Сергій Жадан – Будда сидів на високій могилі

* * * Будда сидів на високій могилі, Будда споглядав будяків цвітіння. Навколо степи і баби похилі, й країна – спорожнена тиха катівня. Старий адвентист між мандрованих дяків або ж дяків, хоч яка в тім різниця? Чумацькі шляхи, жебраки, повні дяки, що спустять твої мідяки по пивницях.

Будда відпустив оселедця по плечі, читав бароккові євангельські мантри, водив за собою зграї малечі, в корчмі заливаючи про власні мандри. Хоробрий Будда зупиняв ординців, лякаючи пеклом, обіцяючи карму, і знову з бабами сидів наодинці, дивився на степ, мов на згублену карту. Похилий Будда забирався в дзвіниці, дивився на степ і молився на сонце – великий і грішний, чистий і ниций, забувши тенденції, відкинувши соціум. Померлий Будда лежав на могилі, розгублено навстіж розкинувши руці. І баби, мов коні, під спекою в милі іржали до сонця в журбі та розпуці.

1993.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Сергій Жадан – Будда сидів на високій могилі