Пролог збірник

Related posts:

1. Літературний збірник XVII в.- Пролог ПРОЛОГ (XII в.)-давньоруський календарний збірник, що складається з коротких візантійських, давньоруських, южнославянских житій і пам’ятей святих, уривків з перекладних творів християнських письменників і добутків давньоруських авторів на Теми християнської моралі Спочатку (в XII в.) П. був лише перекладом грецького збірника коротких житій і пам’ятей всесвітніх святих, котрий називався “Синаксарь” (у перекладі із гречок.-“збірник”). У Візантії […]...
2. НЕСТОР-ЛІТОПИСЕЦЬ НЕСТОР-ЛІТОПИСЕЦЬ (1056 – бл. 1114) – письменник-агіограф, літописець. 1074 р. 17-літнім юнаком постригся в ченці Києво-Печерського монастиря, згодом посвячений у диякони. 1091 р. йому доручили відкрити мощі преподобного Феодосія. Помер і похований у Києво-Печерському монастирі. Нестор є безсумнівним автором двох житій Бориса й Гліба (“Сказаніє о Борисе и Глебе) та Феодосія (“Житіє Феодосія”), які вважаються […]...
3. ЕТНОГРАФІЧНИЙ ЗБІРНИК “ЕТНОГРАФІЧНИЙ ЗБІРНИК” – серійне видання Наукового товариства ім. Шевченка у Львові. Виходило з 1895 р., після заснування Етнографічної комісії НТШ (1898) видавалося під її егідою. Призначене для публікації фольклорних та етнографічних матеріалів з усієї етнічної території України і місць поселення українців поза її межами. Але з об’єктивних причин цю засаду не завжди можна було реалізувати, […]...
4. СИЛЬВЕСТР СИЛЬВЕСТР (р. нар. невід. – 1123) – літописець, церковний діяч, ігумен Видубицького монастиря. З 1118 р. – єпископ переяславський, автор Другої, так званої Лаврентіївської, редакції (переяславського зведення) “Повісті врем’яних літ”. У приписці, що йде в кінці записів за 1110 р., зазначено: “Игумен Силивестра святого Михаила написах книгы си Летописец, надеяся от бога милость прияти, при […]...
5. Пролог Пролог (грецьк. proldgos, від pro – перед, logos – слово, мова; вступ, передмова) – композиційний компонент, початковий етап епічного, драматичного твору, в якому коротко викладаються розгорнуті далі події або зображується, одна подія, віддалена в часі від основної дії, яка проливає на неї світло, Відтінює її, розкриває першопричини подальших колізій; або повідомляється про ідейно-тематичний задум автора, […]...
6. Збірник афоризмів “Пчола” В афоризмах сконцентрована мудрість і життєвий досвід народу, тому це був один із найулюбленіших жанрів літератури в усі часи. На Русі ще з дохристиянських часів існувало багато прислів’їв і приказок, а після хрещення з Біблією прийшла велика кількість перекладних книжних висловів. Перекладні афоризми фольклорного і книжного характеру прийшли на Русь разом зі збірником “Стоеловець” Геннадія. […]...
7. Збірник афоризмів “Пчола” – ЛІТЕРАТУРА Х-ХІІІ століть Збірник афоризмів “Пчола” В афоризмах сконцентрована мудрість і життєвий досвід народу, тому це був один із найулюбленіших жанрів літератури в усі часи. На Русі ще з дохристиянських часів існувало багато прислів’їв і приказок, а після хрещення з Біблією прийшла велика кількість перекладних книжних висловів. Перекладні афоризми фольклорного і книжного характеру прийшли на Русь разом зі […]...
8. ЧЕТЫ-МІНЕЇ ЧЕТЫ-МІНЕЇ (давньоруське “четій” – призначений для читання, грецьк. menaisos – місячний) – пам’ятка агіографічної літератури, де подано сюжети житій святих, тексти “слів” і повчань, розміщених за днем і місяцем вшанування певного святого. Нові Четы-Мінеї укладені українським письменником і церковним діячем Димитрієм Тупталом (митрополит Ростовський). Праця над ними розпочалася 6 травня 1684 р. Житія святих – […]...
9. Збірник Збірник – видання, яке охоплює ряд творів одного (авторський 3.) або кількох (колективний 3.) авторів. 3. літературно-художніх творів поділяються на альманах, антологію, хрестоматію. Поняття увів Г. Квітка-Основ’яненко у “Супліці до пана-іздателя”. Цей термін означає також рукописні (іноді друковані) книги, відомі як “Ізборник Святослава” (1073, 1076), перекладений києво-руською мовою “Златоуст” (ХІ-ХП ст.), книга афоризмів “Пчела” (XIII […]...
10. Житійна література Житійна література (житія, агіографія – грецьк. hagios – святий, grapho – пишу) – життєписи знаменитих єпископів, патріархів, монахів, світських осіб, канонізованих християнською церквою; літературний жанр, що відрізняється від просто біографії релігійною спрямованістю. Агіограф ставить за мету дати взірець подвижництва. Епоха розквіту цього жанру – у візантійській літературі УШ-ХІ ст. Саме у цей період він сформувався, […]...
11. Арго літературний збірник “Арго” – літературний збірник, що вийшов 1914 в однойменному видавництві у Києві. Упорядкований Оленою Пчілкою та Ф. Петруненком. Збірник включає вірші Олени Пчілки “Втомлений Бог”, “Метаморфози” та інші (надруковані за підписами: Олена Пчілка, Кочубеївна), мариністичний цикл поезій “Над морем” Мусія Бандуриста (псевдонім М. Федорова), “Голоси над морем” Ф. Петруненка (під псевдонімами Ст. Вершій, Криштоф Май), […]...
12. Збірник історично-філологічного відділу “Збірник історично-філологічного відділу” – книжкове видання з історії, літературознавства, мовознавства, етнографії, митецтвознавства, фольклористики, що виходило у Києві (1921-31, ВУАН) у вигляді окремих монографій, Всього з’явилося 106 чисел. Серед наукових студій, що стосувалися історії української літератури, були дослідження В. Перетца “Слова про Ігорів похід”, М. Зерова, В. Петрова, П. Филиповича, М. Марковського – творчості Т. Шевченка, […]...
13. Києво-Печерський патерик Києво-Печерський патерик – пам’ятка києво-руської літератури XIII ст., збірник оповідань про ченців та заснування Києво-Печерської лаври. В основу К.-П. п. покладене листування владимирського єпископа Симона, який скаржився на звичаї Владимиро-Суздальського краю, поривався до Києва, та печерського ченця Полікарпа. Пам’ятка має кілька редакцій (Арсеніївська, Феодосіївська, дві Касіянівські), вперше опублікована 1661 у друкарні Києво-Печерської лаври. К.-П. п. […]...
14. Особисті згадки Нестора в “Повісті минулих літ” І. Першоджерела, якими послугувався Нестор, пишучи літопис. (Нестор добре знав Біблію і використовував її як історичний документ, у якому є пояснен­ня багатьом подіям у світі. Літописець користувався візантійськими хроніками Георгія Амартола, текстами договорів руських князів з греками, які Нестору видав князь Святополк.) ІІ. Три оповідання із особистих згадок літописця. 1. Відкриття гробниці святого Феодосія 1096 […]...
15. Твір з елементами викладу роману “Пролог” Серед художніх творів, написаних Чернишевським після роману “Що робити?”, найбільш значне місце займає роман “Пролог” (1865-1868), що складається із двох частин: “Пролог прологу” і “Щоденник Левицкого”. У цьому добутку письменник знову звертається до подій часів першої революційної ситуації. Назва роману здобуває символічний характер: мовлення явно йде про пролог вирішальних революційних подій. Конфлікт будується на прямому […]...
16. СИМОН СИМОН (р. нар. невід. – 22.05.1226) – давньоукраїнський агіограф. Один із авторів Києво-Печерського патерика. Був ченцем Києво-Печерського монастиря, згодом (імовірно, з 1197 р.) – ігуменом Рождественського монастиря у Владимирі й духівником великої княгині, дружини Всеволода Юрійовича (Велике Гніздо). 1214 р. став єпископом Суздаля й Владимира. Дбав про зміцнення політичних позицій молодого Владимиро-Суздальського князівства, ініціював будівництво […]...
17. Іван Франко – Пролог до поеми “Мойсей&;amp;;quot Народе мій, замучений, розбитий, Мов паралітик той на роздорожжу, Людським презирством, ніби струпом, вкритий! Твоїм будущим душу я тривожу, Від сорому, який нащадків пізних Палитиме, заснути я не можу. Невже тобі на таблицях залізних Записано в сусідів бути гноєм, Тяглом у поїздах їх бистроїзних? Невже повік уділом буде твоїм Укрита злість, облудлива покірність Усякому, хто […]...
18. Пролог поеми Н. А. Некрасова “Кому на Русі жити добре” Вся поема Некрасова “Кому на Русі жити добре” – це розпалюється, що поступово набирає силу мирський схід. Для Некрасова тут важливий сам процес, важливо, що селянство не тільки задумалося про сенс життя, але й відправилося у важкий і довгий шлях правдошукацтва В “Пролозі” зав’язується дія. Семеро селян сперечаються, “кому живеться весело, привільно на Русі”. Мужики […]...
19. ФЕОДОСІЙ ПЕЧЕРСЬКИЙ ФЕОДОСІЙ ПЕЧЕРСЬКИЙ (р. нар. невід. – 03.05.1074, м. Київ) – давньоруський книжник, письменник – полеміст. Народився у знатній родині, яка володіла маєтностями у Василеві (тепер м. Васильків Київської обл ). Здобув високу на той час освіту. Познайомившись з життям християнських подвижників, чернецтва, вирішив наслідувати їх. Прийняв у Києві постриг у “печерах” Антонія. Був надзвичайно побожним. […]...
20. Аналіз тексту поеми “Кому на Русі жити добре” – Пролог Мужикам, споконвічним трудівникам, що одержали скатертина-самобранку, навіть думка не приходить про дарове багатство, і вимовляють вони в чарівної птахи лише свій мужицький, скромний “прожитковий мінімум”: хліб, квас, огірочки. І лише для того, щоб доведаться до сенсу життя, до суті людського щастя. Адже заспорили й, заговорившись, що відійшли “верст тридцять” від місця зустрічі а від своїх […]...
21. Збірник новел Віктора Петровича Астафьєва ” Цар-Риба” Це оповідання про простори великої сибірської ріки, безкрайній тайзі, блакиті й широчіні піднебесся, “нескінченності світобудови й міцності життя”, що “грає” у малій краплі й квітці, що зухвало вийшов назустріч холодним вітрам і чекає сонця Оповідання про такі чудеса природи не може не захопити всякого, кому не далека краса рідного краю, хто відчуває себе частиною природи […]...
22. Збірник Ончукова Н. Е. “Північні казки” Після виходу Садовникова знову настає перерву майже 30 років. Тим часом (в 1873 року) вийшло великі зібрання билин А. Ф. Гильфердинга. Гильфердинг встановив цілком нові принципи збирання і друкування. Билини було записано й опубліковано їм, як текстовій матеріал, цікавий як для філолога, а зв’язку з всієї життям народу. 1) Матеріал розташований по сказителям. 2) Про […]...
23. Рецензія на збірник віршів З появою його першого збірника віршів “Зірка полів” читач почула вільне й сильну, істинно поетичне мовлення, глибоку, як серпневе небо, і сумну, як осіння далечінь, що мрячить. Писати свої чисті, смутні й світлі вірші поетові допомагало найглибше почуття, виражене Н. Рубцевим з такою ємністю й визначеністю, – любов до Батьківщини. Це була невигубна, болісна й […]...
24. Поетичний збірник Гюго “Відплати” 2 грудня 1851 р. президент республіки Луи-Наполеон Бонапарт, племінник Наполеона I, зробив державний переворот, розпустивши Національні збори й заарештувавши діячів парламентської опозиції. 4 грудня армія придушила повстання, що почалося в Парижі, – при цьому загинули багато беззбройних городян, у тому числі жінки й діти. Віктор Гюго входив до числа невеликої групи депутатів – жагучих супротивників […]...
25. Збірник “Краса й сила”, перший тріумф Винниченко Протягом літературного шляху поруч із драмами, романами письменник звертався й до жанрів малої прози. Оповідання, повісті, новели представляють чи ледве не найкращу частину творчої спадщини Винниченко, що одержала високу оцінку И. Франко, Лесі Українки, М. Коцюбинського, М. Грушевського, С. Єфремова, Г. Зерова й одержала заслужену широку популярність серед читачів В 1924 – 1928 роках видавництво […]...
26. Народна творчість Збірник афоризмів “Пчола” (скорочено) ЗБІРНИК АФОРИЗМІВ “ПЧОЛА” (Златоструй //Древняя Русь X-ХIIІ веков.- М.: Молодая гвардия. 1990) Лагідне слово розрушить гнів. З одних вуст виходить і благословення і прокляття. Краще ногами спіткнутися, ніж язиком. Лютий кінь вуздою стримується, а раптовий гнів розумом стримується. Корінь навчання гіркий, а плід – солодкий. Небесного прагнеш, не звідавши земного. Ні птаха випущеного не можеш […]...
27. Збірник афоризмів “Пчола” скорочено – Народна творчість (Златоструй //Древняя Русь X-ХIIІ веков.- М.: Молодая гвардия. 1990) Лагідне слово розрушить гнів. З одних вуст виходить і благословення і прокляття. Краще ногами спіткнутися, ніж язиком. Лютий кінь вуздою стримується, а раптовий гнів розумом стримується. Корінь навчання гіркий, а плід – солодкий. Небесного прагнеш, не звідавши земного. Ні птаха випущеного не можеш скоро спіймати, ні […]...
28. І. ФРАНКО. ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ. “ГІМН”, “НАРОДЕ МІЙ, ЗАМУЧЕНИЙ, РОЗБИТИЙ” (ПРОЛОГ ДО ПОЕМИ “МОЙСЕЙ”), “ГРІЄ СОНЕЧКО”, “ДЕКАДЕНТ”, “ЧЕРВОНА КАЛИНО, ЧОГО В ЛУЗІ ГНЕШСЯ?”, “ЧОГО ЯВЛЯЄШСЯ МЕНІ У СНІ?”, “ПЕРЕХРЕСНІ СТЕЖКИ”, “УКРАДЕНЕ ЩАСТЯ” Тема. І. ФРАНКО. ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ. “ГІМН”, “НАРОДЕ МІЙ, ЗАМУЧЕНИЙ, РОЗБИТИЙ” (ПРОЛОГ ДО ПОЕМИ “МОЙСЕЙ”), “ГРІЄ СОНЕЧКО”, “ДЕКАДЕНТ”, “ЧЕРВОНА КАЛИНО, ЧОГО В ЛУЗІ ГНЕШСЯ?”, “ЧОГО ЯВЛЯЄШСЯ МЕНІ У СНІ?”, “ПЕРЕХРЕСНІ СТЕЖКИ”, “УКРАДЕНЕ ЩАСТЯ” Варіант 1 1. М. Бажан яскраво передав життєвий подвиг І. Франка, порівню­ючи його з образом… А Потужного сонячного променя. Б Великої […]...
29. “Київсько-Печерський патерик” – видатна пам’ятка житійної літератури З кінця XI століття у Київській Русі стало з’являтися багато житійних творів. Ченці Печерського монастиря, що були зацікавлені у створенні своєрідної церковної історії обителі, склали збірник оповідань про заснування монастиря і його перших діячів. Цей збірник увійшов в історію літератури під назвою “Київсько-Печерського патерика” і мав важливе суспільно-громадське значення. Його основна частина склалася у 20-х […]...
30. СИНОПСИС СИНОПСИС, чи коротке зібрання од різних літописців про початки слов’яно-російського народу” (перше віщання у Лаврській друкарні 1674 р., всього більш як 25 перевидань) опублікований із благословення Києво-Печерського архімандрита Інокентія Гізеля (деякі вчені вважають його і автором). У науковій термінології давніх греків “синопсис” – виклад в одному загальному огляді у стислій формі, без детальної аргументації й […]...
31. Жіночий голос “Жіночий голос” – громадсько-культурний ілюстрований щомісячник, орган “українських працюючих жінок”. Виходив у Львові 1931-39. Ставив своїм завданням консолідувати різні верстви жіноцтва, розширювати їхній кругозір, стимулювати до громадської діяльності. Прагнув досягти цієї мети друкуванням відповідних публіцистичних статей, художніх творів, хронікальних матеріалів. У жанрі публіцистики активно виступала Іванна Блажкевич та ін. Місячник пропагував творчість Лесі Українки, Ольги […]...
32. Патристика Патристика (грецьк. pater – батько) – сукупність творів отців церкви – греко-римських філософів-богословів II-VIII ст. Визначальний зміст П. обгрунтування основ християнства та непримиренності до іновірців і єретиків. П. мала розгалужені жанри: богословський трактат екзегеза (тлумачення Біблії), проповідь, енкомій (похвальне слово), послання, житія, духовні гімни, сповіді. Чимало авторів були знаменитими ораторами і поетами (Григорій Назіянзін, Амбросій […]...
33. МУЖИЛОВСЬКИЙ АНДРІЙ МУЖИЛОВСЬКИЙ АНДРІЙ (рр. нар і см. невід.) – письменник, церковно-релігійний діяч. Деякий час був слуцьким протоієреєм, з 1631 р. – ієромонах Києво-Печерського монастиря. Один з ініціаторів Київського собору 1628 р. Автор полемічного твору польською мовою “Антидотум” (1629), який був відповіддю на відому прокатолицьку “Апологію” Мелетія Смотрицького. Значне місце в творі належить критиці теологічної частини “Апології”, […]...
34. СЕРАШОН (СЕРАПІОН ВЛАДИМИРСЬКИЙ) СЕРАШОН (СЕРАПІОН ВЛАДИМИРСЬКИЙ) (р. і м. нар. невід. – 12.07.1275, Владимир, похований в Успенському соборі) – представник ораторської прози епохи пізнього Середньовіччя. Відомо, що 1238 р. Серапіон був архімандритом Києво-Печерського монастиря, а 1274 р. поставлений єпископом у м. Владимирі-на-Клязьмі. До наших днів дійшло п’ять проповідей Серапіона, що належать йому напевне. З короткого запису в літописі, […]...
35. ГІЗЕЛЬ ІНОКЕНТІЙ ГІЗЕЛЬ ІНОКЕНТІЙ (бл. 1600, Пруссія – 28.11.1683, Київ) – історик, письменник. Народився в німецькій родині протестантів – реформаторів; юнаком прибув до Києва, прийняв хрещення і став монахом. По закінченні Києво-Могилянської колегії (1642) був рекомендований П. Могилою для навчання в Англії. Там прослухав курси богослов’я, історії, юриспруденції. Викладач, професор, з 1645 р. – ректор Києво-Могилянської академії. […]...
36. МОНУМЕНТАЛЬНИЙ СТИЛЬ МОНУМЕНТАЛЬНИЙ СТИЛЬ – характерний для літератури Київської Русі XI ст. Його ознаками є економність стилістичних елементів, обмежена кількість прикрас, простота синтаксису, сталість формул, зосередження на змісті, на його “діловому” викладі. Думка часто доведена до афористичної формули. Твори присвячені, як правило, одній темі, тому композиція їх досить проста й чітка. Найпоширенішими стилістичними прикрасами в них є […]...
37. Давньоруська агіографія та її місце в літературному процесі періоду зрілого середньовіччя Житійна проза – один із найпопулярніших жанрів(типів) у письменстві Київської Русі. Нашими вченими прийнятий термін “агіографія” на позначення творів про життя, подвижництво, подвиги святих. За своїм призначенням агіографія належить до церковно-історичних жанрів, що в релігійній формі відображали справжні історичні події. Житійна література (житія, агіографія) – біографія, життєписи знаменитих єпископів, патріархів, монахів, світських осіб, канонізованих християнською […]...
38. КАНУННИЙ МЕД БЕЗ’ЯЗИКИЙ, А ЛЮДЕЙ ГУРТУЄ (братчина) Це зібрання членів сільських і міських громад, одна з форм колективного дозвілля, святкового спілкування людей старшого покоління. Братчина збирається на церковному дворищі (цвинтарі) у найбільш важливі святкові дні. Основним її призначенням є вшанування свого святого, колективне звернення до нього як до покровителя за допомогою та благословінням в усіх справах громади. Обов’язкові елементи: колективний молебен на […]...
39. Билина Билина – епічні речитативні пісні, які в княжі часи виконували в Україні народні співці-музики. Внаслідок татаро-монгольського іга в ХШ-XIV ст. вони були занесені скоморохами в далекі, окраїнні землі княжої держави, поширилися на Уралі й у Сибіру. В Україні на зміну цьому старовинному епосу прийшли козацькі думи, пісні, легенди про боротьбу з турками, татарами та польськими […]...
40. БАРВІНСЬКИЙ ВОЛОДИМИР БАРВІНСЬКИЙ ВОЛОДИМИР (псевд. – Барвінок Василь, Ришмидинов та ін.; 25.11.1850, с. Шляхтинці, тепер с. Гніздичка Тернопільського р-ну Тернопільської обл. – 03.11.1883, Львів) – журналіст, письменник, громадсько-політичний діяч. Редактор журналу “Правда” (1876 – 1880), який в часи переслідувань і заборон українського слова в Російській імперії друкував на своїх сторінках твори письменників-наддніпрянців, засновник, видавець і редактор газети […]...