Проблематика та художні особливості комедії Жана Батіста Мольєра “Міщанин-шляхтич”

Проблематика та художні особливості комедії Жана Батіста Мольєра “Міщанин-шляхтич”

На уроці зарубіжної літератури ми читали чудову п’єсу Мольєра “Міщанин-шляхтич”, а невдовзі дивилися цю п’єсу в театрі ім. Шевченка. П’єса і особливо спектакль нам дуже сподобалися.

Мольєр показав суспільне життя Франції ХVІІ століття.

Мольєр – засновник “високої комедії”. Незважаючи на класицистичні правила, дотримання яких було обов’язковим для драматургів того часу, Мольєр створив художньо досконалі комедії з

напруженим сюжетом і цікавими характерами. В основі сюжетів його комедій лежить конфлікт, відомий класицистам, – протистояння пристрастей здоровому глузду. В основі комізму – невідповідність реальних подій тому, як вони сприймаються персонажами.

Цю загальну комічну настанову Мольєр насичує історично достовірними персонажами, розкриває найбільш типові характери.

Мольєр добре розумів, чого потребує публіка, і створював п’єси, які користувалися неабиякою популярністю. Але талант його полягає в тому, що розважаючи глядача, він його виховує, привертає до моральних цінностей. Імена багатьох його персонажів

стали узагальненими і означають людей, яким притаманні ті чи інші риси.

Яскравий образ створює Мольєр у комедії “Міщанин-шляхтич”. Головний герой Журден має все, чого може бажати людина: сім’ю, гроші, здоров’я. Та Журдену заманулося вибитися у шляхтичі. Це стає його маніакальною ідеєю, яка завдає чимало клопоту його родині, але подоба-ється цілій купі шарлатанів, що годуються біля нього та потішаються над ним: перукарі, шевці, самозвані “вчителі” етикету. Користується примхою Журдена й аристократ Дорант.

Він знає, що Журден закоханий у шляхетну Дорімену, з якою він сам не проти побратися. Дорант приводить Дорімену в дім Журдена, де їх чекає розкішний обід. Від свого імені він дарує красуні коштовності, які передав йому для Дорімени Журден.

Виникає комічна ситуація, герої говорять, не розуміючи один одного, кожен про своє: Дорімена думає, що коштовності дарував Дорант, і обурюється, коли Журден применшує їх цінність, бажаючи виглядати скромним в очах своєї обранки. Бажання стати шляхтичем позбавляє Журдена залишків здорового глузду: він не дає згоди на шлюб своєї дочки Люсіль із Клеонтом тільки тому, що той не шляхтич. Але дотепний слуга Клеонта знаходить вихід. Він переодягає свого господаря турецьким пашою, сватає за нього Люсіль, а для Журдена влаштовує “посвячення у муфтії”.

Всі герої отримують те, чого прагнули: три пари одружуються (Клеонт і Люсіль, Дорант і Дорімена, Ков’єль і Ніколь), а Журден стає, хоча і химерним, але шляхтичем.

“Міщанин-шляхтич” – яскравий доказ “високої комедії”. За смішними подіями комедії ховаються серйозні висновки, а комічні образи стають сатиричними. Поведінка Журдена, Доранта зумовлена їхім становищем у суспільстві.

Журден прагне стати шляхтичем, щоб довести всім і собі свою значимість. Але Мольєр показує, що людину треба цінувати такою, якою вона є, що кожен повинен робити в житті свою справу. Дорант – аристократ, але нічого, крім титулу, у нього немає: ні грошей (їх він позичає у Журдена), ні аристократичних, піднесених почуттів.

Він використовує Журдена, щоб справити на Дорімену враження багатія. Маркіза ж дає згоду на шлюб тому, що вважає Доранта дійсно тим, за кого той себе видає. Її розчарування автор мудро виніс за межі свого твору.

У комедії Мольєра здоровий глузд перемагає, та він не є запорукою моральності людини. На прикладі негативних персонажів автор показує, що підступна, лицемірна людина може бути розумною, та перемагають завжди людські чесноти.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Проблематика та художні особливості комедії Жана Батіста Мольєра “Міщанин-шляхтич”