зовнішності, з темно-сірими очами, але з відсутністю всякої певної ідеї, усякої зосередженості в рисах особи… м’якість була пануючим і основним вираженням, не особи тільки, а всієї душі; а душу так відкрите і ясно світилася […]...
- Що робити характеристика образа Кірсанова Олександра Матвеича ЩО РОБИТИ? З оповідань про нових людей (Роман, 1863) Кірсанов Олександр Матвеич – один з головних героїв. У нього “русяві волосся досить темного відтінку, темно-блакитні очі, прямій грецький ніс, маленький рот, особа довгасте, чудової білизни”. Досить високого зросту, стрункий, наділений незвичайною фізичною силою. Різночинець, син переписувача повітового суду, з 12 років допомагав батькові в переписуванні […]...
- Мертві душі характеристика образа Капітан Копейкин МЕРТВІ ДУШІ (Поема, 1835-1841 – т. 1; опубл. 1842) Капітан Копейкин – герой вставної новели про офіцера, героя Вітчизняної війни 1812 р., що потеряли на ній ногу й руку й подавшемся від безгрішшя в розбійники. У варіантах “Повести” передбачалася втеча К. К. в Америку, звідки він год направляв Олександру I лист про долю поранених і […]...
- Майстер і Маргарита характеристика образа Иешуа Га-Ноцри Иешуа Га-Ноцри, – “жебрак з ен-Сарида”, бродячий філософ, людина років двадцяти семи, син невідомих батьків. Образ героя полемічно співвіднесений з образом євангельського Ісуса: у системі булгаковського роману І. і Ісус співвідносяться як безперечна істина і її перекручений образ; у цьому змісті питання про реальне існування Ісуса, що звучить на початку роману, припускає неоднозначну відповідь. І. […]...
- Обломів характеристика образа Мухоярова Івана Матвійовича ОБЛОМІВ (Роман. 1859) Мухоярів Іван Матвійович – брат Гафії Матвіївни Пше-Нициной, персонаж, на перший погляд, малоприметний, але являющийся важливою пружиною в сюжеті роману. Читач довідається про М. від земляка Обломова, Михея Андрійовича Тарантьева, що атестує Обломову свого “кума”: “Це, брат, золота людина, не чету якому-небудь вискочці німцеві! Корінний, росіянин служака, тридцять років на одному стільці […]...
- Пісня про Нибелунгах характеристика образа Кримхильди Кримхильда – головна героїня “Пісні про Нибелунгах”, саме її доля надає цілісність епічному сказанню. Образ К. перетерплює в міру розвитку подій істотну еволюцію. Спочатку всі вчинки К. носять нормативний характер і грунтуються на збігу бажаного й дійсного. Потім у поводженні ДО. Зненацька проявляється якість цілком конкретне, реальне, властиве аж ніяк не ідеальним натурам. К. марнолюбна, […]...
- Характеристика головних героїв повести А. С. Пушкіна “Постріл” Композиція повести “Постріл” цікава й непроста завдяки своєї многоуровневости, що створюють трохи оповідачів і складно побудований сюжет. Сам А. С. Пушкін, що перебуває на верхньому щаблі композиційних сходів, формально передає авторство Іванові Петровичу Белкину. Мниме “авторство” приводить до створення багаторівневого тексту, а це у свою чергу дозволяє глибше й ширше охопити дійсність, описати вдачі, розповісти […]...
- Мертві душі характеристика образа Ноздрев МЕРТВІ ДУШІ (Поема, 1835-1841 – т. 1; опубл. 1842) Ноздрев – молодецький 35-літній “балакун, гульвіса, молодець”; третій по рахунку поміщик, з яким Чичиков затіває торг про мертві душі. Знайомство відбувається в 1-й главі, на обіді в Прокурора; відновляється випадково – у трактирі (гл. 4). Чичиков направляється від Коробочки до Собакевичу. Ноздрев, у свою чергу, разом […]...
- Старий і море характеристика образа Сантьяго Сантьяго, старий – головний герой повести, написаної Хемингуеем наприкінці життєвого шляху й ставшей найважливішим ідейним і художнім підсумком його творчості, свого роду духівницею майстри. Дія розгортається в рибальському селищі під Гаваною на Кубі, у місцях, де в 1939-1960 гг. подовгу жив письменник, і відзначено майже документальною точністю географічних і побутових прикмет. Зовні майже бессобитийная, повість […]...
- Злочин і покарання характеристика образа Мармеладовой Сонечки ЗЛОЧИН І ПОКАРАННЯ (Роман, 1866) Мармеладова Сонечка – дочка Мармеладова, повія. Належить до катеГореї “лагідних”. “…Малого росту, років вісімнадцяти, худенька, але досить гарненька блондинка, із чудовими блакитними очами”. Уперше читач довідається про неї зі сповіді Мармеладова Раскольникову, у якій він розповідає, як С. у критичний для сім’ї момент у перший раз пішла на панель, а […]...
- Будденброки характеристика образа Християна Християн – брат Томаса й Тоні, син консула, народився в 1828 р., продовжує жити до кінця роману. На противагу братові має велику внутрішню незалежність і не вважає для себе необхідним піклуватися про престиж сім’ї й фірми. Після довгого перебування в Лондоні, а потім у Вальпараїсо X. вертається додому й намагається працювати в конторі разом з […]...
- Обломів характеристика образа Тарантьева Михея Андрійовича ОБЛОМІВ (Роман. 1859) Тарантьев Михей Андрійович – земляк Обломова. Звідки він з’явився і яким образом утерся в довіру Іллі Ілліча, – невідомо. Т. з’являється на перші ж сторінках роману – “людин років сорока, що належить до великої породи, високий, об’ємистий у плечах і у всьому тулубі, з великими рисами особи, з великою головою, з міцною, […]...
- Обломів характеристика образа Пшенициной Гафії Матвіївни ОБЛОМІВ (Роман. 1859) Пшеницина Гафія Матвіївна – удова чиновника, що залишилася із двома дітьми, сестра Івана Матвійовича Мухоярова, кума Тарантьева. Саме Тарантьев поселяє Обломова, змушеного шукати нову квартиру, у будиночку П. на Виборзькій стороні. “Їй було років тридцять. Вона була дуже біла й повна в особі, так що рум’янець, здається, не міг пробитися крізь щоки. […]...
- Зображення російського жіночого національного характеру в “Повістях Белкина” У розвитку російської художньої прози значення А. С. Пушкіна особливийале велико: адже в нього майже не було попередників. На набагато більше низькому рівні, у порівнянні з поезиїй, перебувала літературна мова прози. Тому перед Пушкіним-Прозаикому встала винятково важка задача обробки матеріалу даної області словесного мистецтва. Прозаические жанри залучали своєї більший дохідливістю. Не зрячи в ці роки […]...