Щиросердечна драма Катерины (по п’єсі А. Н. Островського “Гроза”)
Характер складається в здатності діяти по принципах. А. Н. Островський написав багато п’єс із життя купецтва. Вони настільки правдиві і ярки, що Добролюбов назвав їх “п’єсами життя”. У цих добутках життя купецтва описується як мир затаєної, що тихо зітхає вболівай, мир тупого, ниючого болю, мир тюремного гробового мовчання
А якщо й з’являється безглузде ремство, то він завмирає вже при своєму народженні. Свою статтю, присвячену розбору п’єс Островського, критик Н. А. Добролюбов назвав “Темне царство”. Він висловив думку
Але вихід буде знайдений, тому що в людині не можна знищити прагнення жити гідно. “…Хто зуміє кинути промінь світла в потворний морок темного царства?” – запитує Добролюбов.
Відповіддю на це питання послужила нова п’єса драматурга “Гроза”. Написана в 1860 році, п’єса й духом своїм, і назвою як би символізувала процес відновлення суспільства, що стряхивало із себе заціпеніння від тиранії. Гроза здавна була уособленням боротьби за волю. І в п’єсі це не тільки явище природи, а яскравий образ внутрішньої боротьби, що
Але головним з них є Катерина.
Образ цієї жінки не тільки самий складний, але він різко відрізняється від всіх інших. Недарма критик назвав її “променем світла в темному царстві”. Чим же так відрізняється Катерина від інших “жителів” цього “царства”?
У цьому світі немає вільних людей! Ні самодури, ні їхні жертви такими не є
Тут можна обманювати, як Варвара, але жити по правді й совісті, не кривлячи душею, не можна. Катерина виховувалася в купецькій сім’ї, будинку вона “жила, ні про чому не тужила, точно пташка на волі”. Але після заміжжя ця вільна натура потрапила в залізну клітку самодурства
У будинку Катерины завжди було багато мандрівниць так прочанок, оповідання яких (та й вся обстановка в будинку) зробили її дуже релігійної, що щиро вірить у заповіді церкви. Не дивно, що свою любов до Бориса вона сприймає як важкий гріх. Але Катерина в релігії “поет”. Вона наділена яскравою уявою й мрійністю
Слухаючи різні історії, вона як би бачить їх наяву. Їй часто снилися райські сади й птахи, а коли вона входила в церкву, бачила ангелів. Навіть мовлення її музичне й співуча, нагадує народні сказання й пісні. Однак релігія, замкнута життя,
Related posts:
- Образ Катерины, його ідейний зміст у драмі А. Н. Островського “Гроза” Існує версія, що Островський створював ” Гро-Зу”, будучи закоханий у замужню акторку Малого теат-ра Любу Косицкую. Саме для неї він писав свою Ка-Терину, саме вона її й зіграла. Однак акторка не відповіла на полум’яну любов письменника – вона любила іншого, котрий пізніше довів неї до вбогості й ранньої смерті. Але тоді, в 1859-м, Любов Павлівна […]...
- Характер – це є здатність діяти за принципами. Шкільний твір за п’єсою О. М. Островського “Гроза” О. М. Островський написав багато п’єс із життя купецтва. Вони настільки правдиві і виразні, що Добролюбов назвав їх “п’єсами життя”. У цих творах життя купецтва висвітлено як світ затаєного, тихо зітхаючого суму, світ тупого, ниючого болю, світ гробового мовчання в’язниць. А якщо і з’являється безглузде ремство, то воно завмирає вже при своєму народженні. Свою статтю, […]...
- Душевна драма Катерини. Учнівський твір за п’єсою О. М. Островського “Гроза” Відкіля ж беруться в Катерини життєві витоки цієї цілісності? Для того, щоб це зрозуміти, треба звернутися до культурного грунту, який пестував її. Без нього характер Катерини в’яне, як скошена трава. У світовідчутті Катерини гармонійно поєднується слов’янська язична давнина із християнською культурою, яка одухотворює і морально прояснює старі язичницькі вірування. Релігійність Катерини немислима без сходу і […]...
- МІСТО КАЛИНОВ (ПО П’ЄСІ А. Н. ОСТРОВСЬКОГО “ГРОЗА”) МІСТО КАЛИНОВ (ПО П’ЄСІ А. Н. ОСТРОВСЬКОГО “ГРОЗА”) Олександр Миколайович Островський найбільший драматург минулого сторіччя. Його знамениті п’єси й донині входять у репертуар багатьох театрів Росії. “Він почав незвичайно,” писав про нього И. С. Тургенєв. Після того, як Островський прочитав свою першу п’єсу “Картина сімейного щастя”, його відразу ж охрестили, “світилом у вітчизняній літературі”. І […]...
- На чиїй стороні драматург? (по п’єсі Островського “Гроза”) П’єса А. Н. Островського “Гроза” була написана за матеріалами поїздки автора в 1856 році по Волзі. Драматург задумав написати цикл п’єс про провинциальном купецтво, що повинен був би називатися “Ночі на Волзі”. Але, до зжалению, весь задум так і не був здійснений В 1859 році була написана перша драма із цього циклу – “Гроза”, і […]...
- У чому подвійний зміст заголовка драми А. Н. Островського “Гроза”? У п’єсах Островського відбилася, немов у дзеркалі, все життя російського купецтва. Драма “Гроза” показує читачеві достовірну картину трагедії, яку можна вважати зовсім повсякденним явищем для купецького середовища. Побут і вдачі російського купецтва були здатні довести людину до моральної й фізичної загибелі, і Островський у своїх добутках показує всі жахливі у своїй щоденності й типовості обставини, […]...
- Был ли выход у Катерины Кабановой? (по пьесе А. Островского “Гроза”) Пьеса Александра Николаевича Островстого “Гроза” была написана в 1860 году, в период общественного подъема в России. Сама история, рассказанная в пьесе, отражает типические конфликты эпохи 60-х годов XIX века: борьбу между отживающей моралью самодуров и их безответных жертв и новой моралью людей, в душе которых пробуждается чувство человеческого достоинства. Особое место среди персонажей пьесы занимает […]...
- Сила характеру Катерини в драмі А. Н. Островського “Гроза” У Катерині бачили ми протест проти кабановских понятий про моральність, протест, доведений до кінця. Н. А. Добролюбов П’єса Островського була написана в 1859 році, під час підйому революційного руху мас, в епоху, коли особистість вставала на боротьбу за своє розкріпачення. “Гроза”, на думку Н. А. Добролюбова, “самий рішучий твір Островського”, тому що в ній показаний […]...
- Чому Катерина – “промінь світла в темному царстві”? (по п’єсі А. Н. Островського “Гроза”.) П’єса “Гроза” стала переломним моментом у Творчості А. Н. Островського. У ній письменник проаналізував реальний стан того патріархального миру, що він з такою любов’ю й надією оспівував у попередніх п’єсах. Передові сучасники Н. А. Островського, і насамперед Н. А. Добролюбов, побачили в ній всю народну Росію на переломі, на порозі нової історичної епохи. Островський як […]...
- Образ Катерини (по п’єсі А. Н. Островського “Гроза”) Задум “Грози” виник під час поїздки Островського по Волзі ( 1856-1857), але написана драма лише в 1859 році. “Гроза”, – писав Добролюбов, – без сумніву, саме вирішительное твір Островського”. Ця оценка не втратила своєї сили й дотепер. Серед усього написаного Островським “Гроза” є, безсумнівно, кращим произведенням, вершиною його творчості. Це настоящая перлина російської драматургії, що […]...
- Жертви “темного царства” (По драмі А. Н. Островського “Гроза”) 1. Сюжетна лінія драми “Гроза”. 2. Представники “темного царства” – Кабаниха й Дикої. 3. Протест проти підвалин святенницької моралі Уявите, що це саме анархічне суспільство розділилося на дві частини: одна залишила за собою право пустувати й не знати ніякого закону, а інша примушена визнавати законом усяку претензію першої й безмовно зносити всі її капризи й […]...
- Російське купецтво в п’єсі А. Н. Островського “Гроза” На мій погляд, п’єса А. Н. Островського “Гроза” становить особливий інтерес для читачів, тому що в ній описується не тільки міжособистісний конфлікт, але й дається досить повна характеристика російського купецтва середини XIX століття. Для того, щоб зрозуміти життя суспільства, описаного в добутку, треба, звичайно, проаналізувати характери деяких діючих осіб. Марфа Ігнатіївна Кабанова є представницею старшого […]...
- Значення другорядних персонажів у драмі Островського “Гроза” Значення другорядних персонажів у драмі Островського “Гроза” А. Н. Островського по праву вважають співаком купецького середовища, батьком російської побутової драми, російського театру. Його перу належать близько 60 п’єс, з яких найбільш відомі такі, як “Безприданниця”, “Пізня любов”, “Ліс”, “На всякого мудреця досить простоти”, “Свої люди сочтемся”, “Гроза” і багато хто інші. А. Н. Добролюбов назвав […]...
- Трагічна доля Катерини в п’єсі А. И. Островського “Гроза” 1. Жорстокі вдачі міста Калинова. 2. Кабаниха й Дикої. 3. Життя й смерть Катерини. П’єси А. Н. Островського дозволяють нам, сучасним читачам, зануритися в життя російського купецтва. Письменник настільки вірогідно показує будь-які, навіть незначні деталі купецького побуту, що в нас немає приводу сумніватися в його правдивості. Після прочитання драми “Гроза” я стала замислюватися про глибину […]...
- Переказ фінальної сцени драми А. Н. Островського “Гроза” Така собитийная канва добутку, за допомогою якої автор розкриває перед нами целую галерею людських типів. Тут і купці – самодури, И почесні матері сімейств – охоронниці місцевих вдач, і мандрівниці – прочанки, що розповідають небилиці, користуючись темрявою й неосвіченістю народу, і доморослі вчені – прожектери. Однак при всій розмаїтості типів виявляється неважким помітити, що всі […]...
- МАЙСТЕРНІСТЬ МОВНИХ ХАРАКТЕРИСТИК У ДРАМІ А. Н. ОСТРОВСЬКОГО “ГРОЗА” В 1845 році Островський працював у Московському комерційному суді канцелярським чиновником стола “для справ словесної розправи”. Перед ним розкривався цілий мир драматичних конфліктів, звучало все різноголосе багатство живої великоросійської мови. Доводилося вгадувати характер людини по його мовному складі, по особливостях інтонації. Виховувався й вигострювався талант майбутнього майстра мовної характеристики персонажів у своїх п’єсах. Островський у […]...
- Побут і вдачі міста Калинова в п’єсі А. Н. Островського “Гроза” Побут і вдачі міста Калинова в п’єсі А. Н. Островського “Гроза”. “Жорстокі вдачі, пан, у нашім місті, жорстокі! А. Н. Островський П’єса ” Гроза” А. Н. Островського створена в 1859 році. У своєму добутку автор яскраво показав безліч звичаїв і вдач, що існують у той час у Росії. На прикладі вигаданого міста Калинова, ми бачимо […]...
- Щиросердечна драма героя Так від першого оповідання “Родимка” і до останнього, – “Чужа кров” – Шолохов, розробляючи, здавалося б, ту саму “сімейну” колізію, трактує художню реальність у її всіляких відносинах до ідеалу й своїми естетическими критеріями розкриває перед читачем різноманіття людських зв’язків і відносин в історично конкретну епоху, прилучає його в “Чужій крові” до справжнього гуманізму В “Чужій […]...
- Катерина Н. С. Лєскова в оповіданні “Леді Макбет Мценского повіту” і Катерина А. Н. Островського в п’єсі “Гроза” 1. Катерина Ізмайлова й Катерина Кабанова – купецькі дружини. 2. Образ Катерини Ізмайловій. 3. Образ Катерини Кабановой. 4. Подібність і відмінності героїнь. А. Н. Островський у своїх добутках зображував життя російського купецтва Завдяки цим добуткам ми замислюємося про те, наскільки трагичной могла бути життя жінки в атмосфері патріархального купецького середовища. Н. С. Лєсков у своїх […]...
- Зіткнення старого й нового (по драмі А. Н. Островського “Гроза”) Відкривається завіса. Погляду глядача представляється високий берег Волги, міський сад, що гуляють жителі чарівного містечка Калинова. Краса пейзажу вызы-вает поетичний захват Кулигина й дивно гар-монирует із привільною російською народною піснею. Не-Спішно тече розмова міських обивателів, у кото-ром уже злегка відкривається схована від посторон-його погляду життя Калинова. Талановитий механік-самоучка Кулигин називає його вдачі “жорстокими”. У чому […]...
- Сенс назви п’єси О. М. Островського “Гроза” З появою А. М. Островського в російській літературі змінилося багато чого, а основні зміни відбулися у драматургії: письменник відкрив новий конфлікт на нашому грунті, нове середовище – купецтво, яка принесла своїх героїв і новий сенс п’єс, отже, принципово нові назви творів. Ці зміни добре помітні у п’єсі О. М. Островського “Гроза”. Чому автор саме так […]...
- Скорочено драми Гроза Островського А. Н ГРОЗА Драма в п’яти діях Дія перше Суспільний сад на березі Волги. Сидячи на ослоні, міщанин Кулигин захоплюється Волгою. Що прогулюються Кудряш і Шапкин, почувши, як купець Дикої лає свого племінника, обговорюють це. Кудряш співчуває Борисові Григоровичу, уважає, що Дикого потрібно як варто налякати, щоб не знущався з людей. Шапкин згадує про те, що Дикої […]...
- Образ “жорстокого миру” у драматургії А. Н. Островського (по одній з п’єс “Гроза” або “Безприданниця”) Уже на початку свого творчого шляху А. Н. Островський звертається до зображення “темних” сторін у житті російського суспільства. У світі, що критики охрестили “темним царством”, панують деспотизм і неуцтво, самодурство й жадібність, ворожість до вільного прояву особистості й святенництво. Образ такого “жорстокого миру” Островський створює в п’єсі “Гроза”, що стала вершиною зрілої Творчості драматурга. Дія, […]...
- Побут і звичаї купецтва в драмі О. М. Островського “Гроза” Гроза – природне явище, яке очищає атмосферу. Вона необхідна, тому що приносить із собою свіжість і прохолоду після виснажливої жари, цілющу вологу після суші. Таким “ковтком свіжого повітря”, новим поглядом на життя стала в літературі середини XІX століття п’єса О. М. Островського “Гроза”. Велика російська ріка, самобутній народ, що живе на ній, дали автору багатий […]...
- Образи самодурів у драмі А. Н. Островського “Гроза” Уж такого-те ругателя, як у нас Савел Прокофъич, пошукати ще!.. Гарна теж і Кабаниха. А. Островський. Гроза У своїй драмі “Гроза” А. Н. Островський яскраво й жваво зобразив “темне царство” російської провінції, що придушує кращі людські почуття й прагнення. Автор не тільки першим увів у літературу слово “самодур”, але й розробив у художній формі саме […]...
- Учнівський твір По п’єсі А. Н. Островського “Гроза” “Суспільний сад на високому березі Волги; за Волгою – сільський вид”, – такою ремаркою Островський відкриває “Грозу”, Дія російської трагедії підноситься над волзькою широчінню, розорюється на всеросійський простір, йому відразу ж надається поетична окриленість: “Не може вкритися град, у верху гори коштуючи”. У вустах Кулинина звучить пісня “Серед долини рівна” – епіграф і поетичне зерно […]...
- Доля Катерини (по п’єсі А. Н. Островського “Гроза”) Мені здається, що навіть люди, совсем далекі від літератури, знають твори Олександра Миколівича Островського. Так часто по тілібаченню показують спектаклі й фільми по п’єсах великого російського драматурга. Мені теж запам’яталося трохи його п’єс. Особливо расрозповідь про безприданницю, гордої Ларирє, головна провина якої міститься в тім, що в неї не було приданого, і яку грали між […]...
- Символіка в п’єсі О. М. Островського “Гроза” Для творів реалістичного напряму характерне наділення предметів або явищ символічним сенсом. Першим цей прийом використав О. С. Грибоєдов у комедії “Лихо з розуму”, і це стало ще одним принципом реалізму. О. М. Островський продовжує традицію Грибоєдова і начає важливим для героїв глуздом явища природи, слова інших персонажів, пейзаж. Але в п’єсах Островського є і своя […]...
- Побут і вдачі купецтва в драмі А. Н. Островського “Гроза” Гроза – явище в природі що очищає й необхідне. Вона приносить із собою свіжість і прохолодь після виснажливої жари, живлющу вологу після суши. Вона несе що очищає, оновлююча дія. Таким “ковтком свіжого повітря”, новим поглядом на життя стала в літературі середини XІX століття п’єса А. Н. Островського “Гроза”. Велика російська ріка, самобутній народ, що живе […]...
- Жіночі долі й характери в п’єсі А. Н. Островського “Гроза” 1. Особливості творчості Островського. 2. Образ Кабанихи в п’єсі “Гроза”. 3. Варвара, дочка Кабанихи. 4. Катерина, невістка Кабанихи. Кілька десятків п’єс написав А. Н. Островський за своє життя, і у всіх цих добутках, як у дзеркалі, відбилися ті або інші сторони життя, сучасної авторові. Але тільки чи про свій час писав Островський? Безсумнівно, колорит його […]...
- Художні функції пейзажу в п’єсах А. Н. Островського “Гроза” і А. П. Чехова “Вишневий сад” Художні функції пейзажу в п’єсах А. Н. Островського “Гроза” і А. П. Чехова ” Вишневий сад ” П’єси А. Н. Островського “Гроза” і А. П. Чехова “Вишневий сад” різні й по проблематиці, і по настрої, і по змісту, але художні функції пейзажу в обох п’єсах схожі. Те навантаження, що несе пейзаж, відбита й у назвах […]...
- Образ молодого покоління в драмі А. Н. Островського “Гроза” 1. Тихін Кабанів і Борис, племінник Дикого. 2. Іван Кудряш. 3. Катерина й Варвара У драмі А. Н. Островського “Гроза” дія розвертається на тлі напружених взаємин між представниками старшого й молодшого поколінь. Тиранічний гніт Кабанихи й Дикого на близькі не слабшає побачивши зовнішніх проявів покірності Як же поводяться представники молодого покоління, оказавшиеся в подібних умовах? […]...
- Місце образа Катерини в п’єсі Гроза Островського А. Н Тема п’єси Островського – зображення “темного царства” російського життя, його побуту й вдач. Для втілення образа цього царства на сцені драматург придумав ціле місто Калинов, що стоїть на березі Волги. Ідея п’єси, як здається, найкраще сформульована Добролюбовим у статті “Промінь світла в темному царстві” (1859). Критик побачив у п’єсі глибокий соціальний зміст, тому що загибель […]...
- Значення картини волзького пейзажу в п’єсі А. Н. Островського “Гроза” 1. Життя в провінційному містечку. 2. Живий і непокірливий характер головної героїні. 3. Роль природи в п’єсі. А. Н. Островський у п’єсі “Гроза” показує, як у маленькому містечку на березі Волги, розвертаються трагічні події. З найперших рядків добутку ми довідаємося про те, у якій атмосфері довелось жити героям п’єси. У добутку немає дріб’язків, будь-яка, навіть, […]...
- П’єси О. Н. Островського “Гроза” і О. П. Чехова “Вишневий сад” В обох п’єсах пейзаж дивно гарний, хоча важко порівнювати захоплюючі волзькі види, що відкриваються з того місця, де розташоване місто Калинов, з маленьким у порівнянні з великою російською рікою вишневим садом. Величезний, колоритний волзький пейзаж придушує своєю красою, суворої й могутньої. На його тлі людини здається – дрібною комашкою, незначністю в порівнянні з неосяжною, сильною […]...
- Історія створення п’єси Н. А. Островського “Гроза” 1. Народності творчості Островського. 2. Судьбоносное подорож по Волзі. 3. Загальнонаціональний масштаб трагедії. 4. Значення “Грози” з погляду Добролюбова. “Мир Островського – не наш мир, і до відомого ступеня ми, люди іншої культури, відвідуємо його як чужоземці… Далеке й незрозуміле життя, що там відбувається… може бути цікавої для нас, як все небачене й нечуване; але […]...
- Біблійні мотиви в п’єсі А. Н. Островського “Гроза” У сюжеті “Грози” Островського одержують послідовне втілення різні біблійні мотиви. Один з таких мотивів – мотив гріха, воздаяния за нього й покаяння. Мотив цей послідовно втілюється в мовленні персонажів, у їхніх думках, у розвитку сюжетної дії, у глибинному, філософському підтексті п’єси. Про гріх постійно згадує Марфа Ігнатіївна Кабанова: “От чи довго згрішити-те! Розмова близький серцю […]...
- Образи-Символи в п’єсі А. Н. Островського “Гроза” 1. Образ грози. Час у п’єсі. 2. Сни Катерини й символічні образи кінця світла 3. Герої-Символи: Дикої й Кабаниха. Уже сама назва п’єси А. Н. Островського “Гроза” символічно. Гроза – це не тільки атмосферне явище, це алегоричне позначення взаємин між старшими й молодшими, що мають влада й зависимими. “…Тижня дві ніякі грози треба мною не […]...
- Значення символів у п’єсі Островського “Гроза” Для добутків реалістичного напрямку характерне наділення предметів або явищ символічним змістом. Першим цей прийом використав О. С. Грибоєдов у комедії “Горі від розуму”, і це стало ще одним принципом реалізму. А. Н. Островський продовжує традицію Грибоєдова й наділяє важливим для героїв змістом явища природи, слова інших персонажів, пейзаж. Але в п’єсах Островського є й своя […]...
- Проблема взаємин між миром і особистістю в драмі А. Н. Островського “Гроза” “Гроза” – одна з тих п’єс А. Н. Островського, які й у наші дні користуються незмінною популярністю. У центрі авторської уваги перебуває криза патріархального миру й патріархальної свідомості. Але разом з тим п’єса виявляється гімном живій душі, що наважилася на сміливий протест, на протистояння скам’янілому миру. А ця проблема буде актуальна за всіх часів. Классицистическая […]...