Садок вишневий коло хати – крилаті вирази

Related posts:

1. Скорочено – САДОК ВИШНЕВИЙ КОЛО ХАТИ…” – ТАРАС ШЕВЧЕНКО “САДОК ВИШНЕВИЙ КОЛО ХАТИ…” Садок вишневий коло хати, Хрущі над вишнями гудуть, Плугатарі з плугами йдуть, Співають ідучи дівчата, А матері вечерять ждуть. Сем’я вечеря коло хати, Вечірня зіронька встає. Дочка вечерять подає, А мати хоче научати, Так соловейко не дає. Поклала мати коло хати Маленьких діточок своїх; Сама заснула коло їх. Затихло все, тілько […]...
2. Любов Т. Шевченка до України (за поезією “Садок вишневий коло хати… “) Тарас Шевченко все життя мріяв жити в Україні, а сам довгі роки поневірявся у чужих краях. Перебуваючи у Петербурзі в казематі, він згадує рідний край, вишневі сади, лісні, працьовитих людей. І все це він. відтворив у невеличкому вірші “Садок вишневий коло хати… “. Поет палко любив Україну, бо тільки любляча людина могла намалювати таку чудову […]...
3. Т. ШЕВЧЕНКО “САДОК ВИШНЕВИЙ КОЛО ХАТИ…”, “ДОЛЯ”, “РОСЛИ УКУПОЧЦІ, ЗРОСЛИ…” 1. Художній засіб, який використав Т. Шевченко у рядку поезії “Садок вишневий коло хати” Вечірня зіронька встає: А Гіперболу. Б Синекдоху. В Метафору. Г Порівняння. 2. Дівчата впродовж твору “Садок вишневий коло хати”… А Намагаються втекти від матері на вечорниці. Б Жнуть пшеницю. В Бадьорі і веселі. Г Як радісні, так і засмучені. 3. Після […]...
4. Мої враження від поезії Т. Шевченка “Садок вишневий коло хати” Тарас Шевченко довгий час перебував у казематі Петропавлівської фортеці. Допити, довгі самотні дні й ночі в камері. Багато пережив, передумав поет за цей час. Якби не поезія, ми про це ніколи б не дізналися. Поетові пощастило дістати аркуш паперу і записати на ньому тринадцять віршів. Справжнім шедевром серед них є поезія “Садок вишневий коло хати”. […]...
5. Прочитайте і проаналізуйте поезію Т. Шевченка “Садок вишневий коло хати…” Майже в усіх творах Великого Кобзаря присутня Природа рідного краю. Вона змальована у народнопісенному дусі. Часто окремі її деталі – зоря, тополя, калина, явір, верба, садок вишневий – виростають до символів усієї України. Світ природи у Шевченка одухотворений: Зоре моя вечірняя, Зійди над горою, Поговоримо тихесенько В неволі з тобою. Образи Дніпра, “ланів широкополих”, зелених […]...
6. Садок вишневий коло хати – ТАРАС ШЕВЧЕНКО Скорочено Садок вишневий коло хати. Хрущі над вишнями гудуть. Плугатарі з плугами йдуть. Співають ідучи дівчата, А матері вечерять ждуть. Сем’я вечеря коло хати, Вечірня зіронька встає. Дочка вечерять подає, А мати хоче научати, Так соловейко не дає. Поклала мати коло хати Маленьких діточок своїх; Сама заснула коло їх. Затихло все, тільки дівчата Та соловейко не […]...
7. Садок вишневий коло хати (скорочено) – Шевченко Тарас Садок вишневий коло хати. Хрущі над вишнями гудуть. Плугатарі з плугами йдуть. Співають ідучи дівчата, А матері вечерять ждуть. Сем’я вечеря коло хати, Вечірня зіронька встає. Дочка вечерять подає, А мати хоче научати, Так соловейко не дає. Поклала мати коло хати Маленьких діточок своїх; Сама заснула коло їх. Затихло все, тільки дівчата Та соловейко не […]...
8. Караюсь, мучуся… але не каюсь! – крилаті вирази Караюсь, мучуся… але не каюсь! Цитата з поезії Т. Г. Шевченка “О думи мої! о славо злая!”, написаної в Орській фортеці (1847), де поет відбував заслання. Він там тяжко страждав, часто хворів, але дух його лишився незламним: О думи мої! О славо злая! За тебе марно в чужому краю Караюсь, мучуся… але не каюсь! Та […]...
9. Твір на тему: Садок вишневий коло хати Садок вишневий коло хати Моя приятелька Наталка зовсім недавно помітила, що біля нашого дванадцяти поверхового будинку ростуть плодові дерева – яблуні, сливи, абрикоси, вишні. Вона розповідала мені захоплено: “Уявляєш, завжди пробігала повз них, і мені було все одно – чи тополя, чи яблуня, чи горобина. А тут помітила уквітчане білим деревце – і наче щось […]...
10. Садок вишневий коло хати Моя приятелька Наталка зовсім недавно помітила, що біля нашого дванадцяти поверхового будинку ростуть плодові дерева – яблуні, сливи, абрикоси, вишні. Вона розповідала мені захоплено: “Уявляєш, завжди пробігала повз них, і мені було все одно – чи тополя, чи яблуня, чи горобина. А тут помітила уквітчане білим деревце – і наче щось за серце зачепило”. Нічого […]...
11. Картини природи у вірші Т. Шевченка “Садок вишневий коло хати…” Я добре пам’ятаю, як вперше почув цей вірш. Мені його читала мама. Я за­плющив очі й уявляв усе, що зобразив Т. Шевченко у своїй поезії. Я тоді був зо­всім маленький, і мене дуже здивувало, як майстерно може митець зобразити навколишню дійсність… Напевне, з того дня я по-справжньому захопився літе­ратурою. Природа в усіх поезіях Кобзаря така […]...
12. Дружна українська родина (Т. Шевченко “Садок вишневий коло хати…”) С. ВАСИЛЬЧЕНКО, Т. ШЕВЧЕНКО, К. МАЛИЦЬКА, Б.-І. АНТОНИЧ, Е. ГУЦАЛО, ОЛЕНА ПЧІЛКА, М. РИЛЬСЬКИЙ, М. ВІНГРАНОВСЬКИЙ 5 КЛАС РІДНА УКРАЇНА. СВІТ ПРИРОДИ С. ВАСИЛЬЧЕНКО, Т. ШЕВЧЕНКО, К. МАЛИЦЬКА, Б.-І. АНТОНИЧ, Е. ГУЦАЛО, ОЛЕНА ПЧІЛКА, М. РИЛЬСЬКИЙ, М. ВІНГРАНОВСЬКИЙ Дружна українська родина (Т. Шевченко “Садок вишневий коло хати…”) Я думаю, що найдружніші родини – родини українців. Саме наша культура відображає щедрість та щирість родинних почуттів. Українці завжди відкриті для знайомств та спілкування. […]...
13. Лани широкополі – крилаті вирази Лани широкополі Слова з поезії Т. Г. Шевченка “Заповіт” (1845): Як умру то поховайте, Мене на могилі, Серед степу широкого, На Вкраїні милій, Щоб лани широкополі, Дніпро, і кручі Було видно, було чути, Як реве ревучий. Для зображення неозорих українських полів поет створив шляхом словоскладання епітет “широкополі” (взагалі такого типу неологізмів у поезії Шевченка небагато). […]...
14. Козак Мамай – крилаті вирази Козак Мамай Улюблений персонаж українських народних художників минулих століть, звичайно зображуваний біля вогнища з бандурою і люлькою; до списа прип’ятий кінь, неподалік – собака. На таких картинах звичайно вміщувалися і жартівливі сентенції. Образ цього народного улюбленця став героєм роману О. Ільченка “Козацькому роду нема переводу”. Вихривсь уже з молодицею, як і всі, то ближчало, то […]...
15. Людина й природа: Садок вишневий біля будинку Моя приятелька Наталка зовсім недавно помітила, що біля нашого двенадцатиэтажного будинку ростуть плодові дерева – яблуні, зливи, абрикоси, вишні. Вона розповідала мені захоплено: “Представляєш, завжди пробігала повз них, і мені було однаково – або тополю, або яблуня, або горобина. А тут помітила квітуче білим деревце – і начебто щось за серце зачепило”. Нічого я їй […]...
16. Той мурує, той руйнує – крилаті вирази Той мурує, той руйнує Рядок із поеми Т. Шевченка “Сон” (1844): У всякого своя доля І свій шлях широкий: Той мурує, той руйнує, Той неситим оком – За край світа зазирає, Чи нема країни, Щоб загарбать і з собою Взять у домовину. Одні будували, другі – руйнували. Як сказав поет: “Той мурує, той руйнує…” У […]...
17. Житейське море – крилаті вирази Житейське море Образне визначення складності суспільного життя з його боротьбою, тривогами, поразками й успіхами, що зустрічається в багатьох літературних мовах. Уподібнення життя бурхливому морю виникло, мабуть, в епоху великих географічних відкриттів кінця XV-XVI ст., коли мореплавство відігравало величезну історичну роль. У новітні часи вислів набув значного поширення. Так, в “Енеїді” І. П. Котляревського читаємо: Як […]...
18. З вершин і низин – крилаті вирази З вершин і низин Назва збірки поезій (1887) І. Я. Франка. Завданням збірки, як зазначав сам автор її в одному з листів до М. Павлика, було дати першу спробу реалістичної поезії, що спирається на факти життя. І. Я. Франко користувався цим образом для характеристики поетичної творчості: Гей же на землі недаром Я острив тебе, як […]...
19. Вигострить сокиру – крилаті вирази Вигострить сокиру Слова з поезії Т. Г. Шевченка “Я не нездужаю, нівроку” (1858). 22 листопада 1858 р. Шевченко, обізнаний вже з підготовчими заходами до скасування кріпацтва, писав: Добра не жди, Не жди сподіваної волі – Вона заснула: цар Микола Її приспав. А щоб збудить Хиренну волю, треба миром, Громадою обух сталить; Та добре вигострить сокиру […]...
20. Великих слів велика сила – крилаті вирази Великих слів велика сила Вислів з поеми Т, Г. Шевченка “І мертвим, і живим…” (1845): Нема на світі України, Немає другого Дніпра, А ви претеся на чужину Шукати доброго добра, Добра святого. Волі! волі! Братерства братнього! Найшли. Несли, несли з чужого поля І в Україну принесли Великих слов велику силу, Та й більш нічого. У […]...
21. А братія мовчить собі, Витріщивши очі! – крилаті вирази А братія мовчить собі, Витріщивши очі! Цитата з поеми Т. Г. Шевченка “Сон” (1844): Отечество так любить, Так за ним бідкує, Так із його, сердешного, Кров, як воду, точить!.. А братія мовчить собі, Витріщивши очі! “Отечество” у кожного раз у раз на язиці, – та тільки ж під отечеством вони (гнобителі) розуміють “нові петлиці та […]...
22. Ломикамінь – крилаті вирази Ломикамінь Образне уживання цього слова (на означення творчості великої української поетеси Лесі Українки) пов’язане з її поезією “Уривки з листа” (цикл “Кримські відгуки”, 1897), де так описується ця рослина: Аж ось на шпилі, На гострому, сірому камені блиснуло Щось наче пломінь. Квітка велика, хороша пелюстки свіжі Розкрила, І краплі роси самоцвітом блищали на дні. Камінь […]...
23. Повстав рід на рід – крилаті вирази Повстав рід на рід Вислів із давньоруського літопису “Повесть временных лет”, де так описуються незгоди між східнослов’янськими племенами: “Прогнали варягів за море, і не дали їм данини, і почали самі в себе правити, і не було в них правди, і повстав рід на рід, і були в них усобиці, і воювати почали між собою” [запис […]...
24. Зів’яле листя – крилаті вирази Зів’яле листя Назва збірки поезій (1896) Івана Франка. Зміст назви розкривається у таких рядках: В зів’ялих листочках хто може вгадати Красу всю зеленого гаю? Хто знає, який я чуття скарб багатий В ці вбогії вірші вкладаю? В мотивах журби, туги відбилися складні особисті переживання поета, що пояснюються й соціальними причинами – реакційним оточенням, проти якого […]...
25. Кування слів – крилаті вирази Кування слів Так називали Творення неологізмів в українській мові наприкінці XIX ст. Вислів поширився на початку 80-х років у зв’язку з перекладацькою діяльністю М. Старицького і вживався літературною критикою і публіцистикою того часу найчастіше з негативним забарвленням. Збірник моїх віршів цілком заборонений і знаєте за що? За те, що в моїх віршах є ковані слова […]...
26. Віщий Бонн – крилаті вирази Віщий Бонн Віщий Боян – славетний давньоруський співець другої половини XI-XII ст. Перша згадка про нього міститься в “Слові о полку Ігоревім” (вживання цього імені в сучасній літературній мові часто супроводжується цитуванням відповідних уривків “Слова”). У переносному значенні – поет, співець. Перестало битися чуле серце Віщого Бояна, що на своєму віку так голосно відкликалося на […]...
27. Вовк і ягня – крилаті вирази Вовк і ягня Байка про Вовка, який з’їв Ягня, виправдовуючись тим, що він хоче їсти, дуже поширена у світовій літературі. Цей сюжет опрацьовували Езоп, Лафонтен, Крилов. З українських байкарів його обробив Л. Глібов. Вислів “Вовк і ягня” є образною характеристикою протилежних вдач – агресивної і лагідної.. Застав ідилію, яка не снилася навіть отцям церкви. Єднання […]...
28. Зброя – слово – крилаті вирази Зброя – слово Вислів пов’язаний з поезією Лесі Українки “Слово, чому ти не твердая криця” (1896): Слово, моя ти єдиная зброє, Ми не повинні загинуть обоє! Може, в руках невідомих братів Станеш ти кращим мечем на катів. Широко цитується (особливо у тих випадках, коли йдеться про роль поезії в житті суспільства, місце митця в ньому). […]...
29. Кайдани порвіте – крилаті вирази Кайдани порвіте Слова з поезії Т. Г. Шевченка “Заповіт” (“Як умру, то поховайте”), створеної 1845 р. Ця поезія – політичний заповіт народові, що містить відкритий заклик до визвольної боротьби проти самодержавно-кріпосницького ладу: Поховайте та вставайте, Кайдани порвіте І вражою злою кров’ю Волю окропіте. Ні в якій країні Брак самопошани Так людей не жер, Яку вас […]...
30. Ми не лукавили з тобою – крилаті вирази Ми не лукавили з тобою Цитата з поезії Т. Г. Шевченка “Доля” (1858): Ми не лукавили з тобою, Ми просто йшли; у нас нема Зерна неправди за собою. У літературній мові є численні парафрази цього рядка Т. Г. Шевченка. І ти лукавила зо мною! Ах, ангельські слова твої Були лиш облиском брехні І ти лукавила […]...
31. Глитай, або ж Павук – крилаті вирази Глитай, або ж Павук Назва драми (1882) М. Л. Кропивницького. “У ній вперше в українській драматургії реалістично відтворені нові процеси в житті пореформеного села. Герой драми, якого односельчани прозвали “глитай, або ж павук”,- уособлення хижацтва і розбещеності, всевладності куркуля у дореволюційному селі. Давно життя минуло старосвітське І зник з землі Глитай, або ж Павук, Та […]...
32. Досвітні вогні – крилаті вирази Досвітні вогні Назва поезії Лесі Українки (1892): Досвітні вогні, переможні, урочі, Прорізали темряву ночі, Ще сонячні промені сплять,- Досвітні огні вже горять, То світять їх люди робочі. Створений поетесою образ “досвітніх огнів” зустрічаємо і в інших поетів. Якщо твоя зігнеться спина Під гранітовим тягарем, Що піднімала жінка квола, Неси його в чужі світи – Похилені […]...
33. Злії люди – крилаті вирази Злії люди Образ “злих людей” часто зустрічається в поезії Т. Г. Шевченка як втілення темних сил реакції, національного поневолення, підступу, зради. Наприклад, у вірші “Мені однаково” (цикл “В казематі”, 1847): Та не однаково мені, Як Україну злії люде Присплять, лукаві, і в огні Її, окраденую, збудять… Ох, неоднаково мені. Так, життя могло б стати прекрасним, […]...
34. Кузьма Трохимович – крилаті вирази Кузьма Трохимович Герой оповідання Г. Ф. Квітки-Основ’яненка “Салдацький патрет” (1833), “латинської побрехеньки, по-нашому розказаної”. Це – античний анекдот про художника Апеллеса, який з такою достовірністю малював виноградне гроно, що до картини зліталися птахи поклювати винограду. До цього анекдота приєднано інший, теж античний, про шевця, який взявся критикувати знаменитого живописця (ми пам’ятаємо його з епіграми Пушкіна, […]...
35. Жандарм Європи – крилаті вирази Жандарм Європи У західноєвропейській пресі “жандармом Європи”, “міжнародним жандармом” називали царську Росію в 1848-1849 рр. – час піднесення революційного руху в Європі. Це про неї, що згубила з світу Пушкіна, Лєрмонтова, Полежаєва, що мучила на засланні Шевченка, що самий початок свій ознаменувала повішенням п’ятьох декабристів і висланням у глибочінь сибірських руд кращих людей того часу… […]...
36. Мертві душі – крилаті вирази Мертві душі Назва поеми (1842) М. В. Гоголя, герой якої Чичиков скуповує у поміщиків померлих селян – мертві ревізькі душі – ніби для переселення в Херсонську губернію (розрахунок його грунтувався на тому, що до наступного перепису померлі селяни формально вважалися живими). Чичиков хотів стати власником землі, що відводилася урядом для поміщиків, які переселяли своїх селян […]...
37. За лакомство нещасне – крилаті вирази За лакомство нещасне Усталений зворот, що часто вживається в українських народних думах на позначення мотивів зради, відступництва: Потурчився, побусурманився Для панства великого, Для лакомства нещасного!.. (Дума про Самійла Кішку). Вже я потурчилась, побусурменилась, Для розкоші турецької, Для лакомства нещасного! (Дума про Марусю Богуславку). Ти чесна жінка, ти не продаєш Своєї вроди й пестощів за гроші, […]...
38. Віки Тронна – крилаті вирази Віки Тронна Цитата із “Слова о полку Ігоревім” (XII ст.): “Были вічи (віки) Трояни, минула літа Ярославля…”. На думку більшості дослідників, тут ідеться про епоху римського імператора Марка Ульпія Трояна (53-117 рр. до н. є.), видатного полководця. Згадуючи Трояна і київського князя Ярослава Мудрого, автор “Слова” шкодує за минулою славою переможних воєнних походів. У переносному […]...
39. Марко Проклятий – крилаті вирази Марко Проклятий Персонаж українських народних казок та легенд, ім’я якого увійшло навіть у приказку (“товчеться, як Марко по пеклу”). Марко закохався в рідну сестру, потім убив її разом з матір’ю і був за свої тяжкі злочини засуджений на вічне блукання. На основі фольклорних творів О. П. Стрроженко написав повість (“поему”) “Марко Проклятий” (1870-1874). У переносному […]...
40. На розпуттях велелюдних – крилаті вирази На розпуттях велелюдних В українській літературній мові вислів поширився з поеми Т. Г. Шевченка “І мертвим, і живим…” (1845): Тільки я, мов окаянний, І день, і ніч плачу На розпуттях велелюдних, І ніхто не бачить, І не бачить, і не знає – Оглухли, не чують; Кайданами міняються, Правдою торгують. Першоджерелом цього вислову є біблійний Плач […]...