Романтична повість-казка про піднесену любов
Я зрозумів одну нехитру істину. Вона в тому, щоб робити чудеса своїми руками.
О. Грін
“Казка потрібна не тільки дітям, але й дорослим”, – писав Костянтин Паустовський. Саме таку казку склав О. Грін, шукач чудесного, що марить морем і вітрилами, людина, про яку з перших кроків у літературі складалися легенди. Він написав феєрію-казку про те, що щастя – справа власних рук людини, що мрію не треба чекати – їй потрібно сміливо йти назустріч.
Червоні вітрила – спочатку з’являються перед нами як конкретний предмет – іграшка,
Красивий принц посадить тебе в човен, привезе на корабель, і ти виїдеш назавжди до блискучої країни, де сходить сонце і де зірки спустяться з неба, щоб привітати тебе з приїздом”.
Казкар посіяв у душу юної Ассоль
Герої Гріна відрізняються від оточуючих людей. Мешканці Каперни живуть приземленно. А ті, хто хотів жити інакше, іноді не витримували тиску оточуючих: так, став п’яницею добрий вугляр, що завдяки Ассоль зміг побачити ніжні розписи на лозинах старого вугільного кошика.
У світі несправедливості, у якому живуть герої Гріна, добро так само незвичайне, як червоні вітрила.
Основний конфлікт “Пурпурових вітрил” – конфлікт мрії Ассоль і дійсності, піднесеної натури з реальним життям. Образ вітрила використовувався в літературі багато разів. Вітрило немов кличе в невідому далечінь, де на героя чекає прекрасне майбутнє, щастя. Але вітрила зазвичай бувають із грубої парусини сірого кольору, а тут – червоні й шовкові. Такі вітрила можна зшити, але в житті подібне марнотратство зустрінеться нечасто.
Це диво, але рукотворне. Пурпурові вітрила – символ здійсненної мрії, неминучого торжества сил добра над силами зла. Думкою звертаючись до дочки, Лонгрен думає: “Багато доведеться в майбутньому побачити тобі не пурпурових, а брудних і хижих вітрил; здалеку – ошатних і білих, поблизу – рваних і нахабних”.
Пурпуровий колір набуває в творі особливого смислу. Пурпуровий колір – колір життя. Пурпуровий колір для героїв О. Гріна має символічне значення: він говорить про те, що можна досягти незбутнього, перетворити казку на реальність. Пурпурові вітрила – це справа рук самої людини.
Капітан Грей скаже чудові слова: “Я зрозумів одну нехитру істину: Вона в тому, щоб робити так звані дива своїми руками”. Пурпурові вітрила – це казка, що стала дійсністю, дивом, так просто зробленим людиною для іншої людини. Грей знайшов своє щастя, коли подарував Ассоль її дитячу мрію. Фінал повісті звучить як гімн мрії, як торжество духовного початку в людині. Грін стверджує, що шлях людини повинний бути освячений великою заповітною метою.
Вона додасть йому стійкості і шляхетності у боротьбі з негодами життя. Казкові пурпурові вітрила допомагають читачеві дійти висновку, що високе покликання людини в тому, “щоб робити так звані дива своїми руками”.
Багато поколінь читачів із захопленням читають цю прекрасну казку. І щоразу Грін переконує нас, що людина не може жити без високої мрії, що в кожному серці живуть свої червоні вітрила. Вони наближаються до берега, що чекає їх, і кожну мить здійснюється багато надій, великих і маленьких.