Шарль Бодлер – передвісник декадансу
Лицарем печального образу дивиться на нас з усіх портретів французький поет. Шарль Бодлер. Зовнішності відповідає і характер його творчості.
Недарма Бодлера вважають предтечею французьких символістів і “духовним батьком” європейського декадансу кінця XIX століття.
Декаданс (у перекладі з французької – занепад) виник у європейській літературі наприкінці XIX – початку XX століття. Кризові, занепадницькі явища у суспільстві з’явилися після поразки Паризької Комуни 1871 року. Декаданс був позначений настроями приреченості,
У нього було своє бачення суті багатьох речей. Скажімо, у вірші “Гімн красі” ліричний герой розривається між ідеалом духовної краси та красою зла:
Красо! Чи з неба ти, чи з темної безодні –
В твоєму погляді – покара і вина,
Безумні злочини й діяння благородні;
Захмелюєш серця, подібно до вина.
(Переклад Д. Павличка)
Поет-символіст Бодлер багато розмірковував про роль митця у суспільстві. Він дуже образно порівняв поета з альбатросом.
А от моряків ця картина потішила. Вони сміялися з птаха, намагалися копіювати його, ходили за ним, наче каліки. Все це, на їхню думку, було дуже весело. Не весело тільки Бодлерові, який порівнює альбатроса з поетом:
Поет, як альбатрос – володар гроз та грому,
Глузує з блискавиць, жадає висоти,
Та, вигнаний з небес, на падолі земному
Крилатий велетень не має змоги йти.
(Переклад Д. Павличка)
Шарль Бодлер упродовж усього творчого життя писав і доповнював одну книгу свого життя – збірку поезій “Квіти зла”. Уперше вона вийшла друком 1857 року. Як поет, Бодлер вважав, що світом керує зло, і завдання поезії – боротися й перемагати його. З іншого боку, поет розглядає зло як специфічну форму добра. І така суперечливість характеру Бодлера в усіх його поетичних творах. Тема кохання теж трактується поетом по-новому.
Для нього кохання – один із засобів подолання нудьги, воно завжди трагічне, приховує в собі смерть і гріх. Однак про що б не писав Бодлер, він завжди залишається вірним символізму:
Природа – храм живий, де символів ліси
Спостерігають нас і наші всі маршрути;
Ми в ньому ходимо, й не раз вдається чути
Підмурків та колон неясні голоси.
(Переклад Д. Павличка)
Минуло небагато часу і слідами Бодлера пішли інші талановиті поети – П. Верлен, А. Рембо, Д. Россеті, О. Вайльд та багато інших, для яких Бодлер був духовним наставником.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)