РУСЬКА ТРІЙЦЯ
“РУСЬКА ТРІЙЦЯ” – гурток західноукраїнської демократичної молоді, що діяв у 1833 – 1837 рр. у Львівській семінарії.
Його назва утворилася від кількості семінаристів (М. Шашкевич, Я. Головацький, І. Вагилевич), які склали ядро гуртка. До гуртка входили також М. Устиянович, А. Могильницький, І. Головацький, з ним підтримував зв’язки Г. Ількевич. Членів гуртка об’єднувала ідея праці на ниві національної культури, зокрема відродження української літератури в Галичині.
Свою діяльність гуртківці розпочали з вивчення життя рідного
“Руська трійця” відчувала свій єдинокровний зв’язок із громадсько-освітніми діячами Східної України й намагалася все зробити, щоб зміцнити ці контакти, піднести рідне слово на високості, гідні великого народу. Девізом діяльності гуртківців став фольклорний образ
Тільки 1837 р. в Будимі (тепер Будапешт) побачив світ альманах “Русалка Дністровая”, що започаткував становлення нової української літератури в Галичині.
Літ.: Гербільський Г. Ю. Розвиток прогресивних ідей в Галичині у першій половині XIX ст. ( до 1848 р.). Л., 1964; Кирчів Р. Ф. Етнографічно-фольклористична діяльність “Руської трійці”. К., 1990; Петраш О. Подвижники української ідеї: Маркіян Шашкевич та його побратими.
Тернопіль, 1996.
П. Хропко
Related posts:
- Руська трійця та значення її діяльності для розвитку української літератури Руська трійця та значення її діяльності для розвитку української літератури I. Виникнення “Руської трійці”. (“Руська трійця” – це нелегальний література ний гурток, організований 1834 р. у Львівській духовній семінарії.) II. Просвітницька діяльність учасників “Руської трійці”. 1. Творчість Маркіяна Шашкевича. (М. Шашкевич – тонкий лірик, автор малих віршованих форм. У поезіях “О Наливайку” та “Хмельницького обступлення […]...
- Розвиток української літератури у 19 ст. “Руська трійця” На соціально-політичному і культурному тлі у 30-х роках XIX століття з’явився гурток, заснований українською прогресивною інтелігенцією, – “Руська трійця”. Ініціаторами створення гуртка стали три студенти філософського факультету Львівського університету – Маркіян Шашкевич, Яків Головацький та Іван Вагилевич. Усі троє були дітьми сільських священиків. “Руська трійця” гуртувалася навколо Маркіяна Шашкевича, який особливо виділявся організаторськими здібностями та […]...
- Руська трійця – ЛІТЕРАТУРНИЙ ПРОЦЕС (кінця XVIII – перших десятиліть XIX ст. (1798-1840 pp.) “Руська трійця” На такому соціально-політичному і культурному тлі у 30-х роках XIX століття з’явився гурток, заснований українською прогресивною інтелігенцією, – “Руська трійця”. Ініціаторами створення гуртка стали три студенти філософського факультету Львівського університету – Маркіян Шашкевич, Яків Головацький та Іван Вагилевич. Усі троє були дітьми сільських священиків. “Руська трійця” гуртувалася навколо Маркіяна Шашкевича, який особливо виділявся […]...
- Діяльність Руської трійці УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ХРЕСТОМАТІЯ для 9 класу Діяльність “Руської трійці” Важливий внесок у становлення нової літератури в Західній Україні, у національно-культурне відродження здійснили представники прогресивного літературного угруповання, відомого в історії як “Руська трійця”, з головними її організаторами – Маркіяном Шашкевичем, Іваном Вагилевичем, Яковом Головацьким. На початку 30-х років XIX ст. львівський семінарист М. Шашкевич став натхненником, […]...
- РУСЬКА БЕСІДА “РУСЬКА БЕСІДА” – українська громадська культурно-освітня організація на Буковині. Заснована 26 січня 1869 р. з метою представництва та охорони прав українців під румунською владою. Перший голова – О. В. Продан, найвизначніші діячі – С. Воробкевич, О. Калужняцький, Є. Пігуляк, О. Поповичі, М. Івашко. Мала друкований орган – журнал “Буковинська Зоря” (1870-1871). З 1880 р. філії […]...
- Унікальність творчої спадщини М. Шашкевича Вивчаючи у школі історію та літературу, я дійшов дуже цікавого висновку: у духовному та культурному розвитку якоїсь нації дуже рідко щось відбувається поступово. Найчастіше істотними змінами та новаторствами ми завдячуємо одній людині або гуртові однодумців, які випередили свій час і принесли у свою епоху багато нового та незвичного. Саме такою людиною був Маркіян Шашкевич і […]...
- Маркіян Шашкевич – Біографія Маркія́н Семенович Шашкевич (*6 листопада 1811, Підлисся – †7 червня 1843, Новосілки) – західноукраїнський (галицький) пророк (“Будитель”), письменник, поет – зачинатель нової української літератури в Галичині, священик УГКЦ, релігійний та культурно-громадський діяч. Маркіян Семенович Шашкевич народився 6 листопада 1811р. в с. Підліссі, Золочівського повіту в Галичині, в сім’ї священика. Учився спочатку в гімназії у м. […]...
- Короткий життєпис Маркіяна Шашкевича МАРКІЯН ШАШКЕВИЧ (1811 – 1843) Маркіян Семенович Шашкевич народився 6 листопада 1811р. в с. Підліссі, Золочівського повіту в Галичині, в сім’ї священика. Учився спочатку в гімназії у м. Бережанах, а з 1829р. – у Львівській семінарії. В час перебування в семінарії Шашкевич розпочав свою творчу діяльність; тоді ж він організував літературний гурток молоді. Перші твори […]...
- Маркіян Семенович Шашкевич Маркіян Семенович Шашкевич народився 6 листопада 1811р. в с. Підліссі, Золочівського повіту в Галичині, в сім’ї священика. Учився спочатку в гімназії у м. Бережанах, а з 1829р. – у Львівській семінарії. В час перебування в семінарії Шашкевич розпочав свою творчу діяльність; тоді ж він організував літературний гурток молоді. Перші твори Шашкевича з’явилися в збірнику “Русалка […]...
- Роль “Руської трійці” у національному духовному відродженні Процес народження нової літератури проходив і в Наддніпрянській Україні загарбаній австрійцями в 1772 році. Тут раніше, ніж у Росії, було скасовано кріпосництво (1848 р.), та становище трудящих від цього істотно не поліпшилося. Не стерпним був і національний гніт. Австрійці в Галичині діяли руками польський панів, на Буковині – румунських, на Закарпатті – угорських. Українців полонізували, […]...
- Тема минулого України в творчості М. Шашкевича М. Шашкевич – активний борець за становлення нової літератури і Наддністрянщини – краю, України, що був загарбаний австрійцями. Навчаючись у Львівській духовній семінарії, М. Шашкевич разом із друзями організував літературний гурток “Руська трійця”. Молоді ентузіасти взялися примножувати й поширювати твори рідної мови, вивчати історію України, збирати фольклор – такою була програма студентів-патріотів. М. Шашкевич непохитно […]...
- Руська земля в “Слові о полку Ігоревім” повноцінна дійова особа Перш ніж писати цей Твір, я запитав своїх батьків та однокласників, яку роль, на їхню думку, відіграють картини природи в художніх творах. Я почув багато різних відповідей, проте більшість із них зводилася до того, що Природа здебільшого є тільки мальовничим тлом, на якому відбувається дія, іноді вона може бути суголосна настроєві персонажів або, навпаки, контрастувати […]...
- Руська земля в “Слові о полку Ігоревім” мальовниче тло чи повноцінна дійова особа? Перш ніж писати цей твір, я запитав своїх батьків та однокласників, яку роль, на їх думку, відіграють картини природи у художніх творах. І почув багато різних відповідей, проте більшість з них зводилася до того, що природа здебільшого є тільки мальовничим тлом, на якому відбувається дія, іноді вона може бути суголосна настроєві персонажів або, навпаки, контрастувати […]...
- Руська хата “Руська хата” – український літературний альманах, виданий на громадських засадах у Чернівцях 1877 заходами С. Воробкевича (літературний псевдонім Данило Млака). Репрезентував насамперед твори українських письменників Буковини: Ю. Федьковича (написані в народнопісенному ключі вірші “Явір”, “Де доля?”, “О чом Дунай!”, “Волошин”, романтична, з елементами містики драма-трагедія “Довбуш”), С. Воробкевича (“Для мене однаково”, “У степу”, романтично-історична поема […]...
- Земля Руська в “Слові о полку Ігоревім” і в свідомості давніх людей Поняття Руської землі, взагалі будь-якої Землі в значенні країни, дуже багатогранне і суперечливе: це і держава як політичне утворення, і територія мешкання певного народу, і рідна земля в розумінні кожної окремої людини. У “Слові о полку Ігоревім” Руська земля є не просто художнім образом, певним простором, на тлі якого відбуваються дії твору: Руська земля – […]...
- ШАШКЕВИЧ МАРКІЯН ШАШКЕВИЧ МАРКІЯН (06.11.1811, с. Підлисся, тепер Золочівського р-ну Львівської обл. – 07.06.1843, с. Новосілки, тепер Буського р-ну Львівської обл.) – письменник і громадсько-культурний діяч, один із зачинателів нової української літератури в Західній Україні. Народився в сім’ї священика. Навчався у Львівській семінарії, одночасно слухав філософський курс в університеті. Багато вчився самотужки, цікавився працями діячів слов’янського відродження […]...
- М. Шашкевич – зачинатель нової української літератури на західних землях І. Літературна та культурна діяльність М. Шашкевича – запорука розвитку нової літератури в Галичині. (Маркіян Шашкевич народився в листопаді 1811 року в с. Підліссі на Львівщині в сім’ї священика, вчився в народній школі, потім в Бережанській гімназії. 1829 року вступив до Львівської духовної семінарії і одночасно відвідував лекції з філософії при університеті. У 1830 році […]...
- Романтизм як новий напрям в українській літературі “Руська трійця” – гурток, який виник у 30-х роках у Львівській духовній семінарії. Спочатку було лише троє учасників. Це Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич і Яків Головацький. 1833 року вони видали рукописну збірку “Син Русі”, до якої ввійшло 15 віршів. За рік було видано другу збірку, але через кирилицю вона була заборонена цензурою, а за “Руською […]...
- Нова література в Галичині “Не тоді, коли очі сумні, а коли руки діяльні, розквітає надія… ” Цей прекрасний вислів належить чеському вченому Янові Коллару. І насправді, так часто люди, а інколи – цілі народи, потрапляють у несприятливе становище, потерпають від несправедливості. Але ж єдиним шляхом подолання цієї несправедливості є саме діяльність, невпинна діяльність заради власного та народного майбуття, бо […]...
- ТРІЙЦЯ На п’ятдесятий день після Великодня, обов’язково в неділю, святкується Трійця. Нагадаємо: свята Трійця – це Бог-отець, Бог-син і Святий Дух. Ісус Христос цього дня багато років тому вознісся на небо. Раніше на Вознесіння повсюдно пекли так звані “драбинки” – своєрідний символ сходження Сина Божого на небо. Християнські перекази тісно переплелися з народними традиціями святкувати початок […]...
- На крилах поезії (“Веснівки” М. Шашкевича) Народився в с. Підлісся на Львівщині в родині священика. Навчався в Золочівській німецькій школі, Львівській та Бережанській гімназіях, з 1829 р. – у Львівській духовній семінарії та на філософському відділенні університету. У 1830 р. був виключений із семінарії, продовжив навчання в університеті. У 1834 р. поновив навчання в семінарії, але вважався “політично неблагонадійним”. У 1838 […]...
- Місце і роль “Руської трійці” в історії української літератури За назву цього твору я взяв головний девіз гуртка української прогресивної інтелігенції який був створений на початку тридцятих років XIX століття. Сьогодні, коли всі ми є свідками численних гострих дискусій щодо місця, ролі й перспектив розвитку сучасної української мови, історія діяльності цього літературно-політичного об’єднання мас стати для українців актуальним досвідом. В історію української літератури (а […]...
- На крилах поезії (“Веснівка” М. Шашкевича) (1811-1843) Народився в с. Підлісся на Львівщині в родині священика. Навчався в Золочівській німецькій школі, Львівській та Бережанській гімназіях, з 1629р. – у Львівській духовній семінарії та на філософському відділенні університету. У 1830 р. був виключений із семінарії, продовжив навчання в університеті. У 1834 р. поновив навчання в семінарії, але вважався “політично неблагонадійним”. У 1838 […]...
- Літературний процес 40 – 60-х років XIX ст 9 клас III. Нова українська література Літературний процес 40 – 60-х років XIX ст. Під впливом національно-визвольного руху та загальноєвропейського романтизму в літературі виникає національне піднесення культури України Друге українське Відродження. Особливості – Вихід альманахів: “Український альманах” (1831 р,, м. Харків): “Запорожская старина”, “Сніп” (1841 р., м. Харків); “Молодик”(1843 р., м. Харків); “Ластівка” Євгена Гребінки […]...
- “Життя та творчість Маркіяна Шашкевича” Маркіян Шашкевич – провісник національного відродження на західноукраїнських землях, письменник, культурний та громадський діяч. Письменник народився на Львівщині в селі Підліссі, в родині священика. Спочатку навчався у бережанській та львівській гімназіях, потім з 1829 року продовжував навчання у Львівській духовній семінарії і відвідував заняття в університеті. Був виключений з семінарії у 1830 році. Зміг відновиться […]...
- Твір на тему: “Життя та творчість Маркіяна Шашкевича” Маркіян Шашкевич – провісник національного відродження на західноукраїнських землях, письменник, культурний та громадський діяч. Письменник народився на Львівщині в селі Підліссі, в родині священика. Спочатку навчався у бережанській та львівській гімназіях, потім з 1829 року продовжував навчання у Львівській духовній семінарії і відвідував заняття в університеті. Був виключений з семінарії у 1830 році. Зміг відновиться […]...
- ШАШКЕВИЧ ВОЛОДИМИР (07.04.1839, с. Нестаничі, тепер Радехівського р-ну Львівської обл. – 16.02.1885, Львів) – поет, драматург, культурно-освітній діяч. Син Маркіяна Шашкевича. Навчався у Львівському та Віденському університетах, працював дрібним урядовцем. Разом з К. Климковичем, Д. Танячкевичем, Ф. Заревичем репрезентував свого роду друге покоління славнозвісної “Руської трійці”, прагнучи з початку 60-х років оживити національно-культурне життя Галичини. Невипадково літературному […]...
- Творчість і життя М. Шашкевича ТВОРЧІСТЬ І ЖИТТЯ М. ШАШКЕВИЧА Мав коротке але плідне життя. За 32 прожиті роки Маркіян Шашкевич визначився на Західній Україні як перший народний поет, прозаїк, публіцист і перекладач, автор першої книжки українською мовою “Русалка Дністровая”. Маркіян Семенович Шашкевич народився 6 листопада 1811 року в селі Підлісся Золочівського повіту на Львівщині в сім? ї священика. Початкову […]...
- МОГИЛЬНИЦЬКИЙ АНТІН МОГИЛЬНИЦЬКИЙ АНТІН (03.03.1811, с. Підгірки, тепер Калуського р-ну Івано-Франківської обл. – 13.08.1873, с. Яблунька, тепер Богородчанського р-ну Івано-Франківської обл.) – поет – романтик, один з продовжувачів традицій діячів “Руської трійці”. Народився в сім’ї священика. Оскільки в довідках про поета його ім’я всюди подається як Антін Любич, зазначимо, що Любич є вказівкою на шляхетський титул роду […]...
- Мої враження від поезій М. Шашкевича Маркіян Шашкевич – письменник з Галичини, де зародження і розвиток літератури рідною мовою мало ще більше значення, ніж у зрусифікованій Східній Україні. Багато чинників перешкоджали національному пробудженню, стримували його. Але декілька львівських семінаристів намагалися через літературу вплинути на розвиток національної свідомості співвітчизників. Вони об’єдналися у гурток, який назвали “Руська трійця”, куди спочатку входили тільки троє […]...
- Шашкевич Маркіян – Біографія Маркіян Семенович Шашкевич (6 листопада 1811, Підлисся – 7 червня 1843, Новосілки) – західноукраїнський (галицький) пророк (“Будитель”),письменник, поет – започатківець нової української літератури в Галичині, священик УГКЦ, культурно-громадський діяч і перший в нових часах речник відродження західноукраїнських (галицьких) земель. Очолив “Руську трійцю”, ініціатор видання альманаху “Русалка дністровая” (1837). Виступав за рівноправність української мови з польською. […]...
- Історія народу у творчості Маркіяна Шашкевича – МАРКІЯН ШАШКЕВИЧ 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Видатна постать Маркіяна Шашкевича зайняла місце в українській літературі за часів панування Австрії над Галичиною. Австрійський уряд провадив політику експлуатації і денаціоналізації українців. Маркіян Шашкевич був справжньою людиною дії. Як ніхто він умів об’єднувати людей навколо себе. Та не тільки об’єднувати – згуртовувати, переконувати. Також Шашкевич як ніхто інший […]...
- МАРКІЯН ШАШКЕВИЧ – Діяльність Руської трійці УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ХРЕСТОМАТІЯ для 9 класу Діяльність “Руської трійці” Маркіян Семенович Шашкевич народився в с. Підліссі Золочівського повіту на Львівщині в родині священика. Початкову освіту здобув у дяка, потім німецька школа в Золочеві, домініканська гімназія у Львові, Бережанська гімназія, філософський факультет Львівського університету та одночасно Львівська духовна семінарія. Прожив усього 32 роки (помер від сухот). […]...
- ВАГИЛЕВИЧ ІВАН ВАГИЛЕВИЧ ІВАН (псевд: Далибор Вагилевич, Волк Заклика, Далибор; 02.09.1811, с. Ясень, тепер Рожнятівського р-ну Івано-Франківської обл. – 10.05.1866, м. Львів) – поет – романтик, філолог, фольклорист, етнограф, громадський діяч. Навчався в Станіславській гімназії, Львівській семінарії з одночасним прослухуванням курсу філософії в університеті. Був одним із ініціаторів творення гуртка “Руська трійця”, видання альманаху, в якому вмістив […]...
- Відповіді до теми: творчість М. Шашкевича, М. Гоголя 1. Що ви знаєте про “Руську трійцю” ? “Руська трійця” – гурток, який виник у 30-і роки у Львівській духовній семінарії. Спочатку було лише троє учасників. Це Маркіян Шашкевич, Іван Вагиле – вич і Яків Головацький. 1833 року вони видали рукописну збірку “Син Русі”, до якої ввійшло 15 віршів. За рік було видано другу збірку, […]...
- Маркіян Семенович Шашкевич – видатний письменник 30-40-х років ХІХ століття Маркіян Семенович Шашкевич – видатний письменник 30-40-х років ХІХ століття, літературна творчість та прогресивна діяльність якого стала важливим суспільним фактором, що визначив дальшу демократичну тенденцію культурного розвитку на західноукраїнських землях. Протягом століть Галичина та Буковина перебували в складі Австрійської імперії, а Закарпаття – у складі Угорщини. В Австрії та Угорщині жорстоко придушувались: всяка жива думка, […]...
- ГОЛОВАЦЬКИЙ ІВАН ГОЛОВАЦЬКИЙ ІВАН (1816, с. Чепелі, тепер Бродівського р-ну Львівської обл. – 09.02.1899, Відень) – поет, журналіст, видавець. Брат Я. Головацького. Навчаючись у Львівській духовній семінарії, належав до гуртка “Руська трійця”. Закінчив медичний ф-т Віденського університету. Працював у Відні лікарем. З 1849 р. – співробітник газети “Галичо-руський вісник” у Львові; у 1850-1852 рр. – редактор цієї […]...
- Історична тема у творчості Маркіяна Шашкевича (За поезією “О Наливайку”) Маркіян Шашкевич був українцем, який прожив непересічне життя. Він учився в духовному навчальному закладі, серед схоластики й мертвотного духу, і водночас ходив у народ, збирав фольклорні пам’ятки українською мовою. Він був засновником культурно-мистецького гуртка під назвою “Руська трійця”. Галичина була лише східною провінцією Австро-Угорщини, і українцям загрожувала повна денаціоналізація, розпорошення серед багатьох народів “клаптикової імперії”. […]...
- М. Шашкевич – зачинатель нової української літератури на західних землях І. “Русалка Дністрова” Маркіяна Шашкевича. (Романтичний напрям, що широкою хвилею заполонив на початку XIX століття всі європейські літератури, спричинив появу “Русалки Дністрової” – першої ластівки літературного й національного відродження Галицької України. Маркіян Шашкевич поставив собі за мету дати початок новій літературі – народній. Цій високій ідеї відродження українського письменства він вірно служив до кінця свого […]...
- ГОЛОВАЦЬКИЙ ЯКІВ ГОЛОВАЦЬКИЙ ЯКІВ (псевд. – Русин Гаврило, Балагур Яцко, Чепеленко Яцко, Галичанин; 29.10.1814, с. Чепелі, тепер Бродівського р-ну Львівської обл. – 13.05.1888, Вільно) – поет, фольклорист, етнограф, учений – славіст, педагог, громадський діти. Народився в сім’ї священика. Освіту здобув у Львівській семінарії та Львівському університеті. У студентські роки, мандруючи селами Бойківщини, Гуцульщини, Закарпаття, збирав фольклорно-етнографічний матеріал, […]...