Радощі і біди народу (за творами Степана Руданського)
Степан Руданський народився в 1834 році в селищі Хомутинці на Вінниччині в родині сільського священика. Він закінчив бурсу, Камянець-Подільську духовну семінарію. Потім усупереч волі батька вступив до Петербурзької” медико-хірургічної академії.
Майбутній письменник жив дуже бідно, і під час навчання в Петербурзі захворів на сухоти. Тоді він поїхав працювати лікарем до міста Ялта. Його дуже шанували за чесну та безкорисливу працю мешканці міста і навіть обрали почесним мировим суддею округу.
Під час епідемії холери, що вибухнула в
Дев’ять місяців тривала боротьба з хворобою, поки вона не перемогла. Степана Руданського поховали в Ялті.
Спадщина С. Руданського багатожанрова: байки, казки, ліричні вірші, балади, поеми, переклади. Письменником започаткований новий жанр у світовій літературі – співомовки.
Щире захоплення викликали у Степана Руданського українські народні пісні, думи, анекдоти, приказки.
Героєм співомовки Руданського виступає і проста трудова людина, і служителі різних релігійних культів (попи, ксьондзи, рабини), і царська урядова адміністрація, і поміщики-кріпосники. Але кожний з них має ті чи інші моральні вади, які сатирично зображує і викриває з гумором автор. Ми сміємося з хитрощів цигана (“Циганський кінь”, “Спасибі”, “Циганський похорон”), з пихатості польського шляхтича (“Не вчорашній”, “А що тепер буде?”, “Шляхтич”), зі скнарості єврея-шинкаря (“Козацька міра”), з винахідливості пройдисвіта-москаля (“Полотно”, “Іскра”, “На вадапой!”).
Та найчастіше героєм співомовок є простий мужик, українець. У нього теж немало різних моральних вад, які Руданський висміює з добрим гумором. Але за цим сатиричним висміюванням ми відчуваємо шанобливе ставлення поета до своїх співвітчизників, яких він дуже любив і за долю яких у нього боліла душа.
Співомовки показують цих героїв у рідних побутових ситуаціях, де і виявляються їх моральні вади (“Допиталась”, “Указ”, “Добра натура”, “Робили”).
Руданський у гумористичному тоні засуджує нехтування споконвічними моральними цінностями: честю, родинною любов’ю, гідністю, добротою.
Тому і в наш час співомовки С Руданського дуже актуальні. Розважаючи, вони повчають, стають веселими мудрими друзями та вчителями.
Related posts:
- Радощі і біди народу (за творами Руданського) Степан Руданський народився в 1834 році в селищі Хомутинці на Вінниччині в родині сільського священика. Він закінчив бурсу, Камянець-Подільську духовну семінарію. Потім усупереч волі батька вступив до Петербурзької медико-хірургічної академії. Майбутній письменник жив дуже бідно, і під час навчання в Петербурзі захворів на сухоти. Тоді він поїхав працювати лікарем до міста Ялта. Його дуже шанували […]...
- Співомовки Степана Руданського Любов до влучного і дотепного слова – одна з характерних рис українського народу. Вона відобразилась у величезній кількості народних жартів, байок, приказок, жартівливих порівнянь. Це справило свій вплив і на творчість багатьох письменників. Степан Руданський – один із них. В історії літератури він відзначився тим, що започаткував новий жанр – співомовки. “Степан Руданський справді заслуговує […]...
- Висміювання моральних вад, негативних рис характеру окремих людей у співомовках С. Руданського (1834-1873) Народився в с Хомутинцях на Вінниччині в родині сільського священика. Закінчив бурсу, Камянець-Подільську духовну семінарію. Усупереч волі батька вступив до Петербурзької медико-хірургічної академії. Жив дуже бідно, під час навчання в Петербурзі захворів на сухоти. Працював лікарем у місті Ялта. Його дуже шанували за чесну та безкорисливу працю мешканці міста і навіть обрали почесним мировим […]...
- Твір Показ кмітливості простого народу в співомовці С. Руданського “Добре торгувалось” Показ кмітливості простого народу в співомовці С. Руданського “Добре торгувалось” Багатшим та різноманітнішим зробили світ художньої літератури співомовки Степана Руданського. У гумористично-сатиричних приказках письменник прагнув висвітлити негативні сторони людських характерів. Показовим у цьому плані є твір “Добре торгувалось”. Мужик з мазни нею ходив по крамницях та шукав дьоготь. З нього вирішили покепкувати два купці: Здесь […]...
- Співомовки Степана Руданського Степан Руданський придумав один із жанрів гумору – співомовки. Це дотепні, динамічні, сюжетні твори з використанням різноманітних засобів гумору та сатири і побудовані на якомусь народному анекдоті, приказці чи казковому мотиві. Співймовки С. Руданського можна поділити на три групи: ті, що викривають служителів церкви; ті, у яких висміюються вади характеру людей; у яких висміюють панів. […]...
- Творча спадщина Степана Руданського Твори Степана Руданського є значним внеском в українську літературу. Письменником було створено не так вже й багато творів, але всі вони разом та кожен з них окремо є справжніми перлинами української літератури. Творчість Руданського поєднує у собі дві, на перший погляд, протилежні риси: твори письменника, з одного боку, характеризуються новаторством, аж до створення якісно нових […]...
- Біографія Степана Руданського СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ (1834 – 1873) Народився С. В. Руданський в селі Хомутинцях Вінницького повіту на Поділлі 6 січня 1834р. у родині сільського священника. Після початкової науки в дяка майбутній поет вчився у Шаргородській бурсі (1842 – 1849) та Подільській духовній семінарії (1849 – 1855). Ще в роки навчання у семінарії почав назрівати конфлікт з батьком. […]...
- Співомовки Руданського – неповторне явище літератури Степана Руданського Франко вважав найбільш талановитим поетом після смерті Шевченка. Руданський є автором поем, віршових хронік, гуморесок, ліричних поезій і балад. Усі свої поетичні твори Руданський називав “співомовками”. Поет писав ліричні вірші про кохання. Деякі з них стали народними піснями, серед них – “Повій, вітер, на Вкраїну”. Пізніше в його ліриці з’являться громадські мотиви мужності […]...
- Лірична схвильованість віршів Степана Руданського Степан Руданський відомий українській літературі передусім тим, що запровадив новий жанр – Співомовки. Його поетична спадщина невелика – Всього 34 вірші. Більшість з них називаються піснями. І це не дивно, бо, написані в народнопісенній традиції, вони нагадують нам народні пісні. Серед них – ніжні, задумливі, сумні, побутові, повчальні. Але у кожній з них – велика […]...
- Уславлення козацької мудрості, винахідливості, почуття гумору в співомовках С. Руданського Ніхто з поетів, мабуть, так не знається на фольклорі, як Степан Руданський. Він залишив нам багату спадщину. Але особливе місце посідають співомовки, створені на основі фольклорних творів. В українській літературі традиційно козаки наділені найкращими рисами: надзвичайною силою, хоробрістю, відважністю. Але С. Руданський відтворив запорожців мудрими, дотепними, ввічливими, веселими. І при цьому вони виконували доручення (“Запорожці […]...
- Співомовки Степана Руданського унікальне явище у світовій культурі Багато поетів зверталися до гумористичного зображення дійсності, адже гумор відіграє величезну роль у житті людини, дозволяє уважніше придивитися до речей, викрити суспільні й людські вади. В окремий жанр співомовки – гумористично-сатиричні віршовані твори – виділилися в творчості Степана Руданського. Твори поета надзвичайно колоритні, бо створені на основі народного гумору, анекдотів, приказок, гуморесок. Автор висміює моральні […]...
- Поезія Степана Руданського Поезія Степана Руданського від самої появи своєї викликала розбіжні оцінки, навіть заперечувалась як неповторне художнє явищ і довгі рови пролежала без уваги… Творчість Рудаиського спізнилися до читача, не справила за життя поета відчутного виливу на літературний процес. Але вона не вмерла в забутті. Мого славі, чжа жаль, можуть позаздрити і найбільші поети. Бо ця слаза […]...
- Мені дуже подобається гумористична творчість С. Руданського А особливо Ні співомовки, в яких відчутні скарби живої мови. Термін “співомовки” поет і (порив шляхом сполучення двох слів: спів та мовити). І співомовки С. Руданського можна поділити на окремі групи. Зокрема він особлиу увагу приділяє висміюванню служителів церкви, панів, їхніх вад, негативно – презирливого ставленні до простого народу. І наприклад, у співомовці “Добре торгувалось” […]...
- Народнопісенний характер лірики С. Руданського З дитинства С. Руданський полюбив красу і милозвучність українських народних пісень. Духовна краса нашого народу, що відбилася в його піснях, захоплювала поета. Саме з цього захоплення починається Руданський – автор, у творчості якого фольклор став невичерпною скарбницею тем, ідей, образів. Народнопісенний характер має поезія С. Руданського “Пісня”, витримана автором цілком у стилі народної пісні. Вона […]...
- Народнопісенний характер лірики С. Руданського СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ 8 клас З дитинства С. Руданський полюбив красу і милозвучність українських народних пісень. Духовна краса нашого народу, що відбилася в його піснях, захоплювала поета. Саме з цього захоплення починається Руданський – автор, у творчості якого фольклор став невичерпною скарбницею тем, ідей, образів. Народнопісенний характер має поезія С. Руданського “Пісня”, витримана автором цілком у стилі народної […]...
- Нехай гнеться лоза, а ти, дубе, кріпись… (життя і творчий шлях С. Руданського) Талановитий український поет 50-60-х років XIX століття Степан Васильович Руданський народився в багатодітній сім’ї священика в селі Хомутинцях на Поділлі. Родина жила бідно, але батько всіляко оберігав дітей від спілкування з однолітками із кріпацьких родин, нехтував народною мовою та звичаями. Отець Василь мріяв, що його молодший син вивчиться на священика, а тому віддав його до […]...
- Степан Руданський (1834-1873) Українська література 6 клас КРОКУЄ ОСІНЬ ЗОЛОТА Степан Руданський (1834-1873) Степан Руданський справді заслуговує на найдорожчий у світі титул – титул народного поета. Максим Рильський Степан Руданський народився 7 січня 1834 року в с. Хомутинцях на Вінниччині у родині сільського священика. Закінчив Кам’янець-Подільську духовну семінарію. На Поділлі зібрав майбутній письменник два зшитки українських народних пісень. […]...
- Протест проти рабської моралі українців у поезіях Руданського Розквіт творчості Степана Руданського припадає на 1850-ті – початок 1860-х років. Центральним у ліриці національно-патріотичного плану, як і в більшості його творів інших жанрів, є мотив неволі України. Автор використовує широкі алегорії, а часом вдасться і до прямих закликів “не гнути козацької шиї”: Нехай знову брязне шабелька стальна В козацьких залізних руках. Ситуації й форми […]...
- До творчості П. Глазового та С. Руданського Що ми знаємо про П. Глазового? Це відомий письменник-гуморист. Він надрукував багато своїх віршованих гуморесок на сторінках відомого гумористичного журналу “Перець”. Павло Глазовий писав книжки і для дітей (“Іван-Бігунець”, “Перченя” та інші). Сміх його творів доброзичливий, спрямований проти різноманітних вад та поганих звичок людей. Який сон наснився ліричному герою у творі П. Глазового “Тарас Бульба […]...
- Степан Руданський – Співомовки Степан Руданський СПІВОМОВКИ Невеликий обсягом сюжетний вірш гумористично-сатиричного змісту називається співомовкою. Цей жанр ліро-епесу виник на основі віршової обробки народних анекдотів, казок, приказок. Особливості змісту й композиції, характерні для народних анекдотів, бачимо й у співомовках: тут описується якийсь один комічний або трагікомічний випадок; подія зображується стисло, розвивається динамічно; розв’язка несподівана, часом – вражаюча; основних дійових […]...
- Сатиричний гнів (за мотивами байок Степана Олійника) Твори відомого українського письменника-гумориста Степана Олійника відзначаються актуальною тематикою, національним гумором і комізмом ситуацій. Він також з повним правом вважається гідним послідовником вітчизняних корифеїв сатири Івана Котляревського, Степана Руданського та Остапа Вишні. Бо він ніколи не міг пройти осторонь тих явищ, які потребували сатиричного викриття, висміювання вад суспільного життя та окремих людей, негативних типів. Свої […]...
- Поезія Степана Руданьского Поезія Степана Руданьского від самої появи своєї викликала розбіжні оцінки, навіть заперечувалась як неповторне художнє явище і довгі роки пролежала без уваги… Творчість Руданеького спізнилися до читача, не справила за життя поета відчутного виливу на літературний процес. Але вона не вмерла в забутті. Йога славі, чна жаль, посмертній, можуть позаздрити і найбільші поети. Бо ця […]...
- СПІВОМОВКА. ІНВЕРСІЯ Українська література 6 клас ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ СПІВОМОВКА. ІНВЕРСІЯ Усі свої твори Степан Руданський називав співомовками. Три книжки рукописних збірок його поезій мають назву “Співомовки козака Вінка Руданського” (грецьке слово стефанос перекладається як вінок). Чому поет саме так називає свої віршові твори? С. Руданського турбувало тільки одне: до твору необхідний ще й музичний супровід, бо поезія […]...
- Твір Що я вважаю найголовнішим у житті? (за віршем С. Руданського “Наука”) Що я вважаю найголовнішим у житті? (за віршем С. Руданського “Наука”) Для кожної людини настає той вирішальний момент, коли вона повинна самостійно обрати свій життєвий шлях. Можна скористатися порадами матері ліричного героя вірша С. Руданського “Наука” і схилити “себе, як билиночку”, простелити “себе як рядниночку”, і все це задля того щоб “в годиночку – на […]...
- У чому трагізм життя Степана? (за драмою Лесі Українки “Бояриня”) Життя Степана, героя драми “Бояриня”, не менш трагічне, ніж доля Оксани. Степан – не історична особа, це український інтелігент другої половини XIX століття, який утратив національну свідомість, зрікся рідної культури і прийняв чужу. Одружившись з Оксаною, Степан мріє жити щасливо, але щастя йому не судилося, бо він виявився нездатним за нього боротися. Оксані Степан обіцяв, […]...
- Доля дітей в оповіданнях Степана Васильченка (1879-1932) Справжнє прізвище – Панасенко. Народився в м. Ічні на Чернігівщині. Навчався в учительській семінарії. Працював учителем на Київщині та Полтавщині. Переслідувався владою за революційну діяльність, був заарештований. У1910 році переїхав до Києва, працював у газеті “Рада”. Брав участь у Першій світовій війні. У 20-х роках завідував дитячим будинком, працював учителем у трудовій школі м. […]...
- Твір Громадянин. Який він? (за віршем С. Руданського “Наука”) Громадянин. Який він? (за віршем С. Руданського “Наука”) Часто замислюємося ми над питанням: яким повинен бути справжній громадянин. На мою думку, це людина, яка добре володіє українською мовою, шанує традиції свого народу, бо це цінності, що передаються в спадок із покоління в покоління. Навіть якщо доводиться такій людині на деякий час виїхати, то вона плекає […]...
- Утвердження громадської активності трудівника – I варіант СТЕПАН РУДАНСЬКИЙ 8 клас I варіант У Ялті є могила з рожевого мармуру. Тут спить вічним сном Степан Руданський – добра інтелігентна людина, справжній лікар, дотепний сатирик, цікавий ліричний поет. У творчім доробку Руданського – співомовки, приказки, пісні. Твори поета різні, але всі вони мають народнопоетичну основу. Герої творів Руданського – прості працьовиті люди. Знедолені від народження, […]...
- Образ Степана Радченка в романі В. Підмогильного “Місто” Серед письменників, чиї імена сучасному читачеві стали відомими не так давно, Валерій Підмогильний. Треба віддати дане: спадщину письменника повернуто повністю, і його визнали одним з найколоритніших письменників новітньої української літератури. У біографії письменника є багато “білих плям”, вона чекає свого дослідника. Відомо, що народився він під Катеринославом учився в університеті, займався педагогічною діяльністю, працював у […]...
- У чому трагизм життя Степана? Учнівський твір За драмою Лесі Українки “Бояриня”. Життя Степана, героя драми “Бояриня”, не менш трагічне, ніж доля Оксани. Степан – не історична особа, це український інтелігент другої половини ХІХ століття, який утратив національну свідомість, зрікся рідної культури і прийняв чужу. Одружившись з Оксаною, Степан мріє жити щасливо, але щастя йому не судилося, бо він виявився […]...
- Образ Степана Радченка за романом “Місто” В. Підмогильного У своєму романі “Місто” через розкриття образу Степана Радченка – вихідця з села, який прагне “закріпитися” у міському житті – В. Підмогильний намагається розв’язати одвічну проблему неоднозначності людської душі, знайти рішення, не моралізуючи та не кидаючись у крайності. Основна тема твору – доля селянської молоді, у якої після радянської революції з’явилася неймовірна до того можливість […]...
- ГУМЕННИЙ – Степан РУДАНСЬКИЙ (1834-1873) Українська література 6 клас – О. М. Авраменко ГУМОРИСТИЧНІ ТВОРИ Степан РУДАНСЬКИЙ (1834-1873) ГУМЕННИЙ1 Їздив дідич2 за границю. Назад повертає – От гуменний на границі Пана і вітає. Поклонився, привітався: “А що там, Іване?” А гуменний йому каже: “Та все гаразд, пане. Одно тілько…” – “А що тілько?” – Дідич обізвався. “Та то. пане, що […]...
- Галерея дитячих образів в оповіданнях Степана Васильченка Степан Васильченко був письменником і учителем, любив дітей і присвятив їм чимало щирих і правдивих творів. Він так вболівав за долю малечі з народу, що вважав за неприродне малювати їхнє життя одними сумними фарбами. Бо не слід навмисне гасити бадьорість, життєздатність, радість життя. Діти, які є героями Васильченкових оповідань, зазвичай жваві, дотепні, сповнені енергії, кмітливі […]...
- ГУМОР. СПІВОМОВКА Українська література 6 клас КРОКУЄ ОСІНЬ ЗОЛОТА ГУМОР. СПІВОМОВКА Гумор – цс художній прийом у творах літератури, спосіб художнього зображення, коли про серйозні речі говориться з добродушною посмішкою. З гумором письменники найчастіше говорять про якісь дрібні вади людей, смішні риси їхнього характеру, поведінки чи зовнішнього вигляду. Термін гумор часто вживається поряд з терміном сатира, що […]...
- Життя Степана, героя драми “Бояриня” Степан – не історична особа, це український інтелігент другої половини ХІХ століття, який утратив національну свідомість, зрікся рідної культури і прийняв чужу. Одружившись з Оксаною, Степан мріє жити щасливо, але щастя йому не судилося, бо він виявився нездатним за нього боротися. Оксані Степан обіцяв, що в Москві вони виконуватимуть свої обряди й звичаї (“нічого ж […]...
- Твір Серед моря пісень (за оповіданням Степана Васильченка “Дитинство Шевченка”) Серед моря пісень (за оповіданням Степана Васильченка “Дитинство Шевченка”) Українські народні пісні були популярні серед народу в далекому минулому. У них народ розкривав свою душу, розповідав про своє злиденне життя. Звенигородщина – це співучий куток України. Там усі любили співати і слухати пісні. Прийде вечір – всі вулиці в селі гудуть піснями. А ранком за […]...
- Літературний портрет Степана Пушика ЛІТЕРАТУРНИЙ ПОРТРЕТ СТЕПАНА ПУШИКА (реферат) ПЛАН 1. Національна література – не знищена скарбниця різножанрових творів красного письменства. 2. Створення спілки письменників. 3. Біографічні дані С. Пушика. 4. Творча спадщина письменника. 5. Характеристика поетичних збірок: “Луна”, “Галич”, Ключ-зілля”, “Головиця”. 6. “З народних уст” – книга “Страж-гора”. 7. Нагороди С. Пушика. Наша споконвічна земля Галицька, багата й […]...
- “Душа в тебе погана. Погана якась душа”. Образ Степана Радченка в романі В. Підмогильного “Місто” Валер’яну Підмогильному належить одне з найпомітніших місць в українській літературі доби національного відродження. “… У всьому вигляді було щось витончене, не радянське, його зовнішність свідчила про внутрішню культуру. І справді, це був один із найкультурніших наших письменників”. Так напише про В. Підмогильного Ю. Бойко, який точно передав емоційний портрет письменника. Саме в романі “Місто” В. […]...
- Образ Степана Радченка в романі “Місто” Серед письменників, чиї імена сучасному читачеві стали відомими не так давно, Валерій Підмогильний. Треба віддати дане: спадщину письменника повернуто повністю, і його визнали одним з найколоритніших письменників новітньої української літератури. У біографії письменника є багато “білих плям”, вона чекає свого дослідника. Відомо, що народився він під Катеринославом учився в університеті, займався педагогічною діяльністю, працював у […]...
- Образ Степана Радченко в романі В. Подмогильного “Місто” Серед письменників, чиї імена сучасному читачеві стали відомі не дуже давно, і Валерій Подмогильний. Спадщина цього письменника повернуто повністю, і його визнали одним із самих колоритних письменників новітньої української літератури. У біографії письменника є багато “білих плям”. Відомо, що народився він під Катеринославом, учився в університеті, займався педагогічною діяльністю, працював у видавництві, секретарем секції художньої […]...