Головна ⇒ 📌Твори з української літератури ⇒ Реалізм і народність художньої прози Б. Грінченка

Реалізм і народність художньої прози Б. Грінченка

Художня проза Бориса Грінченка сповнена нічим не прикрашеною життєвою правдою. Не з холодною розсудливістю спостерігача сприймав митець народне безталання, а палким серцем людинолюбця. Письменник пізнав нелегку долю народного вчителя, тому у своїх творах змалював те, що добре знав, з чим безпосередньо стикався, серед чого жив.

Письменник за десять років вчителювання в народних школах зрозумів необхідність освіти для простого селянина. Тому література стала для нього ще однією формою громадської діяльності. Письменник хотів, щоб якомога

більша кількість його творів була доступна народові.

А для цього потрібно не вимальовувати побутові деталі, а глибоко проникнути у психологію селянина.

Оповідання та повісті Грінченка написані простою мовою, не переобтяжені сюжетними поворотами. Але складні та драматичні долі його героїв вражають психологічною достовірністю, викликають співчуття. Народне життя постає у вистражданих, зболених рядках без прикрас, воно минає в постійній праці заради шматка хліба.

Убогість принижує і зрештою спотворює чуйну та совісну народну душу. В оповіданні “Грицько” головний герой, хлопчик, що зріс у відносних

статках, б’ється над проблемою: чом такі лихі його сусіди. Проте до кінця твору він зрозумів, що то людська вбогість, тяжке добування шматка хліба озлобило їх проти цілого світу.

Головний герой оповідання “Без хліба” Петро – людина чесна та роботяща. І хоч його невеличка родина – дружина Горпина та маленька дитинка – жила у величезній бідності, проте в сім’ї панували злагода та любов. Через недороди молодий господар ніяк не міг зіп’ястися на ноги, а “на весну зовсім у селянина не стало хліба”. Довго Петро шукав виходу, але без успіху. Напозичавшись, спробував найнятися – не найняли, попросив в борг зерна з громадських гамазеїв – староста відмовив.

А голод допікає…

Письменник реалістично змалював психологічний стан героя. Петро пригадав, як торік староста вкрав четверту частину ячменю з тих самих гамазеїв, з яких зараз відмовився дати йому в борг: “Вони крастимуть наше добро, а ти з голоду вмирай… “

Одної ночі Петро пішов до гамазеїв, просвердлив дірку і наточив три мішки зерна. Дірку залатав, а що вкрадено було небагато, то злочину ніхто й не помітив. З’явився в Петровій хаті хліб – та не стало спокою.

Горпина не могла пробачити чоловікові, що він зважився на крадіжку: “Я любила тебе, а ти злодієм зробивсь”. Скільки не вмовляв себе Петро, що інакше вони б з голоду померли, проте полегшення така розрада не приносила. Не витримав бідолаха – пішов до громади з повинною.

Односельці, побачивши його щире каяття та сором, простили Петра, бо зрозуміли, що така чесна людина лише у відчаї може піти на злодійство.

Безвихідь стає нестерпною, коли немає на кого в житті спертися, немає на кого розраховувати. Особливо важко вижити в нелюдських умовах дітям, а надто сиротам. В оповіданні “Сама, зовсім сама” сирота Марися залишається наодинці з нуждою.

У найми ніхто не бере, за житло заплатити нічим, їсти нічого, та ще насілася на неї пропасниця. Не бачачи для себе жодного виходу, бідолашна дитина лягає під поїзд.

У напівсироти Галі з оповідання “Сестриця Галя” залишився батько, є й оселя, хоч убога, та своя. Але в сім’ї, крім неї, лишилося ще двійко маленьких дітей. Зі смертю матері для Галі закінчилося дитинство. “Це маленьке худеньке дівчатко з карими оченятами, ця нова мама цим дітям” здивувала батька працьовитістю, терплячістю і дбайливістю.

Письменник залишається вірним життєвій правді і тоді, коли змальовує долю сільського вчителя. В оповіданнях “Екзамен”, “Непокірний” він відтворив образ справжнього народного вчителя, який щиро переймається просвітою і, терплячи нужду та нерозуміння сільського начальства, таки вчить селянських дітей, сіючи в їхніх душах “розумне, добре, вічне”. Знаючи про тяжке бідування маленької Олександри, головний герой оповідання “Украла” намагається тактовно підійти до її вчинку: дівчинка, знесилівши від голоду,

Вкрала в однокласниці окраєць хліба. Учитель виправдовує її перед класом – і діти, зрозумівши, пробачають їй провину.

Сповідуючи ідеєю просвітництва, Борис Грінченко не робить зі своїх художніх творів декларацій про тяжке життя народу, він просто розгортає картини цього життя, що самі свідчать за себе. Письменник вірний життєвій правді, але він не сторонній спостерігач, а людина, повна співчуття до знедолених.



Related posts:

  1. Реалізм і народність художньої прози Бориса Грінченка Реалізм і наpодність художньої пpози Боpиса Гpінченка Доля письменника… Доля людини… Якою вона була у Боpиса Гpінченка? Коpоткий шевченківський вік пpожив письменник. Були й вагання, й помилки у його напpуженій pоботі на ниві pідної культуpи. Але жодного кpоку, не освяченого любов’ю до pідного кpаю, до pідного наpоду, не було. Спадщина залишена Гpінченком – це багатющий […]...
  2. Реалізм і народність художньої прози Б. Грінченка Я не скажу, щоб розумом, я жив, Я не скажу, щоб серце в мене спало. Але його я тяжко пригнітив. Повинність я над все ушанував. Віддав себе я праці без вагання; Я йшов туди, де розум посилав… Б. Грінченко Борис Дмитрович Грінченко – видатне явище в українській літературі.. Він – людина феноменальної працездатності, талановитий письменник-про-заїк, […]...
  3. Твір: Реалізм і народність художньої прози Б. Грінченка ТвІр за повістями “Серед темної ночі” і “Під тихими вербами”. Дикою, темною силою віє від селянського життя. Здавалося б, що може бути краще: біленькі хати, вишневі садочки, земля. Але у цих біленьких хатах відбувається трагедія за трагедією, які гублять родини. А найстрашніше, що неможливо знайти виходу із цього становища. Жахлива, але реальна правда життя народу, […]...
  4. “Народність художньої прози Бориса Грінченка” Селянська маса, яку показує Борис Грінченко, аморфна, нерішуча у відстоюванні власних прав. “П’яніючи, галасуючи, точачись і лаючись, вона забувала про те, що сама себе віддавала в попихачі кожному, хто хотів нею попихати…”, – болісно узагальнює автор. Одверто говорить письменник про затурканість селянства, невміння розібратися в причинах свого бідування, зрештою, небажання постояти за себе, врахувати ті […]...
  5. “Реалізм художньої прози Бориса Грінченка” Відомо, що епохи національного гноблення й політичної неволі можуть бути епохами блискучого розквіту літератури. І тоді література впливає на націю більше, ніж нація на літературу. Українська культура, зокрема література, виявилася головним формотворчим чинником нації. До письменників, які формували українську націю, можна з повним правом віднести Бориса Грінченка. “Моя пісня – то мій робітницький одпочинок і […]...
  6. Твір Реалізм і наpодність художньої пpози Боpиса Гpінченка Реалізм і наpодність художньої пpози Боpиса Гpінченка Доля письменника… Доля людини… Якою вона була у Боpиса Гpінченка? Коpоткий шевченківський вік пpожив письменник. Були й вагання, й помилки у його напpуженій pоботі на ниві pідної культуpи. Але жодного кpоку, не освяченого любов’ю до pідного кpаю, до pідного наpоду, не було. Спадщина залишена Гpінченком – це багатющий […]...
  7. Соціальна спрямованість, реалізм та народність пісень в п’єсі “Наталка Полтавка” Всесвітньо відомий російський композитор П. Чайковський відзначав: “Бувають щасливо обдаровані натури і так само бувають обдаровані народи. Такий народ-музикант – це українці”. Гортаючи сторінки історії, бачимо, що саме у поетичних рядках пісень український народ зберігся як нація з викінченою культурою, милозвучною мовою, багатими традиціями та звичаями. А зібрати воєдино, висвітлити багатство душі народної, затаврувати ганебне, […]...
  8. Твір Соціальна спрямованість, реалізм та народність пісень І. П. Котляревського в п’єсі “Наталка Полтавка” Соціальна спрямованість, реалізм та народність пісень І. П. Котляревського в п’єсі “Наталка Полтавка” Всесвітньо відомий російський композитор П. Чайковський відзначав: “Бувають щасливо обдаровані натури і так само бувають обдаровані народи. Такий народ-музикант – це українці”. Гортаючи сторінки історії, бачимо, що саме у поетичних рядках пісень український народ зберігся як нація з викінченою культурою, милозвучною мовою, […]...
  9. Твір Тяжкий гріх Петра (за оповіданням Б. Грінченка “Без хліба”) Тяжкий гріх Петра (за оповіданням Б. Грінченка “Без хліба”) Б. Грінченко – самобутній письменник, який відчував прояви людських почуттів, майстерно вмотивовував вчинки героїв. Яскравим прикладом тонкого зображення психології простої людини є оповідання “Без хліба”. Письменник зображує бідну сім’ю селянина Петра, що жила в “хаті поганенькій”, а на весну в них “зовсім не стало хліба”. Важко […]...
  10. Марко Вовчок – основоположниця прози для дітей. Народність оповідань Марко Вовчок – основоположних прози для дітей. Народність оповідань. Видатна українська письменниця-демократка Марко Вовчок прийшла в літературу наприкінці п’ятидесятих років минулого століття. Ідейними натхненниками, справжніми володарями дум передових людей в Росії і Україні в ті роки були революційні демократи, великі просвітителі Герцен, Шевченко, Чернишевський, Добролюбов, Некрасов, Салтиков-Щедрін. Певна річ, що в перших оповіданнях Марка Вовчка […]...
  11. Моральна краса селянина-бідняка (За оповіданням Б. Грінченка “Без хліба”) Видатний український письменник Борис Грінченко присвятив багато оповідань зображенню важкого життя українських селян. Автор на власні очі бачив жахливі умови, в яких доводилося існувати злиденним сім’ям. Грінченко вважав своїм моральним обов’язком розповісти у своїх творах про трагедію народу. Особливо глибоке й щире співчуття викликає оповідання “Без хліба”, головний герой якого, рятуючи близьких людей від неминучої […]...
  12. Перші досвіди Пушкіна в області художньої прози (“Повести Белкина”) Улітку 1827 р. Пушкін починає писати історичний роман “Арап Петра Великого”, а в 1829 р. приступає до прозаїчного роману про сучасність – “Романові в листах”. Обоє добутки залишилися незавершеними. Разом з тим Пушкін одним з перших відзначив успіх і необхідність розвитку в російській літературі й понести. В 1827 р. Пушкін прямо вказує Погодину, одному з […]...
  13. Скорочено “Без хліба” Грінченка В оповіданні “Без хліба” змальовано становище голодуючій селянської сім’ї. Край села стояла поганенька хата, в якій жив селянин із жінкою та дитиною. Побралися вони три роки тому, жінка була з іншого села, а нещодавно у них зявилася дитина. Жили вони бідно за весь час з худоби в них була лише теличка, та й та померла […]...
  14. Загальна характеристика розвитку культури та літератури XIX ст. Реалізм як напрям у світовій літературі. Роль художньої літератури у культурному та суспільному житті XIX ст СВІТОВА ЛІТЕРАТУРА 10 КЛАС РІВЕНЬ СТАНДАРТУ АВТОРСЬКІ УРОКИ ВСТУП. ІЗ ЛІТЕРАТУРИ РЕАЛІЗМУ УРОК № 1 Тема. Загальна характеристика розвитку культури та літератури XIX ст. Реалізм як напрям у світовій літературі. Роль художньої літератури у культурному та суспільному житті XIX ст. Мета: ознайомити учнів з особливостями розвитку культури та літератури у другій половині XIX ст.; показати […]...
  15. Висока моральність селянина-бідняка (за оповіданням Б. Д. Грінченка “Без хліба”) Багато оповідань Борис Грінченко присвятив надзвичайно важкому життю селян. Оповідання “Без хліба” викликає у нас глибоке і щире співчуття до селянина, який, рятуючи близьких йому людей від голодної смерті, змушений красти зерно. У жахливих умовах жила сім’я Петра – головного героя оповідання. Хата стояла поганенька, худоби не було, і вже третій тиждень, як закінчились усі […]...
  16. Висока моральність селянина-бідняка (за оповіданням Бориса Грінченка “Без хліба”) Багато оповідань Борис Грінченко присвятив надзвичайно важкому життю селян. Оповідання “Без хліба” викликає у нас глибоке і щире співчуття до селянина, який, рятуючи близьких йому людей від голодної смерті, змушений красти зерно. У жахливих умовах жила сім’я Петра – головного героя оповідання. Хата стояла поганенька, худоби не було, і вже третій тиждень, як закінчились усі […]...
  17. Образ селянина Данила – героя оповідання Б. Грінченка “Сам собі пан” Борис Грінченко мав надзвичайно розвинене почуття національної гідності. Він страждав за ошуканий народ, у якого забрали його славну історію й можливість розвивати свою мову та культуру. У творі “Сам собі пан” Б. Грінченко майстерно протиставляє почуття власної гідності, дотепність, статечність селянина Данила грубості й пихатості панів. Данила полонило бажання довідатися, “чи можна якось так, щоб […]...
  18. Моє ставлення до героїні оповідання Б. Грінченка “Украла” (1863-1910) Народився на хуторі Вільховий Яр Харківської губернії. Навчався у Харківському реальному училищі, звідки був виключений за поширення народницьких ідей, потім вступив до Харківського університету і закінчив його. З 1881 по 1885, з 1886 по 1893 роки учителює на Харківщині, Сумщині, Катеринославщині. Деякий час працював статистом Херсонського губернського земства. Поет, прозаїк, драматург, учений. Автор п’яти […]...
  19. Зображення життя дітей у творах Грінченка У шостому класі ми ознайомилися з творами Бориса Грінченка про дітей: “Украла”, “Грицько”, “Дзвоник”. Герої Б. Грінченка здебільшого проходять суворі випробування, живуть у голоді і холоді, але завжди діти бідняків намагаються жити чесно, не впасти в очах старших, прийти на допомогу іншим. В оповіданні “Украла” йдеться про голодну школярку, що взяла без дозволу шматок хліба […]...
  20. Народність творів письменниці Марка Вовчка Народність творів письменниці Марка Вовчка I. Марко Вовчок (Марія Олександрівна Вілінська) – видатна українська письменниця другої половини XIX століття. II. Життя селянства за часів панщини у творах Марка Вовчка. 1. Популярність творів Марка Вовчка (піднесення питань боротьби проти кріпацтва; створення реалістичних оповідань і повістей; широке використання антикріпосницької народної поезії). 2. Динаміка образу кріпака-селянина в творах […]...
  21. Борис Грінченко – видатний майстер малої прози В українську літературу II поло винй ХІХ – початку XX ст. Грінченко ввійшов як майстер малої прози. Тематичний діапазон її досить широкий: це оповідання для дітей: “Грицько” (1890), “Олеся” (1890), “Украла” (1891), “Кавуни” (1891), “Дзвоник” (1897), про тяжке життя, поневіряння “Ксеня” (1883), “Сестриця Галя” (1885); про безрадісне становище сільської школи, учителів: “Екзамен” (1884), “Хата” (1886), […]...
  22. “Безвихідь стає нестерпною, коли немає на кого спертися… ” (Доля дитини в прозових творах Б. Грінченка) Художня проза Бориса Грінченка завжди була життєво правдивою. Не з холодною розсудливістю спостерігача сприймав митець дитяче безталання, а палким серцем людинолюбця. Тому література стала для нього ще однією формою громадської діяльності. Оповідання про дітей написані простою мовою, але складні та драматичні долі його героїв вражають психологічною достовірністю, викликають співчуття. В оповіданні “Грицько” головний герой, який […]...
  23. Твір Утвердження милосердя в оповіданні Б. Грінченка “Украла” Утвердження милосердя в оповіданні Б. Грінченка “Украла” Усі теми для оповідань про дітей відомий український письменник Б. Грінченко брав з життя. З великою задушевністю і теплотою зображував прозаїк маленьких героїв, яким, на жаль, судилася нелегка доля. В оповіданні “Украла” Грінченко відтворив один з епізодів тодішнього шкільного життя: дівчинка Олександра вкрала у подруги шматок хліба. Діти […]...
  24. Особливості ранньої прози В. Винниченка Володимир Винниченко – один із найталановитіших українських прозаїків і драматургів. Але його людська і творча доля складалася дуже важко. Свого часу за відверті виступи був оголошений ворогом соціалізму, націоналістом, агентом імперіалістичних держав, інтервентом. І як наслідок – сидів у тюрмах, жив нелегально, емігрував і знову, ризикуючи, переходив кордон. “Метри” ж критичного цеху, побачивши в доробку […]...
  25. Тема “сумної” прози Гр. Тютюнника Григір Тютюнник (за паспортом – Григорій Михайлович, але за літературне ім’я взяв собі “Григір”, щоб хоч якось розрізнитися зі своїм старшим братом по батькові, відомим письменником, автором роману “Вир”, Григорієм Тютюнником, який за паспортом – Єгор) народився 5 грудня 1931 року в селянській родині у селі Шилівці на Полтавщині. 1937 року, коли Григору було шість […]...
  26. ЗОБРАЖЕННЯ ЖИТТЯ ДІТЕЙ У ТВОРАХ Б. ГРІНЧЕНКА У шостому класі ми ознайомилися з творами Бориса Грінченка про дітей: “Украла”, “Грицько”, “Дзвоник”. Герої Б. Грінченка здебільшого проходять суворі випробування, живуть у голоді і холоді, але завжди діти бідняків намагаються жити чесно, не впасти в очах старших, прийти на допомогу іншим. В оповіданні “Украла” йдеться про голодну школярку, що взяла без дозволу шматок хліба […]...
  27. Панас Мирний – корифей української прози З великої часової відстані ми бачимо, що без постаті Панаса Мирного, його літературного внеску не можна навіть у найкоротшому викладі розкрити історію української літератури. Він назавжди став одним із корифеїв, основоположником українського соціально-психологічного роману й повісті. Уперше твори Панаса Мирного побачили світ на початку 70-х років XIX століття. Саме цим псевдонімом був підписаний вірш “Україні”, […]...
  28. Доля сільського вчителя в творах Б. Грінченка Борис Грінченко – письменник, громадський діяч, упорядник першого “Словника української мови”. Ним зроблений також важливий внесок у скарбницю української літератури. Над його творчою спадщиною в сталінську добу був вчинений брутальний поглум. Піднесений у перші роки по своїй смерті та в першій половині 20-х років українськими діячами на недосяжну висоту, він був перетворений у нікчемність і, […]...
  29. Доля сільського вчителя у творах Бориса Грінченка Борис Грінченко належить до тих діячів культури, що підносили роль освіти. Перебуваючи в жорстоких умовах дійсності XIX століття, він на мізерні кошти брався видавати книжки для народного читання. Склавши іспит на народного вчителя, деякий час викладав у селах Харківщини. Але дійсність безжально топтала всі його поривання: одні школи земство закривало, бо вони були непридатні для […]...
  30. Народність поеми І. Котляревського “Енеїда” Уже понад півтора століття поема І. Котляревського “Енеїда” не втрачає популярності серед українських читачів. І це не дивно, бо, узявши класичний твір римської літератури, Котляревський зробив на основі цього сюжету справжню українську поему, сповнену гумору та героїзму. За римською міфологією, Еней був сином троянця Анхіза і богині Венери, який після загибелі Трої довго мандрував, виконуючи […]...
  31. Герой і проблематика ранньої романтичної прози М. Горького До раннього періоду творчості М. Горького відносять його романтичні добутки (“Баба Изергиль”, “Макар Чудра”, “Пісня про Буревісника”, “Пісня про Сокола” і інші), оповідання “босяцького” циклу, деякі реалистические оповідання. Саме в реалістичних оповіданнях намітилися ті теми, які письменник буде розвивати пізніше: викриття соціального ладу, його пороків, доводящих людини до крайнього ступеня падіння, моральнийний убогості, духовної й, […]...
  32. Вболівання про стан народної освіти в творах Б. Грінченка Більше працював, ніж жив. Б. Грінченко Мабуть, ці слова найкраще розкривають складність учительської професії, яку з власного досвіду знав Борис Грінченко, бо віддав їй понад десять років життя. Турбуючись про освіту народу, не відриваючи її розвитку від розв’язання соціальних проблем трудящих, Грінченко порушував питання злиденного матеріального становища учителів земських шкіл, висував вимогу навчання рідною мовою. […]...
  33. Народність літератури Народність літератури – органічна якість художніх творів кожної національної літератури, яка виражає ментальність народу в його етнологічних та історичних виявах і вимірах, зумовлена органічним зв’язком письменника зі своїм етнонаціональним середовищем. Н. л. невіддільна від мови народу, представником якого є письменник як творець художнього твору, носій національної ментальності і мови народу. Таке розуміння Н-л. з’явилося в […]...
  34. Народність образу Захара Беркута (за повістю І. Франка “Захар Беркут”) Народність образу Захара Беркута (за повістю І. Франка “Захар Беркут”) Один із найвідоміших творів Івана Франка названий за ім’ям його головного героя Захара Беркута, який постає перед нами втіленням совісті та розуму тухольської громади часів монголо-татарської навали на Карпатську Русь. Сивий дев’яностолітній старець, “мов стародавній дуб-велетень”, “поважний поставою, строгий лицем, багатий досвідом життя і знанням […]...
  35. Життєва основа новели “Новина” Василя Стефаника (Роль художньої деталі) Життєва основа новели “Новина” Василя Стефаника (Роль художньої деталі) В основу сюжету новели “Новина” В. Стефаника покладена реальна подія, що трапилася в селі Трійці 1898 року. Коли Максим Горький прочитав цю новелу, він сказав: “як коротко, сильно і страшно пише ця людина”. Батько дружини В. Стефаника – Кирило Гаморак, – прочитавши “Новину” та інші новели, […]...
  36. “Лірико-епічна творчість Бориса Грінченка” Деякий період своєї творчості Борис Грінченко присвятив складанню балад. Для цих творів він брав найрізноманітніші сюжети – з українського фольклору, з зарубіжної літератури, з міфології. Присутні у баладах і власні роздуми автора про героїчну історію нашого народу. Ці легенди та балади призначені як для простих людей, так і для освічених читачів. У своїх творах Б. […]...
  37. Яким я уявляю Грицька з оповідання Б. Грінченка “Грицько” Б. Грінченко написав багато творів для дітей і про дітей. В оповіданні “Грицько” теж розповідається про дітей, їхні вчинки, взаємини, поведінку за певних обставин. Головні герої твору – Семен та Грицько. Мені більше сподобався Грицько, тому я спробую його описати. На вигляд йому було років дванадцять. За характером говіркий, веселий, любив пореготатися. Виріс Грицько не […]...
  38. Мотиви громадянської лірики Бориса Грінченка Мотиви громадянської лірики Бориса Грінченка I. “Більше працював, ніж жив”. (Борис Грінченко – письменник, наділений різнобічним талантом. Поет, прозаїк, драматург, критик, мовознавець, організатор видавничої справи. Ще в юні роки він пробував сили у різних жанрах, а своєю невтомністю і непосидющістю часом перевершував найпрацьовитіших українських літераторів. Про характер власної поетичної творчості сам Б. Грінченко писав: “Я […]...
  39. “Гомер української прози XX століття” Його життя пройшло “у вічному вигнанні”: Німеччина, Польща, Канада. Та де б не був, думки були на Україні. Його увагу привертала Східна Україна (У. Самчук – виходець з багатої волинської родини), Україна, як він говорив, Скрипника та Хвильового. “Мене,- згадує письменник,- тягнуло туди багато магнітів, а головне – моє нестерпне, безупинне бажання писати”. Улас Самчук […]...
  40. Драматизм і трагізм прози Ю Федьковича У прозових творах ми зустрічаємося віч-на-віч з гордим і мужнім народом Карпат, чуємо його живу мову, бачимо різні сторони його особистого і громадського життя. Народні типи і народне життя на фоні чудової гірської природи – ось основний об’єкт зображення в прозі Федьковича. М. Нечиталюк Юрій Федькович написав понад 60 прозових творів – повістей, оповідань, казок, […]...
Реалізм і народність художньої прози Б. Грінченка
«
»