Протест проти жорстокості життя (за повістю А. Ю. Тесленка “Страчене життя”)
Вершиною творчості Архипа Тесленка є повість “Страчене життя”, яку називають “художнім документом, вартим навіть соціологічних досліджень про епоху “чорної тиші”. Цей твір створювався тоді, коли в країні, здавалось, усе завмерло після бурхливих подій 1905-1907 років. Тесленко намагався зробити широкі мистецькі узагальнення, тобто показати, що ситуація, про яку йдеться, не випадкова для того суспільства, в якому він жив і творив. Оленка Панасенко – головна героїня повісті – прагне здобути освіту, стати вчителькою, нести світ
Любов до книжки, до музики, відчуття красивого в природі, в людині, в житті – все це свідчить про високу духовність головної героїні. Реальність виявилася до дівчини жорстокою й немилосердною. Автор показав, як поступово відбувався крах надій головної героїні. Оленка важко переносить приниження своєї гідності.
Вона не може пробачити собі, що легковажно переписала заяву, відступила
Мені жаль, що життя такої доброї, щирої дівчини, як Оленка Панасенко, так рано обірвалося. З неї міг би вийти гарний фахівець, який ніс би світло любові і знань до своїх маленьких учнів.
VK. init({apiId: 2798153, onlyWidgets: true}); VK. Widgets. Comments(“vk_comments”, {limit: 20, width: “790”, attach: “*”});
Related posts:
- Протест проти жорстокого життям (За повістю А. Тесленка “Страчене життя”) Вершиною творчості Архипа Тесленка вважається повість “Страчене життя”, яку літературознавці називали художнім документом, вартим навіть соціологічних досліджень про початок XX століття. Це повість-роздум, у кожному рядку якої постає питання про добро і зло, про те, як і навіщо жити людині. Твір створювався в роки, коли після революції 1905-1907 років у країні запанувала підозріла тиша, коли, […]...
- Протест проти жорстокості життя Твір за повістю Архипа Тесленка “Страчене жаття”. Вершиною творчості Архипа Тесленка вважається повість “Страчене життя”, яку називають “художнім документом, вартим навіть соціологічних досліджень про епоху “чорної тиші”. Ця повість-роздум про добро і зло, про те, як і навіщо жити. Недаремно ще на початку століття вона вважалась окрасою української літератури. Цей твір створювався тоді, коли в […]...
- Трагічна доля талановитої молоді з народу (за повістю А. Тесленка “Страчене життя”) Будучи письменником-демократом, Архип Тесленко у своїх творах порушив багато проблем, які поставила тогочасна дійсність. Серед тем, які глибоко хвилювали письменника, була й гірка доля талановитої молоді з народу, яку Тесленко добре знав. Зображення трагічної долі молоді в лабетах капіталу було тісно пов’язане з тим, що письменникові довелося пережити особисто. Архип Юхимович використовував у своїх творах […]...
- Мої роздуми над повiстю Архипа Тесленка “Страчене життя” Повiсть “Страчене життя” одностайно вважається вершиною творчостi Архипа Тесленка, видатним явищем в усiй українськiй прозi 10-х рокiв ХХ столiття. Вона створювалася тодi, коли в країнi, здавалось, усе завмерло пiсля бурхливих подiй 1905-1907 рокiв. Автор подає картину суспiльного життя на селi в перiод урядової реакцiї, але за цими художнiми узагальненнями стоїть реальне життя конкретних людей. Так, […]...
- Повість “Страчене життя” – найвидатніший твір Архипа Тесленка Вершиною творчості Архипа Тесленка є повість “Страчене життя”. Вона написана у двох варіантах протягом 1909-1910 років; одразу ж після закінчення публікувалася двічі – в газеті й окремою книжкою. Твір побудований на конкретному життєвому матеріалі. В основу сюжету покладено трагічну історію двоюрідної сестри автора Зінаїди Строй. Змальовані широкі соціальні картини відображають явища тогочасної “мізерної дійсності”. Доля […]...
- Протест проти жорстокості та байдужості – за романом В. Голдінга “Володар мух” ВІЛЬЯМ ГОЛДІНГ 6 клас ТВОРИ З ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ Творчість Вільяма Голдінга – найоригінальніше явище англійської прози XX століття. Письменник-гуманіст спробував застерегти людство від втрати людяності, справедливості, доброти. Перед лицем жорстокої цивілізації, яка впевнено йде в прірву, письменник ніби закликає нас схаменутися. Свої роздуми щодо тверджень про безгрішність людської природи Вільям Голдінг втілив у романі “Володар мух”. Майже […]...
- Протест проти байдужості та жорстокості у романі Голдінга “Володар мух” Свої роздуми про природу людини В. Голдінг утілив у романі “Володар мух”. Але майже за сто років до появи його повісті інший англійський письменник Баллантайн створив роман “Кораловий острів”. У ньому розповідалося про те, як група англійських хлопчиків внаслідок аварії на кораблі опинилася на безлюдному острові. Діти впевнено протистояли стихії, перемагали людожерів і піратів, з […]...
- Протест підпоручика Ромашова проти несправедливості тупого й жорстокого життя в повісті А. И. Куприна “Двобій” “А якщо моє “Я” не захоче” і “Я” інших людей теж?” – так думав Ромашов про те, що можуть зробити люди, які можуть не захотіти підкорятися життя й тим, хто нею править. Справді, всі, здавалося б, дуже просто – перестати підкорятися. Але одна людина не може зробити нічого. А що міг зробити він, Ромашов? Жити […]...
- “ЕМІЛІЯ ГАЛОТТІ” Г. Е. ЛЕССІНГА – ПРОТЕСТ ПРОТИ НАСИЛЛЯ ЛЮДИНИ НАД ЛЮДИНОЮ, ПРОТИ ТИРАНІЇ ЖОРСТОКИХ КНЯЗІВ ПРАКТИЧНИЙ КУРС “ЕМІЛІЯ ГАЛОТТІ” Г. Е. ЛЕССІНГА – ПРОТЕСТ ПРОТИ НАСИЛЛЯ ЛЮДИНИ НАД ЛЮДИНОЮ, ПРОТИ ТИРАНІЇ ЖОРСТОКИХ КНЯЗІВ План 1. Лессінг – відомий німецький теоретик і драматург доби Просвітництва. Нові теорії драматурга. 2. “Емілія Галотті” – ілюстрація нових теоретичних положень Лессінга. 3. Сюжетна основа трагедії. Тема, ідея, проблематика твору. 4. Причини трагедії Емілії Галотті. 5. […]...
- Протест проти кріпосницького гніту в повісті “Микола Джеря” – ІІ варіант – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ II варіант Завжди існувала нерівність: бідні – багаті. А до скасування кріпацтва жили кріпаки гірше за худобу. Люди не мали права вільно пересуватись, не могли одружитись без дозволу панів. Пан Нимидори не дозволяв їй одружитись, бо у нього тоді залишалося замало кріпаків. Молодят врятувала лише щаслива випадковість – хлопець і дівчина одружились і […]...
- Протест проти кріпосницького гніту в повісті “Микола Джеря” – ІІІ варіант – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ III варіант Видатний письменник своєї епохи І. С. Нечуй-Левицький всю свою творчість присвятив зображенню складного життя українського покріпаченого селянства. В багатьох творах він описував боротьбу людей з панським гнітом. У повісті І. С. Нечуя-Левицького “Микола Джеря” зображено життя кріпаків з села Вербівка. На фоні прекрасної природи розгораються усі події. “Дивишся й не надивишся” […]...
- Протест проти насильства За всіх часів були люди, які упокорювалися із силою й неминучістю обставин і готові були з опущеною головою прийняти долю такий, яка вона є. Але й за всіх часів жили люди, готові боротися за своє щастя, люди, що не бажають терпіти несправедливість, люди, яким уже нема чого втрачати. З такими людьми ми можемо познайомитися на […]...
- Протест проти кріпосницького гніту в повісті “Микола Джеря” – І варіант – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ І варіант Вже дуже давно у нашому суспільстві немає таких понять, як “кріпак”, “панщина”. Важко собі уявити, що колись люди не належали самі собі, платили “подушне”, працювали на панському полі, а своє жито осипалося. Саме ці події І. Нечуй-Левицький відтворив у повісті “Микола Джеря”. В образі Миколи втілено ідеї усіх борців, що казали: […]...
- “Щоденник” – пристрасний протест проти тоталітаризму У щоденникових записах Олександр Довженко торкається багатьох аспектів життя. Але про що б він не писав, завжди змальовував правдиву картину сталінських порядків. Насамперед вона постає з розповіді про перші, найдраматичніші події війни. ! як підсумок цих роздумів – запис 24 липня 1945 року про Парад Перемоги, коли, крім Олександра Довженка, ніхто не зняв шапки при […]...
- “Щоденник’ О. Довженка – пристрасний протест проти тоталітаризму І. У своєму “Щоденнику” О. Довженко звинувачує тоталітарну систему з її цькуванням інтелігенції, духом пристосовництва, переслідуванням за любов до свого народу, за любов до України – “вічної вдови”. ІІ. Найбільш хвилюючі питання життя в записах автора. 1. Зображення правдивої картини сталінських порядків (яка постає із схвильованої розповіді про перші, найдраматичніші, події війни). 2. Найтрагічніша проблема […]...
- Протест проти работоргівлі в новелі Мериме “Таманго” Проспер Мериме – один із чудових критичних реалістів XIX століття, чия творчість величезна, а створені їм добутки – нев’янучі. Причина цьому – життєва сила його добутків, їхня доконана форма. Тема різкого викриття вдач пануючого суспільства пронизує кожну новелу письменника. Йе стала виключенням і новела “Таманго”, написана Мериме в 1829 році. Віддавна проблема влади хвилює людство. […]...
- “Щоденник” О. Довженка – пристрасний протест проти тоталітаризму? О. Довженко, геніальний митець, великий правдолюбець, у щоденникових записах торкається багатьох аспектів життя, що хвилювали й тривожили його. Але про що б автор “Щоденника” не писав: про долю своїх творів, воєнні враження чи перипетії історичного шляху рідного народу. – він змальовує правдиву картину сталінських порядків. Вона насамперед постає із схвильованої розповіді про перші, найдраматичніші, сторінки […]...
- Протест проти рабської моралі українців у поезіях Руданського Розквіт творчості Степана Руданського припадає на 1850-ті – початок 1860-х років. Центральним у ліриці національно-патріотичного плану, як і в більшості його творів інших жанрів, є мотив неволі України. Автор використовує широкі алегорії, а часом вдасться і до прямих закликів “не гнути козацької шиї”: Нехай знову брязне шабелька стальна В козацьких залізних руках. Ситуації й форми […]...
- Протест героя драми проти всіх несправедливостей соціального світу Герой п’єси Карл Моор читає Руссо, захоплюється героями Плутарха. Йому не подобається його епоха, де немає нічого героїчного, в якому життя нудне, як болотна грязюка, що все затопила. “Людці мудрять, наче щури, які скребуть по палиці Геркулеса… Французький абат пресерйозно доводить, що Олександр був боягузом; хирлявий професор, що при кожному слові нюхає нашатирний спирт, читає […]...
- Правдиві картини життя трудового народу у творах Тесленка Архип Тесленко ввійшов в історію української літератури як співець селянської бідноти, правдивий і безпосередній виразник настроїв народних мас. Зубожіння, пролетаризація селянства – як наслідок капіталістичної експлуатації, визвольні прагнення сільської бідноти – основні теми творів Тесленка. Соціальні конфлікти і контрасти він зображував з позицій революційного демократа. Вже перші оповідання Тесленка були пройняті гарячим протестом проти безправ’я […]...
- Трагедія занапащеного життя (за повістю “Талант”) СТЕПАН ВАСИЛЬЧЕНКО 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ СТЕПАН ВАСИЛЬЧЕНКО Трагедія занапащеного життя (за повістю “Талант”) Видатний український письменник Олесь Гончар, аналізуючи творчість Степана Васильченка, зазначив: “Талант мужності і талант співчуття, без яких не буває справжнього письменника, вищою мірою був притаманний цій людині, виявляючись і в творчості Васильченка, і в його життєвих вчинках”. Це чудові слова до […]...
- Безрадісне життя жінки-інтелігентки (За повістю О. Кобилянської “Людина”) Ольга Юліанівна Кобилянська є визначною постаттю в українській літературі кінця XIX – початку XX століття. Цю письменницю, що свідомо вибрала українську мову для своєї творчості, відзначало реформаторське ставлення до прози, яку Кобилянська збагачувала за рахунок глибокого психологічного аналізу, розуміння прогресивних ідей сучасності тощо. Дуже великим був внесок письменниці у феміністичний рух в Західній Україні – […]...
- Коріння життя людського (за повістю “Тіні забутих предків”) МИХАЙЛО КОЦЮБИНСЬКИЙ 10 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Коріння життя людського (за повістю “Тіні забутих предків”) Твори, як і люди, мають свою біографію, долю, характер. Є твори, які легко читаються – і так само легко забуваються, не лишаючи сліду ні в думках, ні в серці, а є такі, які не можна просто перебігти очима, над ними треба […]...
- Микола Джеря – борець проти панського поневолення (за повістю І. Нечуя-Левицького “Микола Джеря”) 1. Головна тема повісті І. Нечуя-Левицького “Микола Джеря” (розповідь про жорстокий час кріпацтва; показав боротьбу селян проти гнобителів). 2. Зовнішність Миколи, риси характеру (молодий, вродливий, чорнявий, з чорними рівними бровами на засмаглому обличчі, сміливий, рішучий, грамотний). 3. Показ у романі соціальної несправедливості (одні живуть у розкошах і багатстві, а інші стогнуть у неволі; жінка Миколи […]...
- Проблематика і образи творів Тесленка Архип Тесленко прийшов у літературу напередодні революції 1905 року. Захоплення театром лишило слід у ранній творчості письменника. У 1903 р. Тесленко написав велику драму “Не стоїть жить”. Але цей твір цікавий лише як свідчення творчої еволюції Тесленка. Починає окреслюватись своєрідна творча індивідуальність: “як думаєш, так і пишеш”. У 1904-1905 роках з’являються його перші реалістичні оповідання […]...
- Важка доля дітей сільської бідноти (За оповіданням А. Тесленка “Школяр”) Миколка, син Прокопа, був дитиною слухняною, сумирною та соромливою. “Та ще ж такий чорнобривенький, білолиценький, носок невеличкий, щічки круглесенькі, ще й чубок кучерявий”. А ще дуже подобалося Миколці вчитися: “Страх яке до книжки було: чита, одно чита, а особливо як на урок загадають щось таке – чи про луку, чи про ліс…” До того ж […]...
- Біографія Архипа Тесленка Архип Тесленко (2. ІІІ. 1882 – 28. VІ. 1911) КРІЗЬ ТЕРНИ Архип Тесленко – одна з найтрагічніших постатей в українській літературі. І не лише тому, що безперестану борсався в тенетах бідняцького глухого села, поневірявся по судах, етапах, тюрмах, засланнях, захворів на туберкульоз, – і прожив коротке життя: усього-то 29 років. А ще й тому, що […]...
- Засудження нечесності, егоїзму, жорстокості в повісті “Вогник далеко в степу” – ГРИГІР ТЮТЮННИК ТЮТЮННИК Григір Тютюнник є автором багатьох зворушливих повістей. Одна з них – “Вогник далеко в степу”. У ній розповідається про хлопця-підлітка Павла і його товаришів – трьох Василів. Мабуть, у цій новелі є автобіографічні моменти, бо сам письменник, як і його герой Павло, мав по закінченні війни 14 років і теж навчався в ремісничому училищі. […]...
- Життя і проблеми дітей у великому місті (за повістю В. Близнеця “Женя і Синько”) (1933-1981) Народився в с Володимирівні на Кіровоградщині в багатодітній родині селян. Був дуже здібним та допитливим учнем, школу закінчив із золотою медаллю. Навчався на факультеті журналістики Київського державного університету імені Т. Г. Шевченка. Працював у редакціях різних газет, журналів, у видавництвах редактором. Усі твори В. Близнеця написані для дітей. Найпопулярніші з них: повісті “Паруси над […]...
- Життя і смерть дрібного чиновника за повістю М. Гоголя “Шинель” Реалізм і романтизм у творчості М. Гоголя. Стиль М. Гоголя особливий, він полягає у поєднанні реального і романтичного, навіть містичного. У його повістях “Миргород”, “Вечори на хуторі біля Диканьки” ми бачимо яскраве, реалістичне зображення українського села, козацького життя і водночас – зображення містичних персонажів. Улюбленцями читачів стали відьма Солоха, Чорт, Панночка, Вій. Життя і смерть […]...
- Безрадісне, безперспективне життя жінки з незаможної інтелігентної родини на тлі важких суспільних умов (за повістю “Людина”) Ольга Кобилянська після Лесі Українки та Михайла Коцюбинського поряд із Стефаником є однією з найпомітніших постатей в українській літературі кінця XIX – початку XX століття. Друкуватися вона почала лише в 1894 році, коли на сторінках львівського журналу “Зоря” з’являється її повість “Людина”. Згодом побачили світ повість “Царівна”, оповідання “Битва”, “Банк рустикальний”, “Некультурна” та інші. Тематика […]...
- Біографія Олександра Тесленка 22 грудня 1948 р. (за паспортом 1 січня 1949 р.) у Донецьку народився український письменник-фантаст, Олександр Тесленко – лицар з Донецьку. Його батько, Костянтин Макарович Тесленко письменник, з сім’ї вчителя, рідний племінник письменника Архипа Тесленка. Мати – Марія Павлівна Лісовська, теж письменниця. Костянтин і Марія студентами Харківського університету закохалися та побралися. Згодом випускники приїхали у […]...
- Викриття й засудження в образі Герасима Калитки хижацтва, жорстокості, ненаситної жадоби до наживи (за п’єсою “Сто тисяч”) – IV варіант ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ 8 клас Викриття й засудження в образі Герасима Калитки хижацтва, жорстокості, ненаситної жадоби до наживи (за п’єсою “Сто тисяч”) IV варіант “Сто тисяч” – це один з найкращих сатиричних творів І. Карпенка-Карого. Автор викриває експлуататора, його нестримний потяг до багатства. Г. Калитка, головний герой комедії, володіє степами, має декілька економій, велику кількість різних управителів, які […]...
- Викриття й засудження в образі Герасима Калитки хижацтва, жорстокості, ненаситної жадоби до наживи (за п’єсою “Сто тисяч”) – ІІ варіант ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ 8 клас Викриття й засудження в образі Герасима Калитки хижацтва, жорстокості, ненаситної жадоби до наживи (за п’єсою “Сто тисяч”) II варіант І. Карпенка-Карого хвилювали проблеми українського селянства, його важка доля Письменник-демократ зневажав прагнення глитаїв до збагачення, що засліплює цих людей, вбиває в них почуття любові, дружби, вірності. У своїй комедії “Сто тисяч” він показав на […]...
- Гуманістичний пафос “Іліади” – осуд війни та її жорстокості Троянська війна тривала вже десять років. Сотні грецьких кораблів стояли біля берегів міста Іліона, або Трої, що знаходилося в Малій Азії. Ахейці (греки), очолювані звитяжним Агамемноном, розбили свої табори біля стін міста. Між троянцями та ахейцями постійно точилися військові сутички, проте зберігалася рівновага: греки, серед яких були уславлені воїни Ахілл, Патрокл, Менелай, Одіссей, не могли […]...
- Викриття й засудження в образі Герасима Калитки хижацтва, жорстокості, ненаситної жадоби до наживи (за п’єсою “Сто тисяч”) – ІІІ варіант ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ 8 клас Викриття й засудження в образі Герасима Калитки хижацтва, жорстокості, ненаситної жадоби до наживи (за п’єсою “Сто тисяч”) ІІІ варіант Під час перебування І. Карпенка-Карого з дружиною у вигнанні в станиці Костянтинівський, він багато спілкувався з селянами. Одного разу, обідаючи в трактирі, драматург почув історію про те, як багатого мужика обдурили шахраї, продавши замість […]...
- Викриття й засудження в образі Герасима Калитки хижацтва, жорстокості, ненаситної жадоби до наживи (за п’єсою “Сто тисяч”) – V варіант ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ 8 клас Викриття й засудження в образі Герасима Калитки хижацтва, жорстокості, ненаситної жадоби до наживи (за п’єсою “Сто тисяч”) V варіант П’єса Карпенка-Карого “Сто тисяч” по праву належить до кращих сатиричних комедій в українській драматургії. В основу п’єси покладений життєвий матеріал, і нічого вигаданого в ній немає. У центрі комедії – образ жадібного Герасима Калитки. […]...
- Викриття й засудження в образі Герасима Калитки хижацтва, жорстокості, ненаситної жадоби до наживи (за п’єсою “Сто тисяч”) – І варіант ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ 8 клас Викриття й засудження в образі Герасима Калитки хижацтва, жорстокості, ненаситної жадоби до наживи (за п’єсою “Сто тисяч”) І варіант І. Карпенко-Карий цікавився проблемами українського села. Він завжди хотів усвідомити причину виникнення селянина нового типу – п’явки-глитая, який збагачувався за рахунок народу. Обурюючись хижаками нового часу, письменник висміяв їх у своїй комедії “Сто тисяч”. […]...
- “Відтворення життя селян-кріпаків” за повістю “Микола Джеря” І. Нечуя-Левицького Одним з найвідоміших творів видатного українського письменника І. Нечуя-Левицького є повість “Микола Джеря”, в якій автор створив яскравий образ кріпака-бунтаря. Боротьбі за кращу він долю присвятив усе своє життя. У цій повісті І. Нечуй-Левицький докладно і послідовно відображує картини тяжкого життя українського селянства. З повісті ми дізнаємося, що головні її герої змушені були коритися своєму […]...
- “Характеристика образу Марусі” за повістю Г. Квітки-Основ’яненки “Маруся” За часи своєї творчої діяльності видатний український письменник Г. Квітка-Основ’яненко створив досить багато яскравих незабутніх образів, які стали справжньою прикрасою української літератури. Але, на мій погляд, найкраще вдався письменникові образ Марусі – головної героїні однойменної повісті, який зачаровує мене своєю чистотою і красою. Як у більшості творів письменників і поетів того часу, образ Марусі, починаючи […]...