Садок вишневий коло хати (скорочено) – Шевченко Тарас


Садок вишневий коло хати. Хрущі над вишнями гудуть. Плугатарі з плугами йдуть. Співають ідучи дівчата,

А матері вечерять ждуть. Сем’я вечеря коло хати, Вечірня зіронька встає. Дочка вечерять подає,

А мати хоче научати, Так соловейко не дає. Поклала мати коло хати Маленьких діточок своїх; Сама заснула коло їх.

Затихло все, тільки дівчата Та соловейко не затих.

Критика, коментарі до твору, пояснення (стисло): Про цей вірш Т. Шевченка літературознавцями написано багато досліджень. Надзвичайно простий, без особливих художніх засобів, він просто чарує своєю поетичністю. Вражає те, що написаний він за похмурими тюремними гратами. Якою ж сильною була туга поета ш рідною Україною, яка багата уява, щоб створити такий шедевр! Чи є ще щось краще, ніж квітучий сад, мирна хліборобська праця, дружна родина, спів соловейка?

Про це мріяв усе життя й сам Шевченко, хоч його мріям не судилося здійснитися. Вірш став “візитною карткою” України – квітучої, мирної, співучої та доброї.



Садок вишневий коло хати (скорочено) – Шевченко Тарас