Прийом у запорожці – народні перекази та легенди

Коли запорожці підмовлять якогось хлопця до себе на Січ, то спочатку його випробовують. Звелять варити кашу, та так, щоб і не сира була, і не переварилася. А як звариться, то щоб кликав їх, бо вони йдуть косити. Підуть козаки ніби косити, самі ж заберуться в очерет та й чекають.

Зварить хлопець куліш, вийде на високу могилу, почне гукати, а навкруги – ні душі. Лячно йому стане, почне плакати. Запорожці відправляють того додому, говорячи, що їм такого не треба. А як удасться який розторопний та догадливий хлопець, то кликне разів зо два, коли ж не відгукуються, скаже, що йде їсти сам, ще й гопака вдарить та пісню затягне. Виходять козаки зі схованки та й кажуть, що це свій. І приймають до свого товариства.

Коментар: Запорожці – славні лицарі, захисники рідної землі. Роками вони служили у війську, ходили в походи, зрідка навідуючись додому. Тому їм потрібне було кмітливе, сміливе, відважне поповнення.

От і вигадували вони різні випробування для новачків.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Прийом у запорожці – народні перекази та легенди