Семен Климовський – і філософ, і автор найвідомішої пісні
І. Віршова література XVIII століття. (З-поміж творів віршової літератури того часу, багатої на різні види та форми, найперше заслуговують на увагу ті, в яких відчувається подих доби, в яких є натяки на суспільні та політичні обставини, або ті, в яких вчувається жива народна мова. Так, цінність різдвяних та великодніх віршів невідомих авторів полягає в тому, що вони незабутнім своїм гумором та модернізацією теми прокладали шлях творчості Івана Котляревського. Знаний майстер віршованого слова Іван Величковський у своїй поезії порушував важливі
Мине дитинство,
Мине отроцтво,
Мине юність,
Мине зрілість,
Мине старість.
Мине перестарілість.
Мине весна,
Мине літо,
Мине осінь,
Мине зима.
Минуть всі літа.
Минуть всі часи,
А на все мине час покаяння.
Вірші цього циклу побудовані на повторенні ключового слова “минає”, а кожен вірш закінчується висновком-сентенцією (афоризмом). Писав І. Величковський також фігурні (курйозні) вірші. Автором вірша “їхав козак за Дунай”, який
1. Вірші, адресовані цареві. (Два вірші “О правосудію начальствующих правді и бодрости ихь” та “О смиренні вьісочайших”, написані староукраїнською мовою силабічним віршем, – вмішені в рукописній книжці “О правосудію… “, яку Семен Климовський подарував 1724 року Петру І. Адресовані цареві вірші є своєрідними соціально-філософськими трактатами. В них Климовський проголосив головним законом життя в державі справедливість, стверджував, що правда є основним джерелом життя й “вождем розуму”, гостро виступав проти соціальної нерівності, проти чиновництва, яке знущається з простого народу. Климовський закликав царя дотримуватися правди, бо держава без правди “підгниває і падає”.)
2. Пісня Климовського “їхав козак за Дунай” – світовий бестселер. (Проста за змістом пісня “їхав козак за Дунай” зажила світової слави. Типова картина проводів юнака до козацького війська облетіла світ:
Їхав козак за Дунай,
Сказав: “Дівчино, прощай!
Ти, конику вороненький,
Неси та гуляй!”.
Він змушений покинути рідний дім, неньку, кохану дівчину. Адже козацька служба – це справа честі, священний обов’язок. Віднині його товариші – кінь вороний та зброя ясна.
Дівчина плаче, страждає, бо розуміє, що може й не побачити свого коханого. Козак її заспокоює:
“Білих ручок не ламай,
Ясних очок не стирай.
Мене з війни зі славою
К собі дожидай!”
Пісня побудована на емоційному діалозі, є багато звертань, повторів, ласкаво-зменшувальних слів.) III. Світова слава пісні С. Климовського “їхав козак за Дунай”. (Наприкінці XVIII століття пісню друкували з нотами і співали в Росії та в Україні. Текст пісні наслідували поети і, зокрема, О. Пушкін. Одну з найдавніших варіацій на тему цієї пісні створив італійський композитор Т. Траєтта. 1808 року у перекладі німецького поета X. А. Тідге вона стала популярною в Німеччині: її двічі обробляв Л. Бетховен, аранжували К. Вебер, Й. Гуммель та інші європейські композитори.
Пісня ввійшла у фольклор угорського, болгарського народів, стала популярною у США, Канаді, Франції. Вона була перекладена майже всіма європейськими мовами.)
(1 votes, average: 5.00 out of 5)