Прислів’я та приказки про синів і дочок
Добрий син – теплий куток батькові на старість. Не хотів слухать тата, послухаєш ката. Син щасливий, як схожий на матір, а дочка – на батька. Яка вода, такий млин; який батько, такий син.
Чужий син дурень – сміх, а свій син дурень – плач. Дурному синові батько ума не купить. Син – утіха батькові, а дочка – матері.
Син дивиться в хату, а дочка кричить: пусти, тату. Сини принесуть, а дочки рознесуть. Син полатайхата, а дочки – обдерихата. Синові багатства не оставляй, а навчи його розуму. Дочка, як ластівка: пощебече, пощебече та й
Що наткала, що напряла – усе й забрала. Дочку заміж віддав, що скибку від хліба відрізав. Заміжня дочка – відрізана скиба від хліба. Яка неня, така й доня. Нічого дивувати, така була її мати.
Яка моя мама, така я й сама. У кого дочки, у того латані сорочки. Із дочками красуються, а із синами в почоті живуть. Дочку мати хвалить, поки з рук ізвалить. Дочка – чужа робітниця.
Як не кохай дочку, все дарма, бо вона людська. Дочку годувати – за вікно кидати. Доню, доню, підеш за водою. Співай, доню, дома, бо в людях наплачешся.
Співай, доню, тоненько у рідної неньки. Гуляй, доню, бо хто зна, що буде, як підеш
Дівка, як верба: де посадиш, там і прийметься. Що в дівоцтві не було, та тепер заміжньою. Тоді сором згубила, як без плахти ще ходила.
Хоч яка гарна дівка змолоду, а прийде пора – вицвіте. Гонить дівка парубка, а сама від нього не йде. Гарна дівка глядом, а коняка складом.
Засватана дівка – усім гарна. Дівчата – не трави, не ростуть без слави. Дівка поти заміж не віддасться, поки не осудять люди. Не бачуть – дівка золото, побачуть – олово. У дівках сиділа – плакала; заміж вийшла – вити стала.
У засватаної дівки багато женихів. Тоді дівка пишна, як заміж вийшла. Дівчину бережуть до вінця.
Горох у полі – що дівка в домі: хто не прийде, всяк щипне. Дівкою – калина, жінкою – ялина.
Related posts:
- Прислів’я та приказки про шлюб Не женись на тещі, не йди заміж за свекра. Свої не сватають, а за чужих іти не хочеться. Жінка не чобіт: із ноги не скинеш. Женись на дочці, а не на тещі. Сватові перша чарка й Перша палка. Нежонатого не шли в старости, бо як гарна дівка – переб’є. Як одружився, так і зажурився. Сватає […]...
- Віктор Забіла – Сорока СОРОКА Сорока в дворі скрекоче, Гостей возвіщає; Ждала дівка козаченька, Котрого кохає. Ждала, ждала, виглядала, Миленький не їде, – Мабуть, тоді він вже буде, Як місяць ізійде. Зійшов місяць, вже й високо, Зіроньки блищали, – Виглядали карі очі Да й плакати стали. Гірше горя, гірше нудьги Того дожидаться, Хто на цілий вік поклявся, Щоб із […]...
- Прислів’я та приказки про питво Де п’ють, там і ллють. Ану за вино, чи не скисло воно. Воду п’ють, а голова з похмілля болить. Сидиш у ряду – рядову й пий. Не винце, так пивце, аби мокре було. Джерельна вода – не біда. Пий воду до дна, вона не зведе з ума. Скільки води не пий – п’яний не будеш. […]...
- Прислів’я та приказки про полювання, рибальство Птицю дурять кормом, а людину словом. На стрільця й птиця летить. Коня загнав, а зайця піймав. Не дорогий кінь, а дорогий заєць. Сильний медвідь, та дурний. Не продавай шкури, не убивши звіра. Море – рибальське поле. Аби риба, а хліб буде. Не нагодує земля – нагодує вода. Вода – не нива, не ореш, не сієш […]...
- Прислів’я та приказки про кумів й сватів Спасибі, кума, на бразі, а з похмілля голова болить. Голодній кумі й хліб на умі. Кріпилась кума, та зійшла з ума. Їхав до Хоми, та цопав до куми. Що знає кум, знає кумова жінка, а вже від неї і все село. Спасибі кумі, що до кума добра. За милую куму можна полізти і в тюрму. […]...
- Українська народна казка – Ріпка Був собі дід Андрушка, а в нього баба Марушка, а в баби дочечка Мінка, а в дочки собачка Хвін-ка, а в собачки товаришка – киця Варварка, а в киці вихованка – мишка Сіроманкам Раз весною взяв дід мотику, скопав у городі грядку велику, гною трохи наносив, грабельками підпушив, зробив п&;;іьцем дірку та й посадив ріпку. […]...
- Іван Франко – Ріпка Іван Франко РІПКА Був собі дід Андрушка, а в нього – баба Марушка, а в баби – донечка Мінка, а в дочки – собачка Хвінка, а в собачки – товаришка, киця Варварка, а в киці – вихованка, мишка Сіроманка. Раз весною взяв дід лопату та мотику, скопав у городі грядку велику, гною трохи наносив, грабельками […]...
- Порівняння характеристик синів Тараса Бульби в повісті М. В. Гоголя Повість М. В. Гоголя “Тарас Бульба” – епічне оповідання про славне героїчне минуле українського козацтва, його боротьбі проти польської шляхти. Це смутна історія про Тараса Бульбе, його синах Остапові й Андрие, про багатьох інших козаках, що покинули свої рідні будинки й створили Запорізьку Січ – потужний військовий табір У Тараса Бульби було два сини. Головне […]...
- Прислів’я та приказки про дітей Діти, як квіти: поливай – ростимуть. Дітей родить – не віточки ломить. Придбали діти, дбайте, щоб було що й надіти. Дітей добре родить, як є в чому водить. Пусти дітей по волі, будеш сам у неволі. Учи дітей не встрашкою, а ласкою. Добре дитя боїться кива, а ледащо не злякається й кия. Гни дерево, поки […]...
- Прислів’я та приказки про їжу Добрі вісті, як кажуть їсти. Батька й матір забудеш, а їсти – ніколи. Треба думать і гадать, чим би кишки свої напхать. У робочого чоловіка в животі й долото згорить. На ласий кусок знайдеться куток. Рот болить, а живіт їсти велить. Черево не дерево – роздається. Дома їж, що хочеш, а в гостях, що дадуть. […]...
- Прислів’я та приказки про жарти, нісенітниці й таке інше Бий бика, що не дає молока. Твоїм би медом та нас по губах. Не біда, що зайшла в двір, а біда, що не виженеш. Буває, солодко з’їси, а гірким відригується. Не все котові Масниця, прийде й Великий піст. Скільки, кобило, не скакай, а в хомуті прийдеться буть. Дивиться вподовж, а живе впоперек. Вхопив шилом патоки. […]...
- Прислів’я та приказки про волю, щастя, любов Життя не має ціни, а воля дорожча за життя. Воля – нічний вогник: наче близько, а не дістанеш. У полі дві волі: чия правіша, того й сильніша. У полі дві волі: чия подолає, того й право. Воля – маленьке слово, а всі йому раді. Хоч голі, аби на волі. Воля дає силу слабким – Вільному […]...
- Прислів’я та приказки про весну, літо, осінь, зиму Весна багата на квітки, а хліба в осені позичає. Березень сухий, а мокрий май – буде каша й коровай. Травень холодний – не будеш голодний. У травні дощі – у коморі хліб. Як випадуть у травні три дощі, то вродить хліба на три роки. Весна багата водою. Весною все ожива, танцює й співа. Літом і […]...
- Попросила ненька щастя для синів… (за казкою І. Липи “Близнята”) 1. Яке воно, людське щастя? (Щастя для окремої людини – це здійснення її мрій і прагнень. Щастя для народу – жити у мирі і злагоді, жити вільно і заможно. Досягти щастя можна легко, а втримати і зберегти завжди важко. Про два види людського щастя розповідається у казці І. Липи “Близнята”.) 2. Двоє братів – два […]...
- Прислів’я та приказки про чоловіка і жінку Гарний чоловік і погану жінку красить. Чоловік любить жінку красиву, а брат сестру – багату. Як чоловік жінку любить, то й лиха жінка доброю буде. Як чоловік жінки не любить, то й добра лихою буде. Чоловік красивий – на гріх, а дурний – на сміх. У плохого чоловіка жінка завжди дурна. Хто жінці волю дає, […]...
- Прислів’я та приказки про гроші Коли гроші говорять, тоді правда мовчить. Гроші відмикають усі двері. Срібний молоток залізні двері пробива. Золото не говорить, а чудеса творить. Коли золото наверх спливає, тоді правда на дно поринає. Гроші рахувати, треба розум мати. Як копійка ведеться, то й добре живеться. Копійка карбованці береже. Копійка копійку кличе. На гроші немає посту Гроші бережи – […]...
- Прислів’я та приказки про зятя, тестя, тещу, свекруху, свекора, невістку Багатий зять – завжди бажаний гість. Зять любить взять. Зять любить взять, а тесть любить честь. Ні з пса солонини, ні із зятя дитини. Коза – не скотина (худоба), а зять – не дитина. Бідному зятю і тесть не рад. Не дай, Боже, зятів хліб їсти. Зять – чиряк, дочка – болячка. Не для зятя, […]...
- Духовні цінності Тараса Бульби та його синів З того часу, як М. В. Гоголь написав повість “Тарас Бульба”, минуло понад сто шістдесят років. Промайнули роки, відшуміли. Скільки поколінь пройшло скільки війн було, і скільки людей полягло – і зрадників, і безстрашних героїв! Якими вони були? Що цікавило, турбувало їх? Про що молилися вони святому Миколаю? Мабуть, всі хотіли того ж самого: щастя […]...
- Традиції Байрона в справах кращих синів англійського народу Характерно, що цей задум залишився нездійсненим. Це був останній відзвук похмурих, “байронічних” настроїв поета – настроїв тої пори, коли Байрон протиставляв свою горду самітність всьому суспільству в цілому. В останній період Творчості, на основі зв’язку з реальним революційним рухом переборюючи романтичну розчарованість, Байрон перейшов до повнокровної реалістичної сатири (“Беппо”, ” Дон-Жуан”, “Бачення суду”, “Бронзове століття”). […]...
- Прислів’я та приказки у романі Панаса Мирного “Хіба ревуть воли… “ Пісня, казка, приказка, мов ті муровані склепи-схованки багато ховали в собі його (народу) сліз, його таємних надій, думок. Панас Мирний “У кожній роботі велику вагу має не тільки її зміст, а й те, як той зміст вироблено”, – писав Панас Мирний, маючи на увазі насамперед літературну творчість. Він був не лише першовідкривачем соціально-психологічної великої прози […]...
- Прислів’я та приказки про сусідів, гостей Добрий сусіда – найкращий родич. Не купуй двору – купуй сусіду. Погано жить, як із сусідами не дружить. Ближні сусіди краще далеких родичів. Не треба й жита засік, коли є добрий сусід. Добрий сусіда кращий брата. Без брата проживу, а без сусідів ні. Пусти сусід у хату – сам підеш у сусіди. У гостях добре […]...
- Прислів’я та приказки про освіту Грамоті учиться – завжди пригодиться. Спочатку аз та буки, а тоді вже й до науки. Шануй учителя краще родителя. Учись замолоду – пригодиться під старість. Дурня учить – що вилами по воді писать. Без буков та граматики не вчать математики. Аз – били мене раз; буки – набили руки. Добре того вчить, хто слухає; добре […]...
- Пантелеймон Куліш – Святиня Пантелеймон Куліш Святиня Мовчки струни на бандурі Я перебираю. Заспівав би я до тебе – Голос замирає. Не почуєш мого слова Серцем молоденьким,- Квітчаною головою Схилися до неньки. “Пести мене, моя нене, Як малу дитину, Я твойого, нене, лона Довіку не кину”. – “Ой покинеш, моя доню, Далебі, покинеш, У чужий край, в чужі люде […]...
- Протиставлення життєвого вибору в долі синів Тараса (за повістю М. Гоголя “Тарас Бульба”) У повісті М. Гоголя “Тарас Бульба” перед нами постає героїчний світ запорозьких козаків. Волелюбні, горді, мужні і сильні духом, козаки, як билинні богатирі, стають на захист Батьківщини і православної віри. Немає нічого цінніше для них, ніж “узи товариства” і обов’язок честі перед Вітчизною. Трагічна історія життя і смерті Тараса та його синів, Остапа й Андрія, […]...
- Прислів’я та приказки про байдужих, неохайних Байдужий сидить у хаті, доки лихо не загляне у вікно. Де наше не пропадало. Чи так, то й так, аби було добре. Чи хліб, чи пиріг, аби повен живіт. Чи книш, чи пиріг, аби хліб. Про мене, Семене, як Галька скаже. Нехай буде гречка. Чий бугай не походив, а телятко наше. Чи кожух, чи свитка, […]...
- Герой-оповідач новели “В житах” – один із “блудних синів” України в нетрях громадянської війни І. “Сліпе село лютує, а Україна кров’ю харка…” (Ці рядки з оповідання “Фавст” Виражають суть одвічного “гордіївого вузла” в контексті філософії буття українського народу. Село України справді “лютувало” в роки громадянської війни, але нерідко залишалося “сліпим”, бо не мало чітких соціальних орієнтирів і до того ж ставало на бій стихійно, в дусі партизанщини. Як наслідок […]...
- Прислів’я та приказки про сентенції Чого сам не хочеш, того другому не бажай. Не рий другому яму, бо й сам в неї попадеш. . Любиш їздить, люби й саночки возить. Є каяття, та нема вороття. Палиця хоч і німа, а декому дає ума. Умієш помиляться, умій і поправляться. Що посієш, те й пожнеш. Над товаришем не смійся, бо над собою […]...
- ПРИСЛІВ’Я ТА ПРИКАЗКИ – ІЗ НАРОДНОЇ МУДРОСТІ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 5 клас СВІТ ФАНТАЗІЇ ТА МУДРОСТІ ІЗ НАРОДНОЇ МУДРОСТІ ПРИСЛІВ’Я ТА ПРИКАЗКИ Пригадай із початкових класів, які народні твори називають і прислів’ями та приказками. Наведи два-три приклади прислів’їв і приказок. Почнемо пояснення з однієї невеличкої оповідки. Жив був на світі в давні часи молодий недосвідчений кравець Прийшов до нього замовник і попросив пошити […]...
- Прислів’я та приказки про упертих, вередливих, задерикуватих, нахабних Уперся, як кілок у тин. Хоч кіл на голові теши, а він своє. Кого слово не бере, то хоч шкуру здери, а він своє. Він уже сім літ на одній дудці грає. Не такі його гладили, та й то не поладили. Кругом їздили: саньми й возом зачіпали, а він – як пень. Посадить його на […]...
- Прислів’я та приказки про хліборобство У хлібороба руки чорні, зате хліб білий. Сій густо – не буде пусто. Як будеш рано орать, то не будеш бідувать. Щоб лиха не знать, треба сіять і орать. Хто оре й засіва, той живе та співа. На ниві вродилось, та не все пригодилось. Один із сошкою, а сім із ложкою. Як уродить жито, то […]...
- Прислів’я та приказки про рід Є рід, буде й обід. Який рід, такий і плід. Яке коріння, таке й насіння. Яке дерево, такі його й віти: які батьки, такі їхні й діти. Від яблуні яблучка, а від дуба жолудь. Від курки курчата, від свині поросята. Сова не виведе сокола, а такого чорта, як сама. Одно дерево, та не одні речі […]...
- Прислів’я та приказки про злодійство Бере-бере вовк, та й вовка візьмуть. Краще прясти, ніж красти. Хоч і з умом красти, та не минеш напасті. Коло нори й лисиця на полювання не ходить. Там вовк не бере, де сам живе. То нічого, що вкрав, аби добре сховав. Злодій краде не там, де багато, а де погано лежить. Поставили козла город стерегти. […]...
- Прислів’я та приказки про сім’ю На що й клад, коли в сім’ї лад. Куди голка, туди й нитка; куди чоловік, туди й жінка. Нема кращого друга, як вірна супруга. Чоловік і жінка – одне болото. Чоловік та жінка – одне діло, одне тіло, один дух. Без хазяїна двір плаче, а без хазяйки – хата. Найкраща спілка – чоловік та жінка. […]...
- Прислів’я та приказки про лінивих Лінощі псують людину. Хочеться їсти, та не хочеться лізти. Тільки пить та гулять, а до діла руки болять. Іван на дуду грає, а Марія з голоду на кутні співає. Ходить, як медвідь за горобцями. Пішла по масло, та й у печі погасло. Пішов провідать, та й зостався обідать. Їхав на обід, але й вечері не […]...
- Прислів’я та приказки про cуд Судиться – не Богу молиться: поклоном не відбудеш. З багатим не судись, а із сильним не борись. Суд і прямий, та суддя кривий. Відсутній – завжди винен. Із суддею не спор, а з тюрмою не лайся. Суддя в суді, що риба у воді. У судді і брат в неправді буде винуват. Правдивий суддя – що […]...
- Прислів’я та приказки про біду Хто біди боїться, тому вона родич. Де має бути біда, там її не минеш. Біди й возом не об’їдеш. Біда ходить не по дереві, а по людях. Біда ходить не одна, а із собою ще й горе водить. На кого чорт, на того й люди. Люди не чорти: не втечуть від біди. Біда на біді […]...
- Прислів’я та приказки про власність Всяк хоче взять, а ніхто не хоче дать. Своя сорочка найближче до тіла. Своя рука тільки до себе й тягне. У своїм болоті й жаба співає. На своїй клячі куди схочу, туди й скачу. У своїй хаті легше й умирати. Чиє поле, того й воля. Своя шапка: як схочу, так і надіну. Своє каміння: як […]...
- Прислів’я та приказки про закон Закони добрі, та судді лихі. Дурням закон не писаний. Закон – не вогонь: водою не заллєш. Що край, то звичай; що сторона, то новина. Що город, то норов; що двір, то й говір. У всякого Мусія своя затія. У всякої Пашки свої замашки. Чий хліб жуй, того й закон шануй. У яке стадо залетів, так […]...
- Прислів’я та приказки про визиск Білі руки чужу працю люблять. Чужими руками легко й жар загрібать. Як тут говорить, коли не дають і рота розтулить. За моє жито, та мене й бито. Бідному в багатого жить – або плакать, або тужить. Велика риба маленьку цілою ковтає. Пожалів вовк кобилу – зоставив хвіст та гриву. Ні з ким не лаявся, а […]...
- Прислів’я та приказки про дурних Із ним говорить, так треба гороху наїстись. Дурному по пояс, а розумний сухим пройде. На що йому рушниця, коли він стріляти не вміє. З твоїм умом тільки в горосі сидіть. Дурний розумного, а п’яний тверезого не любить. Лоб широкий, а в голові тісно. Носить голову тільки для шапки. Голова як казан, а розуму ні ложки. […]...