Романи “Марія” Уласа Самчука та “Жовтий князь” В. Барки – книги “українського Апокаліпсису”
I. Тема голодомору. (Обидва романи торкаються страшної теми голодомору в Україні, що стався в 1932-1933 роки. Головними героями письменники обрали простих українців-селян, але через призму голодомору кожен зобразив різні речі. Символи та образи у кожного автора були свої. Попри те, що тематика творів однакова, проте вони вийшли різними.
Безумовно, ці твори є гармонійним доповненням одне одного. Кожен творець, маючи перед собою полотно, зображує епізоди у своєму стилі, хоча тема шедеврів одна.)
II. Образи романів. (Улас Самчук, зображуючи Марію,
Якщо брати до уваги роман В. Барки, то там трішки інший підхід. Автор використовує у своєму романі справжні архівні дані, які він зібрав. Головними героями Василь Костянтинович обрав звичайну українську сім’ю, яка потрапила в хижі лапи голодомору.
Тема голодомору присутня від самого початку й до кінця. Автор бере до уваги проблеми сімей, які намагаються вижити, коли люди були ладні вбити один одного заради їжі, були навіть масові випадки канібалізму. Барка чітко дав зрозуміти, яким є той “закон про п’ять колосків”. Письменник більше вдавався до опису подій, що відбувалися на “вулицях голодомору”, а не зображував переживання в сім’ї.)
III. Боротьба добра і зла. (З давніх-давен боротьба добра і зла посідала найважливіше місце в житті всіх народів. Традиційними закінченнями кожної казки була перемога добрих і відважних героїв над злими і підступними. Тому крізь призму століть пролетіла ця боротьба, знайшовши відбиток в усіх жанрах літератури. Однією з головних проблем роману У. Самчука “Марія” є протистояння добра і зла.
Головна героїня проходить тяжкі випробування, які перемішані, неначе фарби, у різні кольори. Народилася Марія – біла цяточка на тлі жорстокого світу людини – у щасливій люблячій родині, потім смерть батьків і найми. Сповнена надій, Марія стала прекрасною дівчиною, зустріла перше кохання, але й тут втрутилось зло в образі царського режиму і змусило коханих розлучитися. Марія вийшла заміж за Гната – і тут її спіткало лихо: зла доля забрала дітей. Царський режим змінила радянська влада, а життя Марії знову торкнулася темрява.
Події змінювали одна одну, життя минало в боротьбі з темрявою і пошуках світла, добра.
Василь Барка теж ніби нагадує своїм читачам про дві форми вияву вічності – добро і зло. На початку роману він робить наголос на силі добра: сонячний ранок, мати одягає маленьку Оленку до церкви. Вічне почуття материнства заступає все як конкретний вияв добра. Але дуже скоро запанував скрізь “жовтий князь” – чорною хмарою повисла над селянами кампанія з вилучення хліба, яка несла смерть, руїну, перше відчуття голоду. У душах людей – таке саме спустошення, як і в коморах, а також страх перед невідомістю.
Родинні трагедії Марії зумовлені жахливим часом. Помирають батьки, діти, від голоду в німецькому полоні гине син Димко, деморалізується розхристана душа Максима. Саме епізод страти батьком свого сина є найтрагічншіим і вражає своїм натуралізмом: “Швидкими кроками підійшов до нього і раз, другий розмахнувся і опустив сокиру… ” Рідний батько “Корній сік і сік, як малий хлопчина січе кропиву чи бур’ян, поки не втомилася рука… “
Змальовані В. Баркою докладні, вражаючі реалізмом картини смерті селян та їхніх дітей. Викривальність “Жовтого князя” супроводжує весь текст твору. З особливою силою використовує автор викривальний пафос через зображення трагедії родини Мирона Катраника, в якій вимерли всі, лишився тільки наймолодший – Андрійко.)
IV. Проблема духовності. (Як одна із основних, розкривається проблема людяності та духовності в обох романах. Улас Самчук вірив у те, що Україна ще відродиться, заживе щасливо, тому фінал роману життєствердний. Марія бачить сонце, а Гнат (її перший чоловік) бачить, як “воскресають мертві…
Встають і співають радісні пісні… ” Гнат цілує старечу руку своєї колишньої дружини-красуні і сяє яскраве сонце. Це – символ продовження життя, яке буде набагато кращим.
В. Барка проблеми духовності, щирості й доброти розкриває через символічний образ церковної чаші, яку, ризикуючи життям, селяни врятували і зберегли. Про цю схованку знає Андрійко, може, тому й залишився єдиний з усієї родини живий, щоб віднайти цю чашу, – нехай вона знову засяє в церкві. Такий обнадійливий символічний фінал роману, його духовне наповнення спонукає читачів до гордості за українську націю, за дітей, які не зламалися й вистояли заради людяності та любові.)
V. Знахідки в історії України. (Ці романи є справжніми художніми документами, які сповнені болю та нездійсненних мрій мільйонів людей. Сторінки творів ніби заляпані кров’ю померлих героїв, віють холодом смерті – це є правда, цього не можна викинути з пам’яті народної, забути. Це ті чорні сторінки нашої історії, які мусить знати кожен українець. Знати правду, а не “архівні” сухі дані статистики.)
Related posts:
- Голодомор 33 року – найстрашніша трагедія українського народу (за романом В. Барки “Жовтий князь”) (2 варіант) “Ноги пухли. І я уже ходив, тримаючись за паркан і стіни, там, де вже лежали мертві. Я не надіявся, що виживу. Та мука голоду аж до передсмертної лінії жахлива… “ Голодомор 1932-33 рр. – одне з найстрашніших явищ в історії нашої держави. Тоталітарна система винищила велику частину українського народу, а багато людей на все життя […]...
- Родина Катранників як уособлення українського народу в романі В. Барки “Жовтий князь” Роман Василя Барки “Жовтий князь” був створений під враженнями від жахливого голодомору 1932-1933 років. Автор спирається на реальні історичні події XX століття – часи правління Й. Сталіна, який “благословив” політику створення голоду в Україні. На батьківщині твір був надрукований тільки після розпаду Радянського Союзу, оскільки до того часу всілякі згадки про штучний голодомор були під […]...
- Голодомор 33 року – найстрашніша трагедія українського народу (за романом В. Барки “Жовтий князь”) Жовтий князь… Хто він і чому жовтий? У романі В. Барки “Жовтий князь” – це збірний символічний образ, це втілення зла і насильства, рудий ящір тоталітарної системи, який через своїх посланців у 33-му році минулого століття приніс в Україну голод, смерть, руїну. У романі відтворено реальні події і явища голодомору. Важко читати цю страхітливу хроніку […]...
- Доля сім’ї Катранників – уособлення долі українського селянства (за романом В. Барки “Жовтий князь”) У 1989 році Василь Барка написав передмову до роману “.Жовтий князь”, у якій визначив три взаємопов’язані ідейно-тематичні лінії твору, три його структурні плани: реалістичне змалювання трагедії родини Мирона Катранника під час голодомору; передача внутрішнього, психічного стану людини, яка гине від голоду; духовний вимір зображуваних подій. Голод, неначе страшна повінь, неначе жахлива чума, поступово входить в […]...
- Голодомор 33 року – найстрашніша трагедія українського народу (за романом В. Барки “Жовтий князь”) (1 варіант) Василь Барка – це, звичайно, передусім поет, представник елітної модерної поезії з ідеалістично-містичним світоглядом. Він був одним з тих поетів, які значно розширили стильові горизонти української літератури. Але український читач перш за все знає його як прозаїка, автора роману “Жовтий князь”. До речі, всі критики констатують, що у своїх романах “Рай”, “Жовтий князь” та інших […]...
- “Марія” Уласа Самчука – роман-документ про геноцид українського народу (3 варіант) Мабуть, немає більше жодної країни, в історії якої було б стільки “білих” плям, що лякають своєю жахливою чорнотою, скільки маємо їх в історії України. Одним з таких невідомих фактів нашої історії був голодомор 1932-33 років. Радянська історія старанно приховувала, а потім заперечувала факт голодомору – історичного страждання української нації, що був відомий всьому світові. Тому […]...
- Трагедія українського села (за романом Уласа Самчука “Марія”) У житті, як на довгій ниві – все трапляється. Перед нами розгортається епопея життя головної героїні однойменного роману “Марія”. У. Самчук навмисне показує її життя читачеві від першого дня появи на світ. Народилася вона щасливою дитиною. У неї були люблячі, лагідні батьки. Але життя – це, як правило, синтез білих і чорних кольорів, щасливих і […]...
- “Марія” Уласа Самчука – роман-документ про геноцид українського народу (2 варіант) До зображення образу матері звертався не один письменник. Згадаємо, наприклад, образ матері у Тараса Шевченка, його наймичку, яка готова йти за своїм сином хоч на край світу, його божественно-міфологічні образи матерів з дитиною, згорьовних українських жінок. Та й кожен український поет чи прозаїк так чи інакше виписував у своїх творах її – першооснову людського існування, […]...
- Сенс назви твору Василя Барки “Жовтий князь” Василь Барка писав тільки про те, що пережив сам. У 1932-33 pp. в Україні лютував голод. Письменник жив тоді в Краснодарському краї, працював у художньому музеї і був свідком того, що й до Кубані докотилася хвиля голодомору. За його свідченням, там вимерла третина населення. Барка теж голодував, на його тілі було багато ран, які розійшлися […]...
- Дві віри – селянина Мирона Катранника і більшовика Григорія Остроходіна (за романом В. Барки “Жовтий князь”) Дві віри – селянина Мирона Катранника і більшовика Григорія Остроходіна (за романом В. Барки “Жовтий князь”) І. Роман В. Барки “Жовтий князь” – перший в українській літературі великий прозовий твір про голодомор 1933 року. (Василь Барка – український письменник. Переживши страшні роки голодомору 1933 року, після еміграції за кордон написав роман “Жовтий князь” про ці […]...
- Роман-хроніка Василя Барки “Жовтий князь” – відверта розповідь про трагедію народу I. Василь Барка – український письменник з діаспори. II. “Жовтий князь” – високохудожній правдивий твір про голодомор 1933-го року в Україні. 1. Відтворення на сторінках роману всіх подробиць лихоліття (яскравий показ голодних, виснажених, пухлих від голоду людей; реалістичне зображення нещастя в сім’ї селянина Мирона Катранника). 2. Умовний розподіл численних образів роману на людей-варварів і людей-жертв […]...
- Осмислення історичної долі українського народу в період голодомору 1932-1933 рр. у романі В. Барки “Жовтий князь” Більшу частину свідомого життя В. Барка прожив в Америці, але кожною часточкою своєї душі належав Україні. За неї від уболіває, для неї пише. Письменник мріє про вільну та суверенну державу, в якій би утвердилася справжня демократія, де кожна окрема. людина була б найвищою цінністю. Знаючи, що в Україні не могли не тільки писати, а й […]...
- Художнє відтворення голодомору 1933 року (за романом В. Барки “Жовтий князь”) 1. Роман “Жовтий князь” В. Барки – найкраща християнська книжка (“Мої книжки застерігають від духовної сліпоти, блукань суспільної думки в світоглядницьких пошуках. Допомагають кожній людині “справити повеління зі Святого Письма: створити собі нове серце, щоб знайти найкращі ключі для вирішення життєвих проблем”). 2. Роман “Жовтий князь” – перший в українській літературі твір, присвячений голодомору 1933-го […]...
- Моє розуміння назви роману В. Барки “Жовтий князь” (твір-мініатюра) Роман В. Барки “Жовтий князь” – це страшна картина голодомору 1932-1933 років. І що найстрашніше – те, що ці події було організовано штучно. Але такі були часи, і саме цю “голу” правду про жах і вбивчий характер, що мали ці події, наважився, попри всі небезпечні наслідки (переслідування владою СРСР), показати нам, нащадкам, Василь Барка. На […]...
- “Жовтий князь” Василя Барки: символічний зміст жовтого кольору Василь Барка – яскрава зірка на нашому українському небі, світло од якої ще довго буде йти до нас. Його творчість належить до елітної культури. її варто осягати поступово, вона має здатність проникати у свідомість непомітно, вона вчить сучасну людину розрізняти і берегти вічне, по-справжньому вартісне. Серед його творчого доробку роман “Жовтий князь” визнано як “найкращій […]...
- Роман-хроніка Василя Барки “Жовтий князь’ – відверта розповідь про трагедію народу І. Василь Барка – український письменник з діаспори. ІІ. “Жовтий князь” – високохудожній правдивий твір про голодомор 1933-го року в Україні. 1. Відтворення на сторінках роману всіх подробиць лихоліття (яскравий показ голодних, виснажених, пухлих від голоду людей; реалістичне зображення нещастя в сім’ї селянина Мирона Катранника). 2. Умовний розподіл численних образів роману на людей-варварів і людей-жертв […]...
- Апокаліптичний світ 1933 року в романі В. Барки “Жовтий князь” Коли іноді замислюєшся, скільки страшних подій припало на долю нашого народу протягом XX століття – аж страшно стає! Репресії, що викосили цілу генерацію талановитих письменників, придушення українського слова, вільної думки, громадянського руху… Але події 1933 року стали чи не найтрагічнішими, бо стосувалися усього народу, це лихо не минуло жодної селянської родини, але ж це були […]...
- Головні герої твору “Марія” Уласа Самчука Унікальний твір Уласа Самчука “Марія” й досі не залишає читачів байдужими, адже в ньому зображена тема голодомору на Україні часів сталінської “колективізації”. Зображення деформацій духовної моделі існування українського суспільства під впливом нової більшовистської ідеології, що призвела до занепаду та смерті, висвітлено за допомогою образів героїв роману. Головною героїнею є українська селянка Марія. Автор дає її […]...
- Роман В. Барки “Жовтий князь” – реквієм жертвам голодомору 1. Україна – найголовніше в творчості і житті В. Барки (усе своє свідоме життя, живучи далеко за межами України, В. Барка присвятив їй; він не гасив надій на своє духовне повернення; вірив, що Україна відродиться і чорні дні тоталітаризму будуть переборені). 2. Роман “Жовтий князь” – один з найпомітніших творів в українській прозі XX століття: […]...
- Роман В. Барки “Жовтий князь” – книга пам’яті жертвам голодомору У 1932-1933 pp. Василь Барка сам був жертвою голодомору. Вдруге він пережив муки голоду у невеличкій кімнаті негритянського кварталу Нью-Йорка, де міг собі дозволити “одну банку риби” і миску дешевого рису на два дні. Тоді і виникли спогади про голодомор в Україні, минуле почало випливати перед його душевним зором. Наполегливо і важко Барка працював над […]...
- Життєва основа роману Василя Барки “Жовтий князь” Життєва основа роману Василя Барки “Жовтий князь” Раніше слово “емігрант” викликало в мене негативні емоції, а зараз я, навпаки, шукаю твори емігрантів, щоб прочитати правду про долю України. Я вдячна Вам, Василю Барка, Вам, Улас Самчук, Вам, Іване Багряний за те, що ви знайшли у собі сміливість і дали повну картину того страшного явища в […]...
- “Жовтий князь” Василя Барки: гуманістична ідея твору (1908-2004) Справжнє прізвище – Очерет. Народився в с Солониця Лубенського повіту на Полтавщині в козацькій родині (батько служив у козацькій частині). Навчався в Лубенському духовному училищі, згодом перейменованому у трудову школу, потім – на педагогічних курсам. З 1917 р. вчителював на Донбасі, викладав математику і фізику. Був ув’язнений владою за політичні переконання. У1928 р. виїхав […]...
- Роман-хроніка Василя Барки “Жовтий князь” – широке полотно відтворень трагедії голодомору Роман-хроніка Василя Барки “Жовтий князь” – широке полотно відтворень трагедії голодомору Хто знав, хто вів смертям і стратам лік? Де фільм, який нам показав би голод? Отой проклятий 33-й рік? Голодний 33-й рік! Скільки горя, сліз, смертей?! Страждала Україна, страждали старі й малі, сподівались на краще, але не бачили його ні восени та взимку 32-го, […]...
- Трагедія сім’ї Катранників (за романом В. Барки “Жовтий князь”) Голодомор 1932-1933 років… Це страшні роки в історії Україні. Ми знаємо про це з розповідей наших бабусь, з вивчення історії. Але повністю усвідомити жах тих часів мені допоміг роман В. Барки “Жовтий князь”. Мені дійсно було страшно і боляче читати цей роман. Трагедія сім’ї Катранників у тому, що вони жили за часів сталінської тоталітарної системи, […]...
- Аналіз твору “Марія” Уласа Самчука Роман “Марія” Уласа Самчука став свого часу справжньою сенсацією. Вражаючий страшними подробицями життя українців періоду насильницької колективізації, цей шедевр української літератури й досі нікого не залишає байдужим, знову й знову нагадуючи про страшний період голодомору 1932-1933 рр. За жанром “Марія” – роман-життєпис, адже у творі висвітлюється життєвий шлях української жінки Марії, від народження до смерті. […]...
- “Жовтий князь” Василя Барки: викривальна спрямованість 1963 року у Нью-Йорку побачив світ роман В. Барки “Жовтий князь” про штучний голодомор в Україні 1932-1933 років. Автор написав про те, що сам пережив: “Я теж був на межі смерті”. “Та мука голоду аж до передсмертної лінії жахлива”. Письменник бачив власними очима страшні картини голодної смерті. Він збирав свідчення очевидців тих подій протягом 25 […]...
- Роман-хрониця Уласа Самчука “Марія” – Нестеренко Катя Роман “Марія” Уласа Самчука був написаний у 1934 році і присвячений українському селу. В ньому автор описує голодомор 1932-1933 років, знущання більшовиків на людьми. Головна героїня – Марія. Роман починається описом дитинства дівчини і закінчується на сімдесят першому році ії життя. Кажуть, що часу не помічають тільки щасливі, але для Марії доля приготувала суспільні страждання. […]...
- Для чого людина приходить у цей світ (за романом В. Барки “Жовтий князь”) Людина – найзагадковіша у світі істота, яку Бог наділив душею і розумом. І в своїх діях вона керується саме цими чинниками, що роблять людину вищою за тваринний світ. Але людина – частка природи і цього тваринного світу, і може статися так, що звірячі інстинкти переважать її людське єство. І тоді це вже н$. людина, а […]...
- “Нема кінця нашому життю… ” Робота Уласа Самчука над романои “Марія” I. Література української діаспори. (Історія української діаспори поділяється на три головні періоди: 1921-1940 рр., коли Західна Україна перебувала під владою Польщі; 1941-1945 рр., коли діти перших емігрантів поверталися на Україну, сподіваючись на національне відродження під фашистською владою, та 1945-1954 рр., період заснування літературного об’єднання “Мистецький Український Рух”. Улас Самчук належав до цієї української діаспори. Головним […]...
- “Жовтий князь’ Василя Барки: гуманістична ідея твору БАРКА ВАСИЛЬ (1908-2004) Справжнє прізвище – Очерет. Народився в с Солониця Лубенського повіту на Полтавщині в козацькій родині (батько служив у козацькій частині). Навчався в Лубенському духовному училищі, згодом перейменованому у трудову школу, потім – на педагогічних курсам. З 1917 р. вчителював на Донбасі, викладав математику і фізику. Був ув’язнений владою за політичні переконання. У1928 […]...
- Твір за романом Уласа Самчука “Марія” Ім’я Уласа Самчука повернулося до українців через роки забуття. Роман “Марія” – своєрідна сторінка художнього відтворення історії рідного народу, його самобутності. Любов до землі – споконвічна українська традиція, бо земля саме для слов’янина є і годувальницею, і мірилом людської значущості, і виміром добробуту, і навіть моральності. Письменник підкреслює, що руйнування особистості це – “…втрата зв’язку […]...
- Роман В. Барки “Жовтий князь’ – реквієм жертвам голодомору 1. Україна – найголовніше в творчості і житті В. Барки (усе своє свідоме життя, живучи далеко за межами України, В. Барка присвятив їй; він не гасив надій на своє духовне повернення; вірив, що Україна відродиться і чорні дні тоталітаризму будуть переборені). 2. Роман “Жовтий князь” – один з найпомітніших творів в українській прозі XX століття: […]...
- Образи “Xліботрусів” у романі В. Барки “Жовтий Князь” Живучи в Америці, Василь Барка ніколи не переставав любити свою Батьківщину, кожною часточкою своєї душі він належав їй. Знаючи, що в Україні було заборонено не тільки писати, але й навіть згадувати деякі трагічні сторінки історії українського народу, письменник вважає своїм обов’язком відкрити правду про жахливі події, що відбувалися в Україні в 1932-1933 роках, і пише […]...
- Сім’я Катранників у романі Василя Барки “Жовтий князь” – втілення страхіть голодомору Сім’я Катранників у романі Василя Барки “Жовтий князь” – втілення страхіть голодомору Все зміниться! Буде без Насильства, злиднів, неправди. Хочемо – не хочемо, зміниться… Бо на небі Сонце. / Василь Барка / У світовій історії не зафіксовано голоду, подібного тому, що випав на долю України – однієї з найродючіших і найблагословенніших країн світу. Житницею називали […]...
- Члени родини Катранників – носії загальнолюдських ідеалів (за романом В. Барки “Жовтий князь”) Головними героями твору В. Барки “Жовтий князь” є селяни – родина Катранників. Сам автор назвав свій твір родинною хронікою. Тема роману – голод тисяча дев’ятсот тридцять третього року. Це був страшний час, коли в Україні загинуло багато людей. Нічого було їсти, траплялися навіть страшні випадки людожерства. Василь Барка показав усі темні сторони життя людей, але […]...
- Жовтий князь Василя Барки: гуманістична ідея твору Справжнє прізвище – Очерет. Народився в с. Солониця Лубенського повіту на Полтавщині в козацькій родині (батько служив у козацькій частині). Навчався в Лубенському духовному училищі, згодом перейменованому у трудову школу, потім – на педагогічних курсах. З 1917 р. вчителював на Донбасі, викладав математику і фізику. Був ув’язнений владою за політичні переконання. У 1928 р. виїхав […]...
- Співвідносність образів Матері Божої і героїні твору Уласа Самчука “Марія” Образ головної героїні роману У. Самчука “Марія” дуже подібний до найве – личнішого жіночого образу Марії, матері Ісуса Христа. Мати Божа супроводжує Марію все життя. Її прихід до церкви – це зустріч саме з Богородицею, від якої жінка черпає спокій, радість і силу. Під час вінчання Марії з Гнатом, їх благословляли “непростими образами. Не було […]...
- Голодомор 1932-33 рр. у романі “Марія” Уласа Самчука Голодомор 1932-33 рр. у романі “Марія” Уласа Самчука 1933 року світову громадськість приголомшило нечуване в історії лихоліття, яке спало на голову українського народу – організований сталінсько-більшовицькою системою СРСР голодомор, що призвів до зменшення українців на одну п’яту, – сучасні дослідники обчислюють кількість жертв порядком 7,5-8 мільйонів. Психічні відхилення мертвих канули в небуття разом з їхніми […]...
- Гімн світлому образу Матері (за романом Уласа Самчука “Марія”) Все упованіє моє На тебе, мати, возлагаю, Пренепорочная, благая! Т. Шевченко “Але пригадай, сестро, ту Марію, ту Святу Матір, що родила світові Бога живого… І пригадай велику Матір, яка день і ніч стояла під хрестом розп’ятого Сина. Пригадай Її велику мужність, попроси у Неї сили пережити твоє горе і видержати так само, як це видержала […]...
- Тільки краса може збудити життя серця (за романом В. Барки “Жовтий князь”) Багато випробувань випало на долю нашої країни протягом всього її існування. Але однією з найстрашніших подій став голодомор тридцять третього року. У світовій історії не було зафіксовано голоду, подібного тому, що пережила Україна. За підрахунками вчених, ця трагедія прирекла на смерть від голоду більше восьми мільйонів людей. А в тих, хто вижив, назавжди залишаться в […]...