Риси українського менталітету в гуморесках О. Вишні (2 варіант)
Здається, немає жодного українця, який би не читав чудових усмішок Остапа Вишні, “запашних”, “ніжних”, “смішних” і водночас, кажучи словами Миколи Хвильового, “глибоко трагічних”.
Головним джерелом його гумору була любов до життя, до людини, до рідної землі. Творчість Остапа Вишні – це слава України, це душа України, саме тому, мабуть, у 1930-ті роки радянська влада так жорстоко і суворо намагалася позбавити його слова.
Умів письменник милуватися природою і гарними людьми, умів посміятися з недоліків та вад і своїх,
Територія кожної країни має свої природні особливості і певною мірою впливає на формування національного характеру. Багатство землі України сприяло закоханості в природу, ліризму, спогляданню і спокою.
Прикладів такого спокійного урівноваженого споглядання у гуморесках Вишні безліч. Усі пори року, усі природні стани дотепно і дуже точно зображені письменником. Наприклад,
Сумовито рипить дуб, замислився перед зимовим сном ясен, тяжко зітхає клен, і тільки берізка, жовтаво-зелена й “раскудря-кудря-кудрява”, – ген там, на узліссі, білявим станом своїм кокетує… ” Досвідчених мисливців із лірико-гумористичного циклу “Мисливські усмішки” вабить у полюванні не стільки зиск, як естетичне задоволення від спілкування з природою: “А й тепер, коли іноді умовляють мене поїхати на весняне полювання, і я стану де-небудь над озером і бачу, як на качачий крик, крик, у якому і хотіння, і прохання – та де прохання, – моління! – коли на такий крик мчить зачарований селезень і каменем падає в воду, – прекрасний, як казка, в своєму весняному вбранні, як писанка, всіма кольорами розмальований, – я завмираю… Отакий я біг левадою до Галі… І коли я підіймаю рушницю й беру його на мушку, я не селезня бачу на озері, я бачу себе на перелазі і… опускаю рушницю! Ні, друже мій, навесні я не полюю”.
Проте плодюча земля обдаровує людину без особливих на те потуг, отже, в українців відсутня така риса, як активність. їхня чуттєвість не спрямована на перетворення світу. Природжені вояки, вони не воюють, а повстають лише у крайніх випадках, коли вже допекли. Якщо врахувати всі події двадцятого століття, що призвели до повного хаосу в суспільстві, – ці риси стали особливо помітними.
У 1917 році спролетаризовані селяни оголосили себе диктаторами, їхня головна турбота – втриматися на “вершинах” суспільства. Звідси – пристосування до кожної з політичних течій, балансування між “своїми” і “чужими”, відсутність переконаності в національній ідеї, нездатність до вольових рішень заради цих ідей. Остап Вишня ніколи не страждав від комплексу національної меншовартості.
Він завжди гостро виступав, коли принижували національну гідність народу – незалежно від того, хто це робив: радикальні націоналісти, що перекинулися на бік фашистських окупантів, радянські бюрократи або обивателі, це бездонне джерело життєвої вульгарності й духовної плісняви.
У 1927 році він пише два дуже дошкульних памфлети “Чукрен” і “Чухраїнці”, у яких, зокрема, подає класифікацію п’яти основних ознак національного характеру українця: “1. Якби ж знаття. 2. Забув. 3. Спізнивсь. 4. Якось-то воно буде.
5. Я так і знав”. Риси “якби ж знаття”, “якось-то воно буде” і “я так і знав” допомагали уникнути будь-якої відповідальності за свої вчинки.
Риси “Забув” і “Спізнивсь” дозволяли лінуватися, мовляв, нічого не зробив, бо забув, не прийшов, бо спізнився. Звісно, що класифікує ознаки національного характеру Остап Вишня не з веселого жарту, а з великого болю за поширену серед українців інертність, неповороткість, коли йдеться про речі, дорожчі за зручності тимчасового затишку, коли вирішується справа не на роки, а на віки.
Піддавав гострій критиці Остап Вишня й обивателів, які намагалися наслідувати моду: чи то модний одяг, чи модну книжку, чи модну ідею – тобто те, що визнане всіма. Обивателі не вміють панувати над своїми забаганками, завжди розслаблені й нерішучі у вчинках, ніколи не бувають твердими і відчайдушними. Вони не наділені якимись талантами, не одержимі якимись ідеями.
Працюють лише задля грошей, але ніколи – заради ідеї. Ця неспроможність до творчої праці викликає у них ненависть до видатних індивідуальностей, талановитих перетворювачів світу. Сам письменник певною мірою став жертвою обивателів.
Влада лише запустила дію терористичного механізму, а десятки ремісників від письменницької братії продовжили цькування ненависного талановитого і популярного гумориста. Розгорнутий образ міщанства Остап Вишня подає у памфлеті “Слухай, обивателю!”.
Письменник не випадково хотів привернути увагу сучасників до цього соціального типу, зовні цілком добропорядного, як до прихованого та запеклого ворога будь-якого прогресу: “Слухай, обивателю! Я могутньою рукою скинула з тебе кайдани національної неволі, а ти з пригнічуваних культур зробив посміховище, ти з задавлених мов зробив “собачі”, ти красу національного відродження добачаєш тільки в “комісіях по українізації”, куди тебе ломакою заганяти треба… ” Чи не завдяки обивателям у 1930-х роках стала можливою репресивна політика “вождя всіх народів” Сталіна, від якої постраждали найталановитіші представники нашої нації?
Знайшла відображення у творчості Остапа Вишні ще одна, здається, найкраща риса українців – войовничість перед лицем загрози. Наша країна завжди потребувала захисту від численних завойовників. Отже, витворився “авантюрно-козацький” тип характеру.
Одним із представників українців такого типу є дід Свирид у гуморесці “Зенітка” . Образ діда Свирида – це живе уособлення патріотизму народу, який у страшні часи фашистської навали не втратив мужності, бив ворога до останнього свого подиху.
Читаючи гуморески Остапа Вишні, можна скласти цілком певне уявлення про те, чим жила день у день наша країна, що її турбувало. Сатира і гумор письменника – це весела історія боротьби проти зла, переможний сміх народу, що піднявся з віковічної темряви і сподівається на своє відродження. Устами Остапа Вишні український народ сказав своє нищівне слово тим, хто віками його мучив і гнітив.
Related posts:
- Риси українського менталітету в гуморесках О. Вишні (1 варіант) Український письменник-гуморист Остап Вишня, відомий не тільки новим уведеним у літературу жанром усмішки й не тільки влучністю застосовуваних ним комічних засобів. Перш за все його знають як митця суто “народного”. У гуморесках письменник вдало й дотепно показує менталітет українців, відстоює думку, що характер нашого народу – особливий і самобутній. Наприклад, у “Мисливських усмішках”, які критики […]...
- Національний характер гумору Остапа Вишні Національний характер гумору Остапа Вишні I. Остап Вишня – чародій сміху, один із представників української сатирично-гумористичної літератури. (Остап Вишня спрямовував свою сатиру проти всього, що заважало українському народові стати вільним. Тематика його творів пов’язана із злободенними проблемами нашої нації, нашої мови, нашого побуту.) II. “Так-от: що треба, щоб посміятися не з ворога, а з друга? […]...
- Засоби комічного у творчості Остапа Вишні (2 варіант) Остап Вишня – видатний український письменник-гуморист. Його творчість стала чистим золотим самородком у скарбниці українського гумору. Остап Вишня не дуже рано розпочав літературну діяльність. Йому вже йшов четвертий десяток, коли в газетах з’явились його перші твори. Талант гумориста дедалі розквітав, і вже через кілька років його могутній сміх заволодів серцями мільйонів читачів. “Мабуть, з часів […]...
- Спадщина Остапа Вишні – відбиття тогочасних проблем Спадщина Остапа Вишні – відбиття тогочасних проблем I. Остап Вишня – неперевершений майстер сміху. (Життя Остапа Вишні було незвичайним, наповненим різноманітними сумними і радісними подіями, які митець сприймав із гумором. Його називають “королем українського тиражу”, бо за життя письменника-сатирика вийшло понад сто збірок його творів, деякі з них перевидавалися шість і більше разів.) II. Творчість […]...
- Засоби комічного у творчості О. Вишні (ІI варіант) Остап Вишня – видатний український письменник-гуморист. Його творчість стала чистим золотим самородком у скарбниці українського гумору. Остап Вишня не дуже рано розпочав літературну діяльність. Йому вже йшов четвертий десяток, коли в газетах з’явились його перші твори. Талант гумориста дедалі розквітав, і вже через кілька років його могутній сміх заволодів серцями мільйонів читачів. Мабуть, з часів […]...
- Засоби комічного у творчості Остапа Вишні (3 варіант) “Який би я був щасливий, якби своїми творами зміг викликати усмішку, хорошу, теплу усмішку… Ви уявляєте собі: народ радісно “смікнувся!” – занотував колись у своєму щоденнику чародій сміху Остап Вишня. З того часу минуло майже століття, але народ, для якого так самовіддано творив митець, продовжує сміятися весело і щиро, читаючи його твори. Сміються люди так, […]...
- Засоби комічного у творчості О. Вишні (ІII варіант) “Який би я був щасливий, якби своїми творами зміг викликати усмішку, хорошу, теплу усмішку…Ви уявляєте собі: народ радісно Vсміxнувся!” – занотував колись у своєму щоденнику чародій сміху Остап Вишня. З того часу минуло майже століття, але народ, для якого так самовіддано творив митець, продовжує сміятися весело і щиро, читаючи його твори. Сміються люди так, як […]...
- Дотепне висміювання міщанства, відсталості, неуцтва в ранніх творах Остапа Вишні (2 варіант) Над робочим столом письменника-гуманіста Остапа Вишні красувалися не фотографії, і не календар, а аркуш паперу, що мав заголовок: “Мої друзі, будь вони тричі прокляті”. Це була напівжартівлива пам’ятка, в якій викладалася програма письменника: “Про що я, нещасний, мушу думати і писати: Про хуліганство, грубість і невихованість. Про виховання лоботрясів і шалопаїв. Про легковажне ставлення до […]...
- Мої почуття після прочитання усмішок Остапа Вишні Мої почуття після прочитання усмішок Остапа Вишні В українській літературі особливе місце посідає Остап Вишня: “Він світив, як сонце, до нього люди тяглись, як до сонця”, – написав Максим Рильський; його творчість відзначається глибоким ліризмом і м’яким гумором. Мені дуже подобаються “Мисливські усмішки” Остапа Вишні. У них описується чарівна природа, возвеличуються кращі людські риси характеру. […]...
- Ліризм, гумор і сатира у творах Остапа Вишні Остапа Вишню можна назвати однією з найяскравіших постатей в історії української літератури двадцятого століття. Ця людина не може бути пересічною, адже вона дарувала іншим радість – радість світлу, сонячну, ту, яка здатна підтримувати людей у важкі часи, надавати їм сили. Хто такий Остап Вишня? Це лірик, сатирик і просто людина з іскрометним почуттям гумору. У […]...
- Що я дізнався про шиття сільської бідноти з оповідання Остапа Вишні “Перший диктант” Що я дізнався про шиття сільської бідноти з оповідання Остапа Вишні “Перший диктант” Є письменники, які залишаються тільки у своєму часі. Нащадки їх мало читають, а то й не згадують зовсім. Твори Остапа Вишні мають іншу долю – нам їх цікаво читати. Так, прочитавши оповідання Остапа Вишні “Перший диктант”, я багато цікавого дізнався про минуле […]...
- Дотепне висміювання міщанства, відсталості, неуцтва в ранніх творах Остапа Вишні (1 варіант) Творча діяльність видатного українського сатирика Остапа Вишні розпочалася в перші пожовтневі роки. Складна, багато в чому суперечлива дійсність вимагала від митців точного визначення свого місця в суспільному житті. Письменник пов’язав свою художню творчість і громадську діяльність із найважливішими соціальними завданнями і турботами Радянської влади. Разом зі своїми побратимами – працівниками сатирико-гумористичного жанру в українській літературі […]...
- “Мисливські усмішки” Остапа Вишні: любов до сонця, до вітру, до зеленого листу Остап Вишня увійшов в літературу як талановитий гуморист та спостережливий художник слова. Крім того, письменник створив принципово новий жанр в українській літературі – усмішку. Усмішка як жанр – прозовий твір невеликого обсягу, в якому з добрим гумором та іронією зображено певну ситуацію або життєве явище. Мене здивувала різноманітність тем, що їх використав Остап Вишня у […]...
- Своєрідність творчої спадщини Остапа Вишні Остап Вишня – письменник, який у 20-х рр. XX ст. заохотив мільйонні маси до читання української літератури. Він був “королем українського тиражу”. За життя гумориста побачили світ понад 100 збірок його творів, деякі неодноразово передавалися. У великому творчому доробку письменника представлені різноманітні жанри малої прози (усмішка, гумореска, фейлетон, памфлет, автобіографічні оповідання), але скрізь присутній іронічно […]...
- Творчість Остапа Вишні – Олена Акульшина Конкурс на кращу творчу роботу 2010 року Автор: Олена Акульшина Творчість Остапа Вишні О. Вишня (справжнє ім’я та прізвище – Павло Губенко) – визначний український гуморист, представник сатиричної літератури, автор багатьох гуморесок і фейлетонів, “чародій сміху”. Під його гостре перо потрапляли підлабузники, хабарники, п’яниці, винищувачі природи; найкращі його гуморески та усмішки перекладені багатьма мовами. Сам […]...
- Засоби комічного у творчості Остапа Вишні (1 варіант) Остап Вишня увійшов в українську літературу як майстер “малої” сатирико-гумористичної прози. Дослідник його творчості В. Дорошенко зазначав, що Остап Вишня був письменником “рідкісного гумористичного покликання, митець широкого тематичного діапазону, багатогранного ідейного змісту, самобутньої творчої манери… “. Сам Вишня в одному з листів жартома признавався читачам, що довгих творів не вміє писати, тому вирішив бути талантом […]...
- Коли я читаю гуморески Остапа Вишні Коли я читаю гуморески Остапа Вишні Усмішки, фейлетони, нариси Остапа Вишні – це перлини в українській літературі. Поринаючи в світ дотепної мови, життєрадісних героїв, народного гумору, веселого мисливського жарту, переживаєш чудові хвилини естетичної насолоди, відчуваєш, як світлішає на душі та відлягає від серця. А вдивляючись у просте мудре обличчя письменника, думаєш спочатку, що йому легше […]...
- Біографія Остапа Вишні Остап Вишня – видатний український письменник-сатирик і гуморист. Павло Михайлович Губенко (справжнє ім’я письменника) народився 13 листопада 1889 р. на хуторі Чечва Охтирського району Сумської області в багатодітній родині управителя панського маєтку. 1907 року закінчив Київську військово-фельдшерську школу. З 1917 року навчався в Київському університеті, який через події революції 1917 р. та громадянської війни так […]...
- Літературно-естетичні погляди Остапа Вишні І. Щоденник Остапа Вишні – визначний літературний та людський документ (“Найвищого “гонорару”, як веселий блиск в очах народу, – нема”, – так пи сав Остап Вишня у своєму щоденнику. Письменник звертався до долі з про ханням послати йому сили, вміння, таланту для того, щоб зумів він виклики ти своїми творами усмішку у змученого працею, печалями, […]...
- “Яке щастя дивитись відкрито в очі свого народу!” (За творчістю Остапа Вишні) Творчість Остапа Вишні здивувала і вразила мене по-справжньому, як кажуть, “припала до душі”. В історії літератури багато було талановитих письменників. Читач завжди оцінить глибоку трагедійність твору, психологізм. Ми вже звикли до цього і, тримаючи у руках непрочитану книгу, ніби ступаючи ногою на невідому землю, очікуємо натрапити на складний сюжет, інтригу, переживання і страждання. Такі твори […]...
- Мисливські усмішки Остапа Вишні Відомий український письменник Павло Губенко завжди говорив, що гумор у його творах солодкий, проте з кислинкою. Через це і взяв собі псевдонім Остап Вишня. Його твори не можна назвати просто гуморесками, це скоріше вірші в прозі. Вишню вважають творцем нового літературного жанру – усмішок. На відміну від гуморесок, усмішкам притаманні яскраві описи краси природи: лісів, […]...
- Чим близькі нам українознавчі усмішки Остапа Вишні “Найвищого “гонорару”, як веселий блиск в очах народу, нема”, – занотував Остап Вишня у своєму щоденнику. І хоч не все з написаного ним витримало іспит часом, проте неповторна “вишнівська усмішка” хвилює читача, викликає сміх. 1926 року Вишня опублікував збірку “Українізуємось”, яка користувалась великою читацькою популярністю і за три роки витримала 5 видань. Головна її тема […]...
- Мисливці всміхаються, молодо (За “Мисливськими усмішками” О. Вишні) Остап Вишня зробив значний внесок в українську літературу. Його доля склалася дуже непросто, але почуття гумору ніколи не зраджувало цього веселого й дотепного письменника. “Мисливські усмішки” – це збірка досить коротких оповідань, у яких мова йде про складні взаємини між мисливцями, а також між мисливцями й дичиною, тобто про полювання. Дійсно полювання не є спортом […]...
- Тематичний розмай творчої спадщини Остапа Вишні Остап Вишня – один із зачинателів і найвизначніших представників української сатирично-гумористичної літератури. Популярність Павла Михайловича Губенка була в народі неймовірна, але більше його знали як Остапа Вишню. Письменника також називали чародієм сміху. Майстер гострого сміху висміював підлабузників, бюрократів, чваньків, п’яниць, винищувачів природи. Кожне слово, написане його рукою, несло у світ радість, випромінювало яскраве світло. Павло […]...
- Засоби комічного у творчості О. Вишні (І варіант) Остап Вишня увійшов в українську літературу як майстер “малої” сатирико-гумористичної прози. Дослідник його творчості В. Дорошенко зазначав, що Остап Вишня був письменником “рідкісного гумористичного покликання, митець широкого тематичного діапазону, багатогранного ідейного змісту, самобутньої творчої манери…”. Сам Вишня в одному з листів жартома признавався читачам, що довгих творів не вміє писати, тому вирішив бути талантом на […]...
- Особливості індивідуального стилю та творчої манери Остапа Вишні – Остап Вишня Остап Вишня (1889-1956 pp.) Особливості індивідуального стилю та творчої манери Остапа Вишні Про творчу манеру видатного українського гумориста Остапа Вишні писав інший відомий письменник М. Рильський: “Автор “Усмішок” – дуже своєрідний художник. Його манеру не сплутаєш ні з чиєю. Можна і треба вчитися у нього творчого ставлення до життя, але марна річ – наслідувати його”. […]...
- Природа сатири і гумору у творчості О. Вишні Реферат на тему: Природа сатири і гумору у творчості О. Вишні “Мабуть, з часів Котляревського не сміялась Україна таким життєрадісним, таким іскрометним сонячним сміхом, яким вона засміялась знову в прекрасній творчості Остапа Вишні”, – писав Олесь Гончар. Справді” Остап Вишня – гуморист і сатирик для мільйонів читачів. Він зміг у мудрих і працьовитих, дотепних і […]...
- Художня своєрідність гуморески “Моя автобіографія” Остапа Вишні І. Твори автобіографічного характеру. (В Остапа Вишні є ціла низка автобіографічних оповідань: “Отак і пишу”, “Великомученик Остап Вишня”, “Все життя з Гоголем”, “Панська ялинка”-, щоденник “Думи мої, думи мої…”, який є цікавим зразком мемуарної літератури, а найкраща гумореска – “Моя автобіографія”, яку письменник написав за два дні (15-16 березня 1927 року).) ІІ. Своєрідність художнього викладу. […]...
- Зцілення любов’ю (життя і творчість Остапа Вишні) Остап Вишня ще за життя став легендарною особистістю. З вуст у вуста ие редавалися про нього бувальщини і небилиці. Часто-густо такі історії доходили І до самого письменника. Вишня ніколи не заперечував, тільки м’яко посміхат м у відповідь. Ще в двадцятих роках Майк Йогансен говорив, що всі українці поділяють и на дві частини. 99 % становлять […]...
- Життя простої людини – засобами ліричного та комічного в творах Остапа Вишні Остап Вишня – національний, самобутній український письменник. Він – зачинатель українського гумору і сатири. Його творчість – своєрідний і цікавий літопис героїчного шляху нашого народу. Письменник глибоко знав життя і активно вторгався в нього. Багата і різноманітна жанрова і стильова палітра Остапа Вишні. Він звертався до фейлетону і памфлету, до музичного гротеску і музичної комедії, […]...
- Ліризм, теплий і яскравий гумор у зображенні життя і праці простих трудівників (за творами Остапа Вишні “Діди наші та баби наші”, “Весна-красна”) (1 варіант) Остап Вишня був міцно пов’язаний із старим українським селом, саме воно дало йому неоціненні враження, знання оригінальних людських типів, численних життєвих бувальщин, атмосфери буднів, усіх тих реалій, що природно ввійшли до його гумористичних творів. Письменник був глибоко обізнаний зі старим селом та його людьми, побутом, звичаями, культурою міжлюдського спілкування, самобутньою мовою. Старе село, з одвічною […]...
- “Моя автобіографія” Остапа Вишні Прізвище, ім’я, по-батькові, народився такого-то року, там-то, в сім’ї такій-то… І так далі: основні дати, події… Хто із нас не знайомий зі стандартною формою автобіографії. Проте оригінальний письменницький талант Павла Михайловича Губенка, зберігаючи та імітуючи окремі риси цього типового особового документа, запропонував нам дуже цікаву його версію – і вийшов блискучий художній твір. При цьому […]...
- Індивідуальність творчості Остапа Вишні Кожний з письменників має свій індивідуальний стиль, своє власне “особа”. Має його й Остап Вишня. Тому, коли говорять “Мисливські посмішки” або “Зенітка”, відразу з’являється посмішка. А як може бути інакше, коли Остап Вишня був теперішнім майстром сміху, або краще сказати – його чарівником. Своїми гуморесками він намагався “відкрити ока” людям на ті негативні явища, які […]...
- Ліризм і гумор у творчості Остапа Вишні Лагідна усмішка, мудрі очі – це портрет представника української сатирично-гумористичної літератури Остапа Вишні (Павла Михайловича Губенка). Свій народ, свою землю любив Павло Михайлович над усе. У щоденнику Остап Вишня з великою гордістю пише, то він завжди відчував себе слугою народним – і з того був щасливий, бо все своє життя хотів зробити народові щось хороше. […]...
- “Мисливські усмішки” Остапа Вишні” Відомий український письменник Остав Вишня дуже любив полювання. Своє мисливське кредо він відзначав гаслом “Нехай живуть зайці!”. Показовим у цьому відношенні є запис письменника у щоденнику: “Були на полюванні. І не вбили, не застрілили нічого. Для мене це – типове явище”. Подібно до того, як М. Рильський мав природу за вічне джерело натхнення, а молодий […]...
- Чим мені сподобалися твори Остапа Вишні Остап Вишня – один із зачинателів і найвизначніших представників української сатирично-гумористичної літератури. Популярність Павла Михайловича Губенка була в народі неймовірна, але більше його знали як Остапа Вишню. Його також називали чародієм сміху. Майстер гострого сміху у своїх творах висміював бюрократів, чваньків, п’яниць, винищувачів природи, підлабузників. Кожне слово, написане його рукою, несло у світ радість, випромінювало […]...
- Твір на тему: “Мисливські усмішки” Остапа Вишні” Відомий український письменник Остав Вишня дуже любив полювання. Своє мисливське кредо він відзначав гаслом “Нехай живуть зайці!”. Показовим у цьому відношенні є запис письменника у щоденнику: “Були на полюванні. І не вбили, не застрілили нічого. Для мене це – типове явище”. Подібно до того, як М. Рильський мав природу за вічне джерело натхнення, а молодий […]...
- Ліризм і гумор у творчості О. Вишні В історії української літератури є багато цікавих постатей. Особливе місце серед них посідає Остап Вишня. Його творчість відзначається глибокою самобутністю, гармонійним поєднанням ліризму і м’якого гумору. Остапові Вишні належить пріоритет у жанрі гумору. У його усмішках поєднуються розповідь про події та авторські відступи, у чому полягає особливість стилю письменника. Ліризм гуморесок Остапа Вишні йде від […]...
- Тема любові до природи, її захисту в “Мисливських усмішках” Остапа Вишні Це український письменник, пеедовсім український у своїх пейзажах, у своєму лукавому й добродушному гуморі, у своїй далеко не добродушній сатирі, у своїй ласкавій і соромливо-ніжній ліриці”, – згадував про Остапа Вишню його друг Максим Рильський. Саме таким ми бачимо Остапа Вишню в його “Мисливських усмішках”. З великим відчуттям відповідальності письменник стає на захист природи. Остап […]...
- Мотиви любові до рідної землі у творчості Остапа Вишні Давно відомо, що дуже часто природа буває для митця могутнім джерелом творчого натхнення. Талант письменника залежить від того, наскільки глибоко і точно зуміє він проникнути в таємниці природи, відчути подих її життя. Особливо помітний зв’язок вічно мінливих картин рідної природи з переживанням Остапа Вишні у “Мисливських усмішках”. Письменник дуже любив полювання, довго готувався до відкриття […]...