Природа як головний герой повістей циклу “Записки мисливця”
Росіянин письменник И. С. Тургенєв – автор замечатель-ных романів і оповідань – провів своє дитинство в име-нии матері Спасском-Лутовинове, що располага-лось у живописнейшем місці Орловської губернії. “Я народився й виріс в атмосфері, де панували подзатыльни-ки, щипки, стукалки, ляпаси та інше, – вспоми-нал письменник. – Ненависть до кріпосного права вже тог-так жила в мені”. І дійсно, Тургенєв, ще буду-чи дитиною, зрозумів і випробував всі тяготи кріпосного права й заприсяг собі все життя боротися із цим явле-нием росіянці дійсності.
За словами великого російського суспільного деяте-ля, письменника й чудового критика И. А. Гончарова. “Тургенєв, що створив в “Записках мисливця” ряд живих мініатюр кріпосного побуту, звичайно, не дав би літературі тонкої, м’якої, повних класичної простоти й щирої реальної
Всі враження, які одержав майбутній письменник від спілкування з малою батьківщиною, він відбив у своїх романах, оповіданнях і повістях. В “Записках мисливця” Природа, селянський побут, тяготи життя в умовах кріпосного права займають одне з основних місць. Головне, що тягне читача до цього циклу оповідань Тургенєва, – складна, складений-ная з багатьох оповідань і разом з тим цілісна кар-тину Росії, освітлена вдумливим, любовним і по-етичним почуттям письменника до рідної природи, до род^-ний землі, наповнена невідступною думою про настій-щем і майбутньому її талановитого народу. Образи селян, виснажених складним і непосиль-ным побутом, скованих жорстокими законами крепост-ного права, сполучаються з картинами рідної природи
Природа в “Записках мисливця” розглядається авто-ром і сприймається читачами як щось рідне, живе, що вимагає до себе особливої уваги, дбайливо-го й трепетного відношення. На перший погляд може здатися, що природа в цих оповіданнях – це всього лише тло, але природа тут – це щось більше глибоке, сильне, що дозволяє русявий-ским людям виживати в будь-яких, навіть самих нечелове-ческих умовах. Як сам автор любив і поважав приро-ду, так люблять і поважають її герої його оповідань.
Чарівною, овіяною поезією образи росіян кре-стьян в “Записках мисливця”: дітлахів з оповідання “Біжимо луг”, народного співака Якова Турка з оповідання “Співаки”, селян Тхора й Калиныча з однойменного оповідання протиставляються образам душевлад яльці в – людей глибоко аморальних, розумово ограни-ченных і жорстоких. А природа в цих оповіданнях высту-пает як щось вічне й примирне, вона є спостерігачем і, одночасно із цим, джерелом, звідки герої черпають свою силу й натхнення