Релігійно-міфологічний досвід людства в поезії Богдана-Ігоря Антонича
Релігійно-міфологічний досвід людства в поезії Богдана-Ігоря Антонича
“Його життя було коротке й високе, як міст над вузенькою штольнею гірської безодні. Хмари сумніву і зневіри сповивали його не раз, але не завадили сміливим думкам філософа і поета переходити по ньому, дивитися з нього наокіл і шукати взором днища світу”, – сказав про Богдана-Ігоря Антонича Дмитро Павличко. Творчість Антонича – цілісний, складний і цікавий світ інтелектуала, котрий за 27 років свого життя спромігся досягти того, що інші не досягають і за ціле
… У збірці “Велика гармонія” панує послідовна релігійність, яка проявляється в імітуванні молитовної лірики, переспіви біблійних псалмів. Наступна збірка “Три перстені” – ніби сходження з порожнечі неба до безодні землі. Тут знаходимо “приземлені” біблійні реалії (варто згадати слова “Народився Бог на санях” із поезії “Різдво”) й священну символіку, перенесену на земні події. Твори цієї збірки пронизані пантеїстичним світосприйняттям:
Отак під небом неосяжним і безмежним
Ростуть і родяться звірята, люди і рослини. (… )
Росте Антонич, і росте трава,
І зеленіють
Ми зустрічаємо романтично-ідеалістичне трактування природи, навіть поклоніння природі, коли людина не тільки не відриває себе од довкілля чи вивищується над ним, навпаки – може, скажімо, усвідомлювати себе деревом:
Стіл обростає кучерявим листям,
І разом з кріслом я вже куш.
З черемх читаю – з книг столистих –
Рослинну мудрість вічних пущ.
Наступна збірка “Книга Лева” відкриває для нас світ Біблії. Її головна ідея – зустріч із Богом і бачення вічності, яке дозволить авторові відкрити сутність творчого процесу. Антонич звертається до захоплюючого процесу власної міфологізації світу; так наприклад, назву збірки можна витлумачити в такий спосіб: Лев – 5-й знак зодіаку; означає силу сонця й “прозорий” вогонь. В алхімії лев позначає вогонь, золото. У геральдиці – відвагу й мужність.
Наостанку, “Книга Лева” – назва Євангелія апостола Марка.
Головний мотив збірки “Зелена Євангелія” – містика, де слово функціонує як магічні заклинання, відбувається поєднання природи з людською підсвідомістю. У цих віршах поет досліджує циклічність світової історії й природи, які виступають тут цілком релігійними процесами.
Нарешті, в останній збірці “Ротації” панує песимістичний світогляд, передчуття апокаліпсису – кінця світу. Колосальне світове місто постає як коло катастроф і тюрем, як місто-пекло, складене з примітивних геометричних форм.
Як бачимо, Б.-І. Антонич сприймає Святе Письмо як джерело власного світогляду й широко використовує його в своїй міфотворчості. Перлина світової літератури – головний елемент його релігійних пошуків.
Related posts:
- Релігійно-міфологічний досвід людства в поезії Антонича “Його життя було коротке й високе, як міст над вузенькою штольнею гірської безодні. Хмари сумніву і зневіри сповивали його не раз, але не завадили сміливим думкам філософа і поета переходити по ньому, дивитися з нього наокіл і тукани взором днища світу”, – сказав про Богдана – Ігоря Антонича Дмитро Павлнчко. Творчість Антонича – цілісний, складний […]...
- Релігійні мотиви в поезії Богдана-Ігоря Антонича “Його життя було коротке й високе, як міст над вузенькою штольнею гірської безодні. Хмари сумніву і зневіри сповивали його не раз, але не завадили сміливим думкам філософа і поета переходити по ньому, дивитися з нього наокіл і шукати взором днища світу”, – сказав про Богдана-Ігоря Антонича Дмитро Павличко. Дійсно, творчість Антонича – цілісний, складний і […]...
- “Творчість Богдана-Ігоря Антонича” За своє нетривале життя, яке тривало всього 27 років, Богдан-Ігор Антонич зміг вписати своє ім’я в історію української літератури. Народився він на території тодішньої Австро-Угорщини в сім’ї греко-католицького священика, але пізніше сім’я переїхала у Львів, де майбутній поет навчався і багато спілкувався з україномовною інтелігенцією. Саме завдяки цьому він і почав творити українською мовою. Втім, […]...
- Урбаністичні мотиви в творчості Богдана-Ігоря Антонича Богдан-Ігор Антонич належить до когорти “забутих” письменників. Насправді, зовсім забути письменника, хоч як би це кому хотілося зробити, важко. Тоталітарна система не могла існувати вічно, усі імперії руйнуються рано чи пізно, і тоді світові відкриваються ті сторінки історії, які система чи імперія намагалася старанно приховати. Так відкрилися сторінки творчості Богдана-Ігоря Антонича. Творчість Антонича має одну […]...
- Образ ліричного героя у творчості Богдана-Ігоря Антонича Який чарівний світ навколо нас! Він озивається до кожного сотнями, тисячами звуків. Тонкі ніжні листочки шелестять на вітрі, дзюрчить чисте джерельце, лунко падають на землю великі краплі дощу. Природа також дарує нам розмаїття кольорів. То вона огортає землю ніжною білизною снігу, то обсипає яскравими барвами весняних і літніх квітів, то обдаровує її осіннім червоним золотом. […]...
- “Вишні” Богдана-Ігоря Антонича: роздуми поета про джерела своєї творчості Лірика Б.-І. Антонича, в основу якої покладено багатошарову метафору, складна для розуміння широкими колами читачів. її сприйняття потребує великих інтелектуальних зусиль та неабиякої уяви. Вірш Антонича “Вишні” був не надто схвально сприйнятий читачами і критиками після його опублікування. Читачі не знайшли в цій поезії звичних атрибутів класичного вірша: строфи, риму, розміру. Не зрозумілі їм були […]...
- Краса природи в слові ожила (Образ ліричного героя, його емоції і почуття у творчості Богдана-Ігоря Антонича) Який чарівний світ навколо нас! Він озивається до кожного сотнями, тисячами звуків. Тонкі ніжні листочки шелестять на вітрі, дзюрчить чисте джерельце, лунко падають на землю великі краплі дощу. Природа також дарує нам розмаїття кольорів. То вона огортає землю ніжною білизною снігу, то обсипає яскравими барвами весняних і літніх квітів, то обдаровує її осіннім червоним золотом. […]...
- Зустріч з весною (за поезіями Богдана-Ігоря Антонича) Весна, виявляється, кожного року різна: то вона довго спить, а потім враз пробудиться. А то, буває, уже й сніги зійдуть, уже й зелень готова вибухнути живим цвітом, а вона все ще чомусь зволікає. Та неодмінно відбувається одне: весна завжди настає. Про це дуже образно написав у вірші “Весна” поет Богдан-Ігор Антонич: “росте Антонич, і трава […]...
- Образ ліричного героя, його емоційне почуття у творчості Богдана-Ігоря Антонича Який чарівний мир навколо нас! Він озивається до кожного сотнями, тисячами звуків. Тонкі ніжні листочки шелестять на вітрі, дзюрчить чисте джерело, лунко падають на землю більші краплі дощу. Природа також дарує нам розмаїтість квітів. Це вона огортає землю ніжною білизною снігу, то обсипає яскравими фарбами весняних і пізніх квітів, то обдаровує її осіннім червоним золотом. […]...
- Творчий шлях Богдана-Ігоря Антонича (1909 – 1937) Шостого липня 1937 року Богдана-Ігоря Антонича не стало. Помер поет-філософ на 28 році життя у львівській лікарні від запалення легенів. Мав на той час добру славу і високий літературний авторитет. Був автором трьох поетичних книг – “Привітання життя” (1931), “Три перстені” (1934), “Книга Лева” (1936). Підготовлені до друку ще дві збірки “Зелена […]...
- Життєствердження в поезіях Богдана-Ігоря Антонича Мої пісні – над рікою часу калиновий міст, Я – закоханий в життя поганин. Б.-І. Антонич Богдана-Ігоря Антонина називають поетом-романтиком, поетом мислителем. Що дає підстави для такого твердження? Найперше – це світосприйняття митця, його особистісне відчуття в реальному техногенному світі: “Я розумію вас, звірята і рослини, я чую, як шумлять комети і зростають трави. Антонич […]...
- Біографія Богдана-Ігоря Антонича (1909-1937) Богдан-Ігор Антонич народився 5 жовтня 1909 р. на Лемківщині в родині сільського священика Василя Кота, котрий незадовго до народження дитини змінив прізвище на Антонич. У 1914 р. родина Антоничів перебралася до Відня, де з гіркою бідою перебула чотири роки. У 1919р. Богдан з мамою (батька заарештувала польська влада) переїхали на Пряшівщину до материного брата, […]...
- Детальна біографія Богдана-Ігоря Антонича БОГДАН-ІГОР АНТОНИЧ (1909-1937) Богдан-Ігор Антонич Народився 5 жовтня 1909 року в селі Новиця Горлицького повіту на Лемківщині (територія між Східними Бескидами, річками Сяном і Попрадом та на захід від Ужа). Його батько – греко-католицький священик Василь Кіт, що змінив прізвище незадовго перед народженням єдиного сина. Дитячі роки Антонима припали на час Першої світової війни, коли […]...
- Життя та творчість Богдана-Ігоря Антонича (5 жовтня 1909 – 6 липня 1937) Богдан Ігор Антонич народився в Новиці Горлицького повіту, в родині священика. Справжнє прізвище батька було Василь Кіт; родина змінила прізвище перед народженням Ігоря. Початкову освіту здобував Антонич дома, під наглядом приватної вчительки, а гімназію закінчив у Сяноці. Антонич почав писати вірші ще дитиною. Він продовжував писати їх в […]...
- “ВЕСНИ РОЗСПІВАНОЇ КНЯЗЬ… ” (За поезією Богдана-Ігоря Антонича) – Урок-зустріч з поезією Тема уроку. “ВЕСНИ РОЗСПІВАНОЇ КНЯЗЬ… ” (За поезією Богдана-Ігоря Антонича) Мета уроку: ознайомити учнів із постаттю Б.-І. Антонича, його життєвим і творчим шляхом, особливостями поетичних творів; сприяти розвитко-ві мовлення дев’ятикласників, їх творчих здібностей, уміння аналізувати вірші, висловлювати власні думки та власну оцінку прочитаного; засобами поезії виховувати у школярів любов до прекрасного, прагнення до самовдосконалення та […]...
- Творчість Богдана-Ігоря Антонича Творчість Богдана-Ігоря Антонина безумовно не належить до найвищих зразків імпресіоністичної традиції в українській поезії. Після багатьох літературознавчих дискусій його творчість так і не була остаточно зарахована до якоїсь конкретної течії. При тому практично всі дослідники його поезії зазначають, що вплив усіх стильових течій модернізму позначився на творчій спадщині Антонина. Збірка ж Антонина “Три перстені” цікавить […]...
- Філософська лірика Богдана-Ігора Антонича (за поезіями “Автопортрет”, “Вишні”, “Дороги”) І. Антонич – непересічна постать в українській літературі. (Незвичний спосіб мислення у Богдана-Ігора ще в ранньому віці помітили батьки. П’ятирічним хлопчиком гуляв він із мамою у Віденському парку (родина нещодавно пере їхала до Відня). Матір на хвилинку відволікли, і хлопчик несподівано зник Мати в розпачі кинулася шукати сина, а хлопчик тим часом повернувся до дому. […]...
- Відповіді до теми: твори Богдана-Ігора Антонича та Осипа Турянського 1. Які основні віхи в житті Богдана-Ігора Антонича? Богдан-Ігор Антоннч народився 1909 року на Лемківщині в родині греко – католицького священика. Навчався в гуманітарній гімназії – єдиній на Лемківщині, де вчили також і українську мову. У 1928 році став студентом філософського факультету Львівського університету. Впродовж п’яти років навчання вів активне життя в політичних і громадських […]...
- Міфологізм Б.-І. Антонича I. Давнє українське язичництво. (Могутній талант митця, який вийшов із лемківської сільської родини священика, формувався під впливом українського фольклору. Тому поезія Антонича ввібрала символіку слов’янського язичництва і біблійні мотиви. Майже всі твори поета мають сюжети біблійних легенд, де чітко проглядаються образи Христа, Марії, Бога-Отця, а також різних святих, схожих на язичницьких. У своїй першій збірці […]...
- Урбаністичні мотиви у творчості Антонича У збірці Б. І. Антонича “Привітання життя” є вірш із промовистою назвою “Мурашник”, що символізує місто. Похмура картина людського мурашника завершується пересторогою: Подумай мимохіть, як чобітьми є легко розчавити цілий світ. У вірші протиставляється село місту як природне й протиприродне. Ці мотиви знайшли своє продовження й розвиток в інших творах поета, особливо в його збірці […]...
- Поетика краси природи у творчості Б.-І. Антонича Особливість лірики Б.-І. Антонича полягає в тому, що він не лише оспівує красу і велич природи. Він, як і його ліричний герой, не відділяє себе від природи. Він є учасником усього, що відбувається у природі: Росте Антонич, і росте трава, І зеленіють кучеряві вільхи. Цікаві порівняння, які ніби народжуються талантом автора. Тут і скляний дзбан […]...
- Створення нового міфу в поезіях Б. І. Антонича Богдан-Ігор Антонич – поет дуже своєрідного мистецько-філософського світогляду, в основі якого лежить уявлення про гармонійну єдність людини й природи. Спочатку – захоплений романтик, співець лемківських краєвидів, поет, що дуже важко народжувався, пізніше – новітній міфотворець і пантеїст, геніальний поет-мислитель, містик у своїй творчості. Можливо, природа нагородила свого сина таким сильним талантом слова, бо знала, що […]...
- Моє розуміння поезії Б.-І. Антонича Б.-І. АНТОНИЧ, О. ТУРЯНСЬКИЙ 11 КЛАС УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ЗА МЕЖАМИ УКРАЇНИ Б.-І. АНТОНИЧ, О. ТУРЯНСЬКИЙ Моє розуміння поезії Б.-І. Антонича Поезія Ігоря-Богдана Антонича вражає своїм первісним, міфопоетичним поглядом на світ. Мабуть, його вірші ще довго викликатимуть бажання дослідників зрозуміти все, що він хотів донести до читача, дійти до самої суті його творчого задуму. Я ж спробую висловити власне розуміння […]...
- Образ ліричного героя, його емоцїі і почуття у творчості Антонича Який чарівний світ навколо нас! Він озивається до кожного сотнями, тисячами звуків. Тонкі ніжні листочки шелестять на вітрі, дзюрчить чисте джерельце, лунко падають на землю великі краплі дощу. Природа також дарує нам розмаїття кольорів. То вона огортає землю ніжною білизною снігу, то обсипає яскравими барвами весняних і літніх квітів, то обдаровує її осіннім червоним золотом. […]...
- Аналіз книги “Зелене Євангеліє” Б.-І. Антонича Мотив незнищенності матерії переходить з “Книги Лева” в “Зелену Євангелію”, книжку, суцільно підкорену ідеї пантеїстичного тлумачення природи. Ніщо тут не було щасливою випадковістю. Книжка була відредагована поетом, і деякі вірші її публікувалися за його життя в пресі. Захищаючи їх від “обурених” читачів, він писав: “Антонич – така сама частина природи, як трава, вільхи, зозулі, лисиці […]...
- Основні мотиви лірики Б.-І. Антонича Мої пісні – над рікою часу калиновий міст, Я – закоханий в життя прочанин. Б.-І. Антонич Творча спадщина Богдана-Ігоря Антонича є свідченням того, що великий талант обов’язково зреалізує свої можливості за короткий час і проб’ється через перепони на дорогу передових думок часу, той шлях, який поєднує серце художника і серце його народу. Перша збірка віршів […]...
- Аналіз вірша “Вишні” Б.-І. Антонича Свідомість автора поезії ” Вишні” сягає глибин часових шарів, доходить до коренів вірувань і появи міфів. Естетично митець орієнтується на психологічне перевтілення, уособлення, уподібнення ліричного героя явищам природи. Тоді світ людини і світ природи зливаються, міф пояснює сьогодення. Між Б.-І. Антоничем та читачами його поезій часто виникали непорозуміння. Виховані на сприйнятті класичного вірша описового характеру […]...
- Урбаністичні та апокаліптичні мотиви у збірці поезій Б.-І. Антонича “Ротації”. Чому вони взаємопов’язані? У збірці Б.-І. Антонина “Привітання життя” є вірш із промовистою назвою “Мурашник”, що символізує місто, в якому “пасма вулиць сплетені, мов нерви”, “життя засушене, немов консерви”, все “з рудого порохна й рябої мерви”. Ця похмура картина людського мурашника завершується пересторогою: Подумай мимохіть, як чобітьми Є легко розчавити цілий світ. У цих словах – весь Б.-І. […]...
- Народно-релігійні свята й обряди у поезіях Б.-І. Антонича Богдан-Ігор Антонич любив природу, рідний край, він знав і шанував народні звичаї і традиції народу. Все це поет передавав у своїх світлих і життєрадісних віршах. У поезії “Різдво” автор переосмислює біблійну легенду народження Ісуса Христа і говорить, що Бог народився у його краї: Народився Бог на санях В лемківськім містечку Дуклі. А лемки, що здавна […]...
- Філософський досвід Сковороди Григорій Савич Сковорода народився З грудня 1722 р. в с. Чорнухах на Полтавщині. Походив з козацького роду. Здобувши початкову освіту, вступив до Київської академії. Повного академічного курсу не закінчив, залишивши навчання “студентом богословських наук”. Був співаком придворної капели в Петербурзі, входив до складу російської місії в Угорщині. Працював домашнім учителем, викладав у Харківському колегіумі. Через […]...
- Філософічність поезії Богдана Лепкого “Вітер рідного Поділля” колисав колиску письменника Богдана Лепкого. У одній із своїх поезій митець зізнається, що той благословенний вітер рідної землі “зливав на сонні вії степового запах зілля”. Щедрий, овіяний легендами, заселений працьовитими романтичними людьми, Подільський край завжди дарував натхнення письменникові, дарував йому силу духу, мудрість світобачення. Зелене, співуче, розкішне своїми краєвидами, Поділля підказало Богданові […]...
- Пішов у смерть – і повернувся в думі (образ Богдана Хмельницького у народній поезії) Пішов у смерть – і повернувся в думі (образ Богдана Хмельницького у народній поезії) Десятиріччя тому, коли українці об’єдналися під жовто-блакитним прапором незалежності, слово “патріотизм” набуло, на мій погляд, нового звучання. У ньому міцно та гармонійно переплелися і намагання вивести країну із сьогоденної кризи, і турбота за майбутнє рідної землі, і велика повага до її […]...
- НАЗВА КВІТІВ ТА ЇХ АСОЦІАТИВНІ ОЗНАКИ У ПОЕТИЧНОМУ ТЕКСТІ (НА МАТЕРІАЛІ ТВОРІВ О. ОЛЕСЯ ТА Б. – І. АНТОНИЧА) Наділення певних квітів різноманітними символічними значеннями відбулося ще в часи становлення міфологічної свідомості Люди здавна захоплювалися квітами, які для них були і залишаються ідеалами прекрасного, втіленням життя і смерті, кохання і ненависті, тендітності і жорстокості. Загалом найважливішими етичними та естетичними сутностями люди наділяли квіти. Така тривала історія існування символіки квітів дозволяє на сучасному етапі різноманітні […]...
- Антонич Богдан-Ігор – Весна (скорочено) Росте Антонич, і росте трава, І зеленіють кучеряві вільхи. Ой, нахилися, нахилися тільки, Почуєш найтайніші з всіх слова. Дощем квітневим, весно, не тривож! Хто стовк, мов дзбан скляний, блакитне небо, Хто сипле листя – кусні скла на тебе? У решето ловити хочеш дощ? З всіх найдивніша мова гайова: В рушницю ночі вклав хтось зорі-кулі, На […]...
- Досвід драматургії у творчості Толстого Перші його досліди в драматургії, що відносяться до середини 50-х і початку 60-х років, були настільки невдалими, що на чверть століття відбили у Толстого бажання писати для сцени. З “Владі темряви” починається його велика драматургія, що зайняла чільне місце в російській та світовому драматичному і сценічному мистецтві. “Влада темряви” була написана Толстим в ту пору, […]...
- Рідний край (за поезіями Богдана Лепкого “Заспів”, “Видиш, брате мій”) Український поет Богдан Лепкий народився 1872 року на хуторі Кривенькім на Тернопільщині в родині сільського священика. Він навчався у Бережанській гімназії, в Академії мистецтв у Відні, ,у Віденському та Львівському університетах. Потім викладав у Бережанській гімназії, в Ягеллонському університеті м. Кракова. Пізніше він був членом гуртка літераторів “Молода муза”. Під час Першої світової війни Богдан […]...
- Г. А. Ахматова “Реквієм” (Досвід рецензії) Ні, і не під далеким небозводом, і не під захистом далеких крив, – Я була тоді з моїм народом, там, де мій народ, до нещастя, був. Ганна Андріївна Ахматова… Це ім’я зараз відомо, мабуть, всім, навіть не аматорам поезії. Від прабаби, татарської княгині Ахматової, іде цей знаменитий псевдонім, яким вона замінили прізвище Горенко. Народилася Ганна […]...
- План і відповіді до теми по літературі: Мій улюблений міфологічний герой Подвиги Геракла. Виконуючи волю богів, Геракл за наказами царя Еврисфея вчинив дванадцять подвигів, які були б не під силу нікому з людей. Вчинивши ці подвиги, герой вбивав звірів, які шкодили людям. Важкий подвиг Геракла. (Важким подвигом Геракла був останній, дванадцятий. Героєві довелося шукати яблука Гесперид. Зустріч з атлантом. Шукаючи сади із золотими яблуками, Геракл зустрів […]...
- Богдан-Ігор Антонич – співець української природи Богдан-Ігор Антонич – неповторний співець одвічного єднання людини і природи, їх глибинних зв’язків. Він пропонує читати велику книгу природи, бо саме в ній можна знайти відповідь на загадку нашого буття. Поет щодня радів сонцю, тішився деревами, дивувався красі квітки чи листка. Захоплено писав він про карпатську природу і лемківські села, вважаючи людину невід’ємною часткою навколишнього […]...
- Спогади про рідний край у поезіях Богдана Лепкого “Заспів”, “Видиш, брате мій” (1872 – 1941) Народився на хуторі Кривенькім на Тернопільщині в родині сільського священика. Навчався у Бережанській гімназії, в Академії мистецтв у Відні, у Віденському та Львівському університетах. Викладав у Бережанській гімназії, в Ягеллонському університеті м. Кракова. Був членом гуртка літераторів “Молода муза”. Під час Першої світової війни співпрацював із Союзом визволення України, допомагав Українським січовим […]...