Роль символів у поемі О. Блока “Дванадцять”
Відношення Олександра Блока до Жовтневої революції було неоднозначним. Він сприймав її скоріше не як історичну подію, що спричинила зміну суспільного укладу, а як подію, наповнену містикою. Як боротьбу нового світу зі старим. Ця особливість сприйняття поетом революції і відбилася в його поемі “Дванадцять”.
Відомо, що Олександр Блок був одним з самих талановитих поетів-символістів. І в поемі “Дванадцять” революція описана Блоком не прямо, а за допомогою символів. Вона представляється у вигляді вітру, вітру змін, що зносить все
Чорний вечір. Білий сніг. Вітер, вітер! На ногах не стоїть людина.
Вітер, вітер – На всім Божому світлі.
Символи є в поемі основним засобом зображення. Вони різноманітні і різні, і всі глибокі по значеннєвому навантаженню. Наприклад, старий світ Блок порівнює з безрідним псом:
Стоїть буржуй, як пес голодний, Стоїть безмовний, як питання. І старий світ як пес безрідний, Стоїть за ним, піджавши хвіст.
Старий світ представлений у поемі ще декількома способами-символами: баринею в каракулі, бабусею, невеселим “товаришем попом”, “письменником, витією”. Треба сказати, що
Це теж глибоко символічно. Поет хоче сказати, що нове життя прийде із самих “чорних” глибин. З тих глибин щиросердечної порожнечі дванадцяти, котрим “нічого не жаль”. Білі кольори використовуються Блоком для вираження його думки про здатності революції очистити старий світ від усього брудного – поет у це щиро вірив.
Блок показує і подвійність вчинків дванадцяти. З одного боку, вони йдуть до нового життя, до справедливої розправи з “шолудивим псом”, з іншого боку, їхні руки обмиті кров’ю реальної людини. Безглузде вбивство Катькі – ще одне підтвердження повної щиросердечної спустошеності. “Яка тьма!” – говорить один з них.
Тьма – це теж символ, символ тьми безвір’я. Недарма вони радісно скандують: “Воля, ех, ех, без хреста!” Що ж це за воля?
Замикайте поверхи, Нині будуть грабежі! Відмикайте льоху – Гуляє нині голота… Уж ножичком Полосну, полосну!..
Ти, лети, буржуй, воробишком!
Але чому ж тоді “У білому віночку із троянд – спереду – Ісус Христос”? Цей символ поеми найбільш складний. Гумільов, обговорюючи із Блоком цю тему, виразив думку, що це місце в поемі здається йому “штучно приклеєним”.
Блок же на це відповів: “Мені теж не подобається кінець… Коли я закінчив, я сам зачудувався: чому Христос. Але чим більше я вдивлявся, тим ясніше бачив Христа”.
Одні зв’язують присутність у поемі цього символу з виправданням Блоком революції, інші, навпроти, затверджують, що він хотів попередити про її страшну руйнівну силу.
Як би то не було, Олександр Блок за допомогою символу Христа – Бога і посланника Бога, нагадує нам про вічні цінності – добро, красу, любов. Вони не повинні бути забуті людьми на догоду навіть самим справедливим соціальним діянням. Роль символів у поемі Блока “Дванадцять” дуже велика.
Якщо їх узагальнити, ми глибше проникнемо у зміст поеми – це не тільки боротьба нового зі старим, але й більш широко – протистояння світла і тьми, добра і зла. Символи дозволяють нам також більш виразно відчути описані поетом події. Вдале художнє втілення у поемі революційних подій поставило цей добуток Блока в ряд найбільш яскравих і правдивих добутків, присвячених цій тематиці.