Реалізм роману А. С. Пушкіна “Євгеній Онєгін”
Великий критик Бєлінський назвав цей роман “енциклопедією російського життя”. І це дійсно так. Саме в цьому добутку А. С. Пушкін одним з перших поетів зважився відобразити читачам суспільство в тім виді, у якому воно перебувало в епоху XIX століття. Світське суспільство в “Євгенію Онєгіні” показано не з найкращої сторони. У цьому суспільстві досить було ошатно одягатися, зробити зачіску. І все тоді починали вважати тебе світською людиною.
Так відбулося й з головним героєм роману Онєгіним. Йому знудило світське життя, а суспільство,
Головного героя не прийняли й отут, тому що він різко відрізнявся від більшості населення села. Але й тут Онєгін зумів знайти людей, які його зрозуміли. Тут він знайшов відданого друга Ленского, теперішню любов
Одна з небезпечною книгою бродить,
Вона в ній шукає й знаходить
Свій таємний жар, свої мрії…
Віддавши своє серце Онєгіну, Тетяна вже нікому більше не могла довірити свою таємницю, навіть своїм найближчим родичам. І не тільки тому, що вона була потайливою дівчиною, але й тому, що навколишнє її суспільство ніколи б не змогло неї зрозуміти. Ця ситуація зустрічається таки часто й у цей час. Навколишнє суспільство не дає можливість людині розвиватися індивідуально: воно або підбудовує його на свій лад, або відкидає.
Людина стає замкнутим, боїться кому-небудь довіритися.
Цей добуток має більшу історичну значимість. Вивчаючи “Євгенія Онєгіна”, читач довідається, яким був побут людей, їхнього заняття, звички, свята, докладно Пушкін описує святкову атмосферу іменин Тетяни Ларіній, гостей, які здавалися їй зовсім нудними людьми, танці:
Одноманітний і божевільний,
Як вихорь життя молодий,
Кружляється вальсу вихорь шумний;
Пара миготить за парою.
Напевно, самим яскравим прикладом нечутливості людей, їхньої неповаги до інших стала смерть Ленского. Ленский був незвичайною, щиросердечною людиною, але якого, на жаль, і при житті не дуже-те зауважували, а після смерті й поготів забули про нього:
Але нині… пам’ятник сумовитий
Забутий. До нього звичний слід
Стих. Вінка на галузі немає;
Один під ним, сивий і кволий,
Пастух як і раніше співає…
Видимо, занадто рано народилося Ленский, адже суспільство ніколи б не змогло піднятися до його рівня.
Москва!.. Тетяна із провінційної дівчини перетворилася в знатну даму, вийшовши заміж за генерала. І на вид вона нічим не відрізнялася від інших жінок. Вона змогла цього домогтися без особливих на те зусиль. Життя її круто змінилася…
Але чи щаслива була вона?..
Роман “Євгеній Онєгін” має величезне значення для російських людей. І як сказав Бєлінський: “Оцінити такий добуток – оцінити самого поета в повному обсязі його творчої діяльності”. І хоч пройшло вже два сторіччя, Теми, порушені в “Євгенію Онєгіні”, залишаються актуальними й на сьогоднішній день.