“Проблема вибору в трагедії Гете “Фауст”

Хто ж головний герой трагедії Гете, чиїм ім’ям названа знаменита трагедія? Який він? Сам Гете висловився про нього так: головне в ньому “невпинна до кінця життя діяльність, яка стає все вище, чистіше” .

Фауст – людина з високими прагненнями. Все своє життя він присвятив науці. Він вивчав філософію, право, медицину, богослов’я, домігся вчених ступенів.

Пройшли роки, і він з відчаєм усвідомив, що ні на крок не наблизився до істини, що всі ці роки він тільки віддалявся від пізнання дійсного життя, що він проміняв “живої природи

пишний колір” на “тлін??і мотлох”.

Роздуми Фауста вмістили в себе переживання самого Гете і його покоління про сенс життя. Гете створив свого Фауста як людину, що чує заклик життя, заклик нової епохи, але ще не може вирватися з лещат минулого. Адже саме це хвилювало сучасників поета – німецьких просвітителів.

Відповідно з ідеями просвітителів Фауст – людина справи. Навіть переводячи на німецьку мову Біблію, він, не погоджуючись із знаменитою фразою: “На початку було Слово”, уточнює: “На початку було Діло”.

Мефістофель – не просто спокусник і антипод Фауста. Він філософ-скептик з

блискучим критичним розумом. Мефістофель дотепний і уїдливий, він вигідно відрізняється від схематичного релігійного персонажа. Гете вклав у вуста Мефістофеля чимало своїх думок, і той, як і Фауст, став виразником ідей Просвітництва.

Так, одягнувши мантію університетського професора, Мефістофель висміює схиляння перед словесною формулою, що панувало у вчених колах, і божевільної зубрінням, за яким немає місця живій думці: “Словам повинні ви довіряти: у словах неможна ні йоти змінювати…”.

Фауст укладає договір з Мефістофелем не заради порожніх розваг, а заради вищого знання. Він бажав би все випробувати, дізнатися і щастя, і горе, пізнати вищий сенс життя. І Мефістофель дає Фаусту можливість скуштувати всі земні блага, щоб той зміг забути про свої високі пориви до знання. Мефістофель упевнений, що змусить Фауста “повзати в посліді”.

Він ставить його перед самою головною спокусою – любов’ю до жінки.

Спокуса, яку придумав для Фауста кульгавий чорт, має ім’я – Маргарита, Гретхен. Їй п’ятнадцятий рік, вона проста, чиста і безневинна дівчина. Побачивши її на вулиці, Фауст спалахує до неї шаленою пристрастю. Його тягне ця юна простолюдинка, можливо, від того, що з нею він знаходить відчуття краси і добра, до яких раніше прагнув. Любов дарує їм блаженство, але вона ж стає причиною нещасть.

Бідна дівчина стала злочинницею: боячись людського засудження, вона втопила народжену дитину.

Дізнавшись про все, Фауст намагається допомогти Маргариті і разом з Мефістофелем проникає у в’язницю. Але Маргарита відмовляється слідувати за ним. “Я скоряюся Божому суду”, – заявляє дівчина. Йдучи, Мефістофель каже, що Маргарита засуджена на муки. Але голос зовні вимовляє: “Врятовано!”.

Віддавши перевагу смерті, а не втечі разом з дияволом, Гретхен врятувала свою душу.

Герой Гете доживає до ста років. Він сліпне і опиняється в повній темряві. Але навіть сліпий і немічний, він намагається здійснити свою мрію: побудувати для людей греблю.

Чуючи дзенькіт лопат будівельників, Фауст уявляє собі картину багатої, плідної та процвітаючої країни, де живе “народ вільний землі вільної”. І він вимовляє сокровенні слова про те, що хотів би зупинити мить. Фауст вмирає, але душа його врятована.

Протистояння двох головних героїв закінчується перемогою Фауста. Шукач істини не став здобиччю темних сил і вірно вирішив проблему вибору. Неспокійна думка Фауста, його прагнення злилися з пошуками людства, з рухом до світла, добра, істини.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

“Проблема вибору в трагедії Гете “Фауст”