РИБАЛКА-ДИВАК – АНАТОЛІЙ КОСТЕЦЬКИЙ
Літературне читання 2 клас – Віра Науменко
З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ
ПОЕТИЧНА ЗБІРКА 4
АНАТОЛІЙ КОСТЕЦЬКИЙ
РИБАЛКА-ДИВАК
– Гей,
Рибалко-риболове!
Похизуєшся уловом?
Ти ж о п’ятій ранку встав.
Чи багато упіймав?
– Що ж, скажу:
Улов – чималий!
Бачив, як усе в росі
Вранці сонце уставало
Із туману на ріці.
Чув, як ранком на зірниці
Розправляли крила птиці
І над річкою спроквола
Ніжно пробували голос.
А травою луговою
Дихав так, що ніби й сам
Раннім птахом над
У промінні зависав!..
– Ну а риба де ж, дивак?
– В річці плаває.
Отак!
– Що рибалка-дивак вважає багатим уловом? Чим особливі виділені вислови?
– Чи доводилося тобі спостерігати картини, подібні до тих, що бачив рибалка? Опиши їх.
– Як ти вважаєш, кого зі співрозмовників підтримує автор?
– Робота в парі. Розіграйте сценку за змістом вірша: у словах рибалки передайте захоплення, радість
Від побаченого, а в словах його співрозмовника – спочатку зацікавленість, а потім здивування.
А ранок розгорався, як золото на сонці. Небо червоніло, як рожі в садку. Пташки щебетали.
Надворі
Іван Нечуй-Левицький
– Що розповів про схід сонця, небо, пташок, ранкове повітря Іван Нечуй-Левицький? Знайди відповідні рядки у вірші “Рибалка-дивак”.
Related posts:
- ПРИНАДИ ЛІТНЬОГО РАНКУ. АНАТОЛІЙ КОСТЕЦЬКИЙ “РИБАЛКА-ДИВАК” II семестр З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ (продовження) ПОЕТИЧНА ЗБІРКА 4 Урок 86. ПРИНАДИ ЛІТНЬОГО РАНКУ. АНАТОЛІЙ КОСТЕЦЬКИЙ “РИБАЛКА-ДИВАК” Мета: вдосконалювати техніку свідомого, виразного читання віршованих творів, вмілого використання інтонацій у мовленні; формувати оцінні судження, навчати виділяти головне; виховувати любов до прекрасного. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 1. Робота над скоромовкою. Гра “Дощик” Хоче […]...
- БУДУ Я ПРИРОДІ ДРУГОМ. АНАТОЛІЙ КОСТЕЦЬКИЙ “НЕ ХОЧУ” II семестр З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ (продовження) ПОЕТИЧНА ЗБІРКА 4 Урок 87. БУДУ Я ПРИРОДІ ДРУГОМ. АНАТОЛІЙ КОСТЕЦЬКИЙ “НЕ ХОЧУ” Мета: навчати учнів інтонувати вірші за розділовими знаками, сприймати змальовані словами образи природи рідної землі у віршованих текстах; розвивати зв’язне мовлення, естетичний смак; виховувати любов до природи. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ – Для того щоб […]...
- ПОЧИНАЄТЬСЯ ВЕСНА – АНАТОЛІЙ КОСТЕЦЬКИЙ Літературне читання 2 клас – Віра Науменко З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ ПОЕТИЧНА ЗБІРКА 4 АНАТОЛІЙ КОСТЕЦЬКИЙ Анатолій Костецький – щирий друг дітей. Його поетичні твори навчають бути добрими, відкритими, чесними. Герої книжок Анатолія Костецького активні, допитливі, веселі. Про них письменник розповідає з гумором, бо там, де доброзичливий сміх, – там і справжній розум. ПОЧИНАЄТЬСЯ ВЕСНА Знов […]...
- АНАТОЛІЙ КОСТЕЦЬКИЙ “Вітаю вас, мої славні і хороші книголюбчики та казкознавчики…”,__ Цими словами майже кожного ранку упродовж кількох років вітав, як ніхто по своєму, слухачів популярної радіопередачі “Пригоди славнозвісних книг” Анатолій Георгійович Костецький. Усе, що написане цим письменником, неймовірно цікаве, вигадливе, веселе і дуже-дуже близьке кожному з дітей. А все це тому, що Анатолій Костецький вмів ніби […]...
- Костецький Анатолій – Біографія (1948-2005) “Вітаю вас, мої славні і хороші книголюбчики та казкознавчики… “, цими словами майже кожного ранку упродовж кількох років вітав, як ніхто по своєму, слухачів популярної радіопередачі “Пригоди славнозвісних книг” Анатолій Георгійович Костецький. Усе, що написане цим письменником, неймовірно цікаве, вигадливе, веселе і дуже-дуже близьке кожному з дітей. А все це тому, що Анатолій Костецький […]...
- ПОЕТИЧНА МАЙСТЕРНЯ. АНАТОЛІЙ КОСТЕЦЬКИЙ. ДИВНА ЗВИЧКА І семестр З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ Урок 44. ПОЕТИЧНА МАЙСТЕРНЯ. АНАТОЛІЙ КОСТЕЦЬКИЙ. ДИВНА ЗВИЧКА Мета: удосконалювати навички свідомого читання віршованих творів; учити сприймати зміст поезії на слух, добирати риму; розвивати пам’ять, увагу, спостережливість; виховувати любов до художнього слова. II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА Рі-рі-рі – що ти бачиш угорі? Рю-рю-рю – бачу ясную зорю. Рі-рі-рі – ще що […]...
- АНАТОЛІЙ КОСТЕЦЬКИЙ. СПІШУ ДОДОМУ Мета: продовжити ознайомлення учнів з творчістю Анатолія Костецького; вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; учити аналізувати прочитане, оцінювати вчинки дійових осіб; розвивати зв’язне мовлення учнів, образне мислення; виховувати любов до художнього слова. Хід уроку І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ Учитель посміхається. Урок наш починається. Голівки всі схиляються. Школярики стараються. II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 1. Робота над скоромовкою […]...
- ПІДСУМКОВИЙ УРОК ЗА РІК. КАНІКУЛИ (Анатолій Костецький) Мета: систематизувати знання учнів, здобуті протягом року; вдосконалювати навички свідомого виразного читання поетичних творів; формувати вміння сприймати зміст вірша, образність мови; розвивати образне мислення, зв’язне мовлення; виховувати любов до художнього слова. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА 1. Прочитай виразно! Мати просить в Саші: “Син! Ти сходи у магазин! Купиш сир, ситро, сирок, […]...
- Скорочено РИБАЛКА – ПЕТРО ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ Українська балада Вода шумить!.. вода гуля!.. На березі Рибалка молоденький На поплавець глядить і примовля: “Ловіться, рибочки, великі і маленькі!” Що рибка смик – то серце тьох!.. Серденько щось Рибалочці віщує: Чи то тугу, чи то переполох, Чи то коханнячко?.. не зна він, – а сумує! Сумує він, – аж ось реве, Аж ось гуде, […]...
- А ВЖЕ ВЕСНА, А ВЖЕ КРАСНА… АНАТОЛІЙ КОСТЕЦЬКИЙ “ПОЧИНАЄТЬСЯ ВЕСНА” II семестр З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ (продовження) ПОЕТИЧНА ЗБІРКА 4 Урок 85. А ВЖЕ ВЕСНА, А ВЖЕ КРАСНА… АНАТОЛІЙ КОСТЕЦЬКИЙ “ПОЧИНАЄТЬСЯ ВЕСНА” Мета: почати ознайомлення учнів з творами Анатолія Костецького; вдосконалювати техніку правильного, свідомого, виразного читання; формувати вміння аналізувати, узагальнювати, робити висновки з прочитаного; виховувати любов до природи. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. МОВЛЕННЄВА РОЗМИНКА […]...
- РИБАЛКА – ЙОГАНН ВОЛЬФГАНГ ГЕТЕ ЙОГАНН ВОЛЬФГАНГ ГЕТЕ РИБАЛКА Вода шумить, вода бурлить; Рибалка, повен дум, Закинув вудку і сидить, Вдивившись сумно в шум. Сидів, дивився довгий час… Враз розійшлась вода, І з хвилі вирнула нараз Русалка молода. І сумно мовила вона: “Чом вабиш ти мій рід Людською хитрістю зо дна В жаркий пекельний світ? Якби ти знав, як рибці […]...
- Скорочено “Рибалка” Гулака-Артемовського МАЛОРОСІЙСЬКА БАЛАДА Вода шумить. Вода гуля. На березі Рибалка молоденький На поплавець глядить і примовля: – Ловіться, рибочки, великі і маленькі! Що рибка смик – то серце тьох. Серденько щось Рибалочці віщує: Чи то тугу, чи то переполох, Чи то коханнячко. Не зна він, – а сумує! Сумує він, – аж ось реве. Аж ось […]...
- Рибалка (скорочено) – Гулак-Артемовський Петро Вода шумить!.. Вода гуля!.. На березі Рибалка молоденький На поплавець глядить і примовля: – Ловіться, рибочки, великі і маленькі! Що рибка смик – то серце тьох!.. Серденько щось Рибалочці віщує: Чи то тугу, чи то переполох, Чи то коханнячко?.. Не зна він, – а сумує! Сумує він, – аж ось реве. Аж ось гуде, і […]...
- Петро Гулак-Артемовський – Рибалка (Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло)) Рибалка МАЛОРОСІЙСЬКА БАЛАДА Вода шумить!.. Вода гуля!.. На березі Рибалка молоденький На поплавець глядить і примовля: – Ловіться, рибочки, великі і маленькі! Що рибка смик – то серце тьох!.. Серденько щось Рибалочці віщує: Чи то тугу, чи то переполох, Чи то коханнячко?.. Не зна він, – а сумує! Сумує він, – аж ось реве. Аж […]...
- Левко Боровиковський – Рибалка РИБАЛКА Після бурі дівчинонька З Дону воду брала: “Чиє хвиля веселечко К берегу примчала? Чи того рибалоньки, Що вірно кохала, Що від нього до зіроньки Ніченьок не спала?.” Пливе човен – та вже його Вода затопляє; Та на човні знайомого Рибалки немає. Буйний вітер з дальніх сторон Хвилю наганяє; Понад Доном чорний ворон Кряче й […]...
- Коротка Біографія Івана Нечуй-Левицького ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ (1838-1918) Іван Семенович Левицький (літ. псевдоніми – І. Нечуй-Левицький, І. Нечуй) народився 25 листопада 1838 р. в м. Стеблеві на Київщині (тепер Черкаська область, Корсунь-Шевченківський район) у сім’ї священика. Навчався в духовному училищі та в семінарії. Закінчив Київську духовну академію. Учителював у Полтавській семінарії, у гімназіях Каліша (1866-1867 рр.), Седлеця (1867- 1872 рр.), […]...
- ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ 10 клас ЛІТЕРАТУРА НАПРИКІНЦІ XVIII – НА ПОЧАТКУ XIX ст. ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ (1838 -1918) Справжнє ім’я – Іван Семенович Левицький. Народився в м. Стеблеві, що на Черкащині, у родині священика, помер у м. Києві. Письменник. Найвідоміші твори: романи “Хмари”, “Князь Єремія Вишневецький”, повісті “Дві московки”, “Микола Джеря”, “Бурлачка”, “Кайдашева сім’я”, оповідання “Баба Параска та баба […]...
- Характеристика Петра Джері (твір-мініатюра за повістю “Микола Джеря”) – ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ ІВАН НЕЧУЙ-ЛЕВИЦЬКИЙ Характеристика Петра Джері (твір-мініатюра за повістю “Микола Джеря”) У своїй повісті Іван Нечуй-Левицький змальовує також портрет батька головного героя – Петра Джерю. Петро Джеря – це кріпак, виснажений нелегкою працею. Він має обличчя, укрите зморшками, потріскані руки з покрученими пальцями. Ці ознаки свідчать про те, що хазяїн – пан Бжозовський – висмоктував своїх […]...
- ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ. М. КОСТОМАРОВ “СОЛОВЕЙКО”,П. ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ “РИБАЛКА”, Є. ГРЕБІНКА “УКРАЇНСЬКА МЕЛОДІЯ” Тема. ЛІТЕРАТУРА УКРАЇНСЬКОГО РОМАНТИЗМУ. М. КОСТОМАРОВ “СОЛОВЕЙКО”,П. ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ “РИБАЛКА”, Є. ГРЕБІНКА “УКРАЇНСЬКА МЕЛОДІЯ” Варіант 1 1. Епіграфом до поезії “Рибалка” письменник дібрав слова з твору… А Дж. Байрона. Б О. Пушкіна. В Й. Гете. Г Г. Гейне. 2. Поет на початку твору “Рибалка” зазначив, що його герой… А Мав сумний настрій. Б Був задоволений результатами […]...
- Твір на тему: Рибалка (Випадок із життя) Мій тато-завзятий рибалка! Він їздить на річку з вудочками по неділях в будь-яку пору року. Але сумує, що ми з мамою не завжди їдемо з ним. І от якось влітку ми всією сім’єю поїхали на рибалку. Поки ми з татом розбирали снасті, мама збирала поблизу хворост для вогнища-тато ж обіцяв юшку! Поки тато розставив вудки, […]...
- Тема. Література українського романтизму. М. Костомаров “соловейко”, Гулак-Артемовський “рибалка”, є. Гребінка “українська мелодія” Варіант 1 1. Епіграфом до поезії “Рибалка” письменник дібрав слова з твору… А Дж. Байрона. Б О. Пушкіна. В Й. Гете. Г Г. Гейне. 2. Поет на початку твору “Рибалка” зазначив, що його герой… А Мав сумний настрій. Б Був задоволений результатами рибалки. В Виявляв інтерес до підводного життя. Г Жив бідно і тому щодня […]...
- Григір Тютюнник – Дивак (СКОРОЧЕНО) Григір Тютюнник Дивак (СКОРОЧЕНО) На початку зими Олесеві до школи можна ходити двома шляхами – річкою або бором. Але мати забороняє ходити по тонкій кризі, тому хлопчик іде бором. Він ще малий, ледь до ручки дверей дістає. Очі чорні, глибокі, хочуть збагнути увесь світ. Олесь любить зиму. Любить малювати по снігу, водячи пальцем. Милується своїм […]...
- Залишатись собою (за твором “Дивак”) Часто ми намагаємось зрозуміти думки або вчинки інших. Але, кажуть, душа кожної людини – глибокий колодязь, дивлячись у воду якого, ми намагаємось побачити своє віддзеркалення. І тоді, коли у воді колодязя чиєїсь душі ми не помічаємо свого обличчя, не відчуваємо схожості на себе або на своє оточення, людина нами не сприймається. Вона може бути ні […]...
- Про Олеся (За оповіданням “Дивак”) Нещодавно на уроці української літератури ми прочитали оповідання Григора Тютюнника “Дивак”. Мені одразу здалося, що з’явився у мене новий друг – щирий, добрий. Запам’ятались Олесеві очі: “чорні, глибокі, як вода в затінку, дивляться широко, немов одразу хочуть збагнути увесь світ”. Так, хлопчик допитливий, цікавиться всіма дрібничками, що трапляються йому на шляху до школи. “Йому подобається […]...
- Залишатись собою (за твором Григора Тютюнника “Дивак”) Часто ми намагаємось зрозуміти думки або вчинки інших. Але, кажуть, душа кожної людини – глибокий колодязь, дивлячись у воду якого, ми намагаємось побачити своє віддзеркалення. І тоді, коли у воді колодязя чиєїсь душі ми не помічаємо свого обличчя, не відчуваємо схожості на себе або на своє оточення, людина нами не сприймається. Вона може бути ні […]...
- Григір Тютюнник: твір Дивак Народився в с. Шилівці Зіньківського району на Полтавщині. Його батька було репресовано у 1937 році. Деякий час жив у дядька на Донбасі. Закінчив Зіньківське реальне училище. Працював робітником на харківському заводі ім. Малишева, у колгоспі, служив моряком на Далекому Сході. Навчався на філологічному факультеті Харківського університету. Учителював на Донбасі (викладав російську мову та літературу), згодом […]...
- Скорочено “Дивак” Тютюнника На початку зими Олесеві до школи можна ходити двома шляхами – річкою або бором. Але мати забороняє ходити по тонкій кризі, тому хлопчик іде бором. Він ще малий, ледь до ручки дверей дістає. Очі чорні, глибокі, хочуть збагнути увесь світ. Олесь любить зиму. Любить малювати по снігу, водячи пальцем. Милується своїм творінням, поки хтось не […]...
- Дивак – ГРИГІР ТЮТЮННИК Скорочено На початку зими Олесеві до школи можна ходити двома шляхами – річкою або бором. Але мати забороняє ходити по тонкій кризі, тому хлопчик іде бором. Він ще малий, ледь до ручки дверей дістає. Очі чорні, глибокі, хочуть збагнути увесь світ. Олесь любить зиму. Любить малювати по снігу, водячи пальцем. Милується своїм творінням, поки хтось не […]...
- Рибалка. Випадок з життя Мій батько завзятий рибалка. Він їздить на ріку з вудками по неділях у будь-яку пору року. Але сумує, що ми з мамою не завжди їдемо з ним. І от якось улітку ми всією сім’єю поїхали на риболовлю. Поки ми з батьком розбирали снасті, мама збирала поблизу хмиз для вогнища – батько ж обіцяв юшку. Поки […]...
- ДИВАК – ГРИГІР ТЮТЮННИК (1931-1980) УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 5 клас РІДНА УКРАЇНА. СВІТ ПРИРОДИ ГРИГІР ТЮТЮННИК (1931-1980) ДИВАК На початку зими ходити Олесеві до школи можна двома стежками: одна бором, друга – річкою. Сюди зручніше, та в зазимки лід на річці тоненький, так і зяє чорною прірвою. Тому кожного разу, коли Олесь виходить з дому, мати наказує йому: – Гляди ж, […]...
- Характеристика Петра Джері, твір-мініатюра (За повістю І. Нечуя-Левицького “Микола Джеря”) У своїй повісті Іван Нечуй-Левицький змальовує також портрет батька головного героя – Петра Джері. Петро Джеря – це кріпак, виснажений нелегкою працею. Він має обличчя, укрите зморшками, потріскані руки з покрученими пальцями. Ці ознаки свідчать про те, що хазяїн – пан Бжозовський – висмоктував своїх рабів, мов той павук муху. Старий Джеря був дуже бідний. […]...
- І. Нечуй-Левицький – майстер пейзажу І. Нечуй-Левицький – майстер пейзажу I. Тонке природжене чуття природи – характерна риса творчої особистості І. Нечуя-Левицького. (У письменника майже нема творів, куди пейзаж не входив би як обов’язковий складовий елемент сюжету. Пильне око письменника фіксує всі деталі – освітлення, барви, описи поверхні землі, рослинність.) II. І. Нечуй-Левицький – видатний “артист зору”. 1. Повість “Микола […]...
- Поети-романтики (П. Гулак-Артемовський. “Рибалка”, Є. Гребінка. “Українська мелодія”, М. Костомаров. “Соловейко”, В. Забіла. “Соловей”, М. Петренко. “Небо”) Наприкінці XVIII – початку XIX століття в європейських літературах на зміну Просвітництву приходить новий мистецький напрям – романтизм. Раціоналізм, що був основою Просвітництва, заперечував інтуїтивне пізнання, рівність заперечувала існування індивідуальності. Натомість у романтичних творах утверджується ідея про те, що кожна людина – це неповторний самостійний світ. Романтичний герой – особистість, що принципово відрізняється від маси, […]...
- Остап Вишня – письменник, рибалка і мисливець (1889-1956) Справжнє ім’я – Павло Михайлович Губенко. Народився на хуторі Чечва на Полтавщині в багатодітній селянській родині. Навчався в Київській військово-фельдшерській школі. Працював у лікарні фельдшером. У 1917 р. екстерном склав іспити в приватній гімназії і вступив на історико-філологічний факультет Київського університету, але не закінчив його. Під час визвольних змагань перебував у війську Центральної Ради, […]...
- Точність і лаконізм описів природи, їх роль в оповіданні “Дивак” Співцем чудової української природи можна назвати Григора Тютюнника. У його творах чимало майстерних описів краєвидів рідної землі. Письменник тонко підмічає стан навколишнього світу. Через описи картин природи митець передає душевні переживання своїх героїв. Не є виключенням і оповідання Григора Тютюнника “Дивак”. Вже з перших рядків цього невеликого твору ми потрапляємо до зимового світу, в якому […]...
- Сторінками біографії І. Нечуя-Левицького I. Народження майбутнього майстра слова. (Іван Семенович Левицький народився 25 листопада 1838 року в м. Стеблів Київської губернії Канівського повіту. Змалку цікавився звичаями і побутом селян, пізнав скарби українського фольклору та поезії Т. Шевченка, що згодом яскраво відбилося в його творчості.) II. Роки навчання та пошуки самого себе. (Навчався Нечуй-Левицький в Богуславському училищі (1848-1852), потім […]...
- КОЛЬОРОВІ ВІРШИКИ. А. КОСТЕЦЬКИЙ “КВІТКОВІ СНИ”. Є. ГОРЄВА “КОЛЬОРОВИЙ ВІРШИК” Мета: вдосконалювати навички правильного, виразного читання; розвивати усне мовлення, пам’ять, фантазію; виховувати любов до природи, дбайливе ставлення до неї. Хід уроку I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ 1. Мовленнєва розминка 1) Робота над скоромовкою. У нашого діда капелюх Не по капелюхівськи. 2) Робота над закличкою. Іди, іди, дощику, Зварю тобі борщику, В череп’янім горщику. […]...
- ЛЮДИНА І ПРИРОДА В ОПОВІДАННІ ГРИГОРА ТЮТЮННИКА “ДИВАК” Мета: – ознайомити дітей з біографічними відомостями про Г. Тютюнника; – спробувати зануритися у світ його образів та думок; – з’ясувати основні проблеми, які піднімає письменник та Проаналізувати художні засоби, якими він їх реалізовує; – навчатися висловлювати свою думку й аргументувати її; – виховувати любов та бережливе ставлення до природи, а також Гуманне ставлення та […]...
- Особливості балад Й.-В. Гете. “Вільшаний король”, “Рибалка” ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ Й.-В. ГЕТЕ 3. Особливості балад Й.-В. Гете. “Вільшаний король”, “Рибалка” Серед створених Гете на межі 1770 – 1780-х років поезій найбільшої популярності набули балади – “Рибалка”, “Вільшаний король”, “Співець” та ін. Засновником жанру літературної балади у німецькій поезії був Готфрід Август Бюргер, що належав до руху “Буря і натиск”. Відповідно до […]...
- АНАТОЛІЙ ХОРУНЖИЙ Анатолій Мефодійович Хорунжий народився 1915 року в селі Мало-Михайлівка на Дніпропетровщині. Рано став допомагати батькові орати, сіяти, копати. Трудове життя розпочав арматурником на заводі, згодом співробітничав у районній газеті. Бажання отримати добру освіту, здобути улюблену спеціальність привело А. Хорунжого в Харківський інститут журналістики. У роки Вітчизняної війни Анатолій Мефодійович був фронтовим кореспондентом. Багато зусиль віддав […]...