СЕЛУНСЬКИЙ АРСЕНІЙ

Related posts:

1. Коцак Арсеній (Олексій Федорович) – Біографія (1737-1800) Арсеній Коцак (світське ім’я та по батькові Олексій Федорович) народився 14 березня 1737 р. в с. Великий Буковець колишньої Шариської жупи (тепер Буковець Свидницького району Пряшівського краю Словаччини) в родині священика. Початкову освіту отримав удома в сільського дяка, далі навчався в гімназіях Пряшева і Шарошпотока, закінчив Пряшівську. В кінці 1757 р, Коцак постригся в […]...
2. ВИШЕНСЬКИЙ ІПОЛИТ ВИШЕНСЬКИЙ ІПОЛИТ (рр. нар. і см. невід.) – ієромонах з Ніжина, письменник і мандрівник. Автор опису подорожі в Єрусалим, на Синай та Афон у 1707 – 1709 рр. Виконаний за визначеним планом твір охоплює не тільки розповідь про Святу землю, відому з Біблії, а й про життя та побут багатьох народів, зокрема балканських. В описах […]...
3. ДАНИЛО КОРСУНСЬКИЙ ДАНИЛО КОРСУНСЬКИЙ (рр. нар. і см. невід.) – архімандрит Корсунського монастиря, паломник-письменник XVI ст. Автор “Книги беседы о пуги Іерусалимском…” Побував у Єрусалимі між 1590 і 1594 р., проте його твір – це переробка “Житья и хожденья” Данила Паломника. Порівняння описів мандрівки до Святої землі дають змогу зробити висновок: Данило Корсунський лише стилістично опрацював текст, […]...
4. Глаголиця Глаголиця – давня система слов’янського письма. Назва етимологічно пов’язується із словом “глаголь”, тобто “слово”. Були спроби вивести її джерела з візантійського курсиву (В. Ягіч), з коптського письма (П. Фортунатов), з комбінації елементів грецького курсиву, уставу і орієнтальних елементів. Є два види Г.: кругла (старша, або болгарська) та гранчаста (молодша, або хорватська). Г. була давно замінена […]...
5. Украинский вестник “Украинский вестник” – перший в Україні літературно-науковий і громадсько-політичний щомісячник, виходив у Харкові 1816-19 за редагуванням Р. Гонорського, Є. Філомафітського й Г. Квітки-Основ’яненка. Мав відділи науки, літератури, мистецтва, місцевої хроніки (його вів Г. Квітка-Основ’яненко), закордонних відомостей та дитячого читання. Тут друкувалися статті з історії України та Росії, етнографічні матеріали (Г. Успенський, О. Льовшин, І. Вернет, […]...
6. ГОРЛЕНКО ЙОАСАФ ГОРЛЕНКО ЙОАСАФ (світське ім’я – Яким, 19.09.1705, м. Прилуки, тепер Чернігівської обл. -21.12.1754, м. Грайворон, тепер Бєлгородської обл., Росія) – церковно-релігійний діяч, письменник. Походив із старовинного козацького роду Горленків. Його батько був прилуцьким полковником, а мати – донькою миргородського полковника Данила Апостола, який пізніше став гетьманом. Дядько Г. Квітки-Основ’яненка. У 7 років вступив до Києво-Могилянської […]...
7. Свої звичаї й своя вдача Коли ільменські словени прийшли на свою нову батьківщину? Ще в минулому сторіччі (мається на увазі XIX – прим. автора) дослідники звернули увагу на близькість релігійних поглядів новгородцев і балтійських слов’ян Помор’я. Було висловлене припущення про розселення слов’ян у Приильменье із земель балтійських слов’ян. Деякі археологічні спостереження (наземне срубное домобудівництво, конструкція оборонних споруд Новгородського дитинця й […]...
8. Кого автор Повести тимчасового років почитав своїми предками? Через багато часу сіли слов’яни по Дунаєві, де тепер земля Угорська й Болгарська. Від тих слов’ян розійшлися слов’яни по землі й прозвалися іменами своїми від тих місць, на яких сіли. Так одні, придя, сіли на ріці ім’ям Морава й прозвалися морава, а інші назвалися чехи. А от ще слов’яни: білі хорвати, і серби, і хорутане. […]...
9. Записки Українського наукового товариства в Києві “Записки Українського наукового товариства в Києві” – неперіодичне видання Українського наукового товариства у Києві (1908-18). Всього 18 книг, останню було майже повністю знищено. Друкувалися матеріали історичної, філологічної, а на початках і природничої секцій. Містять наукові праці І. Франка, В. Перетца, М. Сумцова, С. Маслова, О. Шахматова, Б. Грінченка, М. Возняка та багатьох інших. Окремі томи […]...
10. Відрубність розвитку української літератури Відрубність розвитку української літератури – концепція своєрідності” української літератури, яка трактувалася як вияв етнопсихології українців. Передумови вчення про В. заклали М. Костомаров, В. Антонович, розвинули І. Нечуй-Левицький, О. Огоновський, обгрунтували М. Грушевський, Д. Чижевський. Ніхто з них не твердив про абсолютну В. української літератури від інших слов’янських літератур. Навпаки, простежувалися літературні впливи і взаємовпливи, але […]...
11. Коли варяги “зникли” з російської історії? У таких умовах норманни, ніде (ні в Ірландії, ні на Сицилії, не на півночі Франції в Нормандії) не проявляли стійкої прихильності до рідних звичаїв і мови, стали швидко асимілюватися, зливатися з елітою місцевого слов’янського населення. “Пропали” же варяги на Русі при Ярославичах у другій половині XI століття. Торговельний шлях “З варяг у греки”, засмічений войовничими […]...
12. Заклик до єднання слов’янських народів у поемі “Єретик” – ІІІ варіант – ТАРАС ШЕВЧЕНКО 9 клас ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ III варіант В двадцятих роках XIX століття в колах передових людей тогочасного суспільства починає поширюватися ідея єднання слов’янських народів. Вперше цю ідею висунули учасники Товариства об’єднаних слов’ян, яке було сформоване у 1823 році. Члени цього товариства мріяли про скасування самодержавно-кріпосницького ладу і об’єднання всіх слов’янських держав у єдину федеративну […]...
13. Заклик до єднання слов’янських народів у поемі “Єретик” (3 варіант) В двадцятих роках XIX століття в колах передових людей тогочасного суспільства починає поширюватися ідея єднання слов’янських народів. Вперше цю ідею висунули учасники Товариства об’єднаних слов’ян, яке було сформоване у 1823 році. Члени цього товариства мріяли про скасування самодержавно-кріпосницького ладу і об’єднання всіх слов’янських держав у єдину федеративну республіку. Ці ідеї не були чужими і Тарасові […]...
14. Досвітні вогні “Досвітні вогні” – літературно-художній збірник творів українських письменників, упорядкований Б. Грінченком, виданий 1906 у Києві М. Череповським. Відкривався однойменним віршем Лесі Українки. Тут були надруковані поезії Т. Шевченка, І. Франка, Ю. Федьковича, П. Грабовського, О. Маковея, М, Чернявського, М. Вороного та ін., прозові твори Г. Квітки-Основ’яненка (“Підбрехач”), І. Нечуя-Левицького (“Благосло-віть бабі Палажці скоропостижно вмерти”), Ольги […]...
15. Арго літературний збірник “Арго” – літературний збірник, що вийшов 1914 в однойменному видавництві у Києві. Упорядкований Оленою Пчілкою та Ф. Петруненком. Збірник включає вірші Олени Пчілки “Втомлений Бог”, “Метаморфози” та інші (надруковані за підписами: Олена Пчілка, Кочубеївна), мариністичний цикл поезій “Над морем” Мусія Бандуриста (псевдонім М. Федорова), “Голоси над морем” Ф. Петруненка (під псевдонімами Ст. Вершій, Криштоф Май), […]...
16. Акафіст Акафіст (грецьк. а – префікс, що означає заперечення, і kaphiso – сідаю) – гімнографічний твір на честь Ісуса Христа, Богородиці чи іншого святого, який виконувався стоячи. Сформувався у Візантії в IV-VII ст. і поширювався в східнослов’янських землях після прийняття християнства. Складається із зачину (кукулія), 12-ти більших строф (ікосів) і 12-ти менших строф (кондаків), які чергуються […]...
17. Роль Кирила й Методій в історії культури Творці слов’янської абетки народилися в македонському місті Солуни (сучасні Салоніки). Їхній батько був болгарин, мати – грекиня. У сім’ї росло семеро дітей. Костянтин був наймолодшим ( 827-869), пізніше прийняв ім’я Кирило. Михайло ( 820-885) – у чернецтві Методій. Брати одержали блискуче утворення. Князь Ростислав, що очолював Великий-Моравское князівство, звернувся до візантійського імператора Михайлу а із […]...
18. ЛУКА ЖИДЯТА ЛУКА ЖИДЯТА (р. нар. невід. – 15.10.1059 або 1060) – один із перших відомих нам представників ораторсько – учительної прози періоду Київської Русі, церковний діяч XI ст. За походженням, імовірно, новгородець. Поставлений Новгородським єпископом за князювання Ярослава Мудрого. Відомо, що Лука Жидята ворогував із грецькими ієрархами руської православної церкви. 1055 р. на письменника звів наклеп […]...
19. Єресь Єресь (від грецьк. aireais – особливе віровчення) – вчення, що вступають у протиріччя з панівним віровченням, не виходячи при цьому за межі релігійного світогляду; відступ від загальноприйнятих поглядів, правил, положень. В Україні виникають у XIV-XV ст. як наслідок пожвавлення культурних стосунків між південними слов’янами та Західною Європою. Вони впливали на розвиток української літератури, вносили нові […]...
20. Грамоти Грамоти (грецьк. hramma (hfamatos) – лист, послання) – вид ділових документів X-XVII ст. у східних слов’ян. До XIV-XV ст. писалися на бересті, дошках, пергаменті, потім – на папері. Із найдавніших пергаментних Г. до нас дійшла дарча князя Мстислава Володимировича (XII ст.). Класифікуються за змістом – дарчі, договірні, судові, уставні, купчі, митні та ін. Г. є […]...
21. КОТЛЯРЕВСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР КОТЛЯРЕВСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР (1837, посад Крюково, передмістя Кременчука – 11.10.1881, Піза, Італія) – український і російський філолог – славіст, історик, археолог, етнограф. Народився в сім’ї чиновника дворянського походження. Закінчив Полтавську гімназію (1853), згодом – Московський університет (1857). У 1857-1862 рр. учителював у середніх навчальних закладах Москви. 1862 р. заарештований за антиурядову діяльність, але за браком доказів […]...
22. БІЛОЗЕРСЬКИЙ ВАСИЛЬ БІЛОЗЕРСЬКИЙ ВАСИЛЬ (1825, х. Мотронівка, тепер у складі с. Оленівки Борзнянського р-ну Чернігівської обл. – 04.03.1899) – громадський і літературний діяч, журналіст. Брат Ганни Барвінок (Білозерської-Куліш) і М. Білозерського. Народився в небагатій дворянській родині колезького асесора. В 1841 – 1846 рр. навчався на історико-філологічному факультеті Київського університету. У 1846 – 1847 рр. викладав історію й […]...
23. “Заклик до єдності слов’янських народів у поемі Т. Г. Шевченка “Єретик” Тарас Григорович Шевченко гаряче підтримував справедливу боротьбу чеського народу за національне визволення від німецького гніту. Йому завжди була небайдужою доля поневолених народів, а слов’янських той поготів. Поему “Єретик” автор присвятив сучасникові, чеському вченому Павлу Йозефу Шафарикові, котрий на думку Шевченка сприяв братанню слов’янських народів. Під час написання цього твору поет проявив чималий інтерес до проблеми […]...
24. ЛІТЕРАТУРА 1914-1945 РОКІВ ЛІТЕРАТУРА 1914-1945 РОКІВ “ВІК БЕЗПЕРЕРВНИХ ВОЄН І РЕВОЛЮЦІЙ” Найжахливіша із воєн завершилась договором, який є не договором миру, а скоріше продовженням війни. Договір цей врешті-решт призведе Європу до загибелі, якщо розум не вступить у свої права. Анатоль Франс У 1914 році в Європі розпочалася нова історична доба. Томас Манн назвав її віком безперервних воєн і […]...
25. Павло Тичина – Арфами, арфами (АНАЛІЗ) Аналіз твору 1914 р. Із збірки “Соняшні кларнети” Літературний рід: лірика. Жанр: ліричний вірш. Вид лірики: пейзажна. Провідний мотив: гімн весні як символу любові, життя й натхнення. Літературознавці про твір: “Арфами, арфами… ” – ніби рука музиканта двічі плавно торкнулась струн, і вони обізвались далеким, тремтливим, ледь чутним звучанням. А потім уже в швидкому темпі […]...
26. Коротко про “Арфами, арфами… “ (1914) Із збірки “Соняшні кларнети” Літературний рід: лірика. Жанр: ліричний вірш. Вид лірики: пейзажна. Провідний мотив: гімн весні як символу любові, життя й натхнення. Літературознавці про твір: “Арфами, арфами… ” – ніби рука музи­канта двічі плавно торкнулась струн, і вони обізвались далеким, трем­тливим, ледь чутним звучанням. А потім уже в швидкому темпі “золо­тими, голосними обізвалися […]...
27. ОРІХОВСЬКИЙ СТАНІСЛАВ (ОРІХОВСЬКИЙ-РОКСОЛАН) ОРІХОВСЬКИЙ СТАНІСЛАВ (ОРІХОВСЬКИЙ-РОКСОЛАН) (1513, с. Оріховці Перемишльської округи – 1566). З 1526 до 1543 р. навчався в Краківському, Віденському, Віттенберзькому, Падуанському та Болонському університетах, де здобув прекрасну гуманітарну освіту, оволодів латинською, давньогрецькою та давньоєврейською мовами. Повернувшись на батьківщину, розпочав активну літературну діяльність, яка мала спрямування, сформоване тогочасною західноєвропейською культурою. Перу С. Оріховського належать ораторські, публіцистичні […]...
28. Степ “Степ” – літературно-науковий, громадсько-культурний альманах, виданий в Одесі 1916. Був продовженням журналу “Основа” (три номери вийшли також у Одесі 1915), що, в свою чергу, замінив заборонений у Києві 1914 місячник “Літературно-науковий вісник”. Відкривався портретом щойно померлого (1915) діяча культури, відомого цукрозаводчика В. Симиренка. Альманах містив статтю А. Ніковського про В. Симиренка, вірші, поезії в прозі, […]...
29. Гіперметрія Гіперметрія (грецьк. hyper – понад та metron – міра) – перевищення кількості складів у стопі метричного вірша, наявність у ній зайвих складів: І виходжа на росяний майдан Весільне коло молодих древлян, – Слов’янських зельних піль веснянки Незабутні (М. Бажан). Подеколи в ситуації Г. віршовий розмір може переходити з однієї стопи в іншу, як, приміром, у […]...
30. Паломницька література (Ходіння) Паломницька література (Ходіння) – своєрідні путівники, які містили найнеобхіднішу інформацію про “святі місця”, відомості про природні багатства. їх зміст формувався під впливом релігійних, апокрифічних легенд, доповнювався розповідями проповідників, монахів. П. л. розвивалася в українському письменстві як літературний жанр з XII по XVIII ст. Поява П. л. була зумовлена прагненням молодої церкви Київської Русі зміцнитися шляхом […]...
31. СВЄНЦІЦЬКИЙ ПАВЛИН СВЄНЦІЦЬКИЙ ПАВЛИН (псевд. – Данило Лозовський, Сєльський, Павло Свій, Павлин Стахурський, Sorjan; 1841, с. Варшиця, тепер у складі Калинівки Вінницької обл. – 12.09.1876, Львів) – український і польський письменник, громадсько-освітній діяч, актор, видавець, редактор, мовознавець, педагог. Поляк за походженням, П. Свєнціцький пройнявся патріотичним почуттям до України і присвятив їй своє коротке життя. Навчався в Кам’янець-Подільській […]...
32. ОСТРОЗЬКИЙ ВАСИЛЬ – КОСТЯНТИН ОСТРОЗЬКИЙ ВАСИЛЬ – КОСТЯНТИН (бл. 1526, Турів? – 23.02.1608, Острог?) – видатний політичний і культурний діяч, меценат. Належав до знатного аристократичного роду. Син князя Костянтина Івановича Острозького та Олександри Слуцької. Виховувався й здобував освіту у “домоначальному граді” Острозі. Володіння великими маєтностями на Правобережній Україні й Галичині та знатне походження дали йому змогу відігравати впродовж тривалого […]...
33. Молода Україна “Молода Україна” – громадсько-політичний рух у Галичині 1870-90, ініційований І. Франком. Протистояв “москвофільству” та “народовству”. Представники “М. У.” репрезентували свої радикальні погляди на сторінках часописів “Друг”, “Громадський друг”, “Молот”, “Світ”, “Житє і слово”, “Народ”, прагнули європеїзації української культури, дотримувалися позитивістських поглядів на мистецтво, обстоювали міметичні принципи художньої творчості. Під такою назвою впродовж 1900-26 виходили періодичні […]...
34. АРХИВ ЮГО-ЗАПАДНОЙ РОССИИ “АРХИВ ЮГО-ЗАПАДНОЙ РОССИИ” – 35-томне видання історичних документів, матеріалів, літературних пам’яток ХІV – XVIII ст. Повна назва “Архив Юго-Загіадной России, издаваемый Комиссией для разбора древних актов, состоящєй при Киевском, Подольском и Волынском генерал-губернаторе”. Виходив у Києві в 1859 – 1914 рр. Джерельною базою був Центральний архів давніх актів при Київському університеті. У кожному томі в […]...
35. Гусляр Гусляр – народний співак-музика, який грав на гуслях, – старовинному багатострунному щипковому музичному інструменті, що був поширений в Україні за княжих часів (згадується з VI ст.) та інших слов’янських країнах* Гуслі мали форму плоскої скриньки різної конфігурації: крилоподібної – дзвінчаті, шоломопоподібної, прямокутної. Кількість струн – від декількох у давнину, до 55-66 в XX ст. Гуслярі […]...
36. Южно-русский сборник “Южно-русский сборник” – український альманах, виданий 1848 А. Метлинським у Харкові. Після передмови і статті про український правопис подано твори А. Метлинського – “Бандура”, “Козачі поминки”, “Сирітка” та “Козацька смерть” (за Ф. Челаковським); М. Петренка – “Думи мої, думи мої, де ви подівались…”, “Дивлюсь я на небо…”, “Весна”, “Слов’янськ”, “Тебе не стане в сих містах…”, […]...
37. БАЧИНСЬКИЙ ЮЛІАН БАЧИНСЬКИЙ ЮЛІАН (1870, Львів – р. см. невід., Соловки) – громадський і політичний діяч, журналіст. Походив зі священицької родини. Світогляд формувався під впливом польського позитивізму й соціального демократизму. В історію української суспільно-політичної думки ввійшов 1896 р. працею “Ukraina Irredenta” (“Незалежна Україна”), в якій із соціал-демократичних позицій проаналізував галицьку дійсність і сформулював висновок про необхідність вибороти […]...
38. Посвята, або Присвята Посвята, або Присвята – заувага, зроблена автором певного художнього твору, що вказує на особу чи подію, якій присвячено цей твір. Так, збірка П. Тичини “Замість сонетів і октав” присвячена Г. Сковороді, вірш “Вітер з України” – М. Хвильовому тощо. Подеколи П. міститься у вступних рядках до твору або ж править за такий твір, як-от початок […]...
39. БОДЯНСЬКИЙ ФЕДІР БОДЯНСЬКИЙ ФЕДІР (1812, м. Барва, тепер смт Чернігівської обл. – 1873, там же) – фольклорист. Народився в сім’ї священика, брат О. Бодянського. Закінчив Полтавську духовну семінарію в м. Переяславі (1834). Тоді ж захопився збиранням народної творчості. Перші записи зроблено на Чернігівщині від матері, сусідів та односельців, від дядьків Іллі, що проживав у Прилуках, та Павла, […]...
40. Відповіді до теми: Легенда про заснування Кисва – правда чи вимисел? 1. Яке місце посідають міфи та легенди у культурі слов’ян? (Легенда про засну­вання Києва дуже цінна, бо на сьогодні не збереглося жодних інших свід­чень про цю подію. Іноді легенди – це єдине джерело інформації про наше минуле.) 2. Зміст легенди про заснування Києва. (Три брати: Кий, Щек, Хорив та сестра їхня Либідь заснували місто на […]...