Головна ⇒ 📌Довідник з української літератури ⇒ РУДЧЕНКО ІВАН

РУДЧЕНКО ІВАН

РУДЧЕНКО ІВАН (псевд. – І. Білик, Іван Кивайголова, Іван Руїна, Іван Яковенко; 02.09.1845, м. Миргород, тепер Полтавської обл. -30.09.1905, Куоккала, Фінляндія) – фольклорист, критик, письменник.

Брат Панаса Мирного. Освіту здобував у Миргородському та Гадяцькому повітових училищах. У 1860-1865 рр. служив чиновником у Гадячі й Полтаві.

В 1865- 1867 рр. був вільним слухачем історично-філологічного факультету Київського університету. З 1867 р. працював у Жито мирі, Києві, Варшаві, Петербурзі. Ще в юнацькі роки починав записувати й друкувати фольклорні твори.

Перша публікація – запис народних пісень у “Полтавских губернских ведомостях” (1860). В “Основі” (1862) надрукував фольклорний запис “Про зозуль, посмітюх і гадюк”, котрий супроводив “Увагою”, яка є, властиво, першим друкованим виступом Білика-критика.

Зібрані фольклорні матеріали друкував у виданнях: “Народні південноросійські казки” (1868, 1870), “Чумацькі народні пісні” (1874). Огляд “Этнографические работы в Западном крає в 1866 году” та статтю “О чумаках и чумачестве” вмістив у “Киевлянине” (1867), виступав з публікаціями фольклорних зразків у “Правді” та “Зорі”.

Найішідніший

періоду діяльності Рудченка припадає на кінець 60-х – 70-ті роки. В журналі “Правда” (за підписом І. Яковенко) вийшло кілька його оригінальних поезій, переспівів, низка критичних статей і рецензій. 1873 р. “Правда” публікує переклади І. Рудченка оповідань І. Тургенєва “Біжин луг”, “Тхір і Калинович” та передмову до них.

В історію української літературної критики І. Білик увійшов як автор циклу рецензій під назвою “Перегляд літературних новин” (“Правда”, 1873 – 1875). Детальному аналізові поетичних збірок “Первоцвіт” І. Кохнівченка, “Починок” І. Подушки та “Зірка” К. Соколовської передувала загальнотеоретична стаття критика, що мала програмово-настановчий характер. У ній автор висловив слушні погляди на стан і завдання української літератури, вершиною якої він вважав Т. Шевченка. На його думку, в післяшевченківський час творча активність українського письменства дедалі спадала.

Письменникам критик радить зробити вибір: “Тут тільки дві тропи: або поперед люду або між люд свій”.

З ім’ям І. Білика, співавтора Панаса Мирного, пов’язані поява першого соціально-психологічного роману в українській літературі, а також спроби теоретичного осмислення цього жанру. Стаття – рецензія на повість Панаса Мирного “Чіпка” відіграла значну роль у подальшій роботі над романом “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” і являла собою важливий документ української літературної критики. І. Білик надав романові більшої історичної конкретності: друга частина твору, розділи “Новий вік” і “Старе – та поновлене”. У Панаса Мирного на першому місці – художній живопис, вираження ідеї через образ; у І. Білика чуттєве поступається раціональному елементові, звідси велика кількість публіцистичних відступів, які часом переростають у символічно-узгальнюючі картини; він вдосконалює композицію твору. Як наслідок плідної співпраці братів Рудченків з’явилась остання, третя, редакція роману “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”, надіслана М. Драгоманову в Женеву, де й була опублікована 1880 р. Важливе значення для осмислення літературно-естетичних поглядів І. Білика має його листування з М. Драгомановим і редакцією “Правди”. І. Рудченко – автор перекладів українською мовою творів М. Чернишевського, А. Міцкевича, Г. Гейне, Дж.

Байрона та ін.

Літ.: Галичина й Україна в листуванні 1862-1884 рр. Київ; Харків, 1931; Лотоцький О. До світогляду українофільства (з листування І. Я. Рудченка з М. П. Драгомановим) 11 Праці Укр. наук, ін-ту в Варшаві. 1938.

Т. 48; Віник І. Зауваження до повісті “Чіпка” // Мирний Панас. Зібр. творів: У 7 т. К., 1969. Т. 2; Мирний Панас. І. Я. Рудченко І І Мирний Панас: Зібр. творів: У 7 т. К., 1971. Т. 7; Грицюта М. Іван Білик // Історія української літературної критики: Дожовтневий період.

К., 1988; Медуниця М. Брати і побратими. Роман. К., 1990.

Ж. Ляхова



Related posts:

  1. ПАНАС МИРНИЙ – Панас Якович Рудченко Панас Мирний (Панас Якович Рудченко) народився 13 травня 1849 року в родині бухгалтера повітового казначейства в місті Миргороді на Полтавщині. Незначною була освіта Панаса Рудченка, бо після кількох років навчання в Миргородському парафіяльному, а потім у Гадяцькому повітовому училищі чотирнадцятирічний хлопець йде на власний хліб. Чиновницька служба Рудченка почалася в 1863 році в Гадяцькому повітовому […]...
  2. Коротка Біографія Панаса Мирного ПАНАС МИРНИЙ (ПАНАС РУДЧЕНКО) (1849-1920) Панас Якович Рудченко народився 13 травня 1849 р. у м. Миргород на Полтавщині в сім’ї чиновника. Навчався в Миргородському та Гадяцькому повітовому училищах. Не маючи можливостей продовжувати систематичне навчання, наполегливо займався самоосвітою. Служив у повітових канцеляріях Гадяча, Прилук, Миргорода. 1871 р. оселився в Полтаві, де провів решту життя. Працював у […]...
  3. Рудченко Панас Якович (Панас Мирний) Панас Мирний (справжнє ім’я Панас Якович Рудченко) народив­ся 13 травня 1849 р. у м. Миргороді. Навчався він у повітових училищах Миргорода та Гадяча, а потім займався самоосвітою. Вже з чотирнадцяти років Панас Мирний почав працювати в кан­целяріях Гадяча, Прилук, Миргорода. З 1871 р. і до кінця життя письменник проживає в Полтаві, пра­цюючи в губернському казначействі. […]...
  4. Панас Мирний (1849-1920) Панас Якович Рудченко (літ. псевдонім – Панас Мирний) народився 1 травня 1849 р. у м. Миргороді на Полтавщині в сім’ї чиновника. Навчався в Миргородському та Гадяцькому повітовому училищах. Не маючи можливостей продовжувати систематичне навчання, наполегливо займався самоосвітою. Служив у повітових канцеляріях Гадяча, Прилук, Миргорода. 1871 р. оселився в Полтаві, де провів решту життя. Працював у […]...
  5. Біографія Панаса Мирного Панас Якович Рудченко (літ. псевдонім – Панас Мирний) народився 1 травня 1849 р. у м. Миргороді на Полтавщині в сім’ї чиновника. Навчався в Миргородському та Гадяцькому повітовому училищах. Не маючи можливостей продовжувати систематичне навчання, наполегливо займався самоосвітою. Служив у повітових канцеляріях Гадяча, Прилук, Миргорода. 1871 р. оселився в Полтаві, де провів решту життя. Працював у […]...
  6. Панас Мирний – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – ПОЧАТКУ XX СТ. УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – 90-Х РР. XIX СТ. Панас Мирний (1849-1920) Панас Якович Рудченко (літ. псевдонім – Панас Мирний) народився 1 травня 1849 р. у м. Миргороді на Полтавщині в сім’ї чиновника. Навчався в Миргородському та Гадяцькому повітовому училищах. Не маючи можливостей продовжувати систематичне навчання, наполегливо займався […]...
  7. ПАНАС ЯКОВИЧ РУДЧЕНКО – “ПЕРШИЙ СИМФОНІСТ УКРАЇНСЬКОЇ ПРОЗИ” (О. Гончар) 10 КЛАС ПАНАС ЯКОВИЧ РУДЧЕНКО – “ПЕРШИЙ СИМФОНІСТ УКРАЇНСЬКОЇ ПРОЗИ” (О. Гончар) ПРИКЛАДИ ПЛАНІВ ТВОРІВ Варіант 1 I. Панас Мирний як “перший симфоніст української прози”. II. Художня майстерність Панаса Мирного: 1. Особливості пейзажів та портретів. 2. Описи душевного стану героїв. 3. Ліричні відступи. 4. Багатство народної мови. III. Місце творчості Панаса Мирного в українському літературному […]...
  8. ПАНАС МИРНИЙ. ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ. “ХІБА РЕВУТЬ ВОЛИ, ЯК ЯСЛА ПОВНІ?” Тема. ПАНАС МИРНИЙ. ЖИТТЄВИЙ І ТВОРЧИЙ ШЛЯХ. “ХІБА РЕВУТЬ ВОЛИ, ЯК ЯСЛА ПОВНІ?” Варіант 1 1. Панаса Мирного в українській літературі вважають… А Романтиком. Б Засновником критичного реалізму. В Майстром-пейзажистом. Г Корифеєм української прози. 2. Панас Мирний народився 13 травня… А 1849 року. Б 1759 року. В 1858 року. Г 1831 р. 3. Батьківщиною Панаса […]...
  9. Іван Білик Білик Іван Іванович – український письменник. Народився 17 січня 1929р. в с. Градизьку, тепер смт Глобинського р-ну Полтавської області. Закінчив 1961р. Київський університет. Друкується з 1956р. Роман “Танго” (1968) – про життя української еміграції. Історичний роман “Меч Арея” (1972) розповідає про Київ і киян 5-го ст. (піддавався критиці за відступ від усталених в історіографії поглядів). […]...
  10. Білик Іван – Біографія Білик Іван Іванович – український письменник. Народився 17 січня 1929р. в с. Градизьку, тепер смт Глобинського р-ну Полтавської області. Закінчив 1961р. Київський університет. друкується з 1956р. Роман “Танго” (1968) – про життя української еміграції. Історичний роман “Меч Арея” (1972) розповідає про Київ і киян 5-го ст. (піддавався критиці за відступ від усталених в історіографії поглядів). […]...
  11. ЗНО – Тест № 11 1. Укажіть рису, яка не є притаманною жанру соціально-психологічного роману. А Великий обсяг; В багатоплановість сюжету; В невелика кількість персонажів; Г настрої, почуття, душевний стан дійових осіб висвітлено шляхом Проникнення в найглибші кутки душі. 2. Укажіть прізвище співавтора роману Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”. А І. Білик; В І. Нечуй-Левицький; Б І. […]...
  12. Мирний Панас – Біографія Панас Якович Рудченко народився 13 травня 1849 року в родині бухгалтераповітового казначейства в місті Миргороді на Полтавщині. Після кількох років навчання в Миргородському парафіяльному, а потім у Гадяцькому повітовому училищі чотирнадцятилітній хлопець йде на роботу. Чиновницька служба Рудченка почалася в 1863 році в Гадяцькому повітовому суді. Наступного року він переходить у повітове казначейство помічником бухгалтера, […]...
  13. Панас мирний (1849-1920). Справжнє ім’я – Панас Якович Рудченко Панас Мирний народився 13 травня 1849 р. у родині бухгалтера повітового скарбництва в Миргороді на Полтавщині. У сім’ї дотримувалися патріархальних звичаїв, вели натуральне господарство, багато працювали, не гордували селянами, домашньою челяддю, не відгороджували від їх своїх дітей. Навчався майбутній письменник у початкових школах Миргорода та Гадяча, за старанність і відмінні успіхи щороку нагоро-мжувався “похвальними аркушами”. […]...
  14. Творча історія роману “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” П. Мирного Роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” з’явився внаслідок глибокого вивчення письменником реальної дійсності. Його основу склали конкретні факти суспільного життя в Україні після реформи 1861 року. Для Життєвої основи роману велике значення має нарис Панаса Мирного “Подоріжжя од Полтави до Гадячого”, написаний у 1872 році і опублікований без підпису автора у львівському журналі “Правда”. […]...
  15. Історія створення роману Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?..” Роман Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”, на думку літературознавця О. І. Білецького, композиційно схожий на “будинок з багатьма прибудовами і надбудовами, зробленими неодночасно і не за строгим планом”. Одну метафору можна підкріпити другою: власне кажучи, цей місткий будинок – справа рук двох будівничих, братів Рудченків: Панаса та його старшого брата, Івана, знаного […]...
  16. Життя і творчість Панаса Мирного Реферат на тему: Життя і творчість Панаса Мирного (1849 – 1920) Панас Мирний (Панас Якович Рудченко) народився 13 травня 1849 року в родині бухгалтера повітового казначейства в місті Миргороді на Полтавщині. Незначною була освіта Панаса Рудченка, бо після кількох років навчання в Миргородському парафіяльному, а потім у Гадяцькому повітовому училищі чотирнадцятилітній хлопець йде на власний […]...
  17. Відповіді до теми: “Панас Мирний – корифей української прози” 1. Які чинники вплинули на формування світогляду Панаса Яковича Рудченка? Письменник народився 1(13) травня 1849 року у місті Миргороді на Полтавщині у родині з сильними традиціями українських національних звичаїв. Мати та нянька Ориш’ка навчили його грамоти. А під час навчання в Гадяцькому повітовому учи­лищі Панас Рудченко зблизився з відомою родиною Драгоманових, яка допомогла йому познайомитися […]...
  18. Панас Мирний (1849-1920). Теперішнє ім’я – Панас Якович Рудченко Панас Мирний народився 13 травня 1849 року в сім’ї бухгалтера повітового сховища в Миргороді на Полтавщині. У сім’ї дотримувалися патріархальних звичаїв, господарювали, багато працювали, не пишалися селянами, домашньою челяддю, не обгороджували від них своїх дітей. Учився майбутній письменник у початкових школах Миргорода й Гадяча, за старанність і відмінні успіхи щороку нагороджувався “похвальними листами”. В 1862 […]...
  19. Біографія Панаса Мирного Панас Мирний (1849 – 1920) Панас Мирний (Панас Якович Рудченко) народився 13 травня 1849 року в родині бухгалтера повітового казначейства в місті Миргороді на Полтавщині. Незначною була освіта Панаса Рудченка, бо після кількох років навчання в Миргородському парафіяльному, а потім у Гадяцькому повітовому училищі чотирнадцятилітній хлопець йде на власний хліб. Чиновницька служба Рудченка почалася в […]...
  20. Панас Мирний – Біографія Панас Мирний (13 травня 1849 року – 28 січня 1920 року) Панас Мирний (Панас Якович Рудченко) народився 13 травня 1849 року в родині бухгалтера повітового казначейства в місті Миргороді на Полтавщині. Незначною була освіта Панаса Рудченка, бо після кількох років навчання в Миргородському парафіяльному, а потім у Гадяцькому повітовому училищі чотирнадцятилітній хлопець йде на власний […]...
  21. Панас Мирний Реферат Панас Мирний (1849 – 1920) Панас Мирний (Панас Якович Рудченко) народився 13 травня 1849 року в родині бухгалтера повітового казначейства в місті Миргороді на Полтавщині. Незначною була освіта Панаса Рудченка, бо після кількох років навчання в Миргородському парафіяльному, а потім у Гадяцькому повітовому училищі чотирнадцятилітній хлопець йде на власний хліб. Чиновницька служба Рудченка почалася […]...
  22. Іван Білик – Біографія Іван Іванович Бі́лик (1 березня 1930, Градизьк, сучасна Полтавська область – 27 листопада 2012, Київ) – український письменник, історичний романіст, перекладач болгарської літератури, лауреат Шевченківської премії (1991). 1950-ті рр. – вчителював у сільській школі, безуспішно намагався поступити на архітектурний та історичний факультети, до театрального інституту. 1961 – закінчив факультет журналістики Київського університету. Працював у редакціях […]...
  23. Життєвий і творчий шлях – Панас Мирний Панас Мирний (1849-1920 pp.) Життєвий і творчий шлях В історії української літератури другої половини XIX століття творчість Панаса Мирного посідає ви значне місце. Літературу Панас Мирний розцінював як могутній засіб боротьби проти соціального гноблення. Письменник вважав, що літературні твори повинні активно втручатися у життя, викривати ворожі, підступні дії панівних класів, нести світлий ідеал майбутнього. Панас […]...
  24. Як розмежувати сюжет і фабулу? Якщо сюжет – це авторське розташування зображуваних подій, то фабула – їх хронологічна, природна послідовність. Саме порівняння сюжету й фабули допомагає визначити задум письменника, особливості його втілення, своєрідність змалювання образів. Фабула – це та ланка, яка пов’язує дійсність і сюжет, тобто вона сприймається як послідовність подій, що могли б відбуватися насправді. Проте фабула існує і […]...
  25. Біографія Мирного Панаса В історії української літератури другої половини XIX століття творчість Панаса Мирного посідає визначне місце. Літературу Панас Мирний розцінював як могутній засіб боротьби проти соціального гноблення. Письменник вважав, що літературні твори повинні активно втручатися у життя, викривати ворожі, підступні дії панівних класів, нести світлий ідеал майбутнього. Панас Мирний (Панас Якович Рудченко) народився 13 травня 1849 року […]...
  26. Тобілевич Іван Карпович (Іван Карпенко-Карий) Іван Карпович Тобілевич (Карпенко-Карий) народився 29 вересня 1845 р. в слободі Арсенівка біля Єлисаветграда. Батько його був збіднілим шляхтичем, мати походила з давньо­го козацького роду. Родина Тобілевичів дала Україні та світові не одного талановитого митця. Звідси походили Микола Садовський, Панас Саксаганський, Марія Садовська-Барілотті, Марія Заньковецька. Через десять років після народження Івана родина переїхала до Єлисаветграда. […]...
  27. ІВАН (Іоан) ІВАН (Іоан) – давньоукраїнський поет. З його біографії відомо тільки те, що був священиком поблизу Умані. Автор “Героїчних віршів про славні воєнні дії Запорізьких військ…” (1784), в яких уславлюється українське козацтво, його героїчні військові подвиги. Особливу увагу автор приділяє визвольній війні під проводом Б. Хмельницького, вважаючи її центральною подією всієї української історії. Літ.: Українська література […]...
  28. Ретардація Ретардація (лат. retardatio – затримка, уповільнення) – композиційний прийом, властивий епічним та драматичним творам; гальмування прямого розвитку сюжетної дії, уповільнення розповіді про зображувану подію. Досягається позасюжетними компонентами: ліричними (авторськими) відступами (“Катерина” Т. Шевченка, “Дон Жуан” Дж. Байрона), літературно-філософськими, публіцистичними роздумами (“Земля”, “Поема про море” О. Довженка, “Доктор Фаустус” Т. Манна), історичними сценами, екскурсами в минуле […]...
  29. Іван Іванович та Іван Никифорович – крилаті вирази Іван Іванович та Іван Никифорович Герої “Повісті про те, як посварився Іван Іванович з Іваном Никифоровичем” (1834) М. В. Гоголя. Імена цих двох миргородських обивателів стали Загальною назвою для людей, що постійно лаються один з одним. Та й що таке фарс? У Гоголя свиня приходить в суд, відшукує прошеніє (грамотна) і уничтожа все діло!.. Це […]...
  30. Іван Франко (1856-1916) Іван Якович Франко народився 27 серпня 1856 р. в с Нагуєвичі на Львівщині в родині коваля. Навчався у початковій (1862- 1864) та німецькій нормальній (1864-1867) школах, пізніше – у Дрогобицькій гімназії (1867-1875). 1875 року вступив на філософський факультет Львівського університету, який залишив через арешт у червні 1877 р. Пізніше був заарештований ще двічі (1880; 1889). […]...
  31. Роман Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” – перший в українській літературі соціально-психологічний роман Роман Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” – Перший в українській літературі соціально-психологічний роман Українська література, зокрема проза, з часів Шевченка зазнала значного розвитку. Та особливе місце в багатому літературному доробку українських прозаїків посідає творчість Панаса Мирного та Івана Білика, зокрема їхній роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”. Це перший в український […]...
  32. Роман Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?’ перший в українській літературі соціально-психологічний роман Роман Панаса Мирного “Хіба ревуть воли, як ясла повні?” – перший в українській літературі соціально-психологічний роман Українська література, зокрема проза, з часів Шевченка зазнала значного розвитку. Та особливе місце в багатому літературному доробку українських прозаїків посідає творчість Панаса Мирного та Івана Білика, зокрема їхній роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”. Це перший в український […]...
  33. Іван Франко – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – ПОЧАТКУ XX СТ. УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – 90-Х РР. XIX СТ. Іван Франко (1856-1916) Іван Якович Франко народився 27 серпня 1856 р. в с Нагуєвичі на Львівщині в родині коваля. Навчався у початковій (1862- 1864) та німецькій нормальній (1864-1867) школах, пізніше – у Дрогобицькій гімназії (1867-1875). 1875 року вступив на […]...
  34. ПІВЕНЬ-ГОРЛОПАН – ІВАН СВІТЛИЧНИЙ Літературне читання 2 клас – Віра Науменко З ЛІТЕРАТУРНОЇ СКАРБНИЦІ ПОЕТИЧНА ЗБІРКА 4 ІВАН СВІТЛИЧНИЙ Народився Іван Світличний на Луганщині. Доля поета була нелегкою, але він завжди залишався чесним, сміливим, принциповим. Іван Світличний любив людей – і люди відповідали йому любов’ю. Український поет Василь Стус називав Світличного доброоким. – Прочитай заголовок вірша. Яким ти уявляєш […]...
  35. З якою метою письменник порушує традиційне розташування сюжетних елементів? Найчастіше художній твір починається з експозиції (так знана пряма експозиція, наприклад, у повісті “Земля” О. Кобилянської). Однак іноді вона переноситься в середину, як це маємо, приміром, у творах Панаса Мирного та І. Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”, Панаса Мирного “Лихі люди” (“Товариші”), Це затримана експозиція, яка, акцентуючи на минулому героїв, дає змогу глибше […]...
  36. Переказ – РОЗМІРЕНЕ ЖИТТЯ Невеликий під солом’яною стріхою будинок 14 на Монастирській вулиці належав небагатому дворянинові Осипу Адепіелі-дзе. Кілька вікон з пофарбованими в синій колір віконницями виходили на тиху, порослу споришем вулицю, що слалася вниз на долину в підніжжя Монастирської гори. На неї виходило й вікно кімнати, у якій оселився Панас Рудченко. У протилежний бік вулиця вела до центральної […]...
  37. БЕЛЕЙ ІВАН БЕЛЕЙ ІВАН (псевд. і крипт. – Роман Розмарин, Гнат Перевізник, Ів. Б. ей та ін., 1856, м. Войнилів, тепер смт. Калуського р-ну Івано-Франківської обл. – 20.10.1921, Львів) – журналіст, перекладач, критик і громадсько-політичний діяч. Закінчив юридичний факультет Львівського університету (1880). Належав до демократичної частини студентського товариства “Академический кружок”, був членом редакції журналу “Друї” (1876 – […]...
  38. Згубний вплив процесу денаціоналізації на людську особистість (на матеріалі роману П. Мирного та І. Білика “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”) (1849-1920) Справжнє прізвище – Рудченко. Народився в м. Миргороді на Полтавщині. Навчався в повітових училищах Миргорода і Гадяча. Працював у канцеляріях Гадяча, Прилук, Миргорода. З 1871 року ідо смерті жив у Полтаві, займаючи різні посади в губернському скарбництві. Прозаїк. Перші спроби пера припадають на 1869- 1870 рр. Писав оповідання, повісті, нариси, найвідоміші його твори – […]...
  39. Дубове листя “Дубове листя” – альманах на згадку про П. Куліша. Упорядкували М. Чернявський, М. Коцюбинський та Б. Грінченко. Вийшов 1903 у Києві в друкарні П. Барського. Вміщено поезії Лесі Українки, М. Вороного, В. Самійленка, А. Кримського, М. Чернявського, П. Грабовського, оповідання Панаса Мирного (“Серед степів”), М. Коцюбинського (“Лялечка”), О. Маковея (“Самота”), Наталі Кобринської (“Очі”), Ольги Кобилянської […]...
  40. Іван Нечуй-Левицький – Сьогочасне літературне спрямування СЬОГОЧАСНЕ ЛІТЕРАТУРНЕ ПРЯМУВАННЄ АБО НЕПОТРІБНІСТЬ ВЕЛИКОРУСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ ДЛЯ УКРАЇНИ І ДЛЯ СЛОВ’ЯНЩИНИ Текст із видання Іван Нечуй-Левицький. Українство на літературних позвах з Московщиною. Культурологічні трактати. Упорядкування Михайла Чорнопиского. Львів: Каменяр, 1998 (фактично 2000). с. 64- 126. Трактат складається з двох частин. Вперше його опубліковано анонімно під назвою “Сьогочасне літературне прямуваннє”: першу частину – у журналі […]...
РУДЧЕНКО ІВАН
«
»