Проблема роздвоєності особистості у новелі М. Хвильового “Я (романтика)”
Так споконвіку було:
Одні упирались з ганчіркою в руці,
А другі тяглися до стяга зорі
І йшли за хвостами комет,
Горіх розкусивши буття.
М. Хвильовий
У кінці Пушкінської вулиці міста Харкова, за студентським гуртожитком “Гігант” колись знаходилось міське кладовище, яке нині переобладнано на молодіжний парк. За старою церквою залишили для нащадків кілька могил – П. Гулака-Артемовського, драматурга М. Кропивницького, художника
С Васильківського.
Розквіт національного відродження останніх років повернув
І хіба посміє вічність
Шпурнути в моє обличчя
Докір?..
Творчість прозаїка, поета, критика, публіциста – яскравий приклад самовідданого служіння ідеї “загірної комуни”, яка стала причиною трагедії. Письменник бунтував, сумнівався, боровся, переживав, помилявся, каявся. Це не могло не знайти відбитку у новелах, що побачили світ у 1923-1927 роках.
Найбільшу увагу в плані
Новела “Я” має ліричний зачин. Саме з нього постає зримий, реальний образ матері-України: “З далекого туману, з тихих озер загірної комуни шелестить шелест: то йде Марія”. Матір приходить до сина, коли він має хвилинку для перепочинку між жорстокими битвами. “Моя мати – наївність, тиха жура і добрість безмежна… І мій неможливий біль, і моя незносима мука тепліють у лампаді фанатизму перед цим прекрасним печальним образом”.
Але поступово наростає тривога, насувається гроза, син бачить в очах матері “дві хрустальні росинки”.
Чому ж в чудових очах рідної людини сльози, над чим плаче мати – Україна? Мабуть, над дилемою гуманності і фанатизму, людяності та сліпої відданості абстрактній ідеї. Письменник хоче допомогти осмислити протиставлення світлого і чорного, добра і зла, що живуть у душі головного героя новели.
З одного боку – це інструмент, який повинен вершити революційний суд, а з другого – людина, яка вміє любити, бути ніжною, яка невидимою силою любові зв’язана з матір’ю.
М. Хвильовий по-новому розкрив перед читачем споконвічну суперечку між життям і смертю. Стомлений син шукає спокою на старечих материних долонях. “Я – чекіст, але я і людина”,- підкреслює головний герой. Отже хочеться вірити, що цією людиною насправді має чинитися справедливий суд іменем народу.
Але між двома началами терзається душа “м’ятежного сина: Андрюша і мати, Тагабат – людина, з холодним розумом і з каменем замість серця”. Герой не бачить виходу. Саме у такі хвилини він, комунар, викликає співчуття.
Через роздвоєність душі син мусив застрелити матір. “Тоді я у млості, охоплений пожаром якоїсь неможливої радості, закинув руку на шию своєї матері й притиснув її голову до своїх грудей. Потім підвів маузера й нажав на скроню”. І це в ім’я революції, в ім’я дороги до загірних озер невідомої прекрасної комуни…
Отже, письменник намагається підвести нас до висновку, що такий вчинок міг здійснити тільки справжній революціонер, який в критичну хвилину “голови не загубив”. Але ми все більше починаємо розуміти, що фанатична відданість ідеї несе тільки зло, вбиває почуття справедливості, почуття розуміння добра, і правди, руйнує людську особистість, людське “я”.
“Там, в далекій безвісті невідомо горіли тихі озера загірної комуни”. Цими сумними словами закінчується трагічна новела – драма роздвоєності людської особистості, примушуючи замислитися над високістю Матері, яку вбиває блудний син. А Україна, котра породила революціонера, якого морально знівечила абстрактна ідея, прощає йому цей смертний гріх.
Новела Миколи Хвильового “Я (Романтика)” стала своєрідним викриттям жорстокості та несправедливості нової системи. Намагання вбити в собі людину, вбити добро в ім’я фанатизму, приводить до переродження в дегенерата.
Разом із своїми героями письменник шукав виходу із лабіринтів історії, помилявся і пророкував, свято вірив і люто ненавидів, і нарешті, не витримав дуалізму сучасної йому доби. Пролунав постріл… Але ніколи Вічність не жбурне у його бік докір. І тому свідчення – нагробок письменнику серед могил видатних людей Харківщини.
Related posts:
- Проблеми роздвоєності особистості у новелі Миколи Хвильового “Я (Романтика)” Проблеми роздвоєності особистості у новелі Миколи Хвильового “Я (Романтика)” Так споконвіку було: одні Умирають з ганчіркою в руці, а другі Тяглися до стяга зорі і йшли за Хвостами комет, горіх розкусивши буття. / М. Хвильовий / Там, де закінчується Пушкінська вулиця у місті Харкові, за студентським гуртожитком “Гігант” колись знаходилось міське кладовище, яке нині переобладнано […]...
- Проблема роздвоєності особистості у новелі “Я (романтика)” У кінці Пушкінської вулиці міста Харкова, за студентським гуртожитком “Гігант” колись знаходилось міське кладовище, яке нині переобладнано на молодіжний парк. За старою церквою залишили для нащадків кілька могил – П. Гулака-Артемовського, драматурга М. Кропивницького, художника С. Васильківського. Розквіт національного відродження останніх років повернув нам ім’я Миколи Хвильового (Фітільова). Члени товариства “Спадщина” відновили могилу одного із […]...
- Проблема роздвоєності особистості у новел і М. Хвильового “Я (романтика)” У кінці Пушкінської вулиці міста Харкова, за студентським гуртожитком “Гігант” колись знаходилось міське кладовище, лке нині переобладнано на молодіжний парк. За старою церквою залишили для нащадків кілька могил – П. Гулака-Артемовського, драмагурга М. Кропивницького, художника С. Васильківського. Розквіт національного відродження останніх років повернув нам ім’я Миколи Хвильового (Фітільова). Члени товариства “Спадщина” відновили могилу одного із […]...
- Проблема внутрішньої роздвоєності людини між гуманізмом і фантастичною відданістю революції (за оповіданням М. Хвильового “Я (Романтика)”) Микола Хвильовий – надзвичайно яскрава особистість, став визнаним лідером цілого літературного покоління. Його багатогранна творчість і незвичайна постать мали величезне значення не тільки у літературному процесі 20-х років, але вплинули на розвиток української культури і суспільно-політичної думки всього XX століття. Однією з найважливіших для Хвильового впродовж усієї його творчості була проблема розбіжності мрії і дійсності. […]...
- Особа автора у новелі М. Хвильового “Я (Романтика)” Микола Хвильовий – письменник пристрасний і гарячий. Тому зрозуміла його безпосередня присутність у своїх творах. Новела “Я (Романтика)” відображає особу автора опосередковано, через деякі грані “я” та філософську систему. Трагедія автора у новелі “Я (Романтика)” надто глибока. Написаний в імпресіоністичній манері, твір у яскравій художній формі відображає ті складні протиріччя, які є в душі людини, […]...
- Протистояння Добра й Зла в новелі М. Хвильового “Я (Романтика)” Тема протистояння добра й зла не нова в літературі. Але всі добутки тьмяніють перед українською трагедією в новелі Миколи Хвильового “Я (Романтика)”. Микола Хвильової починає свій Твір з ліричного зачину, у якому виникає образ матері: “З далекого туману, з тихих озер загірної комуни шелестить шелест те йде Марія”. Цей образ приходить до стомленого від крові […]...
- Протистояння Добра і зла в новелі М. Хвильового “Я (Романтика)” Тема протистояння добра і зла не нова в літературі. Але всі Твори тьмяніють перед українською трагедією в новелі Миколи Хвильового “Я (Романтика)”. Микола Хвильовий починає свій твір із ліричного зачину, в якому постає образ матері: “З далекого туману, з тихих озер загірної комуни шелестить шелест то йде Марія”. Цей образ приходить до стомленого від крові […]...
- Протистояння добра і зла в новелі М. Хвильового “Я (Романтика)” Тема протистояння добра і зла не нова в літературі. Але всі твори тьмяніють перед українською трагедією в новелі Миколи Хвильового “Я (Романтика)”. Микола Хвильовий починає свій твір із ліричного зачину, в якому постає образ матері: “З далекого туману, з тихих озер загірної комуни шелестить шелест: то йде Марія”. Цей образ приходить до стомленого від крові […]...
- Революція у новелі М. Хвильового “Я (Романтика)”: парадокси історії Творчість Миколи Хвильового стала по-справжньому видатним явищем в історії української літератури. Хоча за своє коротке життя письменник створив не так вже й багато творів, проте кожен з них – глибокий, насичений психологізмом, хвилюючий. Новела “Я (Романтика)” не просто хвилює та змушує замислитися – це р, що шокує, обурює, торкає найглибші струни душі. Так романтично починається […]...
- Тема розвінчення романтики більшовистської революції в новелі М. Хвильового “Я (Романтика)” Новела М. Хвильового “Я (Романтика)” – короткий, лаконічний, і, як я вважаю, найстрашніший твір у всій українській літературі. Є багато печальних, сповнених людського горя творів, написаних українськими письменниками – наприклад, “Жовтий князь” Івана Багряного або “Марія” Уласа Самчука. Але твору, який своїм нелюдським сюжетом так голосно кричав би про людяність, гуманізм – мабуть, другого такого […]...
- Трагедія особистості в оповіданні М. Хвильового “Я (Романтика)” (2 варіант) Ах, як мертво навкруги, як мертво, Запеклися на залізі уста іржі, Пеленає революції мовчазні жертви Моїх думок розпатланий кужіль. М. Хвильовий Твори Миколи Хвильового – це біль романтика, що втратив свою віру, якому зрадила його мрія. Замість омріяної “загірної комуни” він отримав страшну дійсність. Мова йшла про тоталітарну систему, базовану на руйнуванні особистості, індивідуалістської української […]...
- Страдницький образ матері в новелі М. Хвильового “Я ( Романтика)” (2 варіант) Матуся! Це вона оберігає ніжною колисковою наш сон у дитинстві. Це вона вчить нас жити за законами любові і правди. Це вона не дає нам спіткнутися на життєвих дорогах, пробуджує совість, оберігає від ганьби. Так хочеться стати перед тобою на коліна, перед твоєю любов’ю і добротою, перед мужністю і ніжністю твоєю. У напій уяві образ […]...
- Трагедія особистості в оповіданні М. Хвильового “Я (Романтика)” (1 варіант) Видатний український письменник Микола Хвильовий велику увагу приділяв внутрішньому світу людини, його цікавила особистість у складних умовах, поставлена перед вибором. Можливо тому, що й сам він постійно вагався між своїм революційним обов’язком і тим, що бачив у реальному житті, тобто наслідками революційної діяльності. Ці переживання, уболівання за долю народу, який потрапив під колеса історії, і […]...
- Страдницький образ матері в новелі М. Хвильового “Я ( Романтика)” (1 варіант) Мати… Ця людина для кожного з нас є особливою. З першої миті життя схиляються над нами обличчя матерів, із тривогою та любов’ю вдивляються вони у своїх дітей, сподіваючись на їхнє щасливе майбутнє. І страждає, мучиться материнська душа, коли бачить, що не на праведний шлях стала її дитина. Не один український письменник показав у своїх творах […]...
- Трагедія особистості в оповіданні М. Хвильового “Я (Романтика)” (3 варіант) Ще не починаючи читати новелу Миколи Хвильового “Я (Романтика)”, читач проймається мінорним ладом цього твору. Пояснення просте: новела має присвяту “Цвіту яблуні”, що визначає основну ідею твору, задає трагічний настрій. Роль алюзії велика: пригадується етюд М. Коцюбинського з однойменною назвою, де “Я” головного героя роздвоюється між стражданнями батька, трьохлітня дочка якого вмирає, та свідомістю художника, […]...
- Протистояння добра і зла в новелі М. Хвильового “Я (Романтика)” Світ поділений на дві частини – Добро і Зло, між якими точиться запекла боротьба. Добра більше, адже, якби це було не так, світ уже загинув би. У новелі Миколи Хвильового “Я (Романтика)” добро уособлюється в образі матері з біблійним ім’ям Марія, котра є “втілений прообраз тієї надзвичайної Марії”, яка стоїть на грані невідомих віків – […]...
- РОЗДВОЄНІСТЬ ЛЮДСЬКОЇ ДУШІ В НОВЕЛІ М. ХВИЛЬОВОГО “Я (РОМАНТИКА)” 11 КЛАС РОЗДВОЄНІСТЬ ЛЮДСЬКОЇ ДУШІ В НОВЕЛІ М. ХВИЛЬОВОГО “Я (РОМАНТИКА)” ПРИКЛАДИ ПЛАНІВ ТВОРІВ Варіант 1 I. Вступ. Проблема життєвого вибору у світовій культурі та літературі. II. Основна частина. Причини виникнення роздвоєності особистості головного героя новели М. Хвильового “Я (Романтика)”. 1. Які події описані у творі? 2. У чому полягає щоденна “робота” героя? 3. Чи […]...
- Безглузда сила фанатизму в новелі М. Хвильового “Я (Романтика)” (1 варіант) Влада, яка прийшла в Україну після революції 1917 року, принесла із собою нову ідеологію. Заклики радянських вождів звучали заманливо: не повинно бути великого соціального розриву в суспільстві, коли один помирає з голоду, а інший має всі матеріальні блага; усі люди рівні, як брати; кожна людина повинна відчувати себе патріотом рідної землі… Однак скоро заклики до […]...
- Громадянська війна в українській новелі 1920-1930-х років (за творами Миколи Хвильового, Григорія Косинки, Юрія Яновського) I. Ю. Яновсьсий, М. Хвильовий, Г. Косинка – визначні українські новелісти двадцятого століття, що відтворили жахливі сторінки історії України. II. Громадянська війна у творчості письменників: 1. Юрій Яновський і його роман “Вершники” (знехтування батьківського заповіту, братовбивство, бездушний фанатизм). 2. Новела Миколи Хвильового “Мати” (війна перекручує долі родини, брати – “найлютіші вороги”, мати “розривається між ними”). […]...
- Трагедія особистості в оповіданні М. Хвильового “Я (Романтика)” (ІІІ варіант) Ще не починаючи читати новелу Миколи Хвильового “Я(Романтика)”, читач проймається мінорним ладом цього твору. Пояснення просте: новела має присвяту “Цвіту яблуні”, що визначає основну ідею твору, задає трагічний настрій. Роль алюзії велика: пригадується етюд М. Коцюбинського з однойменною назвою, де “Я” головного героя роздвоюється між стражданнями батька, трьохлітня дочка якого вмирає, та свідомістю художника, що […]...
- Протистояння добра і зла в новелі “Я (Романтика)” М. Хвильового Один у другого питає, Нащо нас мати привела? Чи для добра? чи то для зла? Нащо живем? Чого бахаєм? І, не дознавшись, умираєм. Т. Шевченко Кожен з нас рано чи пізно ставить перед собою питання: “Навіщо і як я живу на світі? Яке моє призначення? Яка я людина – добра чи зла? А може, ніяка, […]...
- Безглузда сила фанатизму в новелі М. Хвильового “Я (Романтика)” (2 варіант) Роки життя і становлення як особистості письменника М. Хвильового припадають на бурхливий, перенасичений подіями початок двадцятого століття. Він брав діяльну участь у суспільному, громадському й культурному житті молодої радянської держави. В окопах Першої світової війни усталюються його демократичні, частково й більшовицькі симпатії. Він воював у повстанському загоні, брав участь у анти-гетьманському повстанні, у боях із […]...
- Розвінчання романтики більшовицької революції новелою “Я (Романтика)” Миколи Хвильового Розвінчання романтики більшовицької революції новелою “Я (Романтика)” Миколи Хвильового Новела “Я (Романтика)” М. Хвильового – твір складний. У ньому переплітається дійсність і марення, ілюзії і реальність. Колись палкий романтик, тепер М. Хвильовий постає перед нами як пильний аналітик, нещадний сатирик. Для нього однією з найважливіших стає проблема розбіжності мрії і дійсності. Тому у його новелах […]...
- Новела Н. Хвильового “Я (Романтика)” Новела “Я (Романтика)” має ліричний початок. Саме з нього виникає зримий, реальний образ Матері: “З далекого тумана, з тихих озер загірної комуни шелестить шелест: те йде Марія”. Зринає той образ як спогад, як мріяння в стомленого в жорстоких битвах її сина, приходить до нього, коли він має хвилинку для перепочинку. І серед асоціативних химерних сплетень […]...
- Розвінчання романтики революції у новелі Хвильового “Я” (Романтика) Сказати про М. Хвильового в кількох словах неможливо. Про нього пишуть дисертації, книжки й наукові трактати, але ніхто не скаже про письменника краще, ніж його твори. 1924 рік, закінчена робота над новелою “Я (Романтика)”. Минуло сім років після революції. Письменник-патріот, розумна й обдарована людина, М. Хвильовий був у захваті від ідей соціалізму. Ранок 13 травня […]...
- Проблеми роздвоєностi особистостi у новелi Миколи Хвильового “Я (Романтика)” Так споконвiку було: однi Умирають з ганчiркою в руцi, а другi Тяглися до стяга зорi i йшли за Хвостами комет, горiх розкусивши буття. / М. Хвильовий / Там, де закiнчується Пушкiнська вулиця у мiстi Харковi, за студентським гуртожитком “Гiгант” колись знаходилось мiське кладовище, яке нинi переобладнано у Молодiжний парк. За старою церквою залишили для нащадкiв […]...
- Особа автора у новелі “Я (Романтика)” Микола Хвильовий – письменник пристрасний і гарячий. Тому зрозуміла його безпосередня присутність у своїх творах. Новела “Я (Романтика)” відображає особу автора опосередковано, через деякі грані “я” та філософську систему. Трагедія автора у новелі “Я (Романтика)” надто глибока. Написаний в імпресіоністичній манері, твір у яскравій художній формі відображає ті складні протиріччя, які є в душі людини, […]...
- Аналіз новели Миколи Хвильового “Я (Романтика)” “Я (Романтика)” – психологічна новела Миколи Хвильового, ідеєю якої є фатальна невідповідність між ідеалами революції та методами їх досягнення, засудження більшовицького революційного фанатизму. Присвята “Я (Романтика)” має специфічну присвяту: “Цвітові яблуні”, новелі М. Коцюбинського, де душа головного героя, батька, у якого померла донька, подібно до душі “Я” подвоїлась (у ній відбувається боротьба між людиною, що […]...
- “Я (Романтика)” Миколи Хвильового: співвідношення автора з його героєм “Я (Романтика)” Миколи Хвильового: співвідношення автора з його героєм Революція. Ідеї. Ідеали. Надії. І розчарування. Все сплелося в душі українського письменника Миколи Хвильового, все переплелося і в його творах. Як вірив митець в ті ідеї “загірної комуни”, як сподівався, що вони є єдино вірними! В своєму житті Хвильовий робив усе, щоб той прекрасний “загірний рай” […]...
- Проблематика оповідання Миколи Хвильового “Я (Романтика) (1 варіант) “Істинно: Хвильовий. Сам хвилюється і нас усіх хвилює, п’янить і непокоїть, дратує, знесилює і полонить. Аскет і фанатик, жорстокий до інших і до себе, хворобливо вразливий і гордий, недоторканний і суворий, а часом – ніжний і сором’язливий, химерний характерник, залюблений у слово і форму мрійник”, – так писав про Миколу Хвильового В. Коряк. І справді, […]...
- Фанати революції перемогли… (За новелою М. Хвильового “Я (Романтика)”) Новела М. Хвильового “Я (Романтика)” – це втілення тієї віри та розчарування, які пережив у житті сам письменник. Це зображення антигуманного й антинародного характеру революції і громадянської війни. Митець аналізує суперечність служіння абстрактній ідеї, тому долі героїв новели такі трагічні. Дія відбувається в будинку “розстріляного шляхтича”, а розповідь ведеться від Імені головного героя “Я”, на […]...
- Образ “нової” людини в оповіданні Миколи Хвильового “Я (Романтика)” (2 варіант) Так споконвіку було. Одні упирались з ганчіркою в руці, А другі тяглися до стяга зорі І йшли за хвостами комет, Горіх розкусивши буття. М. Хвильовий Микола Хвильовий прийшов в українську літературу з новими ідеями романтичної “загірної комуни” – ідеалу прекрасного суспільства, витвореного новою людиною. Із собою письменник приніс також нещадну сатиру стосовно страшної дійсності, невтримну […]...
- Проблематика оповідання Миколи Хвильового “Я (Романтика) (2 варіант) Оповідання “Я (Романтика)” – це втілення тієї віри та розчарування, які пережив в житті сам письменник. Його герой бореться з самим собою, намагається вбити в собі людину, вбити добро в ім’я абстрактної ідеї, навіть якщо вона здається найбільшою цінністю. І призводить це не до торжества ідеалу, а до переродження людини на дегенерата, до втрати нею […]...
- Розвiнчання романтики бiльшовицької революцiї новелою “Я (Романтика)” Миколи Хвильового Новела “Я (Романтика)” М. Хвильового – твiр складний. У ньому переплiтається дiйснiсть i марення, iлюзiї i реальнiсть. Колись палкий романтик, тепер М. Хвильовий постає перед нами як пильний аналiтик, нещадний сатирик. Для нього однiєю з найважливiших стає проблема розбiжностi мрiї i дiйсностi. Тому у його новелах часто протиставляються два часовi плани – брудне сьогодення i […]...
- Новела “Я (Романтика)” М. Хвильового – твір, проблематика якого перебуває поза часом І. Особливості стилю новели. (Цей твір належить до героїко-романтичного жанру з присвятою “Цвітові яблуні”, тобто Михайлові Коцюбинському. Новела написана в експресивній стильовій манері, де поєдналися здобутки європейського модернізму та імпресіонізму.) ІІ. Тема новели. (У творі показане вічне протистояння добра і зла, М. Хвильовий переносить це протистояння в душу героя, подає його жорстоку сповідь-самовиправдання чекіста, який […]...
- Необхідна жертва на олтар “загірної комуни”. Образ матері Марії за новелою М. Хвильового “Я (Романтика)” Вічне протистояння добра і зла існують у нашому суспільстві. Це протистояння завжди викликає тривогу за людину в цьому непередбачуваному світі. Новела М. Хвильового “Я (Романтика)” є своєрідним попередженням наступним поколінням про непоправну втрату істинних цінностей та гуманістичних ідеалів. Бо чи ж можна виправдати найвеличнішими ідеями вбивство рідної матері? Так само як брата, сина, взагалі людини? […]...
- Романтика революційної боротьби у творчості М. Хвильового Про нього казали: хвилюється і хвилює. Справедлива й доречна етимологічна асоціація. Літературний псевдонім – Хвильовий. Відповідне й прізвище – Фітільов (від рос. “фитиль” (гніт) – піднеси вогонь – спалахне). Вогонь спалахне і вихопить із тьми бурхливі хвилі. Промовистий асоціативний ряд. Його художня творчість була і лишається для читача буйною стихією. Такою ж є і публіцистика, […]...
- Засудження фанатизму в оповіданні М. Хвильового “Я (Романтика) (2 варіант) У полі голосить мати, Така худенька мати в зморшках, А на душі у неї волохато, І одцвітають синьоокі волошки. М Хвильовий Микола Хвильовий був романтиком української революції, людиною, яка свято вірила в ті ідеали, що спочатку були красиво проголошені, а потім так брутально зраджені. Дмитро Донцов писав про нього: “Романтика Хвильового, як і взагалі українська, […]...
- Новела М. Хвильового “Я (Романтика)” – аналіз твору, головні герої новели Новела М. Хвильового “Я (Романтика)” вперше була видрукована в альманасі “Гарт” (1924), невдовзі після цього – у збірці оповідань “Осінь” (1924). Це був час, коли погляди М. Хвильового змінилися. Відповідно у творах з’явились нотки розчарування, гіркоти, а згодом і безнадії та розпачу, усе сильнішим стає сатиричний струмінь. Письменникові було болісно бачити, як гаснуть ідеали революції, […]...
- Проблематика оповідання М. Хвильового “Я (Романтика)” Оповідання “Я (Романтика)” – це втілення тієї віри та розчарування, які пережив в житті сам письменник. Його герой бореться з самим собою, намагається вбити в собі людину, вбити добро в ім’я абстрактної ідеї, навіть якщо вона здається найбільшою цінністю. І призводить це не до торжества ідеалу, а до переродження людини на дегенерата, до втрати нею […]...