Роман А. Н. Толстого “Емігранти”

Олексій Миколайович Толстой прожив в еміграції ледве біль трьох років. Свої враження про цей час він описав у романі “Емігранти”. Він написаний на фактичному матеріалі, тому, крім декількох жіночих фігур і Налимова, інші герої – історичні реальні люди, але всі вони лише тло, на якому розгортається Історія безпрецедентної по того часу “Військової організації для відновлення імперії”. Її очолював міжнародний аферист, козачий полковник Магомет Бек Хаджет Лаше. Цей по – своєму неабияка людина, автор декількох романів, залишив

діяльність бульварного письменника, щоб використовувати своє перо для створення інструкцій і наказів про знищення людей

Організація, що поєднує генералів і офіцерів царської армії, на заміській віллі Баль Станес, під Стокгольмом, робила вбивства не тільки політичних діячів, але й часток осіб, попередньо змушуючи їх під катуваннями підписувати документи, що відкривають двері сейфів; здійснювали вони й інші злочини. Ліга вбивць провалилася досить швидко, уже в 1919 році, і, незважаючи на кривавий характер своїх діянь, навряд чи звернула б на себе велика увага, якби не одна обставина. Із брошури В. Злодійського “У

світі мерзенності запустіння. Російська білогвардійська ліга вбивць в “Стокгольмі” (М., 1919) стало відомо, що ліга була однієї з перших терористичних організацій, дії якої явно санкціонувалися англійською, французькою, американською й шведською владою, тобто в основі її лежала не офіційно міжнародна доктрина, що оформилася ще, антикомунізму й антисоветизма.

Убивство Злодійського, Войкова, спроби замаху на інших радянських дипломатів показували, що боротьба в міжнародному масштабі велася не тільки за допомогою “пропаганди”. Співтовариству реакційних сил протистоїть солідарність народів європейських держав, що підтримують Велику Жовтневу революцію, прогресивна інтелігенція, що у романі А. Толстого персоніфікує шведський журналіст Бистрем. Він робить подорож у Росію аж ніяк не як турист і переконується в рішучості росіян іти до кінця по обраному шляху. Все більше тяжіння до розсудливих кіл почали випробовувати емігранти, що знайшли в собі сили реально глянути на происходящее навколо, устати вище особистих негод, які їм довелося пережити. Серед них видавець однієї з лівих емігрантських газет Ардашев, убитий зграєю Хаджет Лаше, і Віра Юріївна, утягнена в аферу й приречена на загибель.

Вона розуміє весь жах свого положення: бути принадою для жертв… Але бажання знайти реальний вихід з тупика емигрантщини початок народжуватися в ній раніше. Думка про батьківщину підтримує Віру в самі важкі мінути життя. Її образ у романі посідає значне місце

Письменник, протиставляючи Віру спустошеному Налимову, відзначав в одному з начерків: “Віра повна трагізму, тобто людського змісту, тобто життя. Він тінь. Вона гаряче життя”.

Але відродитися Вірі не призначена – така логіка подій. Патріотично настроєний письменник був переконаний, що росіянин людина в час горя й випробувань, що випали на частку його батьківщини, повинен бути разом з нею, з народом, щоб звалити на свої плечі ваги загального лиха. Доля самого А. Толстого – наочний приклад того, якої повинен бути патріот своєї Батьківщини, що пройшов через горно революції, емігрантські скитания, у підсумку принявший правду народу. Роман побачив світло тільки у вісімдесяті роки XX століття, при житті письменника, як ми бачимо, так і не був надрукований, незважаючи на той оптимістичний настрой, що він містив


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Роман А. Н. Толстого “Емігранти”