Ромео й Джульетта характеристика образа Ромео Монтекки
Ромео Монтекки – один з головних героїв трагедії. На початку п’єси – це юнак, якого цілком поглинає надумана пристрасть до Розалинде, нісенітній і неприступній красуні. Про свою любов до неї Р. озивається з гіркотою й цинізмом молодика: “Що є любов?
Безумье від вигару, гра вогнем, що веде до пожежі”.
Однак Р. уперто продовжує домагатися від Розалинди взаємності, хоча всі його друзі не схвалюють його вибір. Все говорить про те, що пристрасть Р. штучна, що він видумав собі предмет для поклоніння. Чому? Швидше за все, з тієї причини,
Він байдужий до ворожнечі між сім’ями Монтекки й Капулетти, йому далека спрага перемоги над ворогом, йому претит убивство У цьому світі він шукає те, що вище миру, але душа його ще недосвідчена й готова прийняти за любов звичайне захоплення.
Будучи натурою палкої й мрійливої, Р. з усією наївністю юності намагається розігріти в собі почуття поверхневої симпатії, перетворити його в полум’я всепожираючої пристрасті. Шекспір нічого не говорить про причини, що спонукують Р. шукати прихильності в Розалинди, але можна догадатися, що, по суті, він шукає не любові,
/І колеться, і жжется, як терник”. Але його злі й пихаті мовлення смішні, тому що, як тільки він відкриває у своїй душі справжнє почуття до Джульетте, він миттєво забуває про Розалинде. Цього разу його любов – справжня, а не мнима, тому що вона повністю перетворює світовідчування Р. Відтепер він бачить мир і себе в ньому іншими очами Любов, піднімаючи його над дійсністю, не відриває його від життя, навпроти, наближає до неї й дозволяє побачити все в яснім світлі.
Р. від природи наділений тонким і чутливим серцем, він здатний передчувати своє майбутнє. Коли він у компанії із друзями й родственникамисобирается проникнути переодягненим на свято в будинок Капулетти, їм володіє неясне відчуття лиха: “Невідоме щось, /Що заховано поки ще в тьмі, /Але зародиться з нинішнього балу, /Передчасно вкоротить мені життя/ Провиною якихось страшних обставин”. Р. намагається боротися з долею, але страсті беруть над ним верх Навіть знаючи, що він губить себе, Р. б’ється на двобої з Тибальтом, братом Джульетти, і вбиває його, підкоряючись сліпій спразі мести, що сам же глибоко нехтує.
Шекспір не мораліст, і його герої ніколи не бувають або позитивними, або негативними.
Р. , хоча й мимо своєї волі, стає причиною загибелі Меркуцио, якого Тибальт смертельно ранить з-під його руки. Перед тим як випити отрута на могилі Джульетти, Р., що збожеволіла від горя, приймає виклик Париса й убиває ні в чому не винного юнака. Симпатії читача безумовно на стороні Р., але автор, малюючи трагичний шлях його життя, показує, як згубні страсті і як вони владні навіть над такою світлою й піднесеною душею
Related posts:
- Трагедия любви Ромео и Джульетты (по драме Шекспира “Ромео и Джульетта”) Исконная вражда семей меж ними Разрыла пропасть страшной глубины. В. Шекспир Сюжет драмы В. Шекспира “Ромео и Джульетта” построен на старинной легенде XIV столетия, события в которой происходят в Вероне во времена герцога делла Скала. Хорошо зная обычаи и быт Италии того времени, автор превращает эпос в драму. Жизнью Вероны управлял князь, который был законодателем […]...
- Краса юнацької закоханості в трагедії У. Шекспіра “Ромео й Джульетта” Нікого вже не дивує, що в багатьох країнах існують пам’ятники літературним героям. У Данії – андерсеновской Русалочке, у Голландії – комісарові Мегрэ, в Іспанії – Дон Кихоту. Але в Італії, у Вероні, існує унікальний пам’ятник – могила Джульетты Капулетти. Італійка, що ніколи не жила, створеною уявою великого англійця, стала такою ж реальною особистістю, як і […]...
- Карпатські Ромео і Джульетта (за повістю “Тіні забутих предків”) “Тіні забутих предків” М. Коцюбинського – один з найпоетичніших творів української літератури. Основою її став фольклор Гуцульщини, закарпатської частини України. Під час написання повісті Гуцульщина вже кілька століть була відірвана від України, там сформувався окремий діалект, своєрідні обряди, свій побут та традиції. Коцюбинський відкрив цей самородок для всієї країни, підкресливши у назві, що герої – […]...
- Конфлікт забобонів у трагедії Вільяма Шекспіра “Ромео й Джульетта” Вільям Шекспір – представник епохи Відродження, коли думки й почуття людини наповнювалися новими ідеями. Але в ту жорстоку епоху гуманістичним ідеям Відродження не призначено було перемогти, і Шекспір з гіркотою відчував це. У своїх п’єсах він зображує зіткнення ідеалів Відродження з дійсністю, і фарби цих п’єс стають похмуріше. У Творчості Шекспіра починає звучати тема загибелі […]...
- Виклад трагедії Шекспіра “Ромео й Джульетта”. Акт третій Акт третій. Сцена перша Меркуцио й Бенволио йдуть по площі у Вероні. Бенволио вмовляє друга провести жаркий день подалі від наближених Капулетти, зустрівши яким, вони неминуче вплутають у сварку. Меркуцио, як завжди, жартує над іншому, як раптом з’являється Тибальд. Він звертається до друзів Ромео, але Меркуцио говорити з ним не має наміру: “Як, слівце. одному […]...
- Виклад трагедії Шекспіра “Ромео й Джульетта”. Акт четвертий і п’ятий Акт четвертий. Сцена перша Парис сповідається в брата Лоренцо. Він розповідає про швидке весілля із Джульеттой. Чернець здивований, що Парис не запитав у нареченої про її почуття. Парис пояснює, що не став говорити із Джульеттой через жалобу по Тйбальду. Входить Джульетта. Парис розмовляє з дівчиною як зі своєю нареченою, не сумніваючись у її любові, Джульетта […]...
- Ромео и Джульетта (краткое содержание) – Уильям Шекспир Автор предпослал своей знаменитой трагедии пролог, в котором изложил использованный им бродячий сюжет эпохи итальянского Ренессанса: “Две равно уважаемых семьи / В Вероне, где встречают нас событья, / Ведут междоусобные бои / И не хотят унять кровопролитья. / Друг друга любят дети главарей, / Но им судьба подстраивает козни, / И гибель их у гробовых […]...
- Что общего и отличного между пьесой “Ромео и Джульетта” и повестью “Тени забытых предков” Летом 1911 года Коцюбинский, возвращаясь из Капри, где он лечился, решает осуществить давнюю мечту – посетить Карпаты. Короткое посещение Криворовны еще не дало писателю достаточно материала для произведения. Желание написать о “необыкновенном сказочном народе” – гуцул не оставляет его. Теперь, в 1911 г., вторично прибыв к Криворовны, писатель изучал жизнь, их обычаи, быт, фольклор, записывает […]...
- Твір на тему: “Характеристика Ромео і Джульєтти” Ромео і Джульєтта – двоє з найбільш відомих героїв літератури, коли мова заходить про любов. Даний твір Вільяма Шекспіра – справжній символ великого кохання між молодими чоловіком і жінкою. У той же час, як усім нам чудово відомо, в будь-якому творі найголовніше – це його герої. Саме з цієї причини для розуміння цього прекрасного твору […]...
- На дні характеристика образа Сатину Костянтина Сатин Костянтин – один з мешканців нічліжки, що був телеграфіст. По його власних словах, замолоду він грав на сцені, добре танцював і був веселою людиною; але, убивши людини, що обманули його сестру, потрапив у в’язницю й зовсім змінювалася. С. – картковий шулер і п’яниця, у мовленні якого іноді проявляються залишки колишньої “інтелігентності”, хоча й у […]...
- Злочин і покарання характеристика образа Мармеладовой Сонечки ЗЛОЧИН І ПОКАРАННЯ (Роман, 1866) Мармеладова Сонечка – дочка Мармеладова, повія. Належить до катеГореї “лагідних”. “…Малого росту, років вісімнадцяти, худенька, але досить гарненька блондинка, із чудовими блакитними очами”. Уперше читач довідається про неї зі сповіді Мармеладова Раскольникову, у якій він розповідає, як С. у критичний для сім’ї момент у перший раз пішла на панель, а […]...
- Прощай, зброя! характеристика образа Фредерика Генрі Генрі Фредерик – головна діюча особа роману, лейтенант. Хемингуей досліджує генезис надламаного покоління, простежуючи процес становлення його життєвих цінностей. Лейтмотив такого становлення, що протікає в координатах гордої замкнутості в собі й навмисної відчуженості від усякого роду життєвої суєти (ця відчуженість майстерно аранжована неповторно хемингуеевскойстилистикой підкреслено безпристрасної, далекого видимої емоційності оповідання), – категоричне неприйняття героєм Хемингуея […]...
- Що робити характеристика образа Віри Павлівни (Розальской) ЩО РОБИТИ? З оповідань про нових людей (Роман, 1863) Віра Павлівна (Розальская) – головна героїня. “…Висока струнка дівчина, досить смаглява, із чорними волоссями – “густі гарні волосся”, із чорними очами – “ока гарні, навіть дуже гарні”, з південним типом особи – “начебто з Малороссии; мабуть, скоріше навіть кавказький тип, нічого, дуже гарне особа, тільки дуже […]...
- Дитинство. Отроцтво. Юність характеристика образа Епифановой Авдотьи Василівни ДИТИНСТВО. ОТРОЦТВО. ЮНІСТЬ (Трилогія, 1851 – 1855) Епифанова Авдотья Василівна – сусідка Иртеньевих, потім друга дружина Петра Олександровича Иртеньева, батька Ні-Коленьки. Оповідач відзначає її жагучу, віддану любов до чоловіка, що, однак, анітрошки не заважає їй любити красиво одягатися й виїжджати у світло. Між нею й молодими Ирте-Ньевими (за винятком Любочки, що полюбила мачуху, що відповідає […]...
- Метаморфози характеристика образа Луна Луна – персонаж 3-й книги “Метаморфоз”. Овідій розділив історію перетворення гірської німфи в луну на дві частини: спочатку німфа втрачає власного голосу, потім – тіла. Це дозволило зв’язати оповідання про неї із сюжетом про Нарцис. Здатність самостійно говорити е. втратила з волі Юнони. Помста ревнивої богині наздоганяє не тільки тих, з ким їй змінює Юпітера, […]...
- Скупий лицар характеристика образа Барон СКУПИЙ ЛИЦАР (Сцени із Ченстоновой трагікомедії “The covetous Knight”, 1830) Барон – батько молодого лицаря Альбера; вихований колишньою епохою, коли належати до лицарства значило насамперед бути сміливим воїном і багатим феодалом, а не служителем культу прекрасної дами й учасником придворних турнірів. Старість звільнила Б. від необхідності надягати панцири (хоча у фінальній сцені він і виражає […]...
- Пригоди Тома Сойера характеристика образа Гекльберри Фін Гекльберри Фін – бездомний обшарпанець, юна парія Санкт-Петербурга на Міссісіпі, син міського п’яниці, “ледачий, невихований, кепський хлопчисько”, “не визнає ніяких обов’язкових правил”, з погляду всіх матерів міста, у чиїх дітей він проте у великій пошані. Вільний птах, Г. живе в бочку, а в гарну погоду – під відкритим небом. У присвяченому йому романі Г. виконує […]...
- Сид характеристика образа Сида Сид – героїчне прізвисько, дане поваленими їм маврами донові Родриго й ставшее назвою першої трагедії французького классицистического театру. Арабське слово “сид” означає “пан”. У розвитку сюжету два вчинки Р. є ключовими: помста за батька, ображеного графом Гормасом, і переможний бій з маврами. Вони визначають не тільки характер взаємин героїв трагедії, але і її морально-етичну проблематику. […]...
- Мартін Иден характеристика образа Идена Мартіна Иден Мартін – головний персонаж роману. Із цим двадцятилітнім напівдикуном ми зустрічаємося за обіднім столом сімейства містера Морза. Знатний буржуа дякує И. М.,вступившегося за честь його сина, запрошенням до обіду. Випадкове відвідування інтелігентного будинку стає поворотним моментом у житті малоосвіченого юнака Тут він бачить інше життя, “про яку раніше тільки читав у книжках”. Тут його […]...
- Звільнений Прометей характеристика образа Прометея Прометей – бунтар, що кидає виклик і тиранії Зевса, і легкодухості всього людського роду, що виявляється опорою деспотизму. На відміну від трагедії есхила, що послужила зразком для Шеллі, гне осмислений не як проклін, а як розплата людей за власний страх перед буттям, що велить їм віддати перевагу несвободі, заглушивши в собі творчий порив. П., що […]...
- Повести Белкина характеристика образа Сильвио ПОВЕСТИ ПОКІЙНОГО ІВАНА ПЕТРОВИЧА БЕЛКИНА (1830; опубл. 1831) ПОСТРІЛ Сильвио – тридцатипятилетний офіцер-дуелянт, одержимий ідеєю мести. Історія про нього повідана И. П. Белкину якимось полковником И. Л. П., в ініціалах якого легко прочитується натяк на знаменитого бретера тої пори И. П. Липранди; оповідання ведеться від імені И. Л. П. Полковник-Оповідач, у свою чергу, спочатку описує […]...
- Пісня про Нибелунгах характеристика образа Хагена Хаген – героїчний лиходій “Пісні про Нибелунгах”. На його рахунку два страшних злочини: убивство чоловіка Кримхильди – Зигфріда й убивство малолітнього сина Кримхильди від другого шлюбу з етцелем – Ортлиба. X. виступає в оповіданні як антипод головної героїні. У боях з датчанами й саксами, а також у ході кривавої звади з гунами від меча X. […]...
- Після балу характеристика образа Івана Васильовича ПІСЛЯ БАЛУ (Оповідання, 1911) Іван Васильович – головний герой, оповідач. Його оповідання переносить слухачів в обстановку російського провінційного міста 1840-х рр. У той час И. В. учився в університеті, ні в яких кружках не брав участь, а просто жив, “як властиво молодості”. Один раз трапилося йому бути “в останній день масниці на балі в губернського […]...
- Про любов характеристика образа Алехина Павла Костянтиновича ПРО ЛЮБОВ (Оповідання, 1898) Алехин Павло Костянтинович – головний герой, є також персонажем оповідання “Агрус”, де дається його портрет: “…Чоловік років сорока, високий, повний, з довгими волоссями, схожий більше на професора або художника, чим на поміщика”. Закінчив університет, і хоча, як він говорить, по вихованню білоручка, а по похилостях кабінетна людина, проте змушений займатися господарськими […]...
- Обломів характеристика образа Іллінською Ольги Сергіївни ОБЛОМІВ (Роман. 1859) Іллінська Ольга Сергіївна – одна з головних героїнь роману, яскравий і сильний характер. Можливий прототип И. – Єлизавета Толста, єдина любов Гончарова, хоча деякі дослідники відкидають цю гіпотезу. “Ольга в точному значенні не була красуня, тобто не було ні білизни в ній, ні яскравого колориту щік і губ, і ока не Горели […]...
- Золотий горщик характеристика образа Ансельма Ансельм – романтик-фантазер, що створює для себе особливу, казкову дійсність. Студент А. людина “не від миру цього” – це видно вже по його одежинці. На тлі навколишніх, “нормальних” людей він виглядає диваком, відрізняючись винятковою непристосованістю в найпростіших ситуаціях: у нього бутерброди завжди падають на землю намазаною стороною, а на новому сюртуку негайно ж з’являється жирна […]...
- Обломів характеристика образа Марьи Михайлівни ОБЛОМІВ (Роман. 1859) Марья Михайлівна – тітка Ольги Іллінською, що виховує племінницю після смерті батьків. Образ подібної наставниці характерний для російської літератури XIX в. Світосприймання Ольги зложилося таким, яким воно з’являється в романі, багато в чому завдяки саме М. М. , що надала своїй вихованці досить волі для прояву щиросердечних схильностей і розвитку розуму. М. […]...
- Дитинство. Отроцтво. Юність характеристика образа Иртеньева Николеньки (Миколи Петровича) ДИТИНСТВО. ОТРОЦТВО. ЮНІСТЬ (Трилогія, 1851 – 1855) Иртеньев Николенька (Микола Петрович) – головний герой, від імені якого ведеться оповідання. Дворянин, граф. Зі знатного аристократичного прізвища. Образ автобиографичен. У трилогії показується процес внутрішнього росту й становлення особистості Н. , його взаємини з оточуючими людьми й миром, процес збагнення дійсності й самого себе, пошук щиросердечної рівноваги й […]...
- Скупий характеристика образа Гарпагона Гарпагон – батько Клеанта й елизи, закоханий у Мариану. Історію, розказану Плавтом, Мольер переносить у сучасний йому Париж. Гарпагон живе у власному будинку, він багатий, але скупий. Скнарість, дійшовши до вищої межі, витісняє всі інші якості особистості персонажа, стає його характером. Скнарість перетворює Г. у теперішнього хижака, що відбито в його ім’ї, утвореному Мольером від […]...
- Пісня про моєму Сиде характеристика образа Сида Сид – головний персонаж поеми, національний герой Іспанії. Історичний прототип героя Родриго Диас де Бивар на прізвисько Сид жив у другій половині XI в. і вмер в 1099 р. Близькість поеми до її історичних подій, що породили, вплинула на стильові особливості цього добутку, які сильно відрізняються від французького героїчного епосу. Творець “Пісні про Роланда” при […]...
- Обломів характеристика образа Пшенициной Гафії Матвіївни ОБЛОМІВ (Роман. 1859) Пшеницина Гафія Матвіївна – удова чиновника, що залишилася із двома дітьми, сестра Івана Матвійовича Мухоярова, кума Тарантьева. Саме Тарантьев поселяє Обломова, змушеного шукати нову квартиру, у будиночку П. на Виборзькій стороні. “Їй було років тридцять. Вона була дуже біла й повна в особі, так що рум’янець, здається, не міг пробитися крізь щоки. […]...
- Скупий лицар характеристика образа Альбер СКУПИЙ ЛИЦАР (Сцени із Ченстоновой трагікомедії “The covetous Knight”, 1830) Альбер – молодий лицар, син скупого барона, герой трагедії, стилізованої під переклад з неіснуючого твору Ченстона (Шенстона). У центрі сюжету – конфлікт двох героїв, батька (Барона) і сина (А.). Обоє належать до французького лицарства, але до різних епох його історії. А. молодий і честолюбний; для […]...
- Котлован характеристика образа Жачева Жачев – безногий каліка, інвалід першої світової війни, що пересувається на візку. “Зубов в інваліда не було ніяких, він їх спрацював начисто на їжу, зате наїв величезну особу й гладкий залишок4 тулуби; його коричневі, скупо отверзтие ока спостерігали сторонній для них мир з жадібністю знедоленості, з тугою пристрасті, що скопилася,”. Персонаж відрізняється крайньою агресивністю, заснованої […]...
- Мертві душі характеристика образа Ноздрев МЕРТВІ ДУШІ (Поема, 1835-1841 – т. 1; опубл. 1842) Ноздрев – молодецький 35-літній “балакун, гульвіса, молодець”; третій по рахунку поміщик, з яким Чичиков затіває торг про мертві душі. Знайомство відбувається в 1-й главі, на обіді в Прокурора; відновляється випадково – у трактирі (гл. 4). Чичиков направляється від Коробочки до Собакевичу. Ноздрев, у свою чергу, разом […]...
- Метаморфози характеристика образа Ниоба Ниоба – персонаж “Метаморфоз”, фиванская цариця родом з Лідії, дружина Амфиона. Вона образила Латону (Літо) тим, що хвасталася перед нею, матір’ю всього двох дітей (Аполлона й Артеміди) своєю багатодітністю (по різних версіях, у псу було від 3 до 20 дітей, синів і дочок). На кару Аполлон убив її синів, а Артеміда – дочок. Сама Н. […]...
- Що робити характеристика образа Кірсанова Олександра Матвеича ЩО РОБИТИ? З оповідань про нових людей (Роман, 1863) Кірсанов Олександр Матвеич – один з головних героїв. У нього “русяві волосся досить темного відтінку, темно-блакитні очі, прямій грецький ніс, маленький рот, особа довгасте, чудової білизни”. Досить високого зросту, стрункий, наділений незвичайною фізичною силою. Різночинець, син переписувача повітового суду, з 12 років допомагав батькові в переписуванні […]...
- Обломів характеристика образа Обломова Іллі Ілліча ОБЛОМІВ (Роман. 1859) Обломів Ілля Ілліч – головний герой роману, парубок “років тридцяти двох – трьох від роду, середнього росту, приємної зовнішності, з темно-сірими очами, але з відсутністю всякої певної ідеї, усякої зосередженості в рисах особи… м’якість була пануючим і основним вираженням, не особи тільки, а всієї душі; а душу так відкрите і ясно світилася […]...
- Повести Белкина характеристика образа Ліза Муромська (Бетси, Килина) ПОВЕСТИ ПОКІЙНОГО ІВАНА ПЕТРОВИЧА БЕЛКИНА (1830; опубл. 1831) ПАНЯНКА-СЕЛЯНКА Ліза Муромська (Бетси, Килина) – сімнадцятилітня дочка російського пана-англомана ГриГорея Івановича, що промотався й живе на відстані від столиць, у маєтку Прилучи-Але. Створивши образ Тетяни Ларіній, Пушкін увів у російську літературу тип повітової панянки. Л. М. належить до цього типу. Вона теж черпає знання про світське […]...
- Котлован характеристика образа Вощева Вощев – головний герой повести. Прізвище персонажа асоціативно зв’язаний зі словами “загальний”, “марний”, “віск”. Повість починається з того, що В. у день тридцятиріччя звільняють із механічного заводу за його “замисленість серед загального темпу праці”: він міркував про “план загального життя” у надії “видумати що-небудь начебто щастя”. Відправившись мандрувати, В. приходить у місто, до вечора бродить […]...
- Вишневий сад характеристика образа Трофимова Пети ВИШНЕВИЙ САД (Комедія, 1903) Трофимов Петя – колишній учитель семирічного сина, що потонув, Раневской. Різночинець. Батько його був аптекарем. Йому 26 або 27 років, він вічний студент, носить окуляри й резонерствує про те, що треба перестати захоплюватися собою, а “тільки працювати”. Герой красиво проповідує віру в неодмінне настання кращого майбутнього й особисту волю, тому що […]...