Шандор Петефі “Знову осінь завітала”, “Останні квіти”; Жак Превер “Зимова пісенька”; Ованес Туманян “Березень”, “Весняне запрошення”
ЗАРУБІЖНА ЛІТЕРАТУРА 2-4 класи
4 КЛАС
ПОЕТИЧНА МОЗАЇКА
Урок 24
Тема. Шандор Петефі “Знову осінь завітала”, “Останні квіти”; Жак Превер “Зимова пісенька”; Ованес Туманян “Березень”, “Весняне запрошення”
Мета: розказати учням про особливості пейзажної лірики; вчити правильно, виразно читати поетичні твори, зв’язано висловлювати свої думки; збагачувати словниковий запас учнів; розвивати творчу уяву, виховувати спостережливість, любов до природи.
Обладнання: мапа світу; портрети Шандора Петефі,
ХІД УРОКУ
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань учнів
1. Бесіда про особливості поезії (за матеріалами підручника)
– Який розділ почали читати?
– Що таке поезія?
– Хто її пише?
– Що належить до пейзажної лірики?
2. Робота над загадками
– Голі поля, мокне земля,
Дощ поливає. Коли це буває? (Осінь)
– Сніг на полях, лід на річках,
Хуга гуляє. Коли це буває? (Зима)
– Тане сніжок, квітне лужок,
День прибуває. Коли це буває? (Весна)
– Сонце пече, липа цвіте,
Вишня дозріває. Коли
III. Повідомлення теми та мети уроку
– Для кожного з нас зустріч із поезією – це особливий стан душі, насолоди, захоплення красою слова.
Сьогодні ми познайомимось з новими людьми, поетами, дізнаємося про їхні твори. А ще вкотре переконаємося, що світ природи дивовижний і чарівний. Треба бути тільки уважним і спостережливим.
IV. Усвідомлення й вивчення нового матеріалу
1. Вступне слово вчителя про Шандора Петефі (справжнє ім’я – Олександр Петрович)
2. Опрацювання твору Ш. Петефі “Знову осінь завітала”. Читання вірша вчителем
3. Словникова робота
Сповиток – мала дитина, замотана в ковдру.
Ліра – музичний струнний інструмент.
Читання слів швидко і правильно: недоладно, шурхоче, справді-бо, заколисають.
4. Читання твору учнями, його аналіз
– Знайдіть у вірші слова, вжиті в переносному значенні.
– Доведіть, користуючись текстом вірша, що поет звертається до природи як до людини.
– Який, на вашу думку, настрій вірша “Знову осінь завітала”? Як, зображуючи картини природи, поет створює цей настрій?
5. Створення ілюстрації до вірша
6. Висновки
– Чи можемо ми сказати, що поет був уважним і спостережливим?
– Розкажіть про свої враження від перебування серед осінньої природи?
7. Опрацювання статті підручника про відомого французького поета і кінодраматурга Жака Превера
8. Опрацювання вірша “Зимова пісенька для дітей”
1) Словникова робота.
Файка – люлька.
2) Самостійне читання вірша учнями з подальшим тестуванням.
Учитель читає запитання, учні на картках записують короткі відповіді.
Запитання
– Хто ходив зимової ночі під вікнами?
– 3 чим ходив дід-сніговик?
– Куди заходить дід-сніговик?
– Чому заходить до хатинки?
– Що залишається після того, як зникає дід-сніговик?
Відповіді: Дід-сніговик. З люлькою. До хатинки. Щоб зігрітись.
Калюжа.
9. Читання тексту вголос. Перевірка розуміння прочитаного за запитаннями
– Яким ви уявили діда-сніговика? Намалюйте його словесний портрет.
– На яку особливість вірша Жака Превера ви звернули увагу? Саме так писали сюрреалісти.
– Яка головна думка твору?
– Як по-іншому можна назвати вірш?
10. Конкурс ілюстраторів
11. Опрацювання статті підручника про геніального вірменського співця Ованеса Туманяна
12. Опрацювання віршів “Березень”, “Весняне запрошення”
1) Читання віршів учителем.
– Чим відрізняються ці вірші від поезій попередніх авторів?
2) Словникова робота.
Читання слів, поданих в аналітико-синтетичній формі.
– Кого можуть описувати ці слова?
3) Читання твору “Березень” (мовчки).
– Яка вдача у березня?
– Як про це говорить поет?
4) Читання твору “Весняне запрошення” (самостійно).
5) Аналіз вірша “Весняне запрошення”.
– Який настрій вірша “Весняне запрошення”?
– Як поет створює цей настрій?
– Чи погодились би ви з товаришем піти на гору? Що б ви там побачили? Розкажіть про це, використовуючи рядки вірша.
13. Складання осіннього (літнього) запрошення у свій улюблений куточок природи
V. Підсумок уроку
– Які вірші ми сьогодні читали?
– Хто їх автори?
– Який із цих віршів справив на вас найбільше враження? Чим?