Головна ⇒ 📌Твори з української літератури ⇒ Роки застою як час руйнації моральних цінностей у суспільстві (за творчістю О. Гончара) (1 варіант)
Роки застою як час руйнації моральних цінностей у суспільстві (за творчістю О. Гончара) (1 варіант)
Найбільш відомим романом видатного українського письменника Олеся Гончара є “Собор”. Вперше він був опублікований у журналі “Вітчизна” й одразу знайшов багато прихильників, які висловлювали схвальні відгуки про цей твір. Критики теж не могли не побачити геніальності роману, що був несхожий на інші літературні твори того часу.
Однак у роману були й недоброзичливці, тому що твір мав явний викривальний пафос. “Собор” повністю розвінчував духовну атмосферу країни у 70-х роках XX століття: “вірус кар’єризму”, свавілля
Уособленням духовної деградації в романі, наприклад, є один з центральних персонажів – Володимир Ізотович Лобода, або просто Володька Лобода, як називають його в рідному селі Зачіплянці. Хоч Володька і створює на перший погляд образ веселої, щирої, розумної людини, але насправді це не так. Перебуваючи на керівній посаді, Володька намагається “піднятись іще вище” будь-якою ціною.
Ця людина вдає із себе чесного, працелюбного, порядного керівника, а насправді прагне лише безмежної влади. Саме думки про керівний пост і приносять Лободі задоволення, тому він запобігає перед секретарем
А що тут поганого? Хіба це не стимул? Працюй краще – підеш вище…
Такий закон життя.” Але Володька Лобода не тільки анітрохи не дбає про односельців, а й мріє розвалити собор – історичну пам’ятку XVIII сторіччя.
Протистояння в романі величності собору, який є втіленням духовності, історичної пам’яті народу, і ницості кар’єриста Лободи, що навіть свого батька відправив у будинок для старих, показує нам низький рівень культури та моралі деяких людей у роки застою. До таких людей у романі “Собор” адресовані слова Роми Орлянченка: “… Є така штука – наркотик владолюбства, героїн кар’єризму… Його тільки раз вхопи – і пропав… Жадобою влади – тільки цим його очі і блищать.
Рідного батька за кар’єру проміняє, собор отой розвалить, аби тільки на щабель вище піднятись. Ідеали?
Чхати йому на твої ідеали! Влади йому, побільше влади! А спитай, для чого? Та щоб ще вище стрибнути! І скільки їх таких… ” Дійсно, у роки написання роману Олесь Гончар часто зустрічав людей, які не відрізнялися ані талантом, ані здібностями, але вперто пнулися на керівний пост, якого не заслужили. Зрозуміло, що в здоровому суспільстві не повинно бути таких “начальників”, а також підлабузників, які з лакейською догідливістю підлещуються до них і догоджають їм.
Ці люди небезпечні для розвитку суспільства.
У творчості Олеся Гончара настільки точно описано моральний занепад деяких людей у роки застою, що повісті й романи цього письменника одразу здобули визнання широкого кола читачів. Видно сподівання автора, що з часом суспільство нашої країни стане кращим, чесним, духовно очищеним і не буде в нас таких людей, як Володька Лобода, бо майбутні наступних поколінь повинно бути осяяне добротою і щастям.
Related posts:
- Роки застою як час руйнації моральних цінностей у суспільстві (за творчістю О. Гончара) (2 варіант) Може здатися, що літературна біографія письменника Олеся Гончара була цілком безхмарною, що його не зачепили руйнівні дії тоталітарної держави, репресії та гоніння, як скажімо, торкнулися вони В. Стуса, І. Калинця та інших письменників-шістдесятників’. Та це тільки здається на перший погляд. Говорячи про роки застою як про час руйнації моральних цінностей суспільства, не можна не згадати […]...
- Роки застою як час руйнації моральних цінностей у суспільстві Споконвічно наш народ прагнув до свободи. Століттями воював з ворогами за свою волю, мріяв про неї, будучи закріпаченим, боровся за неї, будучи поневоленим. Увійшовши до складу Радянського Союзу, український народ думав, цо збереже свою свободу. Але не так діялось, як мріялось. Українці в мирний час втратили духовну свободу. Та чи тільки українці… У мирний час, […]...
- О. Гончар “Собор”. Розповідь про трудові будні робітничого селища над Дніпром. Відповідність між художньою структурою твору та задумом автора правдиво змалювати задушливі роки застою. Собор як символ духовної краси людини, її особистої причетності до історичного буття народу й людства. Стурбованість автора, викликана порушенням принципів демократії в суспільстві. Захист красивого і корисного, моральних цінностей. Образи роману. Епос, його основні жанри. Роман та його різновиди УРОКИ 36-37 Тема. О. Гончар “Собор”. Розповідь про трудові будні робітничого селища над Дніпром. Відповідність між художньою структурою твору та задумом автора правдиво змалювати задушливі роки застою. Собор як символ духовної краси людини, її особистої причетності до історичного буття народу й людства. Стурбованість автора, викликана порушенням принципів демократії в суспільстві. Захист красивого і корисного, моральних […]...
- Володька Лобода – типовий представник своєї епохи (за романом Олеся Гончара “Собор”) Володька Лобода – типовий представник своєї епохи (за романом Олеся Гончара “Собор”) І. Тематика “багатостраждального” роману. (Олесь Гончар присвятив цей роман збереженню духовної спадщини і культури, історичних святинь і української мови. Автор мріє про духовність особистості й суспільства, виступає проти обмеженості чиновників.) ІІ. Складне і загадкове явище в літературі. (Складним і загадковим називають літературознавці образ […]...
- Володька Лобода в наші дні (герой з роману О. Гончара “Собор”) 1968 року Олесь Гончар створив чудовий роман “Собор”. Одним із персонажів роману був молодий чоловік Володька Лобода. Цей персонаж автор ввів, мабуть, для того, щоб показати, настільки різні бувають люди. Для одних мораль і повага до минулого – це все, для інших – ніщо. Саме до людей, які не шанують минулого, і належить керівник відділу […]...
- Філософія буття в романі О. Гончара “Собор” (2 варіант) Роман Олеся Гончара “Собор” – роман філософський, в якому автор не просто розкриває важливі морально-філософські категорії, але й передусім ставить проблеми духовності своїх сучасників, пошуки ними сенсу буття, збереження історичної пам’яті й наступності поколінь, визначає витоки духовного нігілізму й споживацтва, байдужості у ставленні до національних святинь. Героями роману є прості люди із селища Зачіплянка. Старше […]...
- Собор як втілення високого духу народного (за романом О. Гончара) (2 варіант) Моя цивілізація тримається на культі Людини, що пробивається крізь осіб. Віками вона прагне показати Людину, так само, як вчить крізь каміння бачити Собор. Екзюпері Роман Олеся Гончара “Собор” у свій час виявився просто вибуховим явищем в українській літературі, оскільки автор звертається в ньому до самих першооснов людського буття, його найвищих цінностей, як-от святині народного духу, […]...
- Собор як символ духовної краси народу (за романом О. Гончара “Собор”) (1 варіант) Людина – це не степова рослина перекоти-поле, яку осінній вітер жене степом. Передусім, у неї є душа. У кожного народу – свої моральні цінності, духовні скарби. Для українців – це святий хліб і рушник, рідна мова і пісня, родина. А ше собори… Храми, до яких люди приходили зі своїми болями і радістю, горем і щастям. […]...
- “Батьки і діти” у романі 0. Гончара “Собор” І. Складна і незвичайна доля роману “Собор”. (“Собор” був заборонений і не видавався десятиліттями з багатьох причин. І одна з них – показ проблеми, яка існуваїа завжди, але якої не могло бути в Радянському Союзі – проблеми “батьків і дітей”. Та ще й цей конфлікт відбувається не на побутовому рівні, а на соціальному.) ІІ. Образи […]...
- Собор як символ духовної краси народу (за романом О. Гончара “Собор”) (2 варіант) Душа людини – вічна таємниця. Розкрити її намагалися філософи й психологи, творчі люди. Але усі вони лише трохи піднімали завісу таємничості. Кожен з них розплутував клубочок з переживань та почуттів людини по-різному. Олесь Гончар, автор роману “Собор”, розкриває духовну красу людей, використовуючи образ собору – архітектурної пам’ятки козацьких часів. Що таке, власне кажучи, собор у […]...
- Соціальна небезпечність Володьки Лободи (за романом Олеся Гончара “Собор”) Соціальна небезпечність Володьки Лободи (за романом Олеся Гончара “Собор”) З розвитком суспільства, з приходом нових ідей, з покращенням духовного стану суспільства дуже часто з’являються й негативні елементи. Так, наприклад, було після Національно-Визвольної війни українського народу у XVІІ-му столітті, з’явилися деякі полковники, які захищали лише свої інтереси, робили все тільки для себе… Так сталося і СРСР. […]...
- Висвітлення складних проблем сучасності в романі О. Гончара “Собор” (1 варіант) Мабуть, не створено й досі більш актуального й дискусійного, глибокого й вражаючого своєю проблематикою, всеохопного твору української літератури, ніж “Собор” Олеся Терентійовича Гончара. Не тільки про долю витвору козацького таланту розповідає в романі письменник, він торкається майже всіх проблем сьогодення. Так, сьогодення, бо написаний протягом 1963-1967 років твір сприймається як тільки-но надрукований. Однією з найбільш […]...
- Моя душа – храм чи купа цегли? (за романом Олеся Гончара “Собор”) (2 варіант) “Моя душа – це храм чи купа цегли?” (за романом Олеся Гончара “Собор”) (ІІ варіант) Душа людська… Що воно таке? Так чи інакше, але є в людини дещо, що робить її саме людиною. І ми називаємо це “дещо” душею. Це слово несе в собі позитивний зміст: душа – добра, свята, рідна… І значно рідше ми […]...
- Філософія буття в романі О. Гончара “Собор” (1 варіант) “Майстер, голос якого має ціну всюди, де в пошані сила й краса духовності, гуманізму, національної свободи, – таким постає видатний письменник сучасної доби Олесь Гончар,” – так відгукувався про цього майстра слова відомий літературознавець А. Погрібний. Та є в Олеся Гончара ще одна іпостась – він філософ. А завданням будь-якого філософа є створення власної філософськи […]...
- Збереження моральних цінностей (твір у публіцистичному стилі на морально-етичну тему) Збереження моральних цінностей сьогодні є надзвичайно актуальним. Чому? Та тому що нехтування ними відбувається на кожному кроці. У школі, в цьому осередку добра й тепла, теж відчувається це нехтування. Навіть вираз такий можна почути від старших учнів: “Бути порядним сьогодні не модно”. Дожилися! Одним словом, “доборолась Україна до самого краю”. Дивна річ: за часів тоталітаризму […]...
- Розкриття загальнолюдських і моральних цінностей у новелах Григорія Косинки З-поміж блискучих талантів, що започаткували нову українську літературу, ім’я Григорія Косинки – одне з найпомітніших. Для самого письменника та його своєрідної прозової спадщини склалася трагічно, Після довгих років несправедливого замовчування до читача повертається його доробок – ледь більше тридцяти оповідань. Вже по виході першої книжки, “На золотих богів” критика зазначала: “Григорій Косинка – це, безперечно, […]...
- Собор як втілення високого духу народного (за романом О. Гончара) (1 варіант) Є в літературі імена, без яких годі уявити саму літературу. Письменник переважно сучасної теми, визначний майстер слова, Олесь Терентійович Гончар у своїх романах, повістях, новелах художньо досліджує життя кількох поколінь українського народу, в яких живе любов до чистого неба, до культури і глибинної історії роду. Таким є його роман “Собор”, який довгий час був під […]...
- Моя душа – храм чи купа цегли? (за романом Олеся Гончара “Собор”) (1 варіант) “Моя душа – храм чи купа цегли?” (за романом Олеся Гончара “Собор”) (1 варіант) Вечірній дзвін, соборний дзвін на всю велику Україну… Що провіщає, чим бентежиться, за ким ридає? А сонце запалило куполи золотоверхі, й їхнє дивне сяйво лине в блакить небес, зливаючись з високим чистим дзвоном. Велика туга в ньому і тривога, і біль […]...
- Відповідальність митця перед майбутнім (за творчістю О. Гончара і О. Довженка) Олесь Гончар у романі “Собор” піднімає важливі питання збереження людських душ, пам’яток історії і культури, рідної землі. Він з душевним болем пише про зруйновані собори, про прогіркле від заводського диму повітря. Письменник поєднує, зіставляє між собою мить і вічність, піщинку і космос, людину і природу і тривожно питає: “Що буде з нами? З людьми, заводами, […]...
- Філософія буття в романі О. Гончара “Собор” (3 варіант) … Собор лине вгору, ідеальне суголосся бань породжує мелодію, яку слухають блакитні вежі. Її чують і люди, розрізняють німу музику серед бурхливих акордів життя ті, що й у собі бережуть собори, красу почуттів і прагнень. Такими є більшість героїв роману Олеся Гончара “Собор”. Собор – світла пам’ятка легендарного козацтва, що після розгрому військом Катерини II […]...
- Спробуємо написати твір: Розкриття моральних цінностей у новелах Косинки Кожна людина має своє уявлення про навколишній світ, міряє його своєю міркою. Інколи ця мірка не дорівнює до мірки усього людства, інколи перевищує її. Але хочеться знайти ту єдину середину, з якої було б усе видно об’єктивно, без прикрас та згущення фарб. Це намагається зробити в своїх новелах Григорій Косинка, розкриваючи в творах протиріччя епохи, […]...
- Поетизація моральних цінностей українського народу в образі Марусі Чурай (за однойменним твором Л. Костенко) Ця дівчина не просто так, Маруся. Це голос наш. Це – пісня. Це – душа. Л. Костенко Чудову легенду я вам розповім. Ти разом з легендою в пісню полинь. У пісню, що склала Маруся Чурай Про місто своє, про рідний свій край. Живе в народі легенда про поетесу-співачку з Полтави – легенда про Марусю Чурай. […]...
- Розкриття загальнолюдських і моральних цінностей у новелах Григорія Косинки З порога смерті повертається до нас творчість Григорія Михайловича Косинки (справжнє прізвище – Стрілець). Повертається, щоб нагадати про тих людей, які жили вірою в світле майбуття, які без усяких компромісів зустрічали проблеми пореволюційної доби. Мавши веселу вдачу та енергійний характер, письменник активно пропагував свої твори: майстерно читав їх перед будь-якою аудиторією. Любили Косинку і любили […]...
- Розкриття загальнолюдських і моральних цінностей у новелах Косинки З-поміж блискучих талантів, що започаткували нову українську літературу” ім’я Григорія Косинки – одне з найпомітніших. Для самого письменника та його своєрідної прозової спадщини склалася трагічно, Після довгих років несправедливого замовчування. до читача повертається його доробок – ледь більше тридцяти оповідань. Вже по виході першої книжки, “На золотих богів” критика зазначала: “Григорій Косинка – це, безперечно, […]...
- Розкриття загальнолюдських і моральних цінностей уновелах Григорія Косинки З поміж блискучих талантів, що започаткували нову українську літературу, ім’я Григорія Косинки – одне з найпомітніших. Після довгих років несправедливого замовчування до читача повертається ного доробок – ледь більше тридцяти оповідань. Вже по виході першої книжки, “Назолотих богів” критика зазначала: “Григорій Косинка – це, безперечно, дуже великий здобуток і гордість нової “України”. Косинку хвилювали проблеми […]...
- Ієрархія моральних цінностей з мого погляду Яка книга у світі є скарбницею мудрості людства? За яку книгу люди йшли на смерть? З якої книги черпали свою наснагу найгеніальніші письменники світу? Зрозуміло, що це Біблія. Основна роль Біблії в сучасному світі є виховною. Біблійна мораль дуже сувора. А як часто ми порушуємо її принципи! Загальнолюдський досвід утілюють добре відомі десять заповідей. Ось […]...
- Моє ставлення до образу Володьки Лободи (за твором О. Гончара “Собор”) Першу публікацію роману О. Гончара “Собор” літературознавці й критики зустріли з захопленням, адже автор створив галерею позитивних персонажів, які працюють на благо Батьківщини. Але через кілька днів після виходу роману розгорнулася широкомасштабна акція паплюження твору: виявляв свою пильність академік Шамота, одностайно обурювалися в колективних листах “металурги”, “шахтарі”, “селяни”. Певну роль у розгромі “Собору” зіграло те, […]...
- Твір на тему: “Розкриття загальнолюдських і моральних цінностей у новелах Григорія Косинки” Григорій Косинка належить до плеяди митців Розстріляного Відродження, яких спіткала найтрагічніша доля за часів сталінізму. Можна тільки дивуватися й захоплюватися мужністю письменника, який пройшов усі випробування долі з високо піднятою головою. Після арешту він пише своїй дружині: “Прости, дорога дружино, а простивши – прощай… Побажаю тобі здоров’я. Оце, здається, все. Я дужий, здоровий!”. Ця стійкість, […]...
- Образ Володьки Лободи (за романом Олеся Гончара “Собор”) Образ Володьки Лободи (за романом Олеся Гончара “Собор”) Той будує, той руйнує… Т. Г. Шевченко “Сон” “Чи світ іде до того… що на арену виступають тільки двоє: Руйнач і Будівник… ” – говорить професор Яворницький у романі О. Гончара “Собор”. Будівники зводять величні споруди, вирощують сади і хліб, творять красу, захищають добро, бережуть собори людських […]...
- Роман О. Гончара “Собор” – символ моральної чистоти, людяності і свободи I. Твір про боротьбу добра і зла. (О. Гончар у своєму романі “Собор” пророчо розгледів небезпечні явища, котрі зароджувались у нашому суспільстві, які потім були закриті водами “застою”. Символом цього “застою” став Вододька Лобода – цинік, “духовний браконьєр”, здатний на будь-яке святотатство в ім’я кар’єри. Саме таким постає перед нами образ “номенклатурного” Володьки. Він може […]...
- “Собор” О. Гончара – роман-застереження, роман-набат О. Гончар жив у епоху, коли нове чомусь будувалося обов’язково на уламках старого, хай навіть те старе було пам’яткою мистецтва. Руйнувалися церкви і монастирі, тому що релігія була оголошена поза державою, і радянське суспільство таким чином викидало за межі своєї свідомості велику частину історичного досвіду минулого. На жаль, у нашому суспільстві дуже багато людей, які […]...
- Собор як втілення високого духу народного (за романом О. Гончара) (3 варіант) Собор, соборність, єднання… Якого глибокого змісту ці слова! У них звучить сила мудрості, єдності, сила розуму народу, який цінує і поважає себе. Собор є головним образом однойменного роману Олеся Гончара. Побудували його ще в далеку героїчну епоху козаччини наші талановиті предки, створили справжній шедевр: “… музика отих гармонійного піднятих у небо бань куполів, вона ж […]...
- Екологічні проблеми в романі О. Гончара “Собор” Роман “Собор” Олеся Гончара став справжнім явищем в українській літературі. Він порушував головні проблеми часу. Автор точним чуттям художника передчував і час оновлення суспільства, і час великої біди для народу, яку готували в ті далекі 60-і пристосуванці, юшкоїди, що мислили на рівні своїх потреб, а не на державному рівні. У чиновництва виробилася своя психологія, дикий, […]...
- Роздум над романом О. Гончара “Собор” Ростуть зараз у нашій країні собори й церкви. Щороку тільки й чутно: те з’явилася каплиця, то вибудували храм, то народжується молитовня. Що це: данина моді, або люди й справді зрозуміли, що своєю бездуховністю вони зробили гірше тільки собі й тому народжуються люди, які мають лише пустище в серце або, як ще говорять, “купу цегли”? Про […]...
- Зв’язок поколінь у романі О. Гончара “Собор” I. Захисники собору та недруги. (Саме в ставленні до собору розкриваються всі персонажі твору. Вони ніби поділяються на два умовних табори – захисників цієї величної споруди та недругів. Духовно багатими і чистими постають перед нами жителі Зачіплянки. У кожного з героїв своя доля, своя історія, свій шлях.) 1. Студент-мрійник Микола Баглай. (Справжнім красенем постає перед […]...
- Твір роздум за романом О. Гончара “Собор” Ростуть зараз у нашій країні собори та церкви. Кожного року тільки й чутно: то з’явилася каплиця, то збудували храм, то народжується молитвений будинок. Що це: данина моді, чи люди й справді зрозуміли, що своєю бездуховністю вони зробили гірше тільки собі, що тому і народжуються нездари та гультяії, бо мають лише пустку у серці або, як […]...
- Ідея духовного багатства людини в романі О. Гончара “Собор” Живе не той, хто чадить… Живе – хто Іскрить! Живіть так, молоді, щоб встигли Зоставити слід після себе путящий… О. Гончар. “Собор” “Собор” – один із перших, творів у літературі XX століття з екології в широкому розумінні слова – це і збереження архітектурних пам’яток, і народної пісні, ї душі людської – а це чи не […]...
- “Моя душа – це храм, чи купа цегли?” Твір за романом Олеся Гончара “Собор” Що зараз хвилює наших людей, чому вони радіють, від чого на їхніх обличчях з’являється смуток? Який духовний світ у сучасної людини, як вона ставиться до своєї культури, історії свого народу? Важко відповісти на питання, чи залишився в душі людській той єдиний “храм”, який єднає покоління, який є показником гуманності та чистоти, той “храм”, шо надає […]...
- Бережіть собори душ своїх (за романом О. Гончара “Собор”) В історії кожної літератури є книги, які позначають сходження культури народу до духовних висот людства. В українській літературі XX століття такою книгою є “Собор” О. Гончара. Роман стверджує силу і красу людського духу, історичної пам’яті. Він присвячений темі збереження духовної спадщини, культури, мови, мистецтва, історичних святинь народу, захисту цих здобутків. Усім філософським змістом роман “Собор” […]...
- Символічність назви роману Олеся Гончара “Собор” Олесь Гончар – свідомий та мислячий син свого народу, а тому і активний учасник його живої історії, пам’ятаючи, що Історія – “…це не тільки сива минувщина, а й суперечлива, сповнена драматизму сучасність і що цю історію нинішнього дня маємо творити вдумливо, з відповідальністю перед майбутніми поколіннями”. Опублікований уперше 1968 року “Собор” своїм публіцистичним, пристрасним пафосом […]...