Проблематика й своєрідність “Рождественських оповідань” Диккенса
Диккенса хвилював питання про шляхи вдосконалення суспільства. Не розділяючи устремлінь чартистів, він пропонує свою програму морального перевиховання влада імущих, вірячи в можливість їхнього морального переродження. Однак існування класових протиріч для нього цілком очевидно й бажання допомогти людям велико. У середовищі простих людей знаходить він справжню людяність, доброту й чуйність. Переконання Диккенса – їх сильні й слабкі сторони – відбилися в його добутках 40-х рр.
Це виявилося в циклі “Рождественських оповідань”,
Використовуючи традиційну форму святочного оповідання, у якому повсякденне переплітається із чарівним і фантастичним, Диккенс поставив у цих добутках важливі проблеми про положення народу й соціальної справедливості. В оповіданні “Дзвона” уперше у Творчості письменника з’являється образ робітника, що не може мовчати, зіштовхуючись із несправедливістю. Працьовитий і чесний Вилли Ферм виголошує промову в захист бідняків. Але його протест – це апеляція до хазяїв, вираження
В “Рождественській пісні в прозі” створений чудовий по силі впливу на читача образ скнари Скруджа.
Скрудж втілює в собі егоїзм, скаредність, безсердечність буржуазного ділка. Він замкнутий у колі інтересів своєї контори й грошових справ. Його “життя проходить на самоті, але Скрудж зовсім не. страждає від цього. “Це була не людина, а кремінь. Так, він був твердий.: холодний, як кремінь, і ще нікому жодного разу в житті не вдалося висікти з його кам’яного серця хоч іскру жалю.
Потайливий, замкнутий, самотній – він ховалася як устриця у свою раковину”. Він проводив дні в холодній конторі, а вечора у своєму холодному будинку
“Щиросердечний холод заморозив зсередини старечі риси його особи, загострив гачкуватий ніс, зморщив шкіру на щоках, скував ходу, змусив посиніти губи й почервоніти ока, зробив крижаним його скрипливий голос… Він усюди вносив із собою цю крижану атмосферу. Присутність Скруджа заморожувало його контору в літню спеку, і він не дозволяв їй розмерзтися ні на полградуса навіть на веселих святках”. Але от у різдвяну ніч відбувається щось дивне: до Скруджу є три Дух часу – минулого, сьогодення й майбутнього.
Вони показують Скруджу все його життя від дитинства до самої смерті в холодному самотньому будинку. Під впливом побаченого скнара Скрудж перетворює в доброго й чуйного дядюшку Скруджа, що, купивши індичку, відправляється в будинок свого племінника на святкування різдва. Йому й самому стає добре й радісно від змін, що происшли в ньому,
(1 votes, average: 5.00 out of 5)