Про лицарську любов і дівоче серце (тема кохання в романі І. Багряного “Тигролови”)
Про кохання написано тисячі книг. Здавалося б, уже нічого нового про нього не скажеш. Але через неповторність людських характерів і особистостей воно кожного разу дає новий сюжет, нову небачену картину життя.
Так і в книзі І. Багряного “Тигролови”. Випадково на життєвій дорозі зустрічаються юнак і дівчина. Він – її рятівник від лютого звіра, герой. Потім вона та її сім’я рятують хлопця.
Обоє молоді, красиві, розумні, сміливі. І ніякого третього між ними, як це часто буває. Але дуже непросто складаються стосунки молодих людей.
Та й ба, всі засоби з випробуваного запасу всесвітніх залицяльників тут були б безсилі. Це не та людина, це щось інше”.
Вона ж – лісовичка. Суворе тайгове життя загартувало її характер, зробило гордою. Мати про неї говорить: “… і в кого тільки вдалась? їй би на коні, та на полозках, та з гвинтівкою,
Григорієві здавалося, що Наталка “навіть у голову собі не клала того, що з ним діялось. Вона – дитя ще не займаного спокою. Вона, здавалось, навіть не розуміла, що воно таке, те кохання”. Постійно кепкувала з хлопця, гостро й нетерпляче реагувала на вияви Григорієвих почуттів.
Ніби боялася розслабитися, поступитися в чомусь чоловікові (бо в усьому іншому, особливо в полюванні,- не поступалася).
Проте дівчина таємно піклувалася про Григорія. То послала свого собаку, коли той ледь не заблукав, полюючи на рябців. То приїхала сама аж на схили Сіхоте-Аліня: “Кінь під нею був мокрий і аж тремтів – то ж гнала без сталого відпочинку, без зупинок, либонь.
А сама… сама була спокійна. Побачила ще здалеку, що хлопці живісінькі, і була спокійна, весела. А до Григорія навіть байдужа.
Не наближалася до нього, уникала зустрічатися поглядами”. Іншим разом врятувала від снігової заметілі й диких звірів, ледь не заблукавши з ним і сама. Але образилася за мимовільний Григоріїв поцілунок, коли вона спала. Григорій дуже переживав тоді, не йшов до табору, аж поки не почув веселий сміх цієї “химерної” дівчини.
Григорій, закохавшись у Наталку, милувався нею (“Спостерігав годинами. Гнучка, як вуж, граційна, як мавка, вона таїла в собі дивну силу, ця дівчина. Поєднання дівочої краси та чар з дикістю майже первісною, неприступною”).
Як міг хлопець боровся зі своїм почуттям. Тікав у ліс, занурювався у річку, стояв під водоспадом. Бо “з його становищем він просто не мав права. Хто він? Вепр, що сховався в хащах від мисливців.
Без права на життя, без пашпорта. Вепр! Завтра його вислідять, і треба буде кидатись напропад, ламаючи кущі головою.
Або йти грудьми на видиму смерть. І якби дівчина відповіла на його почуття, то це було б велике нещастя для обох”.
Але кохання не кидало його. І розум підкорився серцю. Один із розділів роману так і називається: “Заколот і капітуляція”. Григорій терпів, але коли б йому запропонував хто покинути все і піти, навряд чи зміг би й чи схотів би, бо “він був щасливий біля неї. Він відчував, як у нім кипіла і вирувала кров від самого звучання її голосу. Голос той відгукувався у нім дивним, багатим відгуком, з болем, з мукою. І це було щастя.
Болюче, але велике, майже не досяжне для розуму щастя. І розум капітулював”.
Це щастя і спокій зникли в одну мить, коли сталося несподіване. Уперше, мабуть, у житті Сірковий мисливський намет пограбували. По деяких прикметах Григорій Многогрішний дізнався, що в тайзі перебуває його запеклий ворог, слідчий Медвин, якому він поклявся помститися й за себе, й за тисячі зам}’чених ним людей.
Акт справедливої помсти відбувся. А цей вчинок поклав край усьому: “Все відтяв за одним разом – і ворогів, і друзів, і спокій, все… “
Першим, що побачив юнак після цього, були… очі закоханої Наталки. Мусив пояснювати свій вчинок, розказувати свою страшну таємницю арештанта й утікача. Дівчина серцем повірила, що Григорій вчинив справедливо, що інакше не можна було, але не могла змиритися з розлукою. Вона переборола свою дівочу сором’язливість і виказала разом усе, що так довго приховувала: “… враз нагло раптом припала до нього і вибухнула буйним плачем.
Безпорадно, по-дитячому. Ясно – це розставання. Це навіки.
Боже мій! І поцілувала… Ой, як шалено! Все вклала в цей поцілунок, всю душу”.
Бачачи неминучість розлуки, Наталка зібрала всю свою мужність і гордість, віддала Григорієві власний вінчестер, порадила, куди йти, і пішла зі слізьми геть.
Григорій рушив до кордону, змагаючись із самим собою: зайти чи не зайти попрощатися з сім’єю, яка замінила йому рідну? Зайти – наразити на небезпеку себе і їх, травмувати ще раз серце коханої; не зайти – образити навіки близьких людей. Благородне серце Григорія обирає небезпечніше, але людяніше.
Він цілу ніч ішов і, нарешті, став на порозі Сіркової хати, де була гнітюча мовчанка, як після якоїсь непоправної втрати. Мати аж заплакала, а батько й Грицько зраділи, що не розчарувалися у своєму другові.
Наталка ж вийшла до хатини, потім ввійшла одягнена, як на полювання. Стала проти Григорія і мить дивилася йому у вічі з мукою, із запитанням. І, знайшовши там відповідь – любов, взяла коханого за руку й опустилася перед враженими батьками навколішки для благословіння.
Батько суворо подивився на юнака, але дівчина не дала йому сказати: “Григорій не має права говорити! Я знаю, що він скаже! Але він збреше! Він зрадить сам себе ради вас. … Я мовчала довгі місяці, як камінь.
Я змагалась із собою… Я не знала, а сьогодні – я бачу, тепер я бачу, що загину. То ж ваша кров у мені.
Ви ж знаєте, що я ваша дочка… Не губіть же мене!”
Старий Сірко бачив, що тут уже нічого не вдієш – його кров заговорила. А Григорій, розуміючи, до чого може дійти, “мовчки опустився на коліна поруч, тяжко похиливши голову, як під сокиру; бачив, що дівчина може переступити батьківське слово заради нього”.
Чому ж юнак тяжко голову похилив, “як під сокиру”? Мабуть, розумів, на яку жертву йде кохана, нехтуючи власною безпекою та благополуччям.
Закінчується ця історія щасливо. Молодята, благословлені батьками, завдяки своїй сміливості й винахідливості успішно переходять кордон й опиняються в безпечному місці. Тут вони дають волю почуттям, так довго стримуваним: “І дуріли обоє, опиваючись тим щастям до нестями”. Наталочка аж шаліла “в нападі безумної радості, невисловленої любові, безоглядної вірності.- Ми підем…
Ми підем тепер… На тую… на твою Україну!” Дівчина готова йти за своїм коханим на будь-яку небезпеку, на будь-які випробування, навіть на смерть. Наталку та її обранця зв’язало справжнє щире кохання, засноване не тільки на палких почуттях, а й на спорідненості двох сміливих душ.
Ми не знаємо, як складеться доля героїв у подальшому житті, але віримо, що такі люди, як вони, зуміють зберегти свою Любов.
Related posts:
- Про лицарську любов і дівоче серце (тема кохання у романі І. Багряного “Тигролови”) Дивовижна та складна доля в українського письменника Івана Багряного. Йому судилася жорстока боротьба з владою, щоб привернути увагу світової громадськості до справжнього становища людини в СРСР. Роман “Тигролови” став ще одним кроком Багряного на шляху до розкриття правди. “Тигролови” – романтичний твір з елементами пригодницького жанру. Сюжет дуже захоплюючий, тому постійно відчувається емоційне напруження. На […]...
- Кара за любов до України (автобіографічні мотиви в романі І. Багряного “Тигролови”) Довгі десятиліття творчість талановитого українського письменника Івана Багряного була невідомою на батьківщині. Але настав інший час, і ми з подивом вчитуємося в рядки творів цього митця. Як виявилося, у нашій літературі таки є зразки пригодницького жанру, і цими книгами зачитувався весь світ. Іван Багряний (Лозов’яга) у романі “Тигролови” описав деякі події свого бурхливого, щедрого на […]...
- Тема кохання в романі “Тигролови” Про кохання написано тисячі книг. Здавалося б, уже нічого нового про нього не скажеш. Але через неповторність людських характерів і особистостей воно кожного разу дає новий сюжет, нову небачену картину життя. Так і в книзі І. Багряного “Тигролови”. Випадково на життєвій дорозі зустрічаються юнак і дівчина. Він – її рятівник від лютого звіра, герой. Потім […]...
- “Любов! Блаженство! Серце! Бог!” (Тема кохання в трагедії Гете “Фауст”) Жодного великого митця не оминуло його кохання. Та й хіба тільки митця? Людині взагалі властиво любити. А кохання – це вінець любові. Просто кохання простої людини проходить непомітно для оточення, а кохання неординарної особистості уособлює вічність і безсмертя. Тож при-родньо, що кохання Йоганна Вольфганга Гете не пройшло непомітно, а вилилось у творчості. А оскільки трагедія […]...
- “Любов! Блаженство! Серце! Бог!” (тема кохання в трагедії Гете “Фауст”) Жодного великого митця не оминуло його кохання. Та й хіба тільки митця? Людині взагалі властиво любити. А кохання – це вінець любові. Просто кохання простої людини проходить непомітно для оточення, а кохання неординарної особистості уособлює вічність і безсмертя. Тож природньо, що кохання Йоганна Вольфганга Гете не пройшло непомітно, а вилилось у творчості. А оскільки трагедія […]...
- Мій улюблений герой з роману “Тигролови” І. Багряного Серед героїв роману “Тигролови” найсильніше враження на мене справив Григорій Многогрішний. Чому? Мабуть, тому, що його характеру притаманні такі риси, які завжди викликають повагу у людей. “Юнак – двадцять п’ять літ, русявий, атлет, авіатор тчк… Суджений на двадцять п’ять років тчк… На ймення – Григорій Многогрішний”. Григорія везуть у Сибір, бо його засуджено і жорстоко […]...
- Волелюбний народ у романі І. Багряного “Тигролови” (1 варіант) Сильна духом людина завжди викликає до себе повагу, у які б часи вона не жила. Я, наприклад, захоплююся тим, що двадцятип’ятирічний юнак, зазнавши стільки лиха у сталінських катівнях, може не занепасти духом, не втратити природної життєлюбності, залишитися вірним сином своєї сонячної України. Ця мужня людина – мій улюблений герой Григорій Многогрішний, головний персонаж роману Івана […]...
- Геноцид української нації в романі І. Багряного “Тигролови” З великого болю Івана Багряного за Україну, за її знищуваний, тероризований народ народився у 1943 році роман “Тигролови”. Перебуваючи у БАМЛАГу, а потім утікаючи з концтабору, письменник виношував задум твору, який би найбільш максимально відтворив блукання по світу українського народу. В “Тигроловах” письменник створює образ Григорія Многогрішного, який є майже двійником Івана Багряного, носієм думок […]...
- Доля України та українців у романі І. Багряного “Тигролови” Давайте перегорнемо ще одну трагічну сторінку нашої історії, яка постає перед нами зі сторінок роману І. Багряного “Тигролови”. Нам, сучасникам, на жаль, бракує таких яскравих, правдивих героїв, для яких сміливість стала запорукою щастя. Вони стали лицарями духу, неприрученими “тиграми” у світі насильства. У романі І. Багряного “Тигролови” ми бачимо дві України. Одна – у спогадах […]...
- Україна у романі І. Багряного “Тигролови” В українській літературі немає такого письменника, у творчості якого не була б змальована Україна: її природа чи то історія, народ, або його побут та культура тощо. Образ України присутній і в романі Івана Багряного “Тигролови”, але змальовано його дещо по-новому, нетрадиційно. У творі Багряного Україна постає перед читачем у трьох образах. Одна постає зі спогадів […]...
- “Чи завжди сміливі мають щастя?” (образ Григорія Многогрішного у романі І. Багряного “Тигролови”) У житті людини іноді настає така мить, коли виникає бажання зупинити щоденний рух подій та замислитися над сенсом усього, що відбувається навкруги й у власній душі. Світом правлять дві сили – сили Зла і сили Добра. Не тільки світ є ареною боротьби цих стихій, найзапекліша і найголовніша війна відбувається в кожному з нас. Від народження […]...
- Художнє осмислення загальнолюдських цінностей у романі Івана Багряного “Тигролови” Художнє осмислення загальнолюдських цінностей у романі Івана Багряного “Тигролови” Народу мій! Нездужий краю мій! Коли позбудешся тавра століть неволі? Я чую спів… Я чую спів рабів… Я чую, як під гамір тисяч молотків У риштуванні весь, спинаєшся до сонця! / І. Багряний / Тільки той, хто не байдужий; тільки той, хто ладен на весь світ […]...
- Мій улюблений герой з роману Івана Багряного “Тигролови” Серед героїв роману “Тигролови” найсильніше враження на мене справив Григорій Многогрішний. Чому? Мабуть, тому, що його характеру притаманні такі риси, які завжди викликають повагу у людей. “Юнак – двадцять п’ять літ, русявий, атлет, авіатор тчк… Суджений на двадцять п’ять років тчк… На ймення – Григорій Многогрішний”. Григорія везуть у Сибір, бо його засуджено і жорстоко […]...
- Гуманістична ідея перемоги добра над злом у романі І. Багряного “Тигролови” “Сміливі завжди мають щастя”, – такими словами завершує свій роман “Тигролови” відомий український письменник-страдник, правдошукач й емігрант Іван Багряний. І це правда: тільки людина, здатна протистояти злигодням долі, пливти проти течії, захищати своє людське єство, стає вільною, а отже, щасливою. Доля самого письменника могла б стати темою для цілого роману, тому він використовує факти зі […]...
- Геноцид української нації в романі Івана Багряного “Тигролови” З великого болю Івана Багряного за Україну, за її знищуваний, тероризований народ народився у 1943 році роман “Тигролови”. Перебуваючи у БАМЛАГу, а потім утікаючи з концтабору, письменник виношував задум твору, який би найбільш максимально відтворив блукання по світу українського народу. В “Тигроловах” письменник створює образ Григорія Многогрішного, який є майже двійником Івана Багряного, носієм думок […]...
- Волелюбний народ у романі І. Багряного “Тигролови” (2 варіант) Уся творчість письменника І. Багряного – це утвердження українського оптимізму: “Ми є. Були. І будем ми!” Ніхто інший так логічно й художньо переконливо не відповів на просторікування щодо меншовартості, другосортності, інтелектуальної безликості української нації, безперспективності її у розвитку світової цивілізації, як це зробив І. Багряний. Письменник на власному прикладі переконався у несправедливості авторитарної влади, тиранії. […]...
- Змалювання типових рис українського національного характеру в романі І. Багряного “Тигролови” (за уривком “Постріли в тайзі”) Змалювання типових рис українського національного характеру в романі І. Багряного “Тигролови” (за уривком “Постріли в тайзі”) Іван Багряний, письменник-емігрант, у романі “Тигролови” показав Європі образ українця, представника зневаженої нації, яку розтинали жахливими голодоморами, драконівськими репресіями, але вбити не змогли. Роман не автобіографічний. Але негаразди і страждання самотньої людини в непрохідній тайзі не вигадані Іваном Багряним, […]...
- Відображення традицій українсьного народу у романі Івана Багряного “Тигролови” Жорстока доба 30-х років XX століття. Було знищено три чверті українських письменників: одних розстріляно без суду і слідства, інших заслано на Соловки, що на Білому морі, ще когось замели колимські сніги. Одним із тих, хто, на думку сталінських прихвоснів, не мав права на життя, був Іван Багряний. Але він вважав інакше… Його по праву можна […]...
- Тигролови І. Багряного як пригодницький роман “Тигролови” І. Багряного як пригодницький роман Роман І. Багряного “Тигролови” написано 1944 року в Німеччині. Це був перший прозовий твір, написаний в еміграції, який розповів про страшні часи сталінщини, радянську систему влади. В основу роману покладено події тих часів, коли автор перебував на засланні на Далекому Сході. Сюжет твору побудований на “полюванні” майора НКВС Медвина […]...
- Історія родини Сірків в романі І. Багряного “Тигролови” Історія родини Сірків в романі І. Багряного “Тигролови” І. Роман І. Багряного “Тигролови”. (Роман написано 1944 року, в основу покладено автобіографічні події: відбування заслання на Далекому Сході, Григорій Многогрішний має багато багрянівських рис характеру.) ІІ. Український світ на Далекому Сході. (Далекий Схід – це місце заслання всіх інакомислячих і переслідуваних. Це місце, куди виселяли розкуркулених […]...
- Україна у романі Івана Багряного “Тигролови” В українській літературі немає такого письменника, у творчості якого не була б змальована Україна: її природа чи то історія, народ, або його побут та культура тощо. Образ України присутній і в романі Івана Багряного “Тигролови”, але змальовано його дещо по-новому, нетрадиційно. У творі Багряного Україна постає перед читачем у трьох образах. Одна постає зі спогадів […]...
- Гнівний осуд тоталітарного режиму в романі І. Багряного “Тигролови” Тоталітарний режим, сталінщина, радянська імперія. Для молодого покоління ці слова вже належать до архаїзмів, історичного минулого. Декому ж не дають спокою страхітливі спогади, а ще інші – жалкують за тією системою, бо вона будувала комунізм “для окремо взятих осіб”, серед яких були й вони, а для мільйонів – те, що закінчувалося на “лаг”. Бамлаг, Сєвлаг, […]...
- Характеристика образу Григорія Многогрішного за романом І. Багряного “Тигролови” Григорій Многогрішний – герой роману “Тигролови”; образ відчайдушного патріота, створений видатним українським письменником Іваном Багряним. Автор жив у часи, коли радянська влада чинила репресії проти людей, що мали свою думку і не хотіли сліпо коритися новим законам. Іван Багряний у своєму творі правдиво зобразив тодішню ситуацію на Україні. А Образом Григорія Многогрішного довів, що сильна […]...
- Образ Григорія Многогрішного (за романом Івана Багряного “Тигролови”) Лиш той життя і волі гідний, Хто б’ється день у день за них. Гете “Фауст” Образ Григорія Многогрішного із роману Івана Багряного “Тигролови” – один із найяскравіших образів у всій сучасній українській літературі. На початку роману Григорій Многогрішний – один із тисяч в’язнів, пригноблених, безправних, приречених, яких мчав до Колими поїзд-дракон – ешелон смерті. Він […]...
- Обереги-символи у романі І. Багряного “Тигролови” Ще до виходу свого першого великого прозового твору “Тигролови” Іван Багряний був відомий як поет-романтик. У його віршах часто можна знайти обрії символи. В прозових творах він теж використовує символи, які допомає; виразніше окреслити предмет, дати йому характерну оцінку. Особливу, знакову символіку бачимо ми і у романі “Тигролови”. Перший розділ роману називається “Дракон”. Це потяг, […]...
- Сильний тип української людини – головний герой роману І. Багряного “Тигролови” Основою сюжету роману “Тигролови” є доля засудженого юнака-українця Григорія Многогрішного, якому вдалося втекти з етапного ешелону і в нетрях тайги знайти земляків, друзів. Перебуваючи і! родині мисливців-тигроловів Сірків, Григорій разом із ними бере участь у полюванні і водночас сам є “тигром”, на якого полюють усі відділення НКВС Григорій – це сильний тип української людини, він […]...
- Які гріхи спокутував Григорій Многогрішний? (За романом І. Багряного “Тигролови”) Наші предки, без сумніву, мали підстави давати один одному промовисті прізвища. Саме вони розкривали вдачу людини, її характер та вподобання. Козацтво у цьому плані було найкмітливішим. Згадаймо: Тягнибок, Утривус, Голота, Незовибатько та ін. Так чинить і більшість Письменників, називаючи своїх героїв такими різними та незвичайними прізвищами. Тож які гріхи у Григорія Многогрішного і за що […]...
- “Тигролови” І. Багряного – авантюрно-пригодницький роман В основу роману покладено події тих часів, коли автор перебував на заслані на Далекому Сході. Сюжет твору побудований на “полюванні” майора НКВС за гордим хлопцем з України Григорієм Многогрішним. Доля Григорія – це напружена гостросюжетна розповідь автора. Пригоди головного героя, його мандри тайгою, переслідування його владою і велике, сильне кохання – це уособлення любові до […]...
- Сміливі завжди мають щастя (за романом І. Багряного “Тигролови”) Ці слова, що несуть у собі мудрість багатьох віків, рефреном звучать упродовж усього роману Івана Багряного “Тигролови”. Спочатку їх вимовляє стара Сірчиха, потім повторює головний герой, і, нарешті, саме цими словами завершується роман. А чи справді у сміливих завжди є щастя? Чи здобув щастя Григорій Многогрішний? З перших рядків нас приваблює образ Григорія Многогрішного, непримиренного […]...
- Природа і людина в романі І. Багряного “Тигролови” Природа – то колиска людської цивілізації. Завжди вона давала людині матеріальний достаток та насолоду від спілкування з нею. І при дбайливому до себе ставленні віддячувала стократ. Ще Г. С. Сковорода закликав жити в гармонії з природою. Але природа для слабких духом, невмілих та недосвідчених може бути жорстокою, навіть згубною. У романі І. Багряного “Тигролови” пейзажам […]...
- “Тигролови” І. Багряного як пригодницький роман Роман І. Багряного “Тигролови” написано 1944 року в Німеччині. Це був перший прозовий твір, написаний в еміграції, який розповів про страшні часи сталінщини, радянську систему влади. В основу роману покладено події тих часів, коли автор перебував на засланні на Далекому Сході. Сюжет твору побудований на “полюванні” майора НКВС Медвина за гордим хлопцем з України Григорієм […]...
- Художня майстерність І. Багряного в романі “Тигролови” Про художню майстерність письменника завжди говорити важко. Адже існує певний набір художньо-виражальних засобів, якими послуговується будь-який автор. Справа лише в тому, в яких пропорціях це подається і чому віддає перевагу митець, які його улюблені засоби, наскільки вони оригінальні чи традиційні. У справді талановитого письменника, на наш погляд, ці художні засоби мають бути непомітними, але відтворювати […]...
- Чи є Наталка авторським ідеалом жінки? (“Тигролови” Івана Багряного) Щоб відповісти на це запитання, давайте звернемось до зображення у романі Наталки Сірко – головної героїні твору. Головний герой “Тигроловів” Григорій Многогрішний – інженер-авіаконструктор – утікає з “ешелону смерті”, котрий везе його, в’язня, до Сибіру. Його втеча підняла справжній переполох. Для тисячної юрби арештантів, яких привезли на берег Тихого океану, щоб відправити подалі на північ, […]...
- Художня майстерність Івана Багряного в романі “Тигролови” Про художню майстерність письменника завжди говорити важко. Адже існує певний набір художньо-виражальних засобів, якими послуговується будь-який автор. Справа лише в тому, в яких пропорціях це подається і чому віддає перевагу митець, які його улюблені засоби, наскільки вони оригінальні чи традиційні. У справді талановитого письменника, на наш погляд, ці художні засоби мають бути непомітними, але відтворювати […]...
- Рішуча дівчина із щирим серцем з роману І. Багряного “Тигролови” Якщо пошукати в українській літературі образи дівчат, схожих на Наталку з роману І. Багряного, то навряд чи можна знайти їх багато. Лише, мабуть, Мавка з “Лісової пісні” така ж дитина лісу, як і Наталка Сірко. Автор навіть порівнює свою героїню з Мавкою. Вони обоє живуть у лісі, не контактують з “цивілізованим” світом, обоє здатні принести […]...
- Змалювання типових рис національного характеру у романі І. Багряного “Тигролови” Змалювання типових рис українського національного характеру у романі І. Багряного “Тигролови” (за уривком “Постріли в тайзі”). Іван Багряний, письменник-емігрант, у романі “Тигролови” показав Європі образ українця, представника зневаженої нації, яку розтинали жахливими голодоморами, драконівськими репресіями, але вбити не змогли. Роман не автобіографічний. Але негаразди і страждання самотньої людини в непрохідній тайзі не вигадані Іваном Багряним, […]...
- Роман І. Багряного “Тигролови” Роман І. Багряного “Тигролови” КОМПОЗИЦІЯ ТА СЮЖЕТ ТВОРУ Композиція роману зумовлена особливостями жанру: твір складається з 12 розділів, ряду підрозділів, схожих на новели, що мають інтригуючі назви: “Дракон”, “Світ на колесах”, “Навзаводи зі смертю”, “Заколоті капітуляція”, “Бог кохання”, “Весела робінзонада”, “Не ходи босий” та інші. Позасюжетні елементи – пейзажі, портрети, сценічні моменти – завжди… . […]...
- “Ти знаєш, що ти людина?” (за романом Івана Багряного “Тигролови”) (2 варіант) Про Людину з великої літери читаємо ми у романі Івана Багряного “Тигролови”. Про людину, що живе за моральним кодексом своїх пращурів, про людину, для якої честь і благородність – не пусті слова, про людину, що любить життя і має до нього могутню волю, розуміє, що життя одне і прожити його слід не тільки так, щоб […]...
- Чи завжди сміливі мають щастя? (за романом Івана Багряного “Тигролови”) Чи завжди сміливі мають щастя? (за романом Івана Багряного “Тигролови”) “Ліпше вмирати біжучи, ніж жити гниючи”, – ось життєве кредо сильної людини. Таким постає перед нами зі сторінок вражаючого пригодницького роману “Тигролови” Григорій Многогрішний. Іван Багряний, автор цього твору, переконує читачів, що за будь-яких обставин людина повинна залишатися людиною, бо вона народжена для щастя й […]...
- ГУМАНІСТИЧНА ІДЕЯ ПЕРЕМОГИ ДОБРА НАД ЗЛОМ У РОМАНІ І. БАГРЯНОГО “ТИГРОЛОВИ” 9 КЛАС ГУМАНІСТИЧНА ІДЕЯ ПЕРЕМОГИ ДОБРА НАД ЗЛОМ У РОМАНІ І. БАГРЯНОГО “ТИГРОЛОВИ” ПРИКЛАДИ ПЛАНІВ ТВОРІВ Варіант 1 1. Тема тоталітаризму та боротьби з ним у творчості І. Багряного. 2. Образ Григорія Многогрішного – образ бунтаря: А) автобіографізм описаних подій; Б) сміливість головного героя під час блукання в тайзі; В) людські якості персонажа. 3. Справедливість […]...